Постанова
Іменем України
19 січня 2022 року
м. Київ
справа № 204/3904/21
провадження № 61-17834св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Білоконь О. В.
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Ступак О. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - Дніпровська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Сисоєнко Ірина Вікторівна,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_4
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2021 року в складі судді Дубіжанської Т. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Деркач Н. М., Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року Дніпровська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Сисоєнко І. В., треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_4, про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, про припинення права власності, скасування запису про право власності, визнання спадщини відумерлою.
Позов мотивовано тим, що 24 грудня 2015 року приватний нотаріус Сисоєнко І. В. оформила свідоцтво про право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_1 на 57/100 частин квартири АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира).
При цьому нотаріус не перевірила факт прийняття останнім спадщини та не врахувала, що ОСОБА_1 пропустив установлений законом шестимісячний строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, не надав судового рішення про продовження йому вказаного строку та не був зареєстрованим із померлим за однією адресою, а тому не має права на спадкування, отже і відповідне свідоцтво є недійсним.
За таких обставин позивач вважав також недійсними запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на спірну квартиру, та відповідні записи про право власності на цю квартиру за ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які набули у власність спірну квартиру на підставі договорів дарування від 24 грудня 2015 року та 20 березня 2016 року відповідно.
Крім того, позивач вказав про наявність правових підстав, передбачених статтями 334-338 ЦПК України, для визнання спадщини відумерлою.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року, відмовлено у відкритті провадження у цій справі в частині вимоги про визнання спадщини відумерлою.
Відмовляючи у відкритті провадження в частині вимоги про визнання спадщини відумерлою, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що справи про визнання спадщини відумерлою суд розглядає в порядку окремого провадження, отже є правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі у вказаній частині, оскільки подана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У жовтні 2021 року Дніпровська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просила скасувати їх скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не навели обґрунтування своїх висновків про відмову у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, не перевірили наявність підстав для виділення частини позовних вимог в самостійне провадження, не врахувавши що це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У травні 2021 року Дніпровська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Сисоєнко І. В., треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_4, про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, про припинення права власності, скасування запису про право власності, визнання спадщини відумерлою.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у цій справі в частині вимоги про визнання спадщини відумерлою, а ухвалою цього ж суду від 07 червня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі в іншій частині позовних вимог.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За положеннями пункту 2 частини першої та частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвал суду першої інстанції після їх перегляду у апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають з таких підстав.
Звертаючись до суду із позовною заявою в порядку позовного провадження Дніпровська міська рада, серед інших позовних вимог заявляла вимогу про визнання спадщини відумерлою.
Відмовляючи у відкритті провадження в частині вимоги про визнання спадщини відумерлою, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що справи про визнання спадщини відумерлою суд розглядає в порядку окремого провадження. Отже, вимога позивача про визнання спадщини відумерлою не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів вважає, що вказані висновки судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам закону з таких підстав.
Пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо за