ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/20686/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
позивача - Янушак О.М.,
відповідача - Метенка Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Апк-Інвест"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 (головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.)
у справі №910/20686/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Апк-Інвест"
до Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння"
про стягнення 4832197,26 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1.Приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест" (далі - ПрАТ "АПК-Інвест") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" (далі - ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння") про стягнення 4832197,26 грн збитків.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), зокрема пункту 187.1 статті 187, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме невірним визначенням постачальником дати першої події та незабезпеченням здійснення відповідного коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ,) у зв`язку з чим позивач фактично втратив право на отримання податкового кредиту в розмірі 4832197,26 грн, через що поніс прямі фінансові збитки у сумі неотриманого податкового кредиту з податку на додану вартість у вказаному розмірі.
1.3.Заперечення проти позову мотивовані тим, що жодна норма законодавства, в тому числі ПК України, не містить прямого обов`язку здійснення корегування податкових зобов`язань "заднім числом - періодом"; ПК України встановлює лише необхідність такого корегування, зокрема у разі зміни вартості товару. Таке коригування здійснюється відповідно до встановлення першої події, якою у даному випадку є рішення Господарського суду Донецької області від 20.05.2018 у справі №905/1269/18, а саме з дати набрання ним чинності - 11.06.2019.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.28.11.2017 між ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" (постачальник) та ПрАТ "АПК-Інвест" (споживач) було укладено договір постачання природного газу №АПК/20112017, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі та строки, що визначені цим договором.
2.2.В рамках укладеного договору, 31.05.2018, відповідачем було складено акт приймання-передачі природного газу за травень 2018 року на загальну суму 8639911,99 грн, проте позивач не погодився з обсягами отриманого газу на суму 7152912,69 грн, про що надіслав постачальнику письмову незгоду з об`ємами природного газу, зазначеними в акті.
2.3.При цьому постачальник, не зважаючи на письмову незгоду споживача підписати акт приймання-передачі природного газу за травень 2018 року, відобразив послугу з постачання газу в своєму обліку на суму вартості всього неузгодженого обсягу газу.
2.4.В подальшому ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ПрАТ "АПК-Інвест" про стягнення 7708311,50 грн, мотивуючи свої вимоги невиконанням ПрАТ "АПК-Інвест" умов укладеного між сторонами договору в частині складання акта про фактичний обсяг розподіленого газу в травні 2018 року та повної оплати фактично спожитого газу в травні 2018 року.
2.5.Господарський суд Донецької області рішенням від 20.05.2019 у справі №905/1256/18, яке набрало законної сили 11.06.2019, відмовив у задоволенні позовних вимог ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" до ПрАТ "АПК-Інвест" про стягнення 7708311,50 грн, з яких: 7029904,64 грн заборгованості, 527242,85 грн збитків, 130968,09 грн пені, 11556,01 грн 3% річних, 8639,91 грн штрафу.
2.6.Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що оскільки рішенням Господарського суду Донецької області від 20.05.2019 у справі №905/1269/18, яке набрало законної сили 11.06.2019, обсяги поставленого в травні 2018 року природного газу, що були визначені постачальником та непогоджені споживачем, визнано недійсними, а також визнано недійсною заборгованість за такий газ, то постачальник за результатами проведеного перерахунку повинен був скласти податкові накладні, в яких дати складання мають відповідати датам першої події за операціями з постачання газу в періодах (місяцях), наступних після травня 2018 року, а саме датам перерахування споживачем авансових платежів за газ, який підлягав поставці (поставлявся) у таких місяцях.
2.7.Саме такі податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН, на переконання позивача, могли бути для нього єдиною підставою для внесення сум ПДВ, зазначених в них в розмірі 4832197,26 грн, до податкового кредиту.
2.8.При цьому відповідач вказує, що після набрання законної сили вищезазначеним рішенням, він зменшив обсяг використаного (спожитого) ПрАТ "АПК-Інвест" природного газу в травні 2018 року на 817,472 тис.м куб. (987,414 тис.м куб (за даними оператора ГРМ та оператор ГТС) - 169,942 тис.м куб (за рішенням суду)) загальною вартістю 7152912, 67 грн з ПДВ та склав в ЄРПН два розрахунки коригування кількісних і вартісних показників №1006009 від 10.06.2019 до податкової накладної №498 від 31.05.2018 та №1006010 від 10.06.2019 до податкової накладної №127 від 14.05.2018 на загальну суму 7152912,67 грн з ПДВ (вказані розрахунки коригування зареєстровані позивачем в ЄРПН 26.06.2019); результат перерахунку податкових зобов`язань постачальник (відповідач) відобразив у складі податкової декларації за червень 2019, та направив на адресу позивача акт приймання-передачі природного газу, датований 10.06.2019, коригуючий обсяги газу, вказані в акті приймання-передачі природного газу від 31.05.2018.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 13.05.2021 у справі №910/20686/20 позов ПрАТ "АПК-Інвест" до ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" про стягнення 4832197,26 грн збитків задовольнив повністю; стягнув з ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" на користь ПрАТ "АПК-Інвест" 4832197,26 грн збитків та 72482,97 грн судового збору.
3.2.Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав, що відповідач за результатами здійсненого перерахунку повинен був скласти податкові накладні, в яких дати складання мають відповідати датам першої події за операціями з постачання газу в періодах (місяцях), наступних після травня 2018 року, а саме датами перерахування позивачем авансових платежів за газ, який підлягав поставці (поставлявся) у таких місяцях.
3.3.За висновками місцевого господарського суду, протиправний характер поведінки (бездіяльності) відповідача полягає у порушенні ним податкового законодавства в частині невиконання обов`язку після 11.06.2019 здійснити перерахунок податкових зобов`язань та скласти податкові накладні, в яких дати складання мають відповідати датам першої події за операціями з постачання газу в періодах (місяцях), наступних після травня 2018 року, а саме датами перерахування позивачем авансових платежів за газ, який підлягав поставці (поставлявся) у таких місяцях. Збитками є сума податкового кредиту в розмірі ПДВ, сплаченого позивачем при одержанні послуг з постачання газу відповідно до договору та не отриманого позивачем внаслідок протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача в сумі 4832197,26 грн. Неотримання податкового кредиту підтверджується витягами з податкових декларацій за період з травня 2018 по дату подання позову.
3.4.Північний апеляційний господарський суд постановою від 02.11.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі №910/20686/20 скасував та ухвалив нове рішення, яким у позові відмовив.
3.5.Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що складені та зареєстровані в ЄРПН відповідачем податкові накладні не зумовили обмеження прав позивача на відображення у відповідних податкових періодах у складі податкового кредиту сум ПДВ, відображених у цих податкових накладних, а невідображення їх у податковому кредиті позивачем у спірні податкові періоди не свідчить про протиправну бездіяльність відповідача у зв`язку із невидачею та нереєстрацією податкових накладних у ЄРПН, відповідно не свідчить про виникнення у позивача реальних збитків або/та упущеної вигоди.
3.6.Апеляційний суд вважав, що при наявності виданих відповідачем податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, позивачем не доведено завдання відповідачем реальних збитків у вигляді надлишково сплаченого ПДВ до Державного бюджету України у спірні податкові періоди, якими в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, або упущеної вигоди у вигляді невідшкодованого ПДВ з Державного бюджету України у спірні податкові періоди, якими в розумінні статті 22 ЦК України є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
3.7.Також апеляційний суд зазначив, що після набрання законної сили рішенням від 20.05.2019 у справі №905/1268/18 відповідач здійснив коригування кількісних та вартісних показників, склав розрахунки коригування кількісних та вартісних показників 10.06.2019 за №1006009 до податкової накладної від 31.05.2018 №498 та №1006010 до податкової накладної від 14.05.2018 №127, що свідчить про відсутність у відповідача вини при визначенні податкового зобов`язання з ПДВ за травень 2018. При цьому зазначив, що приписи статті 192 ПК України не встановлюють обов`язку постачальника щодо складення нових податкових накладних з іншою датою першої події.
3.8.Крім цього, апеляційний суд відхилив посилання позивача на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2019 у справі №917/877/17, зазначивши, що підставою позову у вказаній справі була бездіяльність відповідача, яка полягала у невиконанні останнім обов`язку зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, та, як наслідок, неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, що відповідно зменшило податкове зобов`язання на зазначену суму, та фактично є збитками цієї особи. Тоді як у справі №910/20686/20 відповідач видав та здійснив реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у спірні податкові періоди, отже, справа №917/877/17 не є релевантною для спірних правовідносин.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.ПрАТ "АПК-Інвест" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі №910/20686/20 повністю та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі №910/20686/20.
4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник зазначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказуючи на те, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, судом апеляційної інстанцій не враховано висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.08.2018 у справі №917/877/17 стосовно застосування пункту 201.10 статті 201 ПК України.
4.3.За твердженнями скаржника, постачальник за результатами здійсненого перерахунку повинен був скласти податкові накладні, у яких дати складання мають відповідати датам першої події за операціями з постачання газу у періодах (місяцях), наступних після травня 2018, а саме датам перерахування споживачем авансових платежів за газ, який підлягав поставці (поставлявся) у таких місяцях. Саме такі податкові накладні, зареєстровані у ЄРПН, для споживача могли бути єдиною законною підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених в них (4832197,26 грн), до податкового кредиту.
4.4.Проте за спірними правовідносинами відповідачем було зареєстровано 16 податкових накладних із невірними реквізитами, що складені не за правилами першої події, тобто помилкових податкових накладних, у зв`язку з чим позивач не мав правових підстав на віднесення до свого податкового кредиту суми у розмірі 4832197,26 грн за відповідними податковими накладними, що безпідставно не було враховано апеляційним судом.
4.5.На переконання скаржника, якщо платником податку при здійсненні операції з постачання товарів/послуг було складено податкову накладну іншою датою, ніж дата виникнення першої події за такою операцією, тобто помилкову податкову накладну, то з метою виправлення допущеної помилки на дату її виявлення такий платник податку може скласти розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до такої помилкової податкової накладної. Одночасно з цим платник податку складає нову податкову накладну за такою операцією із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання першої події за такою операцією.
4.6.ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у даній справі - без змін.
4.7.Відповідач стверджує, що у відповідності до положень ПК України він склав та зареєстрував податкові накладні у ЄРПН за правилом першої поді - передачі товару, а саме постачання природного газу ПрАТ "АПК-Інвест" у травні 2018 року в обсязі 987,414тис. куб.м, що зумовлено тим, що постачання природного газу постачальником та обсяг спожитого газу споживачем по договору був встановлений відповідно до даних оператора газорозподільних мереж (ГРМ) та оператора газотранспортної системи (ГТС), що відповідає вимогам Розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823, та Розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1382/27827. Саме тому оформлення податкових накладних на поставки газу цього періоду відбувалось датою складання актів приймання-передачі газу, якими оформлювався факт поставки, оскільки саме факт поставки був тією подією, що відбулась раніше, з якою закон пов`язує виникнення податкового зобов`язання з податку на додану вартість (пункт 187.1 статті 187 ПК України).
4.8.При цьому відповідач вказує, що здійснені позивачем у спірний період оплати, які позивач обліковував як попередню оплату, зараховувались відповідачем в погашення заборгованості за газ, поставлений у попередні періоди, у зв`язку з чим податкові накладні на дати таких платежів не оформлювались. Відповідачем відповідні податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних за період з травня 2018 року по червень 2019 року виписані своєчасно та зареєстровані повноважним податковим органом належним чином.
4.9.За твердженнями відповідача, законні/правові підстави відобразити коригування обсягів постачання природного газу споживачу за травень 2018 виникли у нього лише після набрання законної сили рішенням Господарського суду Донецької області у справі №905/1269/18, на виконання якого та у відповідності до вимог пункту 192.1 статті 192 ПК України відповідач (постачальник) склав у ЄРПН два розрахунки коригування кількісних і вартісних показників. При цьому зазначає, що норми пункту 192.1 статті 192 ПК України не встановлюють обов`язку постачальника щодо складання нових податкових накладних з іншою датою першої події.
4.10.Також відповідач вказує, що очевидною є ключова відмінність між обставинами справи №910/20686/20 та обставинами справи №917/877/17, адже на відміну від фактичних обставин останньої, у даній справі відповідачем складено необхідні податкові накладні, які зареєстровані у встановленому порядку в ЄРПН, а акти приймання-передачі природного газу підписані і погоджені між сторонами у відповідності до положень договору. Ця істотна відмінність виключає можливість посилатись на висновки суду касаційної інстанції, викладені у постанові від 03.08.2018 у справі №917/877/17.