Постанова
Іменем України
21 січня 2022 року
м. Київ
справа № 601/1880/15-ц
провадження № 61-19330св21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач
-
релігійна громада "Парафія Святого Апостола Іоана Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської області єпархії Української Православної Церкви,
відповідачі:
релігійна організація "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Православної Церкви України, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Тернопільська обласна державна адміністрація,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 вересня 2021 року в складі судді Коротич І. А. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Бершадської Г. В., Гірського Б. О., Хоми М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У серпні 2015 року релігійна громада "Парафія Святого Апостола Іоана Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської області єпархії Української Православної Церкви звернулась до суду із позовом до релігійної організації "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Православної Церкви України, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Тернопільської обласної державної адміністрації про: визнання недійсним (протиправним) та скасування протоколу загальних зборів віруючих (учасників) релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоана Богослова" с. Колосова Кременецького району Тернопільської області від 26 квітня 2015 року; скасування статуту релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоана Богослова" села Колосова єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату, прийнятого загальними зборами віруючих (учасників) згідно із протоколом № 1 від 26 квітня 2015 року; визнання дискримінаційним та скасування розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - Тернопільська ОДА) від 28 серпня 2015 року № 536-од "Про статут релігійної громади УПЦ КП села Колосова Кременецького району у новій редакції"
Позовна заява мотивована тим, що 26 квітня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було підписано протокол № 1 загальних зборів віруючих (учасників) релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" Української Православної Церкви, яким незаконно постановлено перейти з Української Православної Церкви до Української Православної Церкви (далі - УПЦ Київського Патріархату (далі - КП) та незаконно прийнято статут УПЦ КП, який порушує права релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" с. Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії УПЦ.
Позивач вважає, що рішення загальних зборів жителів села не може впливати на діяльність їх релігійної громади, як відокремленої юридичної особи, яка відповідно до закону управляється передбаченими статутом органами. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мали права проводити збори, оскільки не є членами релігійної громади. Рішення загальних зборів приймалося особами, які не входять до складу парафії, члени парафії не приймали участі в загальних зборах 26 квітня 2015 року та згоди на перехід до КП не давали, отже рішення щодо їх парафії прийняте сторонніми особами, що є наслідком втручання в її діяльність. Підписантами вказаного вище протоколу є жителі села Колосова, які не мають відношення до парафії, оскільки не визнають статут парафії, не відвідують богослужіння та не перебувають у канонічному послухові настоятелю. Головою Колосівської сільської ради засвідчено лише підписи голови та секретаря, що ж до інших 185 осіб, які брали участь у голосуванні, не проводилося засвідчення підписів. Тому неможливо ідентифікувати чи дійсно врахована воля усіх присутніх на зборах. Про проведення загальних зборів, настоятеля не повідомлялося, участі у загальних зборах настоятель парафії не брав, протокол не підписував, що суперечить пунктам 8, 9, 12, 14 розділу VIII Статуту про управління УПЦ.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 вересня 2021 року закрито провадження у справі з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз`яснено позивачу право на звернення до суду для вирішення цього спору в порядку господарського судочинства.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року апеляційну скаргу релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоана Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської області єпархії УПЦ залишено без задоволення, а ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 вересня 2021 року - без змін.
Рішення судів мотивовані тим, що фактично підставою позову є незгода релігійної організації з рішенням загальних зборів членів релігійної організації про зміну канонічної підлеглості, оформленого протоколом загальних зборів, оскільки, на думку цієї організації, воно прийняте з порушенням вимог чинного законодавства. Позивач убачає порушення своїх прав в ухваленні відповідного рішення загальними зборами членів релігійної організації про зміну канонічної підлеглості та у прийнятті нової редакції статуту.Крім того, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які підписали протокол загальних зборів релігійної громади діяли як члени релігійної громади. Отже, спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, мають розглядатись у порядку господарського судочинства. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25 листопада 2021 року представник релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоана Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської області єпархії УПЦ - Захарчук А. П. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 вересня2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 вересня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року, і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 08 грудня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоана Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської області єпархії УПЦ на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 вересня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року.
Справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули увагу на предмет позову, зокрема на те, що позивач крім оскарження рішення зборів та статуту в новій редакції просить суд визнати дискримінаційним розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації, а така вимога повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства. Позивач вже оскаржував розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 28 серпня 2015 року № 536-од "Про статут релігійної громади УПЦ КП села Колосова Кременецького району у новій редакції" до адміністративного суду, однак ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2017 року закрито провадження у цій справі з тих підстав, що спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Позиції інших учасників
11 січня 2022 року Тернопільська обласна державна адміністрація надіслала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на безпідставність її доводів; просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини, встановлені судами
У серпні 2015 року релігійна громада "Парафія Святого Апостола Іоана Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської області єпархії УПЦ звернулась до суду із позовом до релігійної організації "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії ПЦУ, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Тернопільської обласної державної адміністрації про: визнання недійсним (протиправним) та скасування протоколу загальних зборів віруючих (учасників) релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоана Богослова" с. Колосова Кременецького району Тернопільської області від 26 квітня 2015 року; скасування статуту релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоана Богослова" села Колосова єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату, прийнятого загальними зборами віруючих (учасників) згідно із протоколом № 1 від 26 квітня 2015 року; визнання дискримінаційним та скасування розпорядження голови Тернопільської ОДА від 28 серпня 2015 року № 536-од "Про статут релігійної громади УПЦ КП села Колосова Кременецького району у новій редакції"
Позовна заява мотивована тим, що 26 квітня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було підписано протокол № 1 загальних зборів віруючих (учасників) релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" Української Православної Церкви, яким незаконно постановлено перейти з Української Православної Церкви до Української Православної Церкви (далі - УПЦ Київського Патріархату (далі - КП) та незаконно прийнято статут УПЦ КП, який порушує права релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" с. Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії УПЦ.
Позивач вважає, що рішення загальних зборів жителів села не може впливати на діяльність їх релігійної громади, як відокремленої юридичної особи, яка відповідно до закону управляється передбаченими статутом органами. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мали права проводити збори, оскільки не є членами релігійної громади. Рішення загальних зборів приймалося особами, які не входять до складу парафії, члени парафії не приймали участі в загальних зборах 26 квітня 2015 року та згоди на перехід до КП не давали, отже рішення щодо їх парафії прийняте сторонніми особами, що є наслідком втручання в її діяльність. Підписантами вказаного вище протоколу є жителі села Колосова, які не мають відношення до парафії, оскільки не визнають статут парафії, не відвідують богослужіння та не перебувають у канонічному послухові настоятелю. Головою Колосівської сільської ради засвідчено лише підписи голови та секретаря, що ж до інших 185 осіб, які брали участь у голосуванні, не проводилося засвідчення підписів. Тому неможливо ідентифікувати чи дійсно врахована воля усіх присутніх на зборах. Про проведення загальних зборів, настоятеля не повідомлялося, участі у загальних зборах настоятель парафії не брав, протокол не підписував, що суперечить пунктам 8, 9, 12, 14 розділу VIII Статуту про управління УПЦ.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У частині другій статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.