Постанова
Іменем України
26 січня 2022 року
м. Київ
справа № 522/7372/20
провадження № 61-9516св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - Громадська організація "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів",
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", третя особа - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення конференції громадської організації, та за позовом ОСОБА_2 до Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" про визнання протиправним та скасування рішення конференції громадської організації
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2020 року у складі судді Домусчі Л. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення конференції Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" (далі - ГО "ВМСОТРЛ") від 30 квітня 2020 року.
Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 28 липня 2020 року об`єднав в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ГО "ВМСОТРЛ", третя особа - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення конференції громадської організації (справа № 522/7372/20) та цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ГО "ВМСОТРЛ", про визнання протиправним та скасування рішення конференції громадської організації (справа № 522/7847/20). Присвоїв зведеній цивільній справі № 522/7372/20.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 18 вересня 2020 року провадження у справі закрив з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що позов про визнання протиправним і скасування рішення органу громадської діяльності не може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства (у тому числі у судовому порядку будь-якої юрисдикції).
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Одеський апеляційний суд постановою від 28 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2020 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував судове рішення тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позов про визнання протиправним і скасування рішення статутного органу громадської діяльності не може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства, тому суд правильно закрив провадження у справі. При цьому, погоджуючись з таким висновком місцевого суду, апеляційний суд, зазначив, що заявлений у цій справі спір має вирішуватись за правилами господарського судочинства, оскільки виник між членами громадського об`єднання і самим об`єднанням, з приводу діяльності цього об`єднання, в даному випадку - рішення його керівного органу - конференції.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У червні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, та помилково зазначили про можливість її розгляду у порядку господарського судочинства.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
16 липня 2021 року справа № 522/7372/20 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що спір у цій справі виник між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як членами громадської організації та ГО "ВМСОТРЛ", яка відповідно до статуту є добровільним об`єднанням фізичних осіб, створеним для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема, спортивних, екологічних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів своїх членів.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
У статті 124 Конституції України закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
ГПК України установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 цього Кодексу).
При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.
Згідно з частинами першою, другою статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею Перейти до повного тексту