ДОДАТКОВА УХВАЛА
18 січня 2022 року
м. Київ
Справа № 922/4198/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Гогусь В. О.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача 1 - не з`явилися,
відповідача 2 - Романченка О. М. (адвоката, в режимі відеоконференції),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева"
про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю
до 1) Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжрегіональна фінансова компанія"
про визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
1.1. У грудні 2020 року Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" (далі - ПАТ "Банк Золоті Ворота") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Женева") про:
- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 05.01.2018 за іпотечним договором № 16-03-09 від 21.01.2008, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, на підставі положень статті 24 Закону України "Про іпотеку" та частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, а саме відступлення права вимоги за іпотечним договором без отримання згоди від іпотекодавця (позивача) на цей правочин;
- припинення речового права ТОВ "Фінансова компанія "Женева" як іпотекодержателя щодо нерухомого майна - нежитлових приміщень третього поверху № 1-6, 8-20 літ. "А-3", реєстраційний номер 88210663101, загальною площею 357,3 м2, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 96, відомості про які було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги від 05.01.2018 за іпотечним договором № 16-03-09 від 21.01.2008.
1.2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 у справі № 922/4198/20 позовні вимоги Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі ТОВ до ПАТ "Банк Золоті Ворота", ТОВ "ФК "Женева" про визнання недійсним договору та припинення речових прав задоволено у повному обсязі.
1.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 у справі № 922/4198/20, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
1.4. Ухвалою Верховного Суду від 02.11.2021 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 у справі № 922/4198/20.
2. Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення та заперечень
2.1. 12.11.2021 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Фінансова компанія "Женева" з додатками про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/4198/20, подана 08.11.2021 через засоби поштового зв`язку. Заява ТОВ "Фінансова компанія "Женева" мотивована необхідністю вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, надану у Верховному Суді, та містить докази на підтвердження розміру таких витрат відповідно до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. ТОВ "Фінансова компанія "Женева" просить ухвалити додаткове рішення у справі № 922/4198/20 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції, та стягнути з Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь ТОВ "Фінансова компанія "Женева" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.
2.2. До Верховного Суду надійшли заперечення Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю на заяву ТОВ "Фінансова компанія "Женева" про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/4198/20. У запереченнях Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю просить залишити без задоволення заяву ТОВ "Фінансова компанія "Женева" про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/4198/20, а у випадку задоволення Верховним Судом заяви ТОВ "Фінансова компанія "Женева" про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/4198/20 - зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, надану у Верховному Суді, до 100,00 грн.
3. Розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення
3.1. Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2021 заяву ТОВ "Фінансова компанія "Женева" про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду та зупинено провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/4198/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 927/237/20.
3.2. 03.12.2021 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 927/237/20 постановлено додаткову ухвалу, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.12.2021.
3.3. Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2021 поновлено касаційне провадження з розгляду заяви ТОВ "Фінансова компанія "Женева" про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/4198/20 та призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/4198/20 у відкритому судовому засіданні 18.01.2022.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Розглянувши заяву ТОВ "Фінансова компанія "Женева" про ухвалення додаткового рішення у справі та заперечення на неї, Верховний Суд вважає, що зазначену заяву необхідно задовольнити частково з огляду на таке.
4.2. Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
4.3. Відповідно до частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4.4. За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
4.5. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
4.6. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.
4.7. Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
4.8. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
4.9. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
4.10. У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
4.11. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
4.12. При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
4.13. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
4.14. Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 927/237/20 (додаткова ухвала від 03.12.2021) зроблено такий висновок: "Для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги".
Так, дійшовши зазначеного висновку, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила відступити від висновку Верховного Суду про те, що у разі закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відповідно до статей 126, 129, 130 Господарського процесуального кодексу України розподілу не підлягають, оскільки за змістом цих норм покладення судових витрат на ту чи іншу сторону або компенсація таких витрат здійснюється у випадках розгляду справи по суті або у разі визнання позову, закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду (причому закриття провадження у справі є процесуальною дією, відмінною від закриття касаційного провадження), викладеного у судових рішеннях від 23.02.2021 у справі № 910/18421/19, від 08.06.2021 у справі № 910/8103/16, від 06.07.2021 у справі № 903/847/20, від 06.07.2021 у справі № 911/713/20, від 27.07.2021 у справі № 911/3504/20, від 25.08.2021 у справі № 914/2243/20, від 21.09.2021 у справі № 922/3789/20, від 30.09.2021 у справі № 909/1411/13.
Під час розгляду заяви заяву ТОВ "Фінансова компанія "Женева" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат Верховний Суд враховує правовий висновок, викладений у додатковій ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20.
4.15. За змістом частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
4.16. Верховний Суд установив, що 22.09.2021 до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "Фінансова компанія "Женева" на касаційну скаргу Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 у справі 922/4198/20 з доказами надсилання іншим учасникам справи, в якому було повідомлено, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат ТОВ "Фінансова компанія "Женева" за розгляд справи у Верховному Суді становить 40000,00 грн (витрати на професійну правничу допомогу). Також було зазначено, що докази на підтвердження розміру витрат будуть надані протягом п`яти днів після прийняття Верховним Судом постанови.
4.17. В порядку та у строки, визначені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, 12.11.2021 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Фінансова компанія "Женева" з додатками про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/4198/20, подана 08.11.2021 через засоби поштового зв`язку. Заява ТОВ "Фінансова компанія "Женева" мотивована необхідністю вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, надану у Верховному Суді, та містить докази на підтвердження розміру таких витрат відповідно до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. ТОВ "Фінансова компанія "Женева" просить ухвалити додаткове рішення у справі № 922/4198/20 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції, та стягнути з Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь ТОВ "Фінансова компанія "Женева" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.
4.18. Верховний Суд установив, що матеріали справи містять: договір № 01/01-ПД від 01.01.2020, укладений між ТОВ "ФК "Женева" (клієнт) та Адвокатським бюро "Олексія Романченко" (Бюро); додаткову угоду № 3 від 15.01.2021 до договору № 01/01-ПД від 01.01.2020 (а. с. 255-256, т.3).
Відповідно до пункту 1.1 договору № 01/01-ПД від 01.01.2020 клієнт доручає, а Бюро бере на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта в судах всіх інстанцій, а також перед підприємствами, установами, організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронними органами та органами прокуратури, пов`язані з судовим розглядом судових справ за участю клієнта та в будь-яких інших справах, в яких клієнт бере або буде брати участь, а також у справах, пов`язаних з розглядом кримінальних проваджень, в яких клієнт бере або братиме участь, як свідок, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, потерпілий, розглядом справ про адміністративні правопорушення, в яких клієнт бере участь у якості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, що стосуються здійснення клієнтом прав власника приміщень за весь час існування цих прав.
4.19. У пункті 1 додаткової угоди № 3 від 15.01.2021 до договору № 01/01-ПД від 01.01.2020 сторони погодили, що відповідно до умов договору Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу у справі № 922/4198/20, в рамках якої розглядається позовна заява Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю до ТОВ "Фінансова компанія "Женева" про визнання недійсним укладеного 05.01.2018 між ПАТ "Банк Золоті Ворота" та ТОВ "Фінансова компанія "Женева" договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 16-03-09 від 21.01.2008, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, та припинення речових прав ТОВ "Фінансова компанія "Женева" як іпотекодержателя щодо нерухомого майна - нежитлових приміщень третього поверху № 1-6, 8-20 літ. "А-3", реєстраційний номер 88210663101, загальною площею 357,3 м2, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 96, відомості про які було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги від 05.01.2018 за іпотечним договором № 16-03-09 від 21.01.2008.
4.20. Пунктом 4 зазначеної додаткової угоди передбачено, що гонорар Адвокатського бюро за ведення справи № 922/4198/20 у суді касаційної інстанції становить 40000,00 (сорок тисяч) грн у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь клієнта.
Згідно з пунктом 10 додаткової угоди надання Адвокатським бюро правничої допомоги при розгляді справи у суді касаційної інстанції включає: вивчення документів та матеріалів справи, вивчення судового рішення суду апеляційної інстанції, підготовку та подання до суду касаційної інстанції касаційної скарги або відзиву на касаційну скаргу, за необхідності підготовку та подання до суду заяв та клопотань з процесуальних питань, участь у судових засіданнях, надання пояснень суду, підготовку та подання до суду інших документів, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, які необхідні для розгляду справи.
4.21. До заяви ТОВ "Фінансова компанія "Женева" про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/4198/20 додано такі документи: копію акта виконаних робіт №4 від 05.11.2021 до Договору №01/01-ПД від 01.01.2020; копію квитанції (код 9250-3545-1185-8549) про сплату ТОВ "Фінансова компанія "Женева" 40000,00 грн; докази направлення заяви з додатками на адресу учасників справи.
4.22. Відповідно до акта виконаних робіт №4 до договору № 01/01-ПД від 01.01.2020, складеного 05.11.2021, Адвокатським бюро на надання правничої допомоги витрачено 20 годин, а саме:
- вивчення касаційної скарги позивача на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 та підготовка відзиву на касаційну скаргу - 7 годин;
- вивчення касаційної скарги на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 та підготовка відзиву на касаційну скаргу - 3 години;
- підготовка клопотання про закриття касаційного провадження у справі - 2 години;
- підготовка письмових пояснень від 28.10.2021 - 1 година;
- підготовка письмових пояснень у справі від 29.10.2021 - 1 година;
- участь в судовому засіданні від 28.09.2021- 2,5 години;
- участь у засіданні Суду від 26.10.2021 у режимі відеоконференції - 1,5 години;
- участь у засіданні Суду від 02.11.2021 у режимі відеоконференції - 2 години.
У пункті 4 акта виконаних робіт №4 до договору № 01/01-ПД від 01.01.2020, складеного 05.11.2021, зазначено, що згідно із пунктом 4 Додаткової угоди №3 від 15.01.2021 до Договору № 01/01-ПД від 01.01.2020 гонорар Адвокатського бюро за надання правничої допомоги Клієнту становить 40000,00 грн, які повністю сплачені Клієнтом 05.11.2021.
4.23. Відповідно до копії квитанції 0.0.2331326785.1 (код квитанції 9250-3545-1185-8549) від 08.11.2021 ТОВ "Фінансова компанія "Женева" перераховано на рахунок Адвокатського бюро 40000,00 грн із призначенням платежу: "оплата судових витрат на професійно прав. допомогу зг. додат. угоди №3 від 15.01.2021 до дог. № 01/01-ПД від 01.01.2020, ТОВ "Фінансова компанія "Женева".
4.24. Дослідивши надані ТОВ "Фінансова компанія "Женева" докази, якими підтверджується понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи, враховуючи фактичний обсяг наданих Адвокатським бюро послуг ТОВ "Фінансова компанія "Женева" у суді касаційної інстанції та витрачений ним час, зважаючи на ступінь складності цієї справи, враховуючи доводи Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, викладені у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення, виходячи з критерію реальності, пропорційності і розумності розміру цих витрат, Верховний Суд вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, часткове задоволення заяви ТОВ "Фінансова компанія "Женева" та стягнення з Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь ТОВ "Фінансова компанія "Женева" 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, а у решті заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу суд касаційної інстанції відмовляє, що відповідає висновку, викладеному у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд