1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

іменем України

25 січня 2022 року

м. Київ

справа № 569/3885/13-к

провадження № 51-4465 км 19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Короля В.В.,

суддів Лагнюка М.М., Маринича В.К.,

за участю:

секретаря судового засідання Кулініч К.С.,

прокурора Костюка О.С.,

захисника Губара В.Є.( в режимі відеоконференції),

перекладача Ніколаєнка А.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Губара В.Є. на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 16 квітня 2021 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненької області від 25 лютого 2021 року відмовлено обвинуваченому ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про роз`яснення судового рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 березня 2020 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_1 .

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 16 квітня 2021 рокуна підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відмовлено у задоволенні клопотання захисника Губара В.Є. про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Рівненського міського суду Рівненької області від 25 лютого 2021 року.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Губар В.Є., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає ухвалу апеляційного суду про відмову в поновленні строку апеляційного оскарження незаконною і такою, що не відповідає вимогам ст. 395 КПК. Вказує, що строк на апеляційне оскарження він не пропустив, оскільки 25 лютого 2021 року було оголошено тільки вступну та резолютивну частину ухвали, а повний текст він отримав лише 18 березня 2021 року. Крім того зазначає, що судом першої інстанції не було дотримано строку на складання повного тексту ухвали, закріпленого у ч. 2 ст. 376 КПК.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Костюк О.С. вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника Губара В.Є., який просив задовольнити його касаційну скаргу, прокурора Костюка О.С., перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.

У п.1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

У п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.

Виходячи зі змісту норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Водночас у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року (провадження № 51-6470 кмо18) сформовано висновок про те, що у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.

Як убачається з ухвали Рівненського апеляційного суду від 16 квітня 2021 року, постановляючи на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК ухвалу про повернення апеляційної скарги захисника Гураба В.Є., суд апеляційної інстанції зазначив, що захисником не було наведено об`єктивних підстав неможливості отримання копії зазначеної ухвали у період з 1 березня по 18 березня 2021 року.

При цьому суд мотивував своє рішення тим, що захисник Губар В.Є. 25 лютого 2021 року був присутнім при розгляді заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, а також при оголошенні резолютивної частини оскаржуваної ним ухвали, що підтверджується журналом та аудіозаписом судового засідання. А тому, на думку колегії суддів апеляційного суду, його доводи про те, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції він отримав 18 березня 2021 року, не вказують на поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження.

Однак, наведене рішення про відмову в задоволенні клопотання захисника Губара В.Є. про поновлення строку на апеляційне оскарження не ґрунтується на вказаних вище вимогах кримінального процесуального закону.

Як убачається із матеріалів провадження, 25 лютого 2021 року Рівненським міським судом Рівненської області було розглянуто заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення Рівненського міського суду Рівненської області

від 25 березня 2020 року та було оголошено резолютивну частину ухвали.

При цьому захисник Губар В.Є. лише 23 березня 2021 року подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2021 року, в якій виклав також клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Обґрунтовуючи своє клопотання, захисник Губар В.Є. вказував на те, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції він отримав лише 18 березня 2021 року, у зв`язку з чим зазначені обставини просив визнати поважними.

Постановляючи ж ухвалу про відмову в задоволенні клопотання захисника Губара В.Є. про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2021 року, суд апеляційної інстанції не врахував зазначених у клопотанні мотивів щодо причин пропуску цього строку, не перевірив причини його пропуску з точки зору поважності - наявності/відсутності обставин, що об`єктивно перешкодили захиснику вчасно подати апеляційну скаргу, а саме щодо неоголошення тексту зазначеної ухвали 25 лютого 2021 року та відсутності реальної можливості отримати копію ухвали суду раніше, ніж 18 березня 2021 року та оскаржити її.

Так, відповідно до технічного запису судового засідання від 25 лютого 2021 року головуючий суддя Ковальов І.М. оголосив лише резолютивну частину ухвали, при цьому не зазначивши дату оголошення повного тексту прийнятого судом рішення.

Разом з тим, як убачається з матеріалів провадження, вони не містять будь-яких документів, які б підтверджували направлення копії цієї ухвали захиснику Губарю В.Є. При цьому про отримання захисником Губарем В.Є. копії оскаржуваної ухвали свідчить лише його розписка від 18 березня 2021 року.

А відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень копію ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2021 року надіслано судом до автоматизованої системи документообігу суду (АСДС) лише 15 березня 2021 року.

Наведені обставини ставлять під сумнів не лише факт оголошення повного тексту ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2021 року, як зазначено в ухвалі місцевого суду, але й дотримання строків на складання повного тексту цього рішення, закріплених у ч. 2 ст. 376 КПК.

Відповідно ж до висновку щодо застосування положень ч. 1 ст. 117 та п. 4 ч. 3

ст. 399 КПК, який міститься в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 2 червня 2020 року (провадження № 51-4337км19), за відсутності в матеріалах провадження належного підтвердження проголошення тексту судового рішення у зазначений в цьому рішенні час та за наявності сумніву з приводу дотримання строків на його складання, закріплених у ч. 2 ст. 376 КПК, суду апеляційної інстанції слід перевірити своєчасність виготовлення повного тексту цього рішення, виходячи з матеріалів провадження, які містять відомості щодо процесуальних дій, момент вчинення яких є нормативно визначеним та прямо пов`язаний з часом виготовлення повного тексту судового рішення, зокрема:

- надсилання копії судового рішення учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні (не пізніше наступного дня після ухвалення рішення);

- внесення електронного примірника повного тексту судового рішення до автоматизованої системи документообігу суду (у день його виготовлення).

Отже, визнаючи доводи захисника Губара В.Є. про несвоєчасне одержання ним копії ухвали суду першої інстанції неповажною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційний суд залишив поза увагою суперечності у наявних матеріалах провадження щодо даних, які б підтверджували оголошення тексту судового рішення саме 25 лютого 2021 року, а також не перевірив відомості щодо процесуальних дій, момент вчинення яких прямо пов`язаний з часом виготовлення повного тексту судового рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не здійснив належної перевірки зазначених вище доводів захисника Губара В.Є. та передчасно дійшов висновку про те, що пропуск строку апеляційного оскарження не обґрунтовано поважними причинами.

Виходячи з наведеного, під час розгляду клопотання захисника Губара В.Є. про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2021 року судом апеляційної інстанції було допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого судового рішення і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд


................
Перейти до повного тексту