Постанова
Іменем України
18 січня 2022 року
м. Київ
справа № 707/663/20
провадження № 51-4243км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Слинька С.С., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Матолич М.Р.,
захисника Филя О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
Филя О.М. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2021 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 08 червня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12020250270000114 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 309 КК України.
Вступ
ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він незаконно придбав, виготовив, зберігав, без мети збуту, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, який було виявлено під час проведення обшуку та в подальшому канабіс загальною масою у перерахунку на суху речовину - 31,99 г, вилучено працівниками поліції.
Крім цього, ОСОБА_1, надав місце та організував сприятливі умови для незаконного вживання наркотичних засобів, безпосередньо в приміщенні власного гаража, де спільно зі своїм знайомим, вжив зазначений наркотичний засіб, до моменту їхнього викриття працівниками поліції під час проведення обшуку.
Суд першої інстанції кваліфікував діяння та засудив ОСОБА_1 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 309 КК України до остаточного покарання із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Апеляційний суд, після розгляду апеляційної скарги захисника, вирок районного суду залишив без зміни.
Захисник подав касаційну скаргу в якій, просить скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, в порядку касаційного розгляду, має відповісти на доводи:
- Стосовно постановлення судових рішень з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону;
- Про доведеність вини засудженого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях належними та допустимими доказами;
- Щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню: ч. 4 ст. 309 КК України як підстави для звільнення засудженого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 09 квітня
2021 року засуджено ОСОБА_1 до покарання за:
- ч. 1 ст. 309 КК України - у виді арешту строком на 3 місяці;
- ч. 1 ст. 317 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено
ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він, перебуваючи в невстановленому в ході слідства місці, у невстановлений час, діючи із прямим умислом (усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання), незаконно придбав, а саме нарвав та, зберігаючи при собі, переніс до місця свого проживання за адресою:
АДРЕСА_1, верхівкові частини рослин коноплі, які в подальшому висушив. Після чого, шляхом подрібнення частини висушених рослин коноплі незаконно виготовив наркотичний засіб - канабіс, який в подальшому незаконно зберігав в гаражному приміщенні за місцем свого проживання.
30 січня 2020 року в період часу з 20:00 по 23:59, під час проведено обшук за вказаною адресою місця проживання ОСОБА_1, в приміщенні гаража було вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено
- канабіс, загальна маса якого в перерахунку на суху речовину становить
31,99 г, який ОСОБА_1 незаконно зберігав, без мети збуту.
30 січня 2020 року, приблизно о 19:00, ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання, в приміщенні гаража, що розташований на території домоволодіння за вказаною вище адресою, умисно, (усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання), надав місце та організував сприятливі умови для незаконного вживання наркотичних засобів, безпосередньо в приміщенні власного гаража, де 30 січня 2020 року, в період часу з 19:00 по 20:00 спільно з ОСОБА_3, за допомогою саморобного пристрою, вжив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, до моменту їхнього викриття працівниками поліції під час проведення обшуку.
Дії засудженого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 - незаконне придбання, виготовлення, зберігання наркотичних засобів без мети збуту та відповідно за ч. 1 ст. 317 КК України - надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 08 червня 2021 року вирок районного суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисникставить питання про скасування вироку районного суду і ухвали суду апеляційної інстанції та призначення нового розгляду у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
В обґрунтування своїх вимог захисник вказує на неповноту судового розгляду місцевим судом, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Надаючи власну оцінку доказам та не погоджуючись з фактичними обставинами даного провадження, захисник стверджує, що відсутні докази, які доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 309 КК України.
Також захисник зазначає, що обвинувачення побудоване лише на суперечливих показаннях свідків у даному кримінальному провадженні, які спростовуються відеозаписом проведення обшуку, який доводить відсутність факту вживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наркотичних засобів.
При цьому стверджує, що виявлений та вилучений, під час обшуку, наркотичний засіб - канабіс, який був у поліетиленовому пакеті та у пластиковому контейнері, не належить засудженому, оскільки той був підкинутий ОСОБА_3 або іншими особами.
Крім цього, на думку захисника, протокол обшуку домоволодіння та підсобних приміщень є недопустимим доказом, оскільки не підтверджений факт проведення технічної фіксації судового засідання, на якому слідчим суддею постановлено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку.
Зазначає, що суд першої інстанції мав звільнити засудженого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки засуджений добровільно пройшов курс лікування від наркоманії, однак цього не зробив.
На зазначені вище порушення стороною захисту було вказано і в апеляційній скарзі, проте апеляцій суд в порушення вимог ст. 419 КПК України, не надав оцінки всім доводам скарги та постановив рішення, що не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
Разом із цим, суд апеляційної інстанції,переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, допустив порушення ст. 404 КПК України, оскільки безпідставно відхилив клопотання сторони захисту про повторний допит свідків та часткове дослідження доказів, внаслідок чого не встановив дійсних обставин справи та необґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції, чим порушив принцип безпосередності дослідження доказів.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу
захисника не подавалися.
У судовому засіданні захисник підтримав подану касаційну скаргу, а прокурор заперечував проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга захисника не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суду, та застосовані норми права
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК України) та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Оспорювання захисником установлених за результатами судового розгляду фактів з викладенням власної версії події, що зводиться до тверджень про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, з огляду на вимоги ст. 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Під час перегляду судових рішень колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Стосовно доводів касаційної скарги захисника про те, що відсутні докази, які доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 309 КК України, колегія суддів зазначає таке.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, з яким погодився і апеляційний суд, є обґрунтованим, його зроблено на підставі об`єктивного з`ясування обставин, підтверджених доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду з дотриманням ст. 23 КПК України й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, мотивуючи своє рішення про доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд першої інстанції послався на показання самого засудженого, який суду розповів, що до нього приїздив періодично ОСОБА_3, з яким вони вживали канабіс. 30 січня 2020 року у вечері до нього приїхав ОСОБА_3 і запропонував покурити у нього привезений з собою наркотичний засіб - канабіс. Вони пішли до приміщення гаражу в домоволодінні, де він проживає та покурили там канабіс. Відразу після того до гаражу зайшли працівники поліції. При цьому засуджений визнає свою вину щодо тих наркотичних засобів, які нарвав на болоті, і які лежали на підвіконні, а решта належала ОСОБА_3 . Пристрій для куріння канабісу належить засудженому. Він виготовив його разом з ОСОБА_3 .
Також суд зважив на показання допитаної в судовому засіданні свідка
ОСОБА_5, яка пояснила, що 30 січня 2020 року, коли приїхав ОСОБА_3, її чоловік ОСОБА_1 пішов з ним до гаражу. Через деякий час до хати зайшли працівники поліції та почався обшук. Все фіксували на камеру. Чоловік вживав наркотики, але обіцяв, що кине. Вживав не часто, а коли приїздів до нього ОСОБА_3 . Коли останній приїзжав, то вони кудись ходили і після відвідин ОСОБА_3, чоловік вів себе дивно.
Крім цього, суд першої інстанції поклався на показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які розповіли про події, що відбувались 30 січня 2020 року, зокрема, що під час обшуку гаража, в якому перебував засуджений із своїм товаришем, було виявлено та вилучено, крім іншого, наркотичний засіб - канабіс, який був у поліетиленовому пакеті, на підвіконні та у пластиковій банці, а також саморобний пристрій для вживання канабісу. Засуджений не визнав належність йому частини вилученої наркотичної речовини - канабісу. Зазначив, що канабіс курив сам і зберігав для власного вживання В гаражі були ознаки вживання канабісу, а саме відповідний запах та дим.
Також допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він з ОСОБА_1 знайомий давно та вони перебуває у дружніх відносинах. Ввечері 30 січня 2020 року свідок заїхав до засудженого, і вони зайшли в гараж. Засуджений запропонував покурити невідому речовину, на що свідок погодився. Курили через дві металеві пляшки. Свідок пристрій до рук не брав. Через
10 хвилин зайшли працівники поліції з понятими та провели обшук.
ОСОБА_3 показав, що з кишені він не викидав наркотичний засіб, а чому на пакеті відбитки слідів його пальців рук він не знає.
Однак місцевий суд поставився критично до показань свідка ОСОБА_3, які частково не відповідають обставинам кримінального провадження та обґрунтовано зазначив, що надані в судовому засіданні показання засудженого та свідків, досліджені судом матеріали справи, спростовують той факт, що свідок ОСОБА_3 взагалі ніколи не вживав наркотичні засоби та приїхав до засудженого, не маючи на меті вживання наркотичних засобів шляхом паління. Натомість, матеріалами справи підтверджується той факт, що свідок сам попросив засудженого надати йому місце для вживання наркотичного засобу, і раніше вживав наркотичні засоби. Викривлені покази свідка, вказують про те, що останній намагається уникнути відповідальності за вживання наркотичних засобів. Окрім того, під час дослідження судом відеозапису на якому зафіксовано обшук гаража, видно як свідок ОСОБА_3 таємно від усіх викидає з кишені згорток із наркотичним засобом.
Слід зазначити, що допит свідків місцевим судом було проведено у відповідності до вимог КПК України, зокрема попереджено про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання.
Разом з цим, судом першої інстанції в основу обвинувального вироку було покладено досліджені письмові докази, зокрема: протокол обшуку домоволодіння та підсобних приміщень від 30 січня 2020 року, в ході якого виявлено та вилучено речовину рослинного походження з підвіконня; 2 частини металевих пляшок з нашаруванням речовини білого кольору; 3 пластикові картки з нашаруванням речовини бурого кольору; грошові купюри в кількості
3 шт., номіналом 1 грн.; металевий предмет зовні схожий на мисливську рушницю; поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору; пластиковий контейнер білого кольору з речовиною рослинного походження зеленого кольору; наперсток; верхівкову частину рослини; сліди папілярних узорів.
Висновок експерта від 19 лютого 2020 року №1/272, згідно якого сліди пальців рук, які виявлені та вилучені під час проведення обшуку 30 січня 2020 року за місцем проживання засудженого, залишені особами дактилокарта яких заповнена на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; висновками експертів № 2/233 від 05 лютого 2020 року, № 2/230 від 13 лютого 2020 року, № 2/235 від 14 лютого 2020 року, згідно яких відповідні речовини рослинного походження зеленого кольору, які надані на дослідження, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс і загальна маса наркотичного засобу в перерахунку на суху речовину становить 31, 99 г.
Також урахував висновок експерта № 2/234 від 12 лютого 2020 року, згідно якого на внутрішній поверхні наперстку, наданому на експертизу, виявлено нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - екстракту канабісу. Маса наркотичного засобу в перерахунку на суху речовину становить 0, 043 г; висновок експерта № 2/231 від 12 лютого
2020 року, згідно якого на внутрішній частині металевих пляшок, наданих на експертизу, виявлено нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - екстракту канабісу. Маса наркотичного засобу в перерахунку на суху речовину становить 0, 148 г.
Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, за результатами дослідженого первинного носія з відеозаписом проведення обшуку домоволодіння та підсобних приміщень від
30 січня 2020 року, відхилено як доказ винуватості засудженого ОСОБА_1 висновок експерта № 2/232 від 17 лютого 2020 року, згідно якого речовина рослинного походження зеленого кольору, яка надана на дослідження в пакеті з полімерного матеріалу на застібці, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса висушеного наркотичного засобу становить 2, 12 г, оскільки вказана речовина ОСОБА_1 не належала. З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.
Зазначене вище спростовує доводи касаційної скарги захисника стосовно неврахування судом того, що виявлений та вилучений під час обшуку наркотичний засіб - канабіс, який був у поліетиленовому пакеті не належить засудженому.
Таким чином, суд провів оцінку доказів згідно з вимогами процесуального законодавства, з наведенням у вироку відповідних висновків щодо належності, допустимості, достовірності доказів та їх достатності для постановлення вироку.
Отже, встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Винуватість останнього доведена поза розумним сумнівом.
Предметом перевірки суду першої інстанції, а в подальшому і апеляційним судом, була версія сторони захисту про те, що виявлений та вилучений, під час обшуку, наркотичний засіб - канабіс, який був у пластиковому контейнері, не належить засудженому та був підкинутий, обґрунтовано визнана безпідставною, оскільки судом був досліджений відеозапис проведення обшуку, з якого чітко вбачається, що даний контейнер знаходився в приміщені гаражу і не був підкинутий. Показання засудженого у цій частині не відповідають дійсності та надані з метою підтримання версії сторони захисту про непричетність
ОСОБА_1 до вчиненого кримінального правопорушення.
Крім того, суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився апеляційний суд, критично відноситься до версії захисту про відсутність доведеного факту вживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наркотичних засобів, оскільки засуджений у судовому засіданні розказав, що він неодноразово вживав наркотичні засоби з ОСОБА_3 поблизу свого домоволодіння, а в той вечір він не заперечив на пропозицію останнього покурити канабіс у нього в гаражі. Також в приміщенні гаража знаходився пристрій для вживання наркотичних засобів, нашарування на якому свідчать про неодноразове його використання, знаходилися наркотичні засоби на підвіконні, полицях приміщення гаража. Всі ці обставини в своїй сукупності дають суду можливість стверджувати, що
ОСОБА_1 неодноразово використовував приміщення гаража для вживання наркотичних засобів і провокації з боку ОСОБА_3 не було. З такими висновками суду погоджується і колегія суддів.
Тому доводи касаційної скарги захисника в цій частині не заслуговують на увагу та спростовуються зазначеним вище.