ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 908/695/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області,
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Березкіна О.В., судді - Антонік С.Г., Іванов О.Г.)
від 07.10.2021,
за позовом Фізичної особи - підприємця Черкаса Палладія Яковича
до Комунального підприємства "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області
про визнання договору укладеним,
В С Т А Н О В И В:
у березні 2021 року Фізична особа - підприємець Черкас Палладій Якович звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про визнання укладеним між ФОП Черкасом П.Я і КП "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області договору про надання ритуальних послуг в редакції, долученій до позовної заяви та направленій відповідачу згідно з заявою № 3 від 11.02.2021, отриманій останнім 15.02.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір на надання ритуальних послуг від 22.04.2020 зі строком дії до 21.01.2021, який позивач сумлінно виконував. З метою укладення договору на новий строк, ФОП Черкас П.Я. тричі звертався до відповідача з листами щодо укладення договору на надання ритуальних послуг, однак відповідач у задоволенні першого листа відмовив з огляду на те, що строк дії договору на надання ритуальних послуг від 22.04.2020 ще не закінчився, а на другий та третій листи відповіді не надав. Посилається на те, що разом з пропозицією укласти договір про надання ритуальних послуг відповідачу було надіслано всі документи, передбачені пп. 8.1 Типового положення про ритуальну службу в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 193 від 19.11.2003. На думку позивача ухилення відповідача від укладення договору, який містив істотні умови відповідно до вимог ГК України, Закону України "Про поховання і похоронну справу", свідчить про порушення ним вимог ст. ст. 8, 10, 12 Закону України "Про поховання та похоронну службу", п. п. 5, 8 Типового положення про ритуальну службу в Україні.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.05.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано усіх документів для укладення договору про надання ритуальних послуг, визначених пп. 8.1 Типовим положенням про ритуальну службу в Україні, а саме: копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи та копії свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності, відмова КП "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області в укладенні з позивачем договору є правомірною в цьому випадку. Також вказав, що ненадання позивачем відповідачу належної кількості екземплярів договору не є підставою для відмови у позові про визнання договору укладеним.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2021 скасовано рішення суду першої інстанції та визнано укладеним договір про надання ритуальних послуг між ФОП Черкасом П.Я. та КП "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області, терміном дії три роки, в редакції, викладеній у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції.
Апеляційний господарський суд, дослідивши надані сторонами докази, врахувавши, що 07.04.2011 було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи - підприємця", яким в Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" внесені зміни: 2) у ч. 4 ст. 3 слова "свідоцтво про державну реєстрацію, оформлене" замінено словами "виписку з Єдиного державного реєстру, оформлену"; 3) в абз. 5 ч. 2 ст. 4 слова "свідоцтва про державну реєстрацію та" виключено, встановив, що позивачем було дотримано вимог законодавства щодо надання необхідного переліку документів для укладення договору про надання ритуальних послуг. Суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий господарський суд, розглядаючи справу, не взяв до уваги відповідні зміни в законодавстві та занадто формально підійшов до вирішення спору. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про укладення договору про надання ритуальних послуг у редакції, викладеній у резолютивній частині постанови.
08.11.2021 КП "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області подало касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2021, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та стверджує, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права - ст. ст. 179, 181, 187 ГК України, ст. ст. 10, 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу", п. п. 5, 8, пп. 8.1 Типового положення про ритуальну службу в Україні та не враховано висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 926/324/20, від 20.02.2020 у справі № 910/3270/19, від 12.02.2019 у справі № 922/52/18. В обґрунтування підстави для касаційного оскарження згідно з приписами п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник вказує, що в оскаржуваній постанові судом не досліджено питання та неправильно застосовано норми матеріального права щодо невиконання позивачем приписів ст. ст. 179, 181 ГК України, які стосувались направлення на адресу відповідача документів у кількості, яка визначена нормами матеріального права; позивачем допущено відповідне порушення, яке було встановлено під час огляду оригіналів документів, якими позивач у справі підтверджував свою правову позицію та фактичні обставини справи; Верховним Судом не виносились відповідні правові позиції у подібних справах. Також, КП "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області посилається на п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що під час винесення постанови Центральним апеляційним господарським судом було неправильно застосовано висновки Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 905/889/16 та від 19.06.2019 у справі № 915/802/18 та приписи ст. 187 ГК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
У касаційній скарзі КП "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області посилається на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та стверджує, що в оскаржуваній постанові судом не досліджено питання та неправильно застосовано норми матеріального права щодо невиконання позивачем приписів ст. ст. 179, 181 ГК України, які стосувались направлення на адресу відповідача документів у кількості, яка визначена нормами матеріального права; позивачем допущено відповідне порушення, яке було встановлено під час огляду оригіналів документів, якими позивач у справі підтверджував свою правову позицію та фактичні обставини справи; Верховним Судом не виносились відповідні правові позиції у подібних справах.
Щодо вказаної підстави касаційного оскарження, необхідно зазначити таке.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч.ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частинами 3, 4, 7 ст. 179 ГК України встановлено, що укладання господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Стаття 181 ГК України (в редакції, чинній на момент звернення із заявою № 3 від 11.02.2021 про укладення договору про надання ритуальних послуг) регулює загальний порядок укладення господарських договорів.
За ст. 187 ГК України спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Статтею 10 Закону України "Про поховання та похоронну справу" встановлено, що надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором суб`єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. Надання ритуальних послуг, не передбачених зазначеним переліком, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін.
Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 193 від 19.11.2003, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2004 за № 1110/9709, було затверджено Типове положення про ритуальну службу в Україні.
У п. 8, пп. 8.1 Типового положення про ритуальну службу в Україні встановлено, що ритуальна служба забезпечує укладання договорів із суб`єктами господарювання в такому порядку:
суб`єкт господарювання, що виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, має подати до територіальної ритуальної служби відповідну заяву щодо укладання договору про надання ритуальних послуг на ім`я її керівника та долучити до заяви (засвідчені у встановленому порядку копії) такі документи:
- копію довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи;
- копію свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності;
- перелік послуг, що пропонуються для надання суб`єктом господарювання;
- режим роботи та номер телефону.
Протягом 14 робочих днів з дня отримання заяви територіальна ритуальна служба укладає з суб`єктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів, передбачених цим пунктом. Безпідставна відмова в укладанні договору не допускається, вона повинна бути аргументована.
Отже, пп. 8.1 Типового положення про ритуальну службу в Україні містить вичерпний перелік документів, які суб`єкт господарювання має подати до територіальної ритуальної служби у додатку до заяви щодо укладання договору про надання ритуальних послуг.
Положення зобов`язує ритуальну службу укласти з суб`єктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів, передбачених п. 8 Типового положення про ритуальну службу в Україні.
Оскільки здійснення підприємницької діяльності на ринку ритуальних послуг можливе, згідно із законом, лише за наявності договору, укладеного суб`єктами господарювання з ритуальною службою, то не заснована на законі відмова останньої в укладенні відповідного договору завжди має наслідками перешкоди в розширенні ринку таких послуг, яке могло б мати місце за рахунок вступу на нього нових учасників, а, отже, й можливість обмеження конкуренції (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2020 у справі № 910/3270/19, від 22.05.2018 у справі № 905/1041/17).
Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, чинній станом на 15.03.2003), який регулював відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, визначав, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; свідоцтво про державну реєстрацію - це документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця.
07.04.2011 був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи-підприємця", яким набрав чинності 07.05.2011 та яким в Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" були внесені зміни: 2) у ч. 4 ст. 3 слова "свідоцтво про державну реєстрацію, оформлене" замінити словами "виписку з Єдиного державного реєстру, оформлену"; 3) в абз. 5 ч. 2 ст. 4 слова "свідоцтва про державну реєстрацію та" виключити.
За ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент звернення із заявою від 11.02.2021 про укладення відповідного договору) виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (виписка) є документом в електронній або у випадках, передбачених цим Законом, у паперовій формі, який формується за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та податкових органах, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи, а також про проведену реєстраційну дію; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (витяг) є документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Невнесення змін до пп. 8.1 Типового положення про ритуальну службу в Україні та незаміна в ньому такого документа, необхідного для укладення договору на надання ритуальних послуг, як свідоцтва про державну реєстрацію на виписку з Єдиного державного реєстру, за наявності таких змін в Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (заміна свідоцтва про державну реєстрацію на виписку з Єдиного державного реєстру), не може бути підставою для відмови ритуальною службою суб`єкту господарювання в укладенні договору про надання ритуальних послуг у випадку надання останнім виписки з ЄДРПОУ, якою підтверджується державна реєстрація суб`єкта господарювання і яка містять його реєстраційний номер облікової картки платника податків, замість копії вказаного свідоцтва.
Отже, надання суб`єктом господарювання ритуальній службі копії виписки з ЄДРПОУ, замість копії свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності, за наявності надання ним інших, необхідних документів для укладення договору про надання ритуальних послуг згідно з п. 8 Типового положення про ритуальну службу в Україні, свідчить про дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства щодо надання необхідного переліку документів для укладення договору про надання ритуальних послуг; відмова ритуальною службою суб`єкту господарювання в укладенні відповідного договору з підстав надання їй копії виписки з ЄДРПОУ, замість копії свідоцтва про державну реєстрацію не є заснованою на законі відмовою в укладенні відповідного договору.
Ненадання суб`єктом господарювання ритуальній службі належної кількості екземплярів проекту договору про надання ритуальних послуг не є підставою для відмови в укладенні цього договору, за наявності надання всіх документів, визначених законодавством.
Судами встановлено, що 22.04.2020 між КП "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області (ритуальна служба) і ФОП Черкасом П.Я. (виконавець) було укладено договір на надання ритуальних послуг, предметом якого є надання ритуальних послуг, передбачених положеннями Закону України "Про поховання та похоронну справу", зі строком дії до 21.01.2021 (а.с. 7-8, т. 1).
З метою укладання договору на новий строк, листом № 7 від 14.12.2020 ФОП Черкас П.Я. звернувся до КП "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області із заявою, в якій містилось прохання укласти договір про надання ритуальних послуг.
У заяві було зазначено, що додатками до неї є документи згідно з наказом № 193 від 19.11.2003 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України "Про поховання та похоронну справу", а саме: копія довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи; копія свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності; перелік послуг, що пропонуються для надання суб`єктом господарювання; режим роботи та номер телефону; копія рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області № 143/1 від 28.07.2016 "Про встановлення тарифів на мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг для населення, які надає ФОП Черкас П.Я." (а. с. 10, т. 1).
Листом № 177 від 18.12.2020 відповідач повідомив ФОП Черкаса П.Я. про відмову в укладенні договору з тих підстав, що строк дії договору від 22.04.2020 ще не закінчився (а.с. 12, т. 1).
Листом № 1 від 14.01.2021 ФОП Черкас П.Я. повторно звернувся до відповідача з проханням укласти договір про надання ритуальних послуг. У заяві зазначив, що додатками до неї є документи згідно з наказом № 193 від 19.11.2003 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України "Про поховання та похоронну справу" (копія довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи; копія свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності; перелік послуг, що пропонуються для надання суб`єктом господарювання; режим роботи та номер телефону; копія рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області № 143/1 від 28.07.2016 "Про встановлення тарифів на мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг для населення, які надає ФОП Черкас П.Я."; 2 екз. договору на 4 арк. (зазначена позиція дописана від руки (а.с. 13, т. 1) .
Листом № 3 від 11.02.2021 ФОП Черкас П.Я. втретє звернувся до відповідача з проханням укласти договір про надання ритуальних послуг.
Додатками до заяви зазначив документи згідно з наказом № 193 від 19.11.2003 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України "Про поховання та похоронну справу", а саме: копію довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи; копію свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності; перелік послуг, які пропонуються для надання суб`єктом господарювання; режим роботи та номер телефону; копію рішення Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області № 143/1 від 28.07.2016 "Про встановлення тарифів на мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг для населення, які надає фізична особа-підприємець Черкас П.Я."; 2 екз. договору на 4 арк (зазначена позиція дописана від руки (а.с. 15, т. 1).
У акті від 15.02.2021 про втрату документів, відсутність вкладень, невідповідності вкладення листа опису/заяві, складеному відповідачем, зазначено, що він складений про таке: КП "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області від ФОП Черкас П.Я. було отримано заяву № 3 від 11.02.2021 з пропозицією про укладення договору про надання ритуальних послуг; до заяви надані документи: опис - 1 прим. на 1 арк., заява № 3 від 11.02.2021 ФОП Черкас П.Я. з пропозицією про укладання договору про надання ритуальних послуг - 1 прим. на 1 арк.; додатками до заяви зазначено: виписка з ЄДРПОУ - 1 прим. на 1 арк., витяг з реєстру платників єдиного податку - 1 прим. на 1 арк., перелік послуг ФОП Черкас П.Я. - 1 прим. на 1 арк., режим роботи ФОП Черкас П.Я. - 1 прим. на 1 арк., рішення виконкому Мелітопольської міськради № 143/1 від 28.07.2016 з додатком - 1 прим. на 2 арк., договір надання ритуальних послуг.
Однак в заяві ФОП Черкаса П.Я. про укладання договору про надання ритуальних послуг № 3 від 11.02.2021, в додатках, зазначено документи, яких не виявилося у цих додатках, а саме відсутні: копія довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи; копія свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності.
Крім того, серед доданих до заяви документів міститься документ в одному примірнику: договір № про надання ритуальних послуг, з текстом на 4-х сторінках, проте вказаний документ не зазначений в заяві ФОП Черкас П.Я. № 3 від 11.02.2021 серед доданих до заяви додатків (а.с. 56, т. 1).
У зв`язку з виявленими порушеннями, відповідач листом № 43 від 05.03.2021 відмовив позивачу в укладенні договору (а.с. 57, т. 1).
Судом встановлено, що до матеріалів справи позивачем долучено копії документів, які ним було додано до листа № 3 від 11.02.2021, а саме: копія виписки з ЄДРПОУ щодо ФОП Черкаса П.Я.; копія витягу з реєстру платників єдиного податку щодо ФОП Черкас П.Я.; перелік послуг; режим роботи; копія рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області № 143/1 від 28.07.2016 "Про встановлення тарифів на мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг для населення, які надає ФОП Черкас П.Я."; копія договору на надання ритуальних послуг (не підписаний позивачем).
Апеляційний господарський суд, на відміну від суду першої інстанції, надавши належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, перевіривши перелік документів, які ФОП Черкас П.Я. надавав ритуальній службі згідно з листом № 3 від 11.02.2021, встановив, що позивач надав відповідачу, зокрема копію виписки з ЄДРПОУ, із зазначенням в ній реєстраційного номера облікової картки платника податків та інших обов`язкових платежів ФОП Черкаса П.Я. - НОМЕР_1, яка підтверджує державну реєстрацію останнього; копію витягу з реєстру платників єдиного податку про реєстрацію ФОП Черкас П.Я. платником податків в Мелітопольському Управлінні ТУ ДПС Запорізької області, з КВЕДом - 96.03 "організування поховань і надання суміжних послуг", що свідчить про дотримання позивачем вимог законодавства щодо надання необхідного переліку документів для укладення договору про надання ритуальних послуг (а.с. 16-17, т. 1).
Отже, встановивши, що позивач надав відповідачу необхідні документи для укладення договору про надання ритуальних послуг, надавши оцінку наданому позивачем проекту договору, встановивши, що останній відповідає вимогам ст. 180 ГК України щодо наявності в ньому всіх істотних умов та Закону України "Про поховання та похоронну справу", Типовому положенню про ритуальну службу в Україні, а також примірному договору про надання ритуальних послуг, дійшов правильного висновку про викладення проекту цього договору у редакції, запропонованій позивачем, за винятком п. 7.1. проекту договору, який виклав в такій редакції: "7.1. Договір укладається строком на три роки і діє з моменту набрання рішенням законної сили.", що не суперечить вимогам ст. 187 ГК України та узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 905/889/16, від 19.06.2019 у справі № 915/802/18.
Таким чином відсутні підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, яка не суперечить висновкам, викладеним у цій постанові Верховного Суду, з огляду на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
У касаційній скарзі скаржник посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права - ст. ст. 179, 181, 187 ГК України, ст. ст. 10, 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу", п. п. 5, 8, пп. 8.1 Типового положення про ритуальну службу в Україні та не враховано висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 926/324/20, від 20.02.2020 у справі № 910/3270/19, від 12.02.2019 у справі № 922/52/18.
Щодо посилань скаржника на вказані постанови Верховного Суду необхідно зазначити таке.
За п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема, у такому: у різному тлумаченні судами змісту відповідних норм, що зумовлює відмінність у висновках про наявність чи відсутність суб`єктивних прав та обов`язків учасників певних правовідносин; у різному застосуванні правил вирішення колізій між нормами права з урахуванням їх юридичної сили, а також дії у часі, просторі та за колом осіб; у застосуванні різних норм права для регулювання аналогічних правовідносин або у поширенні дії норми на певні відносини в одних випадках і незастосуванні цієї норми до аналогічних відносин в інших випадках; у різному застосуванні аналогії права чи закону у подібних правовідносинах (такий висновок викладений у п. 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 367/2022/15-ц).
Щодо подібності правовідносин, необхідно зазначити, що зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (аналогічний висновок викладений в п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 925/3/17, п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16).
Щодо посилань на постанову Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 926/324/20, за позовом ПП "Третє поле" до Департаменту розвитку Чернівецької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного комунального торговельного підприємства "Книжковий комісійний магазин "Букініст", про визнання незаконним та скасування пункту договору оренди, то необхідно зазначити, що предмет спору, фактичні обставини справи у цій справі і справі, яка переглядається, суттєво відрізняється, що свідчить про неподібність правовідносини у справі № 926/324/20 і справі, яка переглядається.
У справі № 910/3270/19, за позовом ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять" до ритуальної служби про визнання договору укладеним, суд касаційної інстанції дійшов таких висновків: наведений пп. 8.1 п. 8 Положення містить вичерпний перелік документів, які суб`єкт господарювання має подати до територіальної ритуальної служби у додатку до заяви щодо укладання договору про надання ритуальних послуг; положення зобов`язує ритуальну службу укласти з суб`єктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів, передбачених п. 8 Положення; оскільки здійснення підприємницької діяльності на ринку ритуальних послуг можливе, згідно із законом, лише за наявності договору, укладеного суб`єктами господарювання з ритуальною службою, то незаснована на законі відмова останньої в укладенні відповідного договору завжди має наслідками перешкоди в розширенні ринку таких послуг, яке могло б мати місце за рахунок вступу на нього нових учасників, а, отже, й можливість обмеження конкуренції; суди попередніх інстанцій, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм права, беручи до уваги те, що позивачем вживалися заходи з метою укладення договору з наданням необхідного переліку документів, договір відповідає вимогам Закону України "Про поховання та похоронну справу", Положення та примірному договору про надання ритуальних послуг, дійшли обґрунтованих висновків щодо необхідності задоволення позовних вимог ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять" у повному обсязі та правомірно задовольнили позов.
У постанові від 12.02.2019 у справі № 922/52/18, за позовом ФОП Юдицького Г.М. до КП "Вовчанськ" про визнання укладеним договору про надання ритуальних послуг від 06.11.2017 № 138, суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм права, беручи до уваги те, що позивачем вживалися заходи з метою укладення договору з наданням необхідного переліку документів, договір відповідає вимогам ст. 180 ГК України щодо наявності всіх істотних умов, нормам Закону України "Про поховання та похоронну справу" № 1102, Положення та примірному договору про надання ритуальних послуг, дійшли обґрунтованих висновків щодо необхідності задоволення позовних вимог ФОП Юдицького Г.М. у повному обсязі та правомірно задовольнили позов.
Суд апеляційної інстанції не приймав постанову всупереч чи з недотриманням висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 910/3270/19, № 922/52/18, а ухвалив судове рішення з їх дотриманням; доводи скаржника про зворотне зводяться до нічим не підтверджених припущень. Крім того, у вказаних скаржником справах суд касаційної інстанції не викладав висновку про те, що надання суб`єктом господарювання ритуальній службі копії виписки з ЄДРПОУ, яка підтверджує державну реєстрацію ФОП; витягу з реєстру платників єдиного податку про реєстрацію заявника платником податків є неналежними документами для укладення договору про надання ритуальних послуг з огляду на зміни, які відбулись з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи-підприємця".
Отже, відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Також у касаційній скарзі скаржник посилається на п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що під час винесення постанови Центральним апеляційним господарським судом було неправильно застосовано висновки Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 905/889/16, від 19.06.2019 у справі № 915/802/18 та приписи ст. 187 ГК України.
Пункт 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України визначає таку підставу касаційного оскарження як необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, однак скаржник, посилаючись на цей пункт у касаційній скарзі не просить відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.06.2018 у справі № 905/889/16, від 19.06.2019 у справі № 915/802/18, а тому відсутні підстави для необхідності дослідження питання можливості відступу Верховним Судом при перегляді постанови суду апеляційної інстанції у цій справі від висновків Верховного Суду, викладених у вказаних справах, які є чіткими, зрозумілими і сприяють однозначному застосуванню ст. 187 ГК України.
Щодо доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, необхідно зазначити, що апеляційним судом, на відміну від суду першої інстанції, було прийнято судове рішення відповідно до норм матеріального і процесуального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, тобто з дотриманням вимог ст. 236 ГПК України.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до нічим не підтверджених припущень і не спростовують висновків апеляційного господарського суду про наявність підстав для задоволення позову та викладення договору у редакції, зазначеній у резолютивній частині постанови суду.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).
Частиною 5 ст. 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Постанова суду апеляційної інстанції, на відміну від рішення суду першої інстанції, прийнята з додержанням вимог матеріального і процесуального права, з дотриманням принципів справедливості, добросовісності, розумності, а тому підстав для її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції немає.
Згідно з ст. 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд