ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2022 року
м. Київ
справа № 761/20318/21
провадження № 51-4761 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря
судового засідання Медицької У.І.,
прокурора Матюшевої О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 року повернуто скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління ДБР України, що полягає у нерозгляді клопотання, поданого в порядку ст. 220 КПК України.
ОСОБА_1, не погоджуючись із вищевказаною ухвалою слідчого судді, 25 серпня 2021 року подав апеляційну скаргу, проте 07 вересня 2021 року суддя Київського апеляційного суду повернув її, оскільки скаржник пропустив строк на апеляційне оскарження та не порушив питання про його поновлення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись із ухвалою судді апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що суддя суду апеляційної інстанції безпідставно повернув подану апеляційну скаргу, оскільки строк на апеляційне оскарження він не пропустив.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав подану касаційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване судове рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
За змістом ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто таке порушення, яке згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК України перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положеннями ст. 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. За статтею 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.
Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Частиною 3 ст. 399 КПК України визначено, що апеляційна скарга повертається, якщо:
1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;
2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;
3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;
4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції послався на п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
При цьому суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині ухвали зазначив про те, що оскаржуване рішення слідчого судді було ухвалено 03 червня 2021 року, його копію ОСОБА_1 отримав рекомендованим листом 19 серпня 2021 року, тобто строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали закінчується 23 серпня 2021 року, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1, яка була направлена засобами поштового зв`язку лише 25 серпня 2021 року, подана з пропуском строку, передбаченого ст. 395 КПК України.
Однак колегія суддів касаційного суду не погоджується з указаним висновком судді суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
У частинах 2 та 3 ст. 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно з ч. 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи (ч. 7 ст. 115 КПК України).
Як убачається з матеріалів провадження, слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва 03 червня 2021 року без виклику учасників судового розгляду постановив ухвалу про повернення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління ДБР України, що полягає у нерозгляді клопотання, поданого в порядку ст. 220 КПК України.
Копію ухвали слідчого судді від 03 червня 2021 року ОСОБА_1 отримав рекомендованим листом 19 серпня 2021 року.
Тобто строк на апеляційне оскарження в такому випадку слід обраховувати з 20 серпня 2021 року, а отже, останнім днем подачі апеляційної скарги необхідно вважати 24 серпня 2021 року.
Однак, враховуючи, що 24 серпня 2021 року є святковим днем, а відтак останнім днем строку апеляційного оскарження вказаної ухвали слідчого судді є 25 серпня 2021 року.
За матеріалами провадження убачається, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 надіслав до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку 25 серпня 2021 року, тобто в строк, передбачений КПК України.
Таким чином, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не з`ясував та не перевірив належним чином дотримання ОСОБА_1 строків оскарження ухвали слідчого судді, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про подання апеляційної скарги з пропуском строку апеляційного оскарження.
Висновок апеляційного суду про обчислення процесуальних строків з моменту надходження апеляційної скарги до суду не відповідає правилам ст. 116 КПК України, якою регламентовано, що строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала судді суду апеляційної інстанції на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України - скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду слід урахувати викладене та постановити законне й обґрунтоване судове рішення із дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд