ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/13813/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Чумака Ю. Я.,
за участю помічника судді, який виконує обов`язки секретаря судового засідання - Мірошниченка К. Є.,
за участю представників сторін:
позивача - Алексєєв О. В. (адвокат), Гаврилюк Т. В. (адвокат),
відповідача - Сікорський Т. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії "Power Construction Corporation of China, LTD" ("Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД")
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 (колегія суддів: Євсіков О.О. - головуючий, Демидова А.М.,Корсак В.А.) і ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 (суддя Бойко Р.В.) у справі
за позовом Компанії "Power Construction Corporation of China, LTD" ("Пауер Констакшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД")
до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво"
про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та збитків,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1. У серпні 2021 Компанія "Power Construction Corporation of China, LTD" ("Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД") (далі - Компанія "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД") звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" (далі ТОВ "Віннер Будівництво") 332 874 866,28 грн, з яких 32 492 457,70 грн - вартість невиконаних відповідачем робіт (надмірно сплачені позивачем кошти), 58 490 988,67 грн та 64 985 936,90 грн - збитків, 159 741 000,00 грн - сплаченого позивачем замовнику будівництва штрафу, 11 315 840,62 грн - штрафу, 5 848 642,39 грн - пені.
1.2. В обґрунтування заявлених вимог Компанія "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" вказувала, що ТОВ "Віннер Будівництво" зобов`язання за договором субпідряду №31/07/2019 від 01.08.2019 належним чином не виконало, у зв`язку з чим у нього виник обов`язок з повернення суми вартості невиконаних робіт, що були оплачені позивачем. Крім того, Компанія "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" заявила до стягнення з ТОВ "Віннер Будівництво": збитки у розмірі 58 490 988,67 грн, понесені через вимушене залучення інших компаній для перероблення неякісно збудованого відповідачем фундаменту ВЕУ28 на технологічних дорогах №№1, 2; збитки у розмірі 64 985 936,90 грн, понесені через затримку в будівництві відповідачем 34 ВЕУ Сегмента 1; штраф у розмірі 159 741 000,00 грн, що був сплачений позивачем на користь замовника будівництва за прострочення виконання будівництва доріг і платформ; штраф у розмірі 11 315 840,62 грн на користь замовника будівництва за прострочення виконання будівництва фундаментів; пеню у розмірі 5 848 642,39 грн, нараховану за період прострочення виконання субпідрядником визначених договором робіт.
2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 залишено позов Компанії "Power Construction Corporation of China, LTD" до ТОВ "Віннер Будівництво" про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та збитків без розгляду; скасовано вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2021 у справі №910/13813/21 заходи забезпечення позову.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 апеляційну скаргу Компанії "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі №910/13813/21 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі №910/13813/21 залишено без змін.
2.3. Судові рішення мотивовані тим, що сторони уклали арбітражну угоду у вигляді арбітражного застереження щодо розгляду будь-яких спорів, які виникатимуть з договору або у зв`язку з ним, за процедурою міжнародного комерційного арбітражу; наявна у договорі арбітражна угода не визнана недійсною, не втратила чинності та може бути виконана. 31.08.2021 ТОВ "Віннер Будівництво" подало до суду заперечення проти вирішення спору в Господарському суді міста Києва. Наведене у сукупності є підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки позов Компанії "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" залишено без розгляду, тому суди дійшли висновку, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2021 у справі №910/13813/21, підлягають скасуванню.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 і ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у цій справі, Компанія "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі № 910/13813/21, а справу направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
3.2. Скаржник, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, зазначає про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права при ухваленні постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 та постановленні ухвали Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі № 910/13813/21.
Зокрема, на думку скаржника, суди обох інстанцій: не врахували і не надали оцінку пункту 22.4 договору, укладеного між сторонами, та допустили неправильне тлумачення пункту 17.3 цього Договору; неправильно застосували прицип "contra proferentem"; не врахували положень статті 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право"; не врахували висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від від 28.08.2018 у справі № 906/493/16. Крім того, скаржник зазначає про порушення судами норм процесуального права, оскільки, на його думку, суди не врахували, що відповідач вчинив процесуальну дію (подав відзив на первісний позов та зустрічну позовну заяву), чим визнав підсудність судам України спорів за договором, та водночас продемонстрував суперечливу процесуальну поведінку, подавши клопотання про залишення позову без розгляду. Також, на думку скаржника, судами порушено положення пункту 4 частини 2 статті 2, частини 2 статті 13 частини 4 статті 74, частин 2, 3 статті 86, частини 3 статті 236 Господарського процесуального кодексу України щодо збирання, оцінки та мотивованого відхилення чи врахування доказів, дотримання стандарту доказування.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. 01.08.2019 ТОВ "Віннер Будівництво" та Компанія "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" уклали договір субпідряду №31/07/2019 (далі - договір) українською та англійською мовами, при цьому згідно з пунктом 22.4 Договору у разі виникнення розбіжностей українська версія має переважну силу.
4.2. Пунктом 17.1 договору сторони погодили, що зобов`язуються докладати зусиль для вирішення будь-яких спорів, розбіжностей або претензій, що випливають з цього договору, або пов`язані з його порушенням, розірванням чи недійсністю, у досудовому порядку, в тому числі шляхом проведення переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень, залучення незалежних фахівців.
4.3. Якщо відповідний спір, розбіжність або претензію неможливо вирішити шляхом переговорів, такий спір передається для остаточного вирішення в Арбітражний інститут Стокгольмської Торгової палати (пункт 17.2 договору, текст українською мовою).
В англомовному варіанті цього ж пункту компетентним органом вирішення спорів за цим Договором визначено Arbitration Institute of the Stockholm Chamber of Commerce.
4.4. Арбітраж складатиметься з одного арбітра. Мовою арбітражного розгляду є англійська мова (пункти 17.3, 17.4 договору).
4.5. Згідно з пунктом 17.5 договору цей договір регулюється матеріальним правом України (застосовуване право).
4.6. Цей договір складений у двох примірниках українською та англійською мовами по одному для кожної із сторін, причому обидва тексти мають однакову юридичну силу. У разі виникнення розбіжностей українська версія матиме переважну силу (пункт 22.4 договору).
4.7. 25.08.2021 Компанія "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просила стягнути з ТОВ "Віннер Будівництво" суми за договором субпідряду №31/07/2019 від 01.08.2019, штрафні санкції і збитки.
При цьому позивач вказав, що зареєстрованим місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. Хмельницька, 20/21, літера А, а отже позов скеровується до Господарського суду міста Києва.
4.8. Як зазначив господарський суд першої інстанції, 31.08.2021 ТОВ "Віннер Будівництво" надало заперечення проти вирішення спору в господарському суді, у якому просило залишити позов без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, та зазначало, що за умовами договору субпідряду №31/07/2019 від 01.08.2019 цей спір підлягає вирішенню в Арбітражному інституті Стокгольмської Торгової Палати.
4.9. 02.09.2021 ТОВ "Віннер Будівництво" надало доповнення до заперечення проти вирішення спору у господарському суді, у якому вказало, що договір субпідряду №31/07/2019 від 01.08.2019 містить арбітражне застереження і ТОВ "Віннер Будівництво" заперечує проти розгляду цього спору Господарським судом міста Києва, а відтак в силу імперативних приписів пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України та частини 1 статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" позов має бути залишений судом без розгляду.
4.10. 06.09.2021 Компанія "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" надала письмові заперечення проти клопотання ТОВ "Віннер Будівництво" про скасування заходів забезпечення позову, в яких вказала, що надасть у підготовче засідання процесуальні заяви та додаткові докази, які унеможливлять залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
4.11. 14.09.2021 ТОВ "Віннер Будівництво" подало клопотання про доповнення заперечення проти вирішення спору в господарському суді (надійшло до суду 15.09.2021).
4.12. 16.09.2021 Компанія "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" надала письмові заперечення проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, в яких зазначила, що сторони не обрали ані арбітражну установу, ані регламент, за яким повинен бути розглянутий спір, і не мали ані волі, ані дійсного наміру виключити можливість розгляду спорів за договором субпідряду №31/07/2019 від 01.08.2019 в національних судах в Україні. Крім того вказує, що у світі наявні і інші міста з назвою Стокгольм, в той час як адреси арбітражу у спірному договорі сторонами не зазначено, що унеможливлює ідентифікування арбітражного суду, в якому підлягає розгляду спір.
4.13. 16.09.2021 ТОВ "Віннер Будівництво" надало письмові заперечення на письмові заперечення проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, в яких відповідач вказував, що в англомовній версії договору субпідряду правильно зазначено назву арбітражної установи та визначено процедуру арбітражу. Крім того, відзначав, що умова про арбітражне застереження була включена позивачем, а відтак саме він повинен нести ризик, пов`язаний із неясністю такої умови.
4.14. 16.09.2021 від ТОВ "Віннер Будівництво" надійшов відзив на позовну заяву Компанії "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" із зустрічною позовною заявою ТОВ "Віннер Будівництво" до Компанії "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" про стягнення коштів у розмірі 50 100 075,90 грн оплати вартості виконаних ТОВ "Віннер Будівництво" додаткових робіт за договором субпідряду №31/07/2019 від 01.08.2019. За текстом зустрічної позовної заяви ТОВ "Віннер Будівництво" виклало заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
4.15. 22.09.2021 ТОВ "Віннер Будівництво" надало письмові пояснення до заперечення проти вирішення спору в господарському суді, у яких вказувало, що у всіх наведених Компанією "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" населених пунктах із назвою Стокгольм відсутні арбітражні інститути та/або торгові палати, крім м. Стокгольм у Швеції. ТОВ "Віннер Будівництво" зазначало, що вказівка на місце проведення арбітражу є рекомендаційною, а не обов`язковим доповненням до арбітражного застереження. Щодо тверджень Компанії "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" про непогодження сторонами регламенту арбітражу, за яким вони бажають вирішувати спір, ТОВ "Віннер Будівництво" зазначало, що якщо сторони не домовились про інше, то вважається, що буде застосовуватись Арбітражний регламент Арбітражного інституту Стокгольмської Торгової Палати від 01.01.2017, а для застосування інших регламентів потрібно, щоб у застереженні була конкретна вказівка на такий регламент.
4.16. 23.09.2021 Компанія "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" надала доповнення до письмових заперечень проти клопотання ТОВ "Віннер Будівництво" про залишення позову без розгляду, в яких вказувала, що подання ТОВ "Віннер Будівництво" відзиву на первісний позов та зустрічної позовної заяви свідчить про визнання останнім підсудності даного спору судам України.
4.17. 23.09.2021 Господарський суд міста Київ направив засобами електронного зв`язку лист до Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольм, складений англійською мовою.
4.18. 23.09.2021 Господарський суд міста Києва протокольними ухвалами зустрічну позовну заяву ТОВ "Віннер Будівництво" до Компанії "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" про стягнення 50 100 075,90 грн залишено без руху; зобов`язано позивача за зустрічним позовом протягом п`яти днів усунути недоліки зустрічної позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору; звернуто увагу, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою; відкладено підготовче засідання на 27.09.2021.
4.19. 24.09.2021 засобами електронного зв`язку від Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольм надійшов лист з повідомленням про те, що сторонами в українськомовній версії арбітражного застереження зазначено, що спір передається арбітражному суду для "остаточного вирішення", в той час як єдиною процедурою, яка надає можливість остаточно вирішити спір, є арбітраж.
4.20. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2021 клопотання ТОВ "Віннер Будівництво" про забезпечення зустрічного позову, викладене за текстом зустрічної позовної заяви, повернуто заявнику.
4.21. 27.09.2021 засобами електронного зв`язку без накладення електронного кваліфікаційного підпису та через відділ діловодства суду від ТОВ "Віннер Будівництво" надійшли письмові пояснення, в яких ТОВ "Віннер Будівництво" вказувало, що пряма вказівка на арбітражну процедуру міститься у пункті 17.2 договору субпідряду №31/07/2019 від 01.08.2019, викладених у англомовній версії, в той час як остаточне вирішення спору може бути виключно за наслідками застосування процедури арбітражу.
5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу Компанії "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" слід залишити без задоволення з огляду на таке.
5.2. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін апеляційним господарським судом, про залишення позову Компанії "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" до ТОВ "Віннер Будівництво" про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та збитків без розгляду та скасування заходів забезпечення позову у справі №910/13813/21.
5.3. Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин розташований на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно з Законом України "Про міжнародне приватне право".
Положення статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначає випадки, коли суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом.
5.4. Відповідно до статті 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10.06.1958) кожна Договірна Держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати в арбітраж всі чи які-небудь спори, що виникли чи можуть виникнути між ними у зв`язку з яким-небудь конкретним договірним чи іншим правовідношенням, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду. Термін "письмова угода" включає арбітражне застереження у договорі чи арбітражну угоду, підписану сторонами, чи таку, що міститься в обміні листами чи телеграмами. Суд Договірної Держави, якщо до нього надходить позов із питання, за яким сторони уклали угоду, передбачену цією статтею, повинен, на прохання однієї зі сторін, направити сторони в арбітраж, якщо не встановить, що згадана угода недійсна, втратила силу чи не може бути виконана.
5.5. Зазначений обов`язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди).
5.6. У пункті 113 Керівництва Секретаріату ЮНСІТРАЛ по Нью-Йоркській конвенції 1958 року зазначається, що відносно арбітражної угоди судами визнавалося, що вона не може бути виконана, якщо арбітражна угода мала "патологічний характер", головним чином у наступних випадках: І) якщо положення арбітражної угоди були складені нечітко і не містили достатньо вказівок, які б дозволили перейти до арбітражного розгляду, та ІІ) якщо в арбітражній угоді призначалася арбітражна установа, яка не існує. Але суди також можуть застосовувати підхід, спрямований на сприяння арбітражного розгляду, тобто тлумачити нечіткі чи непослідовні формулювання арбітражних угод таким чином, щоб підтримати ці угоди. Переважне право повинно віддаватися наміру сторін врегулювати спір в арбітражному порядку.
5.7. Таким чином, суд має тлумачити незначні помилки та неточності в назві арбітражних установ, що передбачені в арбітражній угоді, на користь міжнародного комерційного арбітражу. Але вирішення питання про виконуваність чи невиконуваність арбітражної угоди у зв`язку з наявністю помилок у найменуванні арбітражної установи є дискрецією суду, який ухвалює рішення з урахуванням усіх обставин справи. Подібні висновки викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 906/493/16.
5.8. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 у справі № 906/493/16 викладено також правовий висновки про те, що:
- у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті;
- господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди;
- суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.05.2019 у справі № 921/421/18, від 24.07.2019 у справі № 904/3096/18, від 13.06.2019 у справі № 913/488/18, від 25.06.2019 у справі № 911/1696/18, від 15.10.2019 у справі № 911/1595/18, від 26.07.2021 у справі № 908/16/21, від 28.09.2021 у справі № 910/1022/21.
5.9. Відповідно до частини 5 статті 4 Господарського процесуального кодексу України допускається угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу). До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом.
Частинами 1, 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім спорів, визначених у пункті 1 цієї статті. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
5.10. У пункті 7 частини першої статті 226 ГПК України закріплено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
5.11. Наведене дає підстави для висновку про те, що при вирішенні питання про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 226 ГПК України господарському суду слід встановити наявність сукупності таких умов: існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що порушене у державному суді, відноситься до компетенції арбітражу; від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; встановлення судом дійсності, чинності та виконуваності третейської угоди.
5.12. Тобто національний суд у разі надходження позову у правовідносинах з арбітражним застереженням надає оцінку такому застереженню, якщо від будь-якої сторони не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, і лише після визначення питання щодо дійсності/недійсності, втрати/не втрати чинності або можливості/не можливості бути виконаним третейського застереження, приймає рішення про залишення позову без розгляду і направлення сторін до арбітражу або розгляд справи по суті, відповідно до встановлених ним обставин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.12.2021 у справі № 910/9841/20.
5.13. Судами попередніх інстанцій встановлено,що сторони спору включили до його умов арбітражне застереження, зокрема, у пункті 17.2 договору, та визначили назву арбітражу: Арбітражний інститут Стокгольмської Торгової Палати - Arbitration Institute of the Stockholm Chamber of Commerce. У пункті 17.3 договору сторони визначили мову арбітражу (англійська) та матеріальне право, що підлягає застосуванню. Арбітражне застереження недійсним не визнавалось.
У зв`язку з цим суди дійшли висновку, що сторони уклали арбітражну угоду у вигляді арбітражного застереження щодо розгляду будь-яких спорів, які виникатимуть з договору або у зв`язку з ним, за процедурою міжнародного комерційного арбітражу та вказана арбітражна угода є виконуваною. Наявна у Договорі арбітражна угода не визнана недійсною, не втратила чинності та може бути виконана.
5.14. При цьому ТОВ "Віннер Будівництво" подало заперечення проти вирішення спору в господарському суді до подання ним першої заяви щодо суті спору. Зокрема, 31.08.2021 ТОВ "Віннер Будівництво" надало заперечення проти вирішення спору в господарському суді, у якому просило залишити позов без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, та зазначало, що за умовами договору субпідряду №31/07/2019 від 01.08.2019 цей спір підлягає вирішенню в Арбітражному інституті Стокгольмської Торгової Палати.
5.15. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо наявності підстав для залишення позову у справі без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
5.16. При цьому колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", оскільки положення щодо можливості укладення угоди сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) та підстав залишення позову без розгляду у разі укладення такої угоди визначено, зокрема, статтями 4, 22, 226 Господарського процесуального кодексу.
5.17. Необґрунтованими є аргументи скаржника щодо неврахування судами положень статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" щодо виключної підсудності спору судам України, оскільки предметом спору є не нерухоме майно, як стверджує позивач, а стягнення заборгованості, штрафних санкцій та збитків.
5.18. Посилання скаржника на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 906/493/16, не може бути враховане Судом, оскільки у наведеній постанові зазначено, що "суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд". Проте, як правильно установили суди попередніх інстанцій у цій справі № 910/13813/21, що розглядається, помилка в україномовній частині договору у назві арбітражної установи не є такою, що унеможливлює встановлення цієї арбітражної установи, тим більше, що її англомовна назва викладена таким чином, що вказує на конкретну установу - Arbitration Institute of the Stockholm Chamber of Commerce. При цьому, за висновком судів, україномовна версія пункту 17.2 Договору не передбачала передання спору на вирішення іншого суду, ніж Arbitration Institute of the Stockholm Chamber of Commerce (що знаходиться в столиці Швеції, місті Стокгольм), а містить один із цілком можливих варіантів перекладу назви арбітражної установи.
5.19. Не можуть бути взяті до уваги також доводи скаржника про суперечливу процесуальну поведінку відповідача, оскільки подання стороною відзиву на позов чи зустрічної позовної заяви є реалізацією процесуальних прав сторони, визначених господарським процесуальним законодавством. Крім того, як було встановлено апеляційним господарським судом, ТОВ "Віннер Будівництво" у відзиві повторно зауважило, що цей спір не підлягає розгляду судом за наведених у запереченні проти вирішення спору в господарському суді підстав, підтримало свою позицію, наведену у цих запереченнях, та вказало, що подає цей відзив з метою уникнення будь-яких негативних наслідків щодо процесуальних строків. У зустрічному позові ТОВ "Віннер Будівництво" повторно зауважило, що спір за позовною заявою Компанії "Пауер Констракшн Корпорейшн оф Чайна, ЛТД" не підлягає розгляду судом і ця позиція ТОВ "Віннер Будівництво" є незмінною, проте ТОВ "Віннер Будівництво" подає цю зустрічну позовну заяву з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для нього щодо процесуальних строків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та визначених ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2021.
5.20. Колегія суддів також зазначає, що тлумачення судом принципу сontra proferentem наведене у відповідності із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.05.2021 у справі №664/2854/17-ц, та відповідає усталеній судовій практиці. Крім того, тлумачення судами умов пункту 17.2 договору відповідає вимогам частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу, згідно з якою будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
5.21. Доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції порядку збирання доказів, а відтак - принципу змагальності сторін, не заслуговують на увагу, оскільки, як правильно зазначив апеляційний господарський суд, господарський суд першої інстанції не здійснював збір доказів, що стосуються предмета спору, а вчиняв дії, спрямовані на забезпечення права сторін на розгляд спору за договором у погодженому сторонами порядку (зокрема, щодо арбітражного застереження, викладеного у пункті 17.2 договору). Водночас колегія суддів бере до уваги те, що для вирішення питання про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України на суд покладено обов`язок вирішити питання щодо чинності та виконуваності арбітражної угоди.
5.22. З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій та зазначає, що суди правильно застосували приписи пункту 7 частини 1 статті 226 ГПК України і залишили позов без розгляду.
5.23. При цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильних та обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій та не доводять порушення ними норм матеріального чи процесуального права.
5.24. Крім того, Верховний Суд зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
5.25. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
5.26. За таких обставин суд касаційної інстанції вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, установивши наявність підстав для залишення позову без розгляду у цій справі, правильно застосували положення пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки під час здійснення касаційного провадження у цій справі Верховним Судом не було встановлено допущених судами попередніх інстанцій порушень норм матеріального чи процесуального права з наведених у касаційній скарзі мотивів, то підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у касаційного суду немає.