Постанова
Іменем України
21 січня 2022 року
м. Київ
справа № 589/2062/20
провадження № 61-15176св21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач
-
ОСОБА_1,
відповідач
-
приватне акціонерне товариство "Бель Шостка Україна",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Бель Шостка Україна" на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2020 року в складі судді Лєвші С. Л. та постанову Сумського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року в складі колегії суддів: Ткачук С. С., Кононенко О. Ю., Собини О. І.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
01 липня 2020 року до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до приватного акціонерного товариства "Бель Шостка Україна" (далі - ПАТ "Бель Шостка Україна") про визнання неправомірними та скасування наказів.
02 липня 2020 року ОСОБА_1 було подано до суду письмову заяву про відкликання позовної заяви.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2020 року заяву позивача ОСОБА_1 про відкликання його позовної заяви до ПАТ "Бель Шостка Україна" про визнання неправомірними та скасування наказів задоволено.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ "Бель Шостка Україна" про визнання неправомірними та скасування наказів повернуто позивачу.
Зобов`язано Шосткинське управління Державної казначейської служби України Сумської області повернути з державного бюджету ОСОБА_1 сплачений судовий збір: за квитанцією № 0.0.1753956567.1 від 01 липня 2020 року - 1 681,60 грн, за квитанцією № 0.0.1753955994.1 від 01 липня 2020 року - 1 681,60 грн.
Не погодившись із даною ухвалою суду, відповідачем ПАТ "Бель Шостка Україна" подано апеляційну скаргу.
Постановою Сумського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року апеляційну скаргу ПАТ "Бель Шостка Україна" залишено без задоволення, а ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2020 року - без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
09 вересня 2021 року представник ПАТ "Бель Шостка Україна" - Федченко А. О. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції, скасувати ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 11 листопада 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Бель Шостка Україна" на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року.
Справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що заява про відкликання позову підписана не позивачем ОСОБА_1 . Суд першої інстанції безпідставно повернув позивачу судовий збір, оскільки останній такого клопотання не заявляв. Суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи на предмет того, чи саме ОСОБА_1 підписана заява про відкликання позову; апеляційний суд не вирішив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; апеляційний суд розглянув справу в іншому складі суду, ніж той, який вирішував клопотання відповідача, а тому суд повинен був розпочати розгляд справи спочатку; суд апеляційної інстанції помилково розглянув справу в порядку письмового провадження без виклику сторін.
Позиції інших учасників
20 грудня 2021 року ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на безпідставність її доводів; просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини, встановлені судами
01 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ "Бель Шостка Україна" про: визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 28 лютого 2020 року № 55 про відсторонення від роботи та допустити його до роботи на посаді машиніста холодильних установок, працюючих на фреоні 5 розряду; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 30 березня 2020 року № 189-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності; стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.
02 липня 2020 року ОСОБА_1 до суду було подано письмову заяву, у якій останній зазначив, що відкликає свою позовну заяву на підставі пункту 3 частини четвертої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У частині другій статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Задовольняючи заяву позивача про відкликання позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що відповідна заява подана до винесення судом ухвали про відкриття провадження та є правом цієї сторони (позивача), не потребує додаткової аргументації на вчинення такої процесуальної дії, а тому в силу пункту 3 частини четвертої статті 185 ЦПК України може бути задоволена.
Верховний Суд погоджується із відповідними висновками судів першої таапеляційної інстанцій, оскільки вони відповідають нормам чинного законодавства, якими регулюються відповідні правовідносини.
У статті 12 ЦПК України зазначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 185 ЦПК України позовна заява повертається у разі, якщо до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви, оскільки до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла письмова заява про відкликання позовної заяви.
У статті 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на судовий захист.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, в тому числі, ухвалу суду першої інстанції про повернення позову (заяви) після її перегляду в апеляційному порядку.
Як видно із змісту оскаржуваної ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2020 року, вона постановлена за наслідками розгляду заяви позивача ОСОБА_1 про відкликання позову. Даною ухвалою заяву позивача задоволено та повернуто йому позовну заяву.
Також у цій ухвалі судом вирішено питання про повернення позивачу судового збору в сумі 3 363,20 грн, шляхом зобов`язання Шосткинського управління Державної казначейської служби України Сумської області повернути з державного бюджету ОСОБА_1 ці кошти.
Разом із цим, касаційна скарга на зазначену ухвалу подана відповідачем - ПАТ "Бель Шостка Україна".
Однак, касаційна скарга не містить достатніх аргументів щодо того, яким чином оскаржувана ухвала суду першої інстанції та ухвалена за наслідками її перегляду постанова Сумського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, порушують права відповідача ПАТ "Бель Шостка Україна".
Як видно із оскаржуваних судових рішень, судами не встановлювалися певні обставини або факти щодо взаємовідносин як між сторонами цієї справи, так і із іншими особами.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги щодо порушення будь-яких прав та законних інтересів ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою апеляційного суду.
Наведені в обґрунтування касаційної скарги аргументи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони не свідчать про порушення ними прав та інтересів саме відповідача ПАТ "Бель Шостка Україна" у цій справі, що відповідно вказувало б на незаконність оскаржуваних рішень по відношенню до особи, яка подала касаційну скаргу.
Апеляційним судом не було допущено вимог закону при апеляційному перегляді ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, оскільки це передбачено статтями 7, 369 ЦПК України.
Зазначені у касаційній скарзі інші аргументи Верховний Суд також вважає необґрунтованими та виключно суб`єктивними судженнями заявника, які не свідчать про порушення судами норм процесуального права.
ЄСПЛ зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (справа "Пономарьов проти України" (CASE "PONOMARYOV v. UKRAINE"), рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року).
ЄСПЛ вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (справа Пронінапроти України, № 63566/00 § 23, рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).
Верховним Судом не встановлено порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які є підставою для обов`язкового скасування оскаржуваних судових рішень.
Ураховуючи зазначене, Верховний Суд вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано норми процесуального права та ухвалено законні і обґрунтовані судові рішення.