ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1399/15)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
третьої особи - АТ "Сбербанк" (АТ "МРБ") - адвоката Киричука Р.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 19.10.2021
у складі колегії суддів: Грека Б.М. (головуючого), Корсака В.А., Євсікова О.О.
та на рішення Господарського суду Черкаської області
від 11.05.2021
у складі судді: Скиби Г.М.
у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1399/15)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Юдицького О. В.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд"
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмету спору на стороні позивача:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інжиніринг", 2.Акціонерного товариства "Сбербанк", 3. Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"
про витребування майна
в межах справи № 04/14-10/5026/2337/2011
за заявою Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" (далі - ТОВ "Сван-1") звернулося в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд" (далі - ТОВ "Маг-Трейд") про витребування нежитлового приміщення магазину з тамбуром літ. "А а", загальною площею 49,9 м2 (цегляне), що знаходиться по вул. Жовтневій, 4 в місті Сміла, Черкаської області, яке вибуло із власності позивача та передати його ТОВ "Сван-1".
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
2. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.05.2021 року позов задоволено повністю, витребувано у відповідача ТОВ "Маг-Трейд" нежитлове приміщення магазину з тамбуром літ. "А а", загальною площею 49,9 м2 (цегляне), що знаходиться по вул. Жовтневій, 4 в місті Сміла, Черкаської області, яке вибуло із власності позивача, та передано його Товариству з обмеженою відповідальністю "Сван-1".
3. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "Маг-Трейд" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у даній справі апеляційну скаргу ТОВ "Маг-Трейд" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2021 залишено без змін.
Рух касаційної скарги
5. 09.11.2021 ТОВ "Маг-Трейд" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2021 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1399/15), підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "Маг-Трейд" у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1399/15) визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Ткаченко Н.Г., Жукова С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.11.2021.
7. Крім того, касаційна скарга ТОВ "Маг-Трейд" містить клопотання про зупинення виконання та дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2021 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1399/15) до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
8. Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2021, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1399/15) за касаційною скаргою ТОВ "Маг-Трейд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2021; призначено розгляд касаційної скарги ТОВ "Маг-Трейд" на 18.01.2022 року о 10:00; відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Маг-Трейд" про зупинення виконання та дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2021 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1399/15).
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
9. Не погоджуючись з вказаною постановою ТОВ "Маг-Трейд" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2021 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову повністю.
10. Аргументи касаційної скарги полягають, зокрема, у наступному.
10.1. На момент вчинення правочину з набуття майна (договору купівлі-продажу від 28.01.2015) право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване за Т0В "Агро-Інжиніринг" і в цьому реєстрі не було запису про судовий спір відносно цього майна (обтяження). Перед вчиненням вказаного правочину нотаріусом Старовойтовою Я.В. було перевірено належність майна продавцю та відсутність обтяження нерухомого майна іпотекою, відсутність заборони на відчуження та арешту. Відтак, відповідач є добросовісним набувачем.
10.2. Скаржник не погоджується з висновками судів про пов`язаність підприємств, якими відчужувалось спірне майно. ОСОБА_1 дійсно працював з 2008 по 2010 рік на посаді заступника директора ТОВ "Сван-1" з реконструкції та ремонту, він не мав розпорядчих функцій щодо прийняття рішень про відчуження чи придбання майна. З 2010 року працював начальником адміністративно-господарського відділу ТОВ "Агро Інжинірінг", а з 2014 року став директором ТОВ "Агро Інжинірінг", з 17.12.2014 року є керівником ТОВ "Маг-Трейд". Водночас, жодних рішень щодо відчуження спірного майна ОСОБА_1 не приймав і не брав участі у їх прийнятті. Позивачем не надано належних та допустимих доказів недобросовісності ТОВ "Маг-Трейд" в особі директора ОСОБА_1
10.3. Судами неправильно застосовано до спірних правовідносин статтю 388 ЦК України; висновок суду про те, що вибуття спірного майна відбулось поза волею боржника - є хибним; наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.
10.4. Оскаржувані судові рішення суперечать висновкам та правовим позиціям Верховного Cуду, викладеним у постановах: від 26.09.2019у справі № 2-4352/11, від 13.11.2019 у справі № 645/4220/16-ц; від 16.12.2020 у справі № 496/3663/16-ц; від 18.02.2021 у справі № 14/5026/1020/2011; від 16.02.2021 у справі N 910/2861/18.
10.5. Оскаржувані рішення порушують статтю 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суперечать правовим позиціям Європейського суду з прав людини, викладеним у рішеннях у справі ALENTSEVA v. RUSSIA, N31788/06, § 72 - 77 від 17.11.2016 року та у справі EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, N 19336/04, §166-168, ЄСПЛ, від 23.01.2014 року.
10.6. ТОВ "Сван-1" та ТОВ "Агро Інжинірінг" є пов`язаними особами через арбітражних керуючих ліквідаторів, що здійснюють управління товариствами та чиї дії направлені на протиправне позбавлення власності ТОВ "Маг- Трейд".
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
11. ТОВ "Сван-1" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Юдицького О.В. подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін; судові витрати покласти на скаржника.
12. Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" та Акціонерним товариством "Сбербанк" (АТ "МРБ") подано відзиви на касаційну скаргу, в яких останні просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
13. У судовому засіданні 18.01.2022 представник третьої особи заперечив проти касаційної скарги.
Позиція Верховного Суду
14. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
15. Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. Предметом розгляду у судах попередніх інстанції є позовні вимоги ТОВ "Сван-1" до ТОВ "Маг-Трейд" про витребування нежитлового приміщення магазину з тамбуром літ. "А а", загальною площею 49,9 м2 (цегляне), що знаходиться по вул. Жовтневій, 4 в місті Сміла, Черкаської області, яке вибуло із власності позивача, та про його передачу ТОВ "Сван-1".
17. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що правочин з відчуження об`єктів нерухомості, укладений 01.12.2010 від імені позивача, було вчинено без необхідного обсягу повноважень, тому вибув з володіння власника поза його волею; за результатом судової почеркознавчої експертизи в межах кримінального провадження встановлено, що протокол зборів засновників ТОВ "Сван-1" від 30.11.2010, яким призначено генерального директора ТОВ "Сван-1" та який підписував договори, не підписувався ОСОБА_2, а підпис від його імені виконаний іншою особою.
18. Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
19. Аналогічне положення закріплено у статті 321 ЦК України.
20. Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
21. Відповідно до частини 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
22. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає законність і добросовісність такого набуття.
23. Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.
24. Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права.
25. Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до статті 388 ЦК України.
26. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.
27. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, провадження № 14-208цс18.
28. Як встановлено судами попередніх інстанції, право власності ТОВ "Сван-1" на нежитлове приміщення магазину з тамбуром літ. "А а", загальною площею 49,9 м2, (цегляне), що знаходиться по вулиці Жовтневій, 4 в м. Сміла Черкаської області зареєстровано в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджено витягом №23478098 від 03.08.2009 року, реєстраційний номер 1354590.
29. На підставі Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 02.12.2010 магазин з тамбуром літ. "А а", загальною площею 49,9 м2, (цегляне), що знаходиться в м. Сміла Черкаської області, вул. Жовтнева, 4 було відчужено ТОВ "Сван-1" - Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" (далі - ТОВ "Агро Інжинірінг").
30. В подальшому, 28.01.2015 між ТОВ "Агро Інжинірінг" в особі директора Нечеси В.В. та ТОВ "Маг-Трейд" в особі директора ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу нежилого приміщення магазину з тамбуром літ. "А а", загальною площею 49,9 м2, (цегляне), що знаходиться в м. Сміла Черкаської області, вул. Жовтнева, 4, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовою Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 119.
31. Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на нежиле приміщення магазину з тамбуром літ. "А а", загальною площею 49,9 м2, (цегляне), що знаходиться в м. Сміла Черкаської області, вул. Жовтнева, 4, зареєстровано в Державних реєстрах за ТОВ "Маг-Трейд".
32. Ухвалою господарського суду від 25.10.2011 було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сван-1", введено процедуру розпорядника майном боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В.
33. Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулось до суду першої інстанції із заявою від 30.10.2017 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, що знаходиться по вул. Жовтнева, 4 в м. Сміла, укладений ТОВ "Сван-1" як продавцем та ТОВ "Агро Інжинірінг" як покупцем.
34. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.10.2019 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, залишеним без зміни постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020, заяву ПАТ "СБЕРБАНК" від 30.10.2017 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення магазину з тамбуром літ. "А а", загальною площею 49,9 м2, (цегляне), що знаходиться по вул. Жовтневій, 4 в м. Сміла Черкаської області - задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту укладення Договір від 02.12.2010 купівлі-продажу нежилого приміщення магазину з тамбуром літ. "А а", загальною площею 49,9 м2, (цегляне), що знаходиться в м. Сміла Черкаської області, вул. Жовтнева, 4, укладений між продавцем ТОВ "Сван-1", та покупцем ТОВ "Агро Інжинірінг", посвідчений 02.12.2010 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Н.В. Романій та зареєстрований в реєстрі за №13141 (далі - Договір від 02.12.2010 №13141).
35. Постановою Верховного Суду від 13.10.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 та рішення Господарського суду Черкаської області від 21.10.2019 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011 залишено без змін.
36. У справі № 04/14-10/5026/2337/2011 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення магазину з тамбуром літ. "А а", загальною площею 49,9 м2, (цегляне), що знаходиться по вулиці Жовтневій, 4 в м. Сміла Черкаської області суди встановили наступні обставини:
- оспорюваний договір не був направлений на реальне настання правових наслідків, а спрямований на зменшення активів боржника та збільшення заборгованості перед кредиторами. Тобто дії сторін правочину свідчать про недобросовісну поведінку;
- сукупність доказів які містяться в матеріалах справи про банкрутство ТОВ "Сван-1" доводить фінансову неспроможність боржника вже з грудня 2010;
- продаж майна (активів та основних засобів) ТОВ "Сван-1" здійснено незадовго до входження боржника ТОВ "Сван-1" в процедуру банкрутства, що погіршило становище боржника та зменшило його активи - що є порушенням приписів статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; продаж майна (активів та основних засобів) здійснено за ціною нижче його балансової вартості, що призвело до заниження бази оподаткування та нанесло збитків Державі, а тому зміст оспорюваного договору купівлі-продажу нерухомого майна суперечить вимогам ЦК України, а також іншим актам цивільного законодавства.
37. За наслідком розгляду заяви про визнання недійсним Договору від 02.12.2010 №13141 у справі №04/14-10/5026/2337/2011 ТОВ "Сван-1" звернулось до суду з позовом до ТОВ "Маг-Трейд", в якому просить суд витребувати у ТОВ "Маг-Трейд" нежитлове приміщення магазину з тамбуром літ. А а, загальною площею 49,9 м2 (цегляне), що знаходиться по вул. Жовтневій, 4 в місті Сміла, Черкаської області, яке вибуло із власності позивача, передати його ТОВ "Сван-1".
38. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги в оскаржуваних судових рішеннях виходили з наступного.
38.1. Відчуження спірного майна від ТОВ "СВАН-1" до ТОВ "Агро Інжиніринг" відбулось 02.12.2010, в тому числі з метою унеможливлення задоволення за рахунок такого майна вимог кредиторів ТОВ "СВАН-1". Вказаний правочин визнано судом недійсним.
38.2. Угоди щодо відчуження всього нерухомого майна ТОВ "СВАН-1" (всього 5 об`єктів нерухомості, що були відчужені за 5 договорами, в т.ч. щодо спірного нерухомого майна), укладались протягом короткого часу протягом грудня 2010 року виключно з метою ухилення від проведення розрахунків з кредиторами.
38.3. Перехід права власності на спірне нерухоме майно - нежиле приміщення магазину з тамбуром літ. А а, загальною площею 49,9 м2, (цегляне), що знаходиться по вулиці Жовтневій, 4 в м. Сміла Черкаської області, від ТОВ "Сван-1" до ТОВ "Агро Інжинірінг", та від ТОВ "Агро Інжинірінг" до ТОВ "Маг-Трейд" відбувалось одночасно з переходом ОСОБА_1 на роботу з ТОВ "Сван-1" на ТОВ "Агро Інжинірінг", та з ТОВ "Агро Інжинірінг" на ТОВ "Маг-Трейд".
38.4. Пов`язаність ТОВ "Сван-1", ТОВ "Агро Інжинірінг" та ТОВ "Маг-Трейд" через осіб, які входили до органів управління юридичної особи, підтверджується протоколами загальних зборів товариств про відступлення частки, прийняття рішення про продаж майна та його придбання, про призначення на посади, записами в трудовій книжці, витягами з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
38.5. На переконання суду, ОСОБА_1 знав, або повинен був знати про те, що відчуження нерухомого майна здійснюється з метою уникнення стягнення на це майно для задоволення вимог кредиторів, вимоги яких на момент відчуження майна вже існували.
38.6. Перехід (перепродаж) спірного нерухомого майна, за наявності доведених фактів попереднього переходу (близьким у часі перед відчуженням майна від попереднього володільця) на кожне наступне підприємство (набувача майна) ОСОБА_1, який займав посаду в органах управління підприємства-продавця та отримував посаду в керівних органах підприємства-набувача, або ж був його засновником, за вказаних обставин спростовує твердження про добросовісність набуття відповідачем спірного об`єкту нерухомості.
39. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для витребування у ТОВ "Маг-Трейд" нежитлового приміщення магазину з тамбуром літ. "А а", загальною площею 49,9 м2 (цегляне), що знаходиться по вул. Жовтневій, 4 в місті Сміла, Черкаської області, яке вибуло із власності ТОВ "Сван-1" з порушенням закону, та про його передачу ТОВ "Сван-1".
40. Разом з тим, серед аргументів касаційної скарги (п.10.1. постанови) скаржником зазначено, що на момент вчинення правочину з набуття майна (договору купівлі-продажу від 28.01.2015, укладений між ТОВ "Агро Інжинірінг" та ТОВ "Маг-Трейд") право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване за Т0В "Агро-Інжиніринг" і в цьому реєстрі не було запису про судовий спір відносно цього майна (обтяження); перед вчиненням вказаного правочину нотаріусом було перевірено належність майна продавцю та відсутність обтяження нерухомого майна іпотекою, відсутність заборони на відчуження та арешту. Відтак, відповідач є добросовісним набувачем.
41. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 було викладено правову позицію про те, що на час укладення договору купівлі-продажу добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти покладаючись на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості з якого презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей.
42. Разом з тим така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена щодо застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1399/15).
43. Надаючи оцінку подібності правовідносин у справі № 925/1351/19 та у справі, що розглядається № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1399/15), колегія суддів враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
44. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизувала свої правові висновки щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини" при застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), визначивши, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
45. Зокрема, оцінюючи подібність справи № 925/1351/19 та справи, що розглядається № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1399/15), колегія суддів зазначає наступне.
46. У справі № 925/1351/19 предметом розгляду була позовна заява ліквідатора ДП "МЗ "Оризон" подана в межах справи № 10/2180 про банкрутство до ОСОБА_3 (який, станом на подання заяви про витребування майна, був зареєстрований власником майна) про витребування майна з чужого незаконного володіння. Як на підставу заявлених вимог ліквідатор посилається на ту обставину, що за результатами прилюдних торгів право власності на спірне майно ОСОБА_4 не набув, оскільки не вчинив дій, необхідних для переходу права власності до нього, а саме не отримав відповідного свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та не зареєстрував це право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за результатами аукціону, натомість здійснив державну реєстрацію на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, яке у подальшому було скасованого. Отже, на думку ліквідатора ДП "МЗ "Оризон", незважаючи на те, що результати торгів недійсними не визнавались, а ОСОБА_4, на виконання своїх обов`язків як покупця спірного нерухомого майна, сплатив належну за нього грошову суму, право власності в нього на це майно не виникло.
47. Суди попередніх інстанцій задовольняючи позов дійшли висновку, що про те, що нездійснення покупцем ОСОБА_4 державної реєстрації свого права власності на придбане майно засвідчує, що перехід права власності на спірне майно не підтверджено належним чином, а правочин, який виник між сторонами за результатами прилюдних торгів, є нікчемним з огляду на недотримання сторонами його нотаріальної форми. Також апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 як останній набувач спірного майна не мав перешкод у доступі до законодавства та відповідних державних реєстрів, тож, проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про скасування 02.12.2016 судового рішення, на підставі якого це майно було зареєстровано за ОСОБА_4, що ставить під обґрунтований сумнів його добросовісність як набувача за договором з 25.07.2018 року.
48. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередній інстанцій у справі № 925/1351/19 та відмовив у задоволенні позову, зокрема, з наступних підстав:
- за встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи щодо спірного майна відбулася спеціальна процедура його продажу державним виконавцем на прилюдних торгах і висновків щодо неналежного виконання продавцем та покупцем своїх взаємних зобов`язань у правовідносинах купівлі-продажу чи неналежного оформлення державним виконавцем результатів проведеної процедури прилюдних торгів як способу вчинення правочину всупереч вимогам Тимчасового положення, Закону України "Про виконавче провадження" чи положенням цивільного законодавства судові рішення не містять. Отже, висновки суду апеляційної інстанції про нікчемність правочину з купівлі-продажу спірного майна в силу відсутності його нотаріального посвідчення не ґрунтуються на приписах законодавства, які б передбачали подальше нотаріальне посвідчення результатів здійснення процедури прилюдних торгів (аукціону) в межах виконавчого провадження, зафіксованих складеним державним виконавцем актом про проведені прилюдні торги.
- щодо отримання покупцем свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, то видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є окремою нотаріальною дією, передбаченою статтею 34 Закону України "Про нотаріат", спрямованою на посвідчення відповідного права покупця, тобто, юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину.
- висновки судів попередніх інстанцій про нікчемність правочину з купівлі-продажу спірного майна в межах процедури прилюдних торгів (аукціону), про відсутність правових наслідків цієї процедури, як вчиненої на виконання судового рішення, не ґрунтуються на нормах матеріального права, суперечать законодавству та встановленим судами обставинам справи.
- відповідно до частини другої статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій помилково ототожнили судове рішення, на підставі якого відбувалося оформлення речового права покупцем, з судовим рішенням, на виконання якого відбувався продаж спірного майна, не розглянувши та не спростувавши відповідні доводи відповідача, залишивши поза увагою приписи частини другої статті 388 ЦК України.
- на час укладення договору купівлі-продажу добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти покладаючись на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості з якого презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей.
- задовольняючи позов про витребування спірного нерухомого майна з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, господарські суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, поклавши на відповідача додатковий обов`язок, крім відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, перевіряти та аналізувати також обставини правомірності попередніх переходів майна, зокрема, обставини вибуття майна з володіння позивача.
- у цій справі суд першої інстанції не встановлював обставин, які могли би свідчити про недобросовісність відповідача, а натомість його добросовісність не поставив під сумнів.
- суд касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідач, проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про те, що на момент набуття ним права власності на спірне майно (25 липня 2018 року) було скасовано судове рішення, на підставі якого майно було зареєстроване за ОСОБА_4, що ставить під обґрунтований сумнів добросовісність ОСОБА_3 під час набуття спірного нерухомого майна у власність;
- судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не можуть вважатися такими, що відповідають нормам справедливого судового розгляду згідно зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.
49. Отже, предмет спору у наведеній справі № 925/1351/19 та у справі, що розглядається № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1399/15) є подібним. Разом з тим підстави позову та зміст правовідносин у справі № 925/1351/19 не є подібним до підстав позову та змісту правовідносин у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1399/15), де судами було встановлено обставини щодо незаконного відчуження майна боржником та недобросовісності відповідача, про яку, зокрема вказує пов`язаність ТОВ "Сван-1", ТОВ "Агро Інжинірінг" та ТОВ "Маг-Трейд" через особу ( ОСОБА_1 ), який перебував на посаді заступника Генерального директора ТОВ "Сван-1" (власника майна від 03.08.2009), з 29.08.2014 був директором ТОВ "Агро Інжинірінг" (першого покупця майна), з 17.12.2014 був директором ТОВ "Маг-Трейд" (останнього набувача майна). Суди встановили, що перехід права власності на спірне нерухоме майно від ТОВ "Сван-1" до ТОВ "Агро Інжинірінг", та від ТОВ "Агро Інжинірінг" до ТОВ "Маг-Трейд" відбувалось одночасно з переходом ОСОБА_1 на роботу з ТОВ "Сван-1" на ТОВ "Агро Інжинірінг" та з ТОВ "Агро Інжинірінг" на ТОВ "Маг-Трейд" та дійшли висновку про обізнаність ОСОБА_1 (з 17.12.2014 директора ТОВ "Маг-Трейд" - останнього набувача майна), який знав, або повинен був знати про те, що відчуження нерухомого майна здійснюється з метою уникнення стягнення на це майно для задоволення вимог кредиторів, вимоги яких на момент відчуження майна вже існували, що на думку судів підтверджує доводи позивача про недобросовісність відповідача.
50. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для врахування у даній справі висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 щодо застосування норм права, оскільки правовідносини у цій справі та у справі, що розглядається № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1399/15) не є подібними.
51. Отже, колегія суддів вважає необґрунтованими аргументи скаржника наведені у п. 10.1., 10.2. постанови, оскільки вони спростовуються встановленими судами обставинами справи щодо пов`язаності ТОВ "Сван-1", ТОВ "Агро Інжинірінг" та ТОВ "Маг-Трейд" через особу, яка входила до органів управління цих юридичних осіб, що підтверджується протоколами загальних зборів товариств про відступлення частки, прийняття рішення про продаж майна та його придбання, про призначення на посади, записами в трудовій книжці, витягами з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
52. Щодо аргументів касаційної скарги (п. 10.3. постанови) про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 388 ЦК України, з огляду на наявність волі власника на передачу спірного майна іншій особі, що унеможливлює його витребування від добросовісного набувача, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються встановленими обставинами справи.
52.1. Вибуття майна з володіння власника на підставі правочину, який надалі визнаний недійсним, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Оскільки первісний договір від 02.12.2010 за яким спірне нерухоме майно було відчужене ТОВ "Сван-1" на користь ТОВ "Агро Інжинірінг" був визнаний судом недійсним (майно було вчинено власником без необхідного обсягу повноважень), тому наступне відчуження цього майна ТОВ "Агро Інжинірінг" на користь ТОВ "Маг-Трейд" (відповідача) суди попередніх інстанцій визнали таким, що відбулося без волі власника - ТОВ "Сван-1".
52.2. Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що перехід (перепродаж) спірного нерухомого майна, за наявності доведених фактів попереднього переходу (близьким у часі перед відчуженням майна від попереднього володільця) на кожне наступне підприємство (набувача майна) ОСОБА_1, який займав посаду в органах управління підприємства-продавця та отримував посаду в керівних органах підприємства-набувача, або ж був його засновником, за вказаних обставин спростовує твердження про добросовісність набуття відповідачем спірного об`єкту нерухомості.
52.3. З огляду на викладене, відсутність посилання у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції на приписи статті 400 Цивільного кодексу України як на підставу витребування майна при наявності висновку суду про те, що відповідач є недобросовісним набувачем спірного майна, в цьому випадку не впливає на правильність висновків суду апеляційної інстанції про необхідність витребування спірного майна у відповідачів, оскільки наслідками застосування і статті 388 і статті 400 Цивільного кодексу України може бути витребування майна.
52.4. При цьому, зі змісту статей 388 і 400 Цивільного кодексу України убачається, що від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку, а від добросовісного - лише у випадках передбачених законом.
52.5. З урахуванням фактичних обставин встановлених у цій справі, застосування судом апеляційної інстанції статті 400 Цивільного кодексу України не призвело б до ухвалення іншого рішення.
53. Крім того, висновки у наведених скаржником постановах Верховного Суду від 26.09.2019 у справі №2-4352/11, від 13.11.2019 у справі №645/4220/16-ц; від 16.12.2020 у справі № 496/3663/16-ц; від 18.02.2021 у справі № 14/5026/1020/2011; від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (п. 10.4. постанови) не можуть вважатися в цьому випадку подібними через те, що на висновки у вказаних справах скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у вказаних справах доказів та встановлених фактичних обставин. Отже, суб`єктний склад, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання у наведених справах є відмінними зі справою № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1399/15).
54. Колегія суддів вважає необґрунтованими аргументи скаржника (п.10.5. постанови) про те, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням судами попередніх інстанцій статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод та що вони не відповідають правовим позиціям Європейського суду з прав людини, викладеним у рішеннях у справі ALENTSEVA v. RUSSIA, N31788/06, § 72 - 77 від 17.11.2016 року та у справі EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, №19336/04, §166-168, ЄСПЛ, від 23.01.2014 року, з огляду на наступне.
54.1. Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.
54.2. Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.
54.3. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
54.4. Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".
54.5. При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки "пропорційності", як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
54.6. Для розкриття критерію "пропорційності" вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна.
54.7. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 14/5026/1020/2011.
54.8. Верховний Суд у постановах від 18.03.2020 у справі № 199/7375/16-ц та від 20.05.2020 у справі № 199/8047/16-ц дійшов висновків, що "конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною. Тому задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у відповідача як добросовісного набувача на користь Дніпропетровської міської ради призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод".
55. Отже, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо того, що відповідач є недобросовісними набувачами майна, безпідставними є посилання скаржників на неврахування судами попередніх інстанцій положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
56. Інші аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди зі встановленими судами обставинами справи та переоцінки доказів, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції в силу статті 300 ГПК України.
57. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
58. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2021 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1399/15) прийняті відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни або скасування відсутні.
59. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -