Постанова
Іменем України
27 січня 2022 року
м. Київ
справа № 206/657/13
провадження № 61-17944св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" про заміну стягувача у виконавчому листі у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" (далі -ТОВ "ФК "Профіт Капітал") звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі.
Заява мотивована тим, що рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2013 року у справі № 206/657/13-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") заборгованість за кредитним договором від 22 серпня 2008 року у сумі 409 066 грн 39 коп. На виконання цього рішення суду було видано виконавчий лист.
18 грудня 2019 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Оксі Банк" укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ "Оксі Банк" прийняло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 22 серпня 2008 року.
18 грудня 2019 року між ПАТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Профіт Капітал" укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ "Оксі Банк" відступило право вимоги ТОВ "ФК "Профіт Капітал" за кредитним договором від 22 серпня 2008 року, укладеним з ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, заявник просив змінити стягувача - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Профіт Капітал" у виконавчому листі, виданому на виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2013 року у справі № 206/657/13-ц.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2020 року у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Профіт Капітал" про заміну стягувача у виконавчому листі відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Профіт Капітал"про заміну стягувача у виконавчому листі, суд першої інстанції виходив із того, що на час звернення до суду із цією заявою закінчився строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Питання про поновлення такого строку заявник не ставить.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2020 року скасовано. Заяву ТОВ "ФК "Профіт Капітал" про заміну стягувача у виконавчому листі задоволено.
Замінено стягувача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника
ТОВ "ФК "Профіт Капітал" у виконавчому листі № 206/657/13-ц від 18 грудня 2014 року, виданому Самарським районним судом м. Дніпропетровська на виконання рішення від 19 листопада 2013 року про стягнення з
ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 22 серпня
2008 року у розмірі 409 066 грн 39 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржниками, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. За таких обставин, апеляційний суд з урахуванням положень статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" дійшов висновку про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому листі, виданому на виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2013 року у справі № 206/657/13-ц.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року та залишити в силі ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2020 року.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Профіт Капітал" просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини у справі, встановлені судами
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2013 року у справі № 206/657/13-ц стягнуто з ОСОБА_1 на ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором від 22 серпня 2008 року у сумі 409 066 грн 39 коп. (а. с. 134-136, т. 1).
18 грудня 2014 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська на адресу представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" Щіголєвої Л. І. направлено копію рішення і виконавчий лист, виданий на його виконання, у справі № 206/657/13-ц (а. с. 150, т. 1).
18 грудня 2019 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Оксі Банк" укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ "Оксі Банк" прийняло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 22 серпня 2008 року.
18 грудня 2019 року між ПАТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Профіт Капітал" укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ "Оксі Банк" відступило право вимоги ТОВ "ФК "Профіт Капітал" до ОСОБА_1 за кредитним договором від 22 серпня 2008 року.
Предметом заяви, яка розглядається, є вимоги ТОВ "ФК "Профіт Капітал" про заміну стягувача - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Профіт Капітал" у виконавчому листі, виданому на виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2013 року у справі № 206/657/13-ц.
Заява ТОВ "ФК "Гефест" обґрунтована посиланням на положення статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами першою, другою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, чинній на час подання заяви до суду, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець, за заявою сторони, а також заінтересована особа, мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до частин першої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження, можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 442 ЦПК України.
У постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2-а-3494/11 та від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18 викладено правовий висновок про те, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
У таких висновках необхідно керуватися принципом обов`язковості судового рішення та тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а незабезпечення виконання рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд наголошує, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи з виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції з урахуванням положень статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" дійшов висновку про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому листі, виданому на виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2013 року у справі № 206/657/13-ц.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки він ґрунтується на повному та всебічному з`ясуванні всіх обставин у справі та належній оцінці наявних у матеріалах справи доказів, а також відповідає вищенаведеним правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що станом на день розгляду справи рішення суду у вказаній справі залишається невиконаним, що суперечить принципу судочинства в Україні щодо обов`язковості виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Інші доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права і зводяться до власної переоцінки ним встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Крім того, слід звернути увагу заявника на те, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних помилок.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду