ДОДАТКОВА УХВАЛА
20 січня 2022 року
м. Київ
Справа № 914/1909/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючого, Банаська О.О., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Роєнка Є.В.,
Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Будника Б.А.,
Підприємства теплових мереж "Самбіртеплокомуненерго" - Сливки В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання Підприємства теплових мереж "Самбіртеплокомуненерго" за вх. № 11446/2021
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат
до ухвали Верховного Суду від 18.11.2021 про закриття касаційного провадження у справі № 914/1909/19
за касаційними скаргами Акціонерного товариства "Укртрансгаз" за вх. № 7602/2021 (в частині оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2020) та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за вх. № 7767/2021
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2021
у складі колегії суддів: Гриців В.М. (головуюча), Бонк Т.В., Зварич О.В.
на рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2020
у складі судді Фартушка Т.Б.
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Підприємства теплових мереж "Самбіртеплокомуненерго"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про зобов`язання повернути безпідставно набуте майно природний газ в обсязі 378,089 тис. куб. метрів та стягнення вартості безпідставно набутого природного газу в обсязі 378,089 тис. куб. метрів.
За результатами розгляду клопотання Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
18.11.2021 ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційне провадження за касаційними скаргами Акціонерного товариства "Укртрансгаз" за вх. № 7602/2021 (в частині оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 і рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2020) та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за вх. № 7767/2021 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2020 у справі № 914/1909/19 закрито.
24.11.2021 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання Підприємства теплових мереж "Самбіртеплокомуненерго" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи у суді касаційної інстанції в сумі 6 000 грн.
29.11.2021 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зупинення провадження з розгляду клопотання Підприємства теплових мереж "Самбіртеплокомуненерго" про стягнення витрат на правничу допомогу.
30.11.2021 ухвалою Верховного Суду зупинено розгляд клопотання Підприємства теплових мереж "Самбіртеплокомуненерго" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 914/1909/19 до оприлюднення повного тексту судового рішення об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 927/237/20.
10.01.2022 ухвалою Верховного Суду поновлено розгляд клопотання Підприємства теплових мереж "Самбіртеплокомуненерго" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 914/1909/19.
Перевіривши зміст поданого клопотання та матеріали справи, колегія суддів зазначає про таке.
За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 927/237/20б в додатковій ухвалі від 03.12.2021 висловила правову позицію, згідно з якою для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.
З огляду на такий наведений вище правовий висновок, невирішення на час постановлення ухвали від 18.11.2021 у справі № 914/1909/19 клопотання Підприємства теплових мереж "Самбіртеплокомуненерго" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 914/1909/19, судова колегія вважає за необхідне задовольнити це клопотання з огляду на таке.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, про що зазначено у пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (апеляційної та/або касаційної скарг), а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з положеннями статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до положень цього Закону представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону); а інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
У статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
За змістом статті 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Матеріали справи № 914/1909/19 свідчать, що відповідачем у відзиві на касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" було заявлено попередній розрахунок суми судових витрат, які він (відповідач) очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції.
Статтею 126 ГПК України унормовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) - частина восьма статті 129 ГПК України.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Відповідно до частини п`ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Зважаючи на складність справи і подані адвокатом Сливкою В.В. докази наданих відповідачеві послуг з правничої допомоги, а також що у поданому представником відповідача клопотанні ретельно описано надані адвокатом роботи та послуги, беручи до уваги їх обсяг та розумність, затрачений на роботи адвоката час (які колегія суддів вважає співмірними з роботами, необхідними для захисту інтересів клієнта у цій справі), з огляду на необґрунтованість дій позивача, спрямованих на безпідставне намагання стягнути з відповідача кошти за позовом, подачі касаційної скарги, за наслідком розгляду якої було закрито касаційне провадження, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про стягнення з АТ "Укртрансгаз" на користь відповідача 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 234, 235, 244 ГПК України, Верховний Суд