Постанова суду № 713/1272/20 від 19.01.2022 про стягнення кредитної заборгованості

Постанова

Іменем України

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № справа № 713/1272/20

провадження № 61-16778 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Осіяна О. М. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Ступак О. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є акціонерне товариство "Оксі Банк";

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 липня 2020 року у складі судді Кибича І. А. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Владичан А. І., Одинака О. О., Перепелюк І. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У 2009 році відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"),правонаступником якого є акціонерне товариство "Оксі Банк", звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 19 червня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 25 тис. доларів США строком до 19 червня 2018 року.

У той же день для забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту ОСОБА_2 передав в іпотеку банку належне йому нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,2500 га, яка розташована у с. Великий Рожен Косівського району Івано-Франківської області.

Позичальник належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконував, на вимоги банку не реагував, унаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 17 червня 2009 року складала 26 999 доларів 63 центи США, з яких: сума основного боргу за кредитним договором у розмірі 23 864 долари 07 центів США, сума нарахованих і несплачених відсотків за користування кредитом у розмірі 1 411 доларів 96 центів США, сума пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у розмірі 1 723 долари 60 центів США.

Ураховуючи викладене, ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" просило суд стягнути з відповідачів на його користь вказану суму кредитної заборгованості, а також понесені банком судові витрати.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 листопада 2009 року позов ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" суму заборгованості за кредитним договором від 19 червня 2008 року у розмірі 236 096 грн 05 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, у липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 листопада 2009 року.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 липня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку відмовлено. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 листопада 2009 року залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 було визнано потерпілим у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 364, частиною першою статті 366 КК України, обвинувальний висновок складено прокурором Першотравневого району м. Чернівці 31 травня 2011 року по факту підробки кредитного договору від 19 червня 2008 року та отримання коштів в сумі 25 тис. доларів США.

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2011 року звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності. Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 за частиною першою статті 364, частиною першою статті 366 КК України закрито на підставі пункту "є" статті 1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року.

Таким чином, ОСОБА_1 було відомо про відкрите кримінальне провадження, де його було визнано потерпілим, про розгляд справи у Вижницькому районному суді Чернівецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором, проте у встановлений законом строк жодних дій для відновлення свого порушеного права він не вчинив. Натомість матеріали цивільної справи № 2-714/09 згідно акту № 5 про вилучення та знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 20 червня 2019 року, знищені.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він дізнався про зазначене рішення суду лише 22 червня 2020 року суд не вважав поважною причиною пропуску строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення, оскільки ним не надано доказів, які б підтверджували вказані обставини.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що ОСОБА_1, будучи обізнаним ще в 2011 році про наявність судового рішення про стягнення з нього кредитної заборгованості, пропустив процесуальний строк на перегляд заочного рішення без поважних причин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неповне дослідження наявних у справі матеріалів, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 713/1272/20 з Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 липня 2020 року.

У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 липня 2021 року зазначену справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що при винесенні заочного рішення Вижницьким районним судом Чернівецької області від 09 листопада 2009 року ОСОБА_1 у судових засіданнях не був присутній і про його ухвалення йому не було відомо.

Крім того, ОСОБА_1 не укладав кредитний договір від 19 червня 2008 року, про наявність кредиту йому нічого не було відомо, ніяких повідомлень з банку чи суду він не отримував та не розписувався в їх отриманні.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 липня 2020 року у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку ОСОБА_1 відмовлено. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 листопада 2009 року залишено без розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Глава 11 "Заочний розгляд справи" Розділу ІІІ "Позовне провадження" ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення.

Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України).

Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України.

До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.

Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій - сьомій статті 285 ЦПК України.

Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання саме вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України.

В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення не застосовуються.

Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої статті 353 ЦПК України).

Прийнявши належним чином оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження (стаття 286 ЦПК України).

За змістом речення першого частини першої вказаної статті суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої - сьомої статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду.

Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).

Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов`язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання.

Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.

Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.

Зазначений правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного суду у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Розглядаючи заяву про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 листопада 2009 року без розгляду. Апеляційний суд вказані недоліки суду першої інстанції не усунув, залишивши без змін ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі..

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

................

Перейти до повного тексту