ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 905/814/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.
за участю секретаря судового засідання Ксензової А.Є.
за участю представників сторін: Shell Lubricants Supply Company B.V. - Дядюка Є.М., Собченко О.К.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрокомп" - Коцана М.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.)
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021
у справі № 905/814/20
за заявою Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) б/н від 09.04.2021
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрокомп"
про визнання недійсними правочинів боржника
в межах справи про банкрутство за заявою Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ліном",-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст обставин справи про банкрутство та заявлених вимог
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.08.2020 відкрито провадження у справі № 905/814/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ліном" (далі - ТОВ "ТД "Ліном", боржник, банкрут).
Ухвалою суду від 06.10.2020 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "ТД "Ліном".
Постановою суду від 26.01.2021 визнано боржника ТОВ "ТД "Ліном" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Черкасова С.А.
12.04.2021 від кредитора Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) (далі - Компанія, кредитор) на електронну адресу суду надійшла заява б/н від 09.04.2021 про визнання недійсними правочинів боржника щодо здійснення оплат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрокомп" (далі - ТОВ "Квадрокомп") в сумі 2 873 537,00 грн та стягнення вказаної суми на користь боржника.
В обґрунтування заявлених вимог кредитор посилався на те, що вчинений правочин є фраудаторним з наступних підстав: розрахунки між боржником та ТОВ "Квадрокомп" відбулися в період з 28.07.2019 по 04.08.2020, тобто протягом підозрілого періоду; неподання боржником фінансової звітності та будь-яких інших документів про майновий стан за 2019 рік; встановлені судом обставини відсутності у боржника майна в 2020 році; відчуження основних засобів (автомобілів) із балансовою вартістю 4 598 000, 00 грн (що на 12 362 929,06 грн менше визнаних судом кредиторських вимог) в період з 30.07.2019 по 09.08.2019, що розглядається судом в межах заяви від 02.02.2021 про недійсність правочинів; наявність в діях боржника складу цивільного правопорушення та заподіяння збитків кредиторів через позбавлення можливості отримати задоволення заявлених вимог в ліквідаційній процедурі в межах спірної суми.
Ліквідатор підтримав доводи та вимоги, викладені кредитором у заяві про визнання недійсними вказаних правочинів боржника.
Установлені судом першої інстанції обставини справи
Згідно з виписки по особовому рахунку ТОВ "ТД "Ліном" за період з 20.08.2019 по 05.09.2019 на рахунок ТОВ "Квадрокомп" перераховано грошові кошти в сумі 2 400 000,00 грн з призначенням платежу: оплата за товар згідно договору №КВ140001/1 від 01.01.2014 з ПДВ 20% - 40 000 грн. З виписки по особовому рахунку боржника з 05.09.2019 по 05.09.2019 вбачається, що на рахунок ТОВ "Квадрокомп" перераховано 473 536,85 грн оплата за товар згідно договору № КВ140001/1 від 01.01.2014.
Таким чином, загальна сума грошових коштів перерахованих на користь ТОВ "Квадрокомп" складає 2 873 536,85 грн.
Поряд з цим, з матеріалів справи судом встановлено, що Компанія на виконання умов договору про продаж та розповсюдження мастильних матеріалів від 01.11.2015, укладеного з ТОВ "ТД "Ліном", в період з 12.06.2019 по 26.07.2019 поставила боржнику обумовлену кількість продукції на підставі онлайн замовлень на загальну суму 633 965,02 доларів США та виставила 45 рахунків, які мали бути оплачені, згідно п.8.7 договору протягом 45 днів.
У період з 30.08.2019 по 10.09.2019 боржник здійснив 8 платежів, кожен у розмірі 1 000,00 доларів США, проте сума заборгованості у розмірі 625 965,02 доларів США залишилась неоплаченою.
Зазначені обставини встановленні ухвалою суду від 04.08.2020, яка не оскаржувалась в апеляційному порядку та є чинною.
Ураховуючи виставлені заявником рахунки боржнику, суд зробив висновок, що на час перерахування коштів відповідачеві ТОВ "ТД "Ліном" мав заборгованість перед ініціюючим кредитором в обсязі 625 965,02 доларів США.
В умовах відсутності інших активів та наявної заборгованості перед ініціюючим кредитором, боржник надає перевагу іншому кредитору ТОВ "Квадрокомп", перераховуючи йому 20.08.2019 та 05.09.2019 грошові кошти в сумі 2 873 536,85 грн.
Наявність несплаченої суми заборгованості та відсутність активів боржника для її погашення в подальшому стало підставою для звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За результатами проведеної розпорядником майна інвентаризації, будь-якого майна за місцезнаходженням ТОВ "ТД "Ліном" не виявлено, а сам боржник за вказаною адресою не знаходиться, відсутність будь-якого рухомого та нерухомого майна також підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22.04.2020. № 207225761, листом Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області від 22.09.2020 № 31/5-2821, листом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №31-10/2/14334 від 22.09.2020.
З аналізу щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства суд з`ясував, що збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості (нездійсненням боржником платежів за зобов`язаннями, строк яких уже настав, та бездіяльність в частині проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості), а також продаж задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів (відчуження керівником підприємства протягом липня-серпня 2019 всіх транспортних засобів боржника в кількості 19 одиниць) призвели до стійкої неплатоспроможності боржника, що стало підставою для визнання боржника банкрутом.
ТОВ "Квадрокомп", який є контрагентом за договором та відповідно особою на користь якої перераховано грошові кошти, в судові засідання не з`явився, при цьому ухвала суду від 17.05.2021 отримано особисто 29.06.2021, що підтверджується даними з офіційного веб-сайту "Укрпошта" за трекінгом поштового відправлення та свідчить про обізнаність наявності провадження у справі про банкрутство та розгляд судом заяви кредитора про визнання недійсним правочинів боржника, своїм правом на подання відзиву на заяву кредитора щодо недійсності правочину суду не скористався, доводи щодо підстав перерахування спірних коштів не навів та ніяким чином не спростував, викладені в заяві обставини.
Суд встановив, що ані матеріали заяви, ані матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо того який товар придбано, на яких умовах, що ставить під сумнів вчинення правочину спрямованого на набуття прав та обов`язків у вигляді придбання права власності на товар, та свідчить про свідоме виведення грошових активів боржника за метою уникнення погашення кредиторської заборгованості.
Статистична та фінансова звітність за 2016-2019 роки та у 2020 році боржником не подавалась до Головного управління статистики у Донецькій області, що підтверджується листом від 29.09.2020 № 01-03/3038-20.
За даними балансу на 31.12.2018 оборотні активи боржника збільшились з 25 750,3 тис. грн до 75 290,0 тис. грн, запаси боржника збільшились з 164,8 тис. грн до 837,0 тис. грн, а товари з 16 917,0 тис. грн до 49 777,0 тис. грн, також збільшилась поточна кредиторська заборгованість з 14 965,0 тис. грн до 35 950,0 тис. грн, чисті доходи боржника зменшились з 164 651,0 тис. грн до 147 418,0 тис. грн. У примітках до річної фінансової звітності за 2018 рік зазначено, що вартість основних засобів, які знаходяться у власності боржника складає 8 841,0 тис. грн, з яких 6 704,0 тис. грн - транспортні засоби.
При цьому, матеріали справи містять відомості щодо факту продажу транспортних засобів, які перебували у власності банкрута протягом липня-серпня 2019 року та відсутність будь-яких активів станом на дату звернення ініціюючого кредитора до суду із заявою.
Суд з`ясував, що станом на дату перерахування коштів на користь третьої особи вже існувала сума заборгованості перед Компанією в розмірі 625 965,02 доларів США, відтак вчинення боржником зазначених правочинів, за умови наявної кредиторської заборгованості фактично позбавило можливості задовольнити вимоги кредиторів хоча б частково за рахунок перерахованої суми на користь третьої особи, що явно суперечило інтересам кредитора та боржника.
Розмір збитків, завданий кредитору, кореспондується з сумою заборгованості, яка мала бути сплачена боржником у встановлені строки, на яку кредитор правомірно розраховував та за звичайних обставин отримав би, за умови якщо б його право не було порушено, в умовах відсутності активів у боржника на час відкриття провадження у справі про банкрутство, а також відсутності доказів позитивного матеріального результату для боржника за результатами здійснення спірних правочинів.
Причинний зв`язок між вказаною дією та збитками полягає в тому, що перерахована сума коштів на користь ТОВ "Квадрокомп" фактично унеможливила погашення суми заборгованості перед кредиторами та в подальшому призвела до банкрутства самого боржника.
Що стосується такого елементу складу правопорушення як вина, то суд зауважив, що керівник боржника, як особа, уповноважена на вчинення дій від його імені, повністю обізнана про його фінансовий стан, у зв`язку з чим усвідомлює, що відчуження майна відбувається за умови наявної заборгованості перед іншими контрагентами, що свідчить про наявність умислу в його діях, який полягає в усвідомленні, що перерахування коштів на користь третьої особи унеможливить навіть часткове погашення кредиторської заборгованості.
Ураховуючи вищевикладене, судом першої інстанції встановлено наявність у діях боржника складу правопорушення.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.07.2021 у справі №905/814/20 (суддя - Демідова П.В.) заяву Компанії б/н від 09.04.2021 про визнання недійсними правочинів боржника задоволено. Визнано недійсними правочини ТОВ "ТД "Ліном" щодо здійснення оплат на користь ТОВ "Квадрокомп" в сумі 2 873 536, 85 грн. Стягнуто з ТОВ "Квадрокомп" на користь ТОВ "ТД "Ліном" грошові кошти в сумі 2 873 536, 85 грн.
Ухвала місцевого суду обґрунтована наступним:
- провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТД "Ліном" відкрито 04.08.2020, перерахування боржником коштів на користь третьої особи здійснено 20.08.2019 та 05.09.2019 тобто в період дії норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), у зв`язку з чим в даному випадку застосуванню підлягають норми статті 20 Закону про банкрутство;
- встановлена судом наявність у діях боржника складу правопорушення дала підстави вважати завдані кредиторам та боржнику збитки доведеними;
- станом на дату перерахування коштів на користь третьої особи вже існувала сума заборгованості перед Компанією в розмірі 625 965,02 доларів США, яка в подальшому була покладена в основу підстави для звернення до суду із відповідною заявою та відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТД "Ліном". Таким чином, вчинення боржником зазначених правочинів, за умови наявної кредиторської заборгованості фактично позбавило можливості задовольнити вимоги кредиторів хоча б частково за рахунок перерахованої суми на користь третьої особи, що явно суперечило інтересам кредиторів;
- погоджуючись із позицією заявника, суд виходить з того, що у відповідності до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Ураховуючи зазначену норму, суд вважає допустимим розглядати дії боржника по перерахуванню коштів як правочини;
- пасивна позиція відповідача, відсутність доказів отримання товару, та інших спростувань щодо фактів, викладених заявником у заяві, дає підстави суду погодитися із позицією заявника про визнання недійсними правочинів боржника по перерахуванню коштів відповідачеві з підстав, визначених статтею 20 Закону про банкрутство, як таких, що спричинили збитки боржнику та, як наслідок, зробили його неплатоспроможним.
Крім того, судом також зазначено, що розглядаючи спірну ситуацію через призму положень статті 20 Закону про банкрутство, які діяли на час здійснення спірних правочинів, суд вбачає наявність таких підстав, як: (1) боржник прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони; (2) боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим ; (3) боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржника перевищувала вартість майна.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ТОВ "Квадрокомп" оскаржило її в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 (колегія суддів: Слободін М.М. - головуючий, Шутенко І.А., Россолов В.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Квадрокомп" задоволено; ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.07.2021 у справі № 905/814/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви Компанії б/н від 09.04.2021 про визнання недійсними правочинів боржника.
Суд апеляційної інстанції у своїй постанові не погодився з позицією місцевого господарського суду щодо наявності підстав для визнання правочинів недійсними у порядку статті 20 Закону про банкрутство та дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали з прийняттям нового рішення про відмову у позові, зазначивши, серед іншого, наступне:
- аналіз обставин спору показує, що відсутні всі без винятку підстави визнання правочину недійсним, які перераховані у статті 20 Закону про банкрутство;
- очевидне порушення судом першої інстанції принципів змагальності та презумпції добросовісності учасника цивільного обороту;
- правочин був визнаний судом недійсним на підставі листа арбітражного керуючого від 17.03.2021 № 01-31, в якому він висловлює суб`єктивну позицію про сумнівність грошових перерахувань боржника. Однак, цей доказ був прийнятий судом і покладений в основу оскаржуваної ухвали, незважаючи на його очевидну недопустимість, враховуючи що матеріали справи не містять ані оригіналу цього листа, ані посвідченої належним чином копії.
Апеляційним судом також зауважено, що представник заявника не навів суду чітких підстав визнання правочинів недійсними (більше того, у своїй заяві посилається на статтю 42 КУзПБ та наводить невірні підстави визнання правочину недійсним), тому суд опирається на аналіз часового періоду здійснення перерахувань і вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню статті 20 Закону про банкрутство.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Не погодившись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у цій справі, Компанія подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.07.2021 залишити без змін.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме пункту 4 частини першої статті 42 КУзПБ, враховуючи наступне:
- здійснення спірних оплат Зацікавленій особі 20.08.2019 та 05.09.2019, себто в межах річного підозрілого періоду (за 10 місяців до відкриття справи про банкрутство боржника 04.08.2020);
- здійснення оплат в період, коли боржник вже боргував касатору (Компанії) та не мав активів для розрахунку з ним;
- заподіяння касаторові збитків через відсутність ліквідаційної маси боржника та джерел задоволення вимог Компанії як кредитора.
Поряд з цим, за змістом касаційної скарги, Компанія стверджує, що до спірних правовідносин підлягали застосуванню норми статті пункту 5 частини першої статті 20 Закону про банкрутство, які, на думку скаржника, хоч і є ідентичними положенням пункту 4 частини першої статті 42 КУзПБ, однак не зобов`язують заявника доводити повний склад збитків.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження Компанія також стверджує про відсутність правового висновку Верховного Суду як щодо застосування положень абзацу 6 частини першої статті 20 Закону про банкрутство, так і щодо пункту 4 частини першої статті 42 КУзПБ у питанні визнання недійсними оплат боржника на користь кредиторів із порушенням принципу конкурсності (коли боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна).
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
У відзиві ТОВ "Квадрокомп" просить залишити касаційну скаргу Компанії без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.
Касаційне провадження
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/814/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Ткаченко Н.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2021, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі № 905/814/20; призначено касаційну скаргу до розгляду на 08.12.2021 о 11:40 год.
12.11.2021 до касаційного господарського суду надійшло клопотання Компанії про передачу справи на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08.12.2021 відкладено розгляд касаційної скарги до 12.01.2022 о 10:20 год.
У зв`язку з відпусткою судді Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Пєсков В.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.01.2022.
Судове засідання 12.01.2022 відбулось за участі представників Компанії та ТОВ "Квадрокомп", які надали пояснення у справі. Інші учасники справи, зокрема ліквідатор банкрута, явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.
Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників інших учасників справи.
При цьому, суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Розгляд клопотань
Компанією подано клопотання про передачу справи № 905/814/20 на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Підставами передачі справи на розгляд судової палати скаржником визначено наступне:
- відсутня судова практика, яка б пояснювала особливості застосування саме тої підстави недійсності правочину в справі про банкрутство, яку використовує касатор;
- інструмент визнання недійсними правочинів боржника досить широко застосовується як кредиторами, так і арбітражними керуючими в межах справ про банкрутство, а тому потребує додаткової уваги та роз`яснень з боку Верховного Суду;
- така справа може стати зразковою та допоможе сформувати єдине бачення та єдине правозастосування абзацу 6 частини першої статті 20 Закону про банкрутство та пункту 4 частини першої статті 42 КУзПБ в розрізі визнання недійсними оплат, здійснених боржником на користь третіх осіб протягом підозрілого періоду та з порушенням умов конкурсності.
Верховний Суд зауважує, що підстави передачі справи, зокрема, на розгляд палати, до якої входить колегія суддів, визначені нормами частини першої статті 302 ГПК України.
Відповідно до положень наведеної норми процесуального права суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї палати або у складі такої палати.
Однак, заявлене скаржником клопотання не містить обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з судової палати для розгляду справ про банкрутство або у складі цієї палати.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність передбачених процесуальним законом правових підстав для передачі цієї справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство, натомість зазначені в клопотанні Компанії питання можуть бути вирішені під час розгляду цієї справи колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до його повноважень у залежності від установлених обставин справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.