Постанова
Іменем України
27 січня 2022 року
м. Київ
справа № 395/853/19
провадження № 61-8483св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Новомиргородська міська рада Кіровоградської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді Ѕ частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Серед господарсько-побутових будівель, які залишилися після смерті матері як спадкове майно, також є гараж, зазначений в технічному паспорті літерою "Ж". Вказаний гараж був побудований ОСОБА_4 за власні кошти в 2000 році на тій частині присадибної земельної ділянки, якою вона користувалася.
Оскільки гараж було збудовано самовільно, позивачка звернулася із заявою до Новомиргородської міської ради про оформлення права власності її померлої матері на самовільне будівництво - зазначений вище гараж.
За наслідками розгляду такої заяви виконавчий комітет Новомиргородської міської ради прийняв рішення № 1382 від 25 грудня 2008 року, яким вирішив оформити право власності на самовільно побудований гараж розміром 8,30 м х 4,8 м по АДРЕСА_1, як такий, що побудований без порушення технічних норм забудови.
В установленому законом порядку позивачка прийняла спадщину після смерті своєї матері та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Заліпським В. О.
Маючи намір зареєструвати право власності на гараж, позивачка звернулась до державного реєстратора, однак останній повідомив їй, пояснивши, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 січня 2009 року їй належить лише Ѕ частина гаража.
Тому вона звернулася до державного нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на іншу Ѕ частину гаража.
За наслідками розгляду такої заяви позивача державний нотаріус Новомиргородської державної нотаріальної контори у повідомленні від 20 листопада 2018 року за № 1318/01-16 вказав, що не має можливості видати позивачці свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на Ѕ частину гаража, зазначеного у технічному паспорті літ. "Ж", так як відсутній правовстановлюючий документ на конкретне майно, що підтверджує право власності на ім`я спадкодавця, необхідний для вчинення нотаріальних дій.
На підставі викладеного, позивачка просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно її матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, яке складається з гаража розміром 8,3 м х 4,8 м, розташованого в АДРЕСА_1 і зазначеного в технічному паспорті літерою "Ж".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2020 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом, на спадкове майно, а саме - гараж, розміром 8,3 метрів на 4,8 метрів, що розташований по АДРЕСА_1, зазначений в технічному паспорті літерою "Ж", після смерті її матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення у справі, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд послався на те, що за ОСОБА_2 зареєстровано право спільної часткової власності (загальний розмір частки становить Ѕ) на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . До складових частин будинку належить сарай Б, Д; погріб В; гараж Ж; убиральня У; огорожа №-№ 3, вимощення І ІІ. Крім того, у спадковій справі № 177/2008 містяться документи, які підтверджують право спільної часткової власності без розмежування належності господарсько-побутових будівель конкретній особі.
Ураховуючи, що матеріали справи не містять доказів, на підтвердження того, що право спільної часткової власності відповідачки ОСОБА_2 на спірний гараж було припинено, а правовстановлюючі документи, на підставі яких за ОСОБА_2 було проведено реєстрацію права власності на будинок та його складові частини, не визнані недійсними, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, суд зазначив, що вказана особа не є неналежним відповідачем у справі, оскільки жодним чином не могла порушити, не визнати чи оспорювати суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивачки.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
19 травня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у вищевказаній справі.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
06 липня 2021 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Троянської І. В. надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому представник відповідача просить суд касаційну скаргу позивачки відхилити, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
11 червня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 січня 2009 року (за реєстром № 142) спадкоємцем майна ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є її донька ОСОБА_1 .
Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з: Ѕ (однієї другої) частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Житловий будинок, в якому знаходиться вищезазначена частина - дерев`яномазаний, обкладений цеглою, що зазначений на плані літерою "Аакр", розміром житлової площі всього будинку 91,6 квадратних метрів, розміром загальної площі всього будинку - 157,2 квадратних метрів, та господарсько-побутові будівлі: сарай - літ. Б, Д, погріб - літ. В, гараж - літ. Ж, убиральня - літ. У, огорожа - літ. № 1-3, замощення - літ. І-ІІ, що належав померлій на підставі договору дарування, посвідченого Новомиргородською державною нотаріальною конторою, Кіровоградської області 23 вересня 1994 року за реєстром № 1530 на 14/50 частин домоволодіння та договору купівлі-продажу, посвідченого Новомиргородською державною нотаріальною конторою, Кіровоградської області 07 травня 2001 року за реєстром № 609 на 11/50 частин домоволодіння.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серія НАМ № 592811 від 24 березня 2015 року спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, є її донька - ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з ј частки житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Житловий будинок, в якому знаходиться вищезазначена частка - дерев`яномазаний, обкладений цеглою, що зазначений на плані літерою "Аакркрʼ", розміром загальної площі всього будинку 157,2 квадратних метрів, розміром житлової площі всього будинку 91,6 квадратних метрів та господарсько-побутові будівлі: сарай - літера Б, погріб - літера В, сарай - літера Д, гараж - літера Ж, убиральня - літера У, огорожа №3, вимощення - літера І-ІІ, що належало померлій: на 1/8 частку - на підставі дублікату договору купівлі-продажу, виданого Державним нотаріальним архівом в Кіровоградській області 05 червня 2013 року за реєстром №167, і на 1/8 частку на підставі дублікату договору купівлі-продажу, виданого Державним нотаріальним архівом в Кіровоградській області 05 червня 2013 року за реєстром № 168.
Згідно договору купівлі-продажу ј частки житлового будинку від 02 серпня 2016 року ОСОБА_3 передала ОСОБА_2, а остання прийняла у власність ј частку житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до опису, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, житловий будинок, ј частка якого відчужується за цим договором, позначений на плані земельної ділянки під літерами "Аакркрʼ", має загальну площу 157,2 квадратних метрів, в тому числі житлову площу 91,6 квадратних метрів, стіни - дерев`яно-мазані, обкладені цеглою, має наступні надвірні будівлі та споруди: сарай - літ. Б, погріб - літ. В, сарай - літ. Д, гараж - літ. Ж, убиральня - літ. У, огорожа №3, вимощення - літ. І ІІ.
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 65042306 від 04 серпня 2016 року, за ОСОБА_2 зареєстровано право спільної часткової власності (загальний розмір частки становить Ѕ), житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 02 серпня 2016 року та свідоцтва про право на спадщину НАМ 592811 виданого 24 березня 2015 року. До складових частин будинку належить сарай Б, Д; погріб В; гараж Ж; убиральня У; огорожа №-№ 3, вимощення І ІІ.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.