Постанова
Іменем України
24 січня 2022 року
м. Київ
справа № 606/1226/19
провадження № 61-18544св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - приватне підприємство "Євробуд";
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства "Євробуд"
на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області
від 19 травня 2021 року у складі судді Ромазан Л. С. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Дикун С. І., Парандюк Т. С., Хоми М. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "Євробуд" (далі - ПП "Євробуд") про відшкодування доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи-підприємця.
Позовна заява мотивована тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), що сталася 17 жовтня 2014 року у с. Зелена Бучацького району Тернопільської області, йому були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості. Відповідно до вироку Монастириського районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2015 року у справі
№ 595/27/15-к, що набрав законної сили, винуватцем вказаної ДТП визнано ОСОБА_2 - працівника ПП "Євробуд", який, керуючи автомобілем марки "Мерседес-Бенц 814", реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом "Одісей 3", реєстраційний номер НОМЕР_2, порушив Правила дорожнього руху України, у зв`язку із чим його було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами. Власником джерела підвищеної небезпеки - автомобіля марки "Мерседес-Бенц 814", реєстраційний номер НОМЕР_1,
є ОСОБА_3, який згідно з договором оренди фургона від 03 березня
2014 року, передав вказаний автомобіль ПП "Євробуд" для вантажних перевезень, а власником причепа "Одісей 3", реєстраційний номер
НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_2, є відповідач -
ПП "Євробуд". Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як власника автомобіля марки "Мерседес-Бенц 814", реєстраційний номер НОМЕР_1, та цивільно-правова відповідальність ПП "Євробуд", як власника причепа "Одісей 3", реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована
у приватному акціонерному товаристві "АСК "Скарбниця" (далі - ПрАТ "АСК "Скарбниця").
Позивач зазначав, що внаслідок вказаної ДТП він отримав каліцтво, втратив працездатність. У період з 01 січня 2015 року по 01 травня
2019 року він був непрацездатним, йому було встановлено III групу інвалідності. Отже, його каліцтво і пов`язана із ним втрата працездатності тривали протягом 53-х місяців. До отриманого каліцтва він, як фізична особа-підприємець, здійснював підприємницьку діяльність та у 2014 році отримав дохід у розмірі 59 400 грн, тобто його середньомісячний дохід
за вказаний період складав 5 940 грн. Оскільки внаслідок каліцтва та пов`язаною з ним втратою працездатності він протягом 53-х місяців був позбавлений можливості здійснювати підприємницьку діяльність, заподіяна каліцтвом шкода склала 314 820 грн.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПП "Євробуд" на його користь дохід, що був втрачений ним внаслідок каліцтва за період з 01 січня 2015 року по 01 травня 2019 року, у розмірі 314 820 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області
від 19 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто із ПП "Євробуд" на користь ОСОБА_1 270 531,35 грн доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи-підприємця.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 та стягуючи 270 531,35 грн втраченого доходу, суд першої інстанції виходив із того, що ПрАТ "АСК "Скарбниця" виплатила ОСОБА_1 суму страхового відшкодування, завдану життю та здоров`ю, у розмірі 55 711,35 грн, а згідно зі страхового полісу № АС/6226867, страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, складає 100 тис. грн, тому у позивача залишається право вимоги до страховика - ПрАТ "АСК "Скарбниця" на суму страхової виплати у розмірі 44 288,65 грн, що становить різницю між страховою сумую (100 тис. грн) та фактично виплаченою страховою виплатою (55 711,35 грн). За таких обставин суд вважав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення на його користь з ПП "Євробуд" доходу, що був втрачений ним за 53 місяці каліцтва у розмірі 270 531,35 грн
(314 820 грн за вирахуванням неотриманої у ПрАТ "АСК "Скарбниця" суми страхової виплати на відшкодування шкоди, завданої життю і здоров`ю,
у розмірі 44 288,65 грн (100 тис. грн - 55 711,35 грн).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року апеляційну скаргу ПП "Євробуд" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 19 травня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПП "Євробуд" на користь ОСОБА_1 314 820 грн доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи-підприємця.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення районного суду та задовольняючи позов ОСОБА_1, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що внаслідок каліцтва у результаті ДТП позивач - фізична-особа-підприємець втратив дохід, який підлягає стягненню із відповідача - юридичної особи, з якою у трудових відносинах перебував водій - ОСОБА_2, винуватець ДТП. При цьому суд першої інстанції правильно визначився із нормою статті 1198 ЦК України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносини, а також із розміром місячного доходу позивача, який, виходячи із даних податкового органу, становить 59 400 грн, та періодом стягнення: з 01 січня 2015 року
по 01 травня 2019 року.
Разом з тим апеляційний суд не погодився із висновками районного суду про те, що до стягненню підлягає із заявлених 314 820 грн - 270 531,35 грн, так як 44 288,65 грн є різницею між страховою сумую - 100 тис. грн
та фактично виплаченим страховим відшкодуванням - 55 711,35 грн, а тому у позивача залишається право вимоги до страховика - ПрАТ "АСК "Скарбниця" у сумі 44 288,65 грн.
Апеляційний суд зазначив, що відповідно до страхового полісу АС/6226867, страховий ліміт 50 тис. грн встановлений на відшкодування шкоди, завданої майну, та страховий ліміт 100 тис. грн - на відшкодування шкоди, завданої життю та здоров`ю. ПрАТ "АСК "Скарбниця", як страхова компанія, за страховим полісом АС/6226867 здійснила 09 червня 2015 року відшкодування позивачу за ушкоджене майно у сумі 49 тис. грн, за лікування - 55 711,35 грн, проте це не є виплаченою сумою за втрачений заробіток внаслідок каліцтва у результаті ДТП, а є сумою на відшкодування витрат за лікування позивача по представлених ним на той час доказах такого лікування. При цьому ця виплачена сума на відшкодування витрат позивача на лікування є предметом розгляду у іншій цивільній справі
№ 606/1291/19, що розглядається Теребовлянським районним судом Тернопільської області за позовом ОСОБА_1 до ПП "Євробуд" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі ПП "Євробуд", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати
й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Теребовлянського районного суду Тернопільської області. Клопотання
ПП "Євробуд" про зупинення виконання судового рішеннязадоволено. Виконання постанови Тернопільського апеляційного суду від 10 листопада
2021 року зупинено до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ПП "Євробуд" мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин справи не врахували, що позивачем не доведено того, що винуватець ДТП - ОСОБА_2 перебував у трудових правовідносинах з підприємством, а також того, що водій вчинив ДТП у межах робочого часу. Суди безпідставно не залучили до участі у розгляді справи як ОСОБА_2, так і ПрАТ "АСК "Скарбниця", оскільки ухвалені судові рішення стосуються їхніх прав та обов`язків. Судами не враховано, що позивачем не доведено належними доказами неможливості ним виконувати після ДТП та по даний час роботу водієм, зазначеного не встановлено судово-медичною експертизою від 02 грудня 2020 року № 84. Суди безпідставно не задовольнили клопотання відповідача про призначення у справі повторної комплексної комісійної судово-медичної експертизи, оскільки висновок експертизи від 02 грудня 2020 року № 84 є необґрунтованим, викликає сумніви та суперечить іншим матеріалам справи. Ухвалою від 03 березня 2021 року суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення іншої цивільної справи № 606/1291/19, яка перебуває у провадженні цього суду, адже інша справа стосується спору між тими самими сторонами про відшкодування майнової шкоди та за заподіяння шкоди здоров`ю і предметом розгляду та дослідження в обидвох справах є страховий поліс та розмір здійсненого відшкодування, про який зазначено судами. Суди безпідставно не дослідили доводів відповідача щодо невіднімання від загальної суми позову розміру пенсії позивача, загальний розмір якої за весь період з дня встановлення інвалідності і по день ухвалення рішення не визначено. Оскільки позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності, то з присудженої суми слід було присудити 60% за мінусом отримуваних доходів, так як судами не встановлено та не перевірено, що з моменту ДТП по день ухвалення рішення позивач не отримував жодних інших доходів, окрім пенсії. Також судами ухвалено судові рішення без урахування позовної давності, заявленої відповідачем у справі.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою,третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що вироком Монастириського районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2015 року у справі № 595/27/15-к, що набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою
статті 286 КК України, та йому призначено покарання у вигляді штрафу
у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн, у дохід держави без позбавлення права керувати транспортними засобами. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави 5 446, 50 грн витрат на проведення експертиз (т. 2, а. с. 24-25).
Вказаним вироком суду встановлено, що 17 жовтня 2014 року, близько
08 год. 15 хв., обвинувачений ОСОБА_2, як водій, керуючи автомобілем марки "Мерседес-Бенц 814", реєстраційний номер НОМЕР_1,
з причепом "Одісей 3" реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався автомобільною дорогою у напрямку м. Тернополя, на 72 км + 800 м цієї автодороги у с. Зелена Бучацького району Тернопільської області, усупереч пунктам 1.5, 2.3 (б), 10.1, 11.3 та 13.3 Правил дорожнього руху України, не будучи уважним, здійснюючи зустрічний роз`їзд з автомобілем марки "МАЗ 53366 01", реєстраційний номер НОМЕР_3, не дотримавшись безпечного інтервалу, не переконавшись у безпечності для інших учасників руху виконання маневру зміни напрямку руху, при наявності суцільної лінії дорожньої розмітки, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення
з автомобілем під керуванням ОСОБА_1, після чого автомобіль марки "МАЗ 53366 01", реєстраційний номер НОМЕР_3, в некерованому стані виїхав на смугу зустрічного руху, для нього, де зіткнувся із автомобілем марки "VOLKSWAGEN Jetta", реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_4 . У результаті цієї ДТП потерпілий ОСОБА_1 отримав
тілесні ушкодження у вигляді закритого переломо-вивиху голівки лівого
стегна із зміщенням, закрито внутрі-суглобового перелому проксимального метаепіфіза лівої великогомілкової кістки без зміщення та малої гомілкової кістки із незначним зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
На момент зазначеної ДТП на підставі наказів ПП "Євробуд" від 01 вересня 2014 року № 14-к, та від 21 травня 2015 року № 02-к ОСОБА_2 був працівником вказаного підприємства (т. 2, а. с. 94-95).
17 жовтня 2014 року водій - ОСОБА_2 перевозив автомобілем марки "Мерседес-Бенц 814", реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом "Одісей 3" реєстраційний номер НОМЕР_2, товар із м. Калуш Івано-Франківської області до м. Городок Хмельницької області, який попередньо навантажив та отримав всі необхідні документи: товарно-транспортну накладну, видаткову накладну, товарну накладну, податкову накладну, рахунок про оплату. Про зазначену обставину ОСОБА_2 зазначив під час його допиту судом в якості обвинуваченого (т. 1, а. с. 35, 201-206).
01 вересня 2014 року ОСОБА_2 уклав із ПП "Євробуд" договір про повну матеріальну відповідальність (т. 1, а. с. 113).
Власником автомобіля марки "Мерседес-Бенц 814", реєстраційний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_3, який згідно з договором оренди фургона
від 03 березня 2014 року, передав вказаний автомобіль ПП "Євробуд" для вантажних перевезень, а власником причепа "Одісей 3", реєстраційний номер НОМЕР_2, - ПП "Євробуд" (т. 2. а. с. 144, 173).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як власника автомобіля марки "Мерседес-Бенц 814", реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована
у ПрАТ "АСК "Скарбниця". Відповідно до страхового полісу № АС/6226867, страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну життю
і здоров`ю, складає: 100 тис. грн, строк дії з 01 серпня 2014 року по 31 липня 2015 року, франшиза - 0 грн (т. 2, а. с. 103).
Цивільно-правова відповідальність ПП "Євробуд", як власника причепа "Одісей 3", реєстраційний номер НОМЕР_2, також застрахована у ПрАТ "АСК "Скарбниця". Відповідно до страхового полісу № АІ/3415238, страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, складає: 100 тис. грн, строк дії з 10 вересня 2014 року по 09 вересня
2015 року, франшиза - 0 грн. (т. 2, а. с. 104).
09 червня 2015 року ПрАТ "АСК "Скарбниця" виплатила ОСОБА_1 суму страхового відшкодування, завдану життю та здоров`ю, у розмірі
55 711,35 грн, згідно з укладеним між ними договору про відшкодування заподіяної шкоди внаслідок ДТП, що підтверджується платіжними дорученнями № 1429, № 1156 (т. 1, а. с. 128).
Згідно з випискою із медичної картки хворого № 02/10800 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в комунальному закладі Тернопільської обласної ради "Тернопільська університетська лікарня"
у періоди: з 20 жовтня 2014 року по 03 листопада 2014 року, з 02 листопада 2015 року по 21 листопада 2015 року, з 21 березня 2016 року по 11 квітня 2016 року, з 18 квітня 2016 року по 05 травня 2016 року, з 14 липня
2016 року по 15 липня 2016 року. Діагноз: тотальний ендопротез лівого кульшового суглобу, операція 23 жовтня 2014 року, асептична нестабільність стегнового компонента, комбінована контрактура лівого кульшового суглобу ФНС І ст., операція 25 квітня 2016 року, ревізійне ендопротезування лівого кульшового суглобу, заміна стегнового компоненту та голівки ендопротезу лівого кульшового суглобу, травматичний вивих стегнового компоненту ендопротеза, операція 14 липня 2016 року, закрите вправлення вивиху ендопротезу лівого кульшового суглобу (т. 1, а. с. 38-44, 46-53, 153-159).
Відповідно до довідки медико-соціальною експертною комісією серії
АВ № 0343413 ОСОБА_1 встановлена довічно інвалідність ІІІ групи
(т. 1, а. с. 45).
Внаслідок каліцтва та інвалідності ОСОБА_5 призначена пенсія, розмір якої на час пред`явлення позову становив 1 497 грн (т. 1, а. с.59).
Відповідно до комісійної судово-медичної експертизи від 02 грудня
2020 року № 84, якою було підтверджено втрату працездатності ОСОБА_1 внаслідок отриманих під час ДТП травм, зокрема: загальна працездатність на період встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності втрачена на 50%, професійна працездатність, як водія, втрачена на 60%. У ОСОБА_1 наявна втрата професійної працездатності у розмірі 60%, що є наслідком отриманих під час ДТП травм, та встановлення ІІІ групи інвалідності (т. 2, а. с. 209-214).
До ДТП ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність, як фізична особа-підприємець, код. 60.24 "діяльність автомобільного вантажного транспорту", за 10 місяців 2014 року отримав дохід у розмірі 59 400 грн. Підприємницьку діяльність у 2013-2014 роках здійснював на спрощеній системі оподаткування. Вказані обставини підтверджуються довідкою Теребовлянського відділення Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби
у Тернопільській області від 30 березня 2018 року № 414/27-18/10
(т. 1, а. с. 54-56, 57).
Відповідно до повідомлення державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29 жовтня 2014 року із зазначеної дати внесено запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(т. 1, а. с. 58).
Із пояснень позивача вбачається, що він припинив підприємницьку діяльність щодо автомобільного вантажного транспорту у зв`язку із спричиненими під час ДТП травмами та встановленою інвалідністю, що зробило неможливим заняття підприємницькою діяльністю, яка була пов`язана із великими фізичними навантаженнями, однак після травм він не міг і більше не може займатися вантажними перевезеннями.
Із наданих позивачем доказів, вбачається, що у результаті ДТП ОСОБА_1 внаслідок каліцтва та пов`язаною з ним втратою працездатності протягом 53-х місяців (з 01 січня 2015 року по 01 травня 2019 року) був позбавлений можливості здійснювати підприємницьку діяльність у результаті втрати працездатності.
У 2014 році його середньомісячний дохід, як фізичної особи-підприємця склав 5 940 грн (59 400 грн: 10 місяців = 5 940 грн).
Таким чином, позивач втратив дохід у розмірі 314 820 грн (5 940 грн х 53 місяців = 314 820 грн).
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків
у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частина друга цієї статті визначає, що збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1888 ЦК України).
Частиною першою статті 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Оскільки ОСОБА_2, який на час ДТП перебував у трудових правовідносинах з ПП "Євробуд", є винною у вказаній ДТП особою, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що підприємство
є відповідальною за шкоду, заподіяну позивачу, особою внаслідок протиправних дій його працівника.
Відповідно до частини першої статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Частиною третьою вищевказаної статті передбачено, що шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.
Згідно з частиною першою, другою та третьою статті 1198 ЦК України розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого фізичною
особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, що
підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного
в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо
ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір
її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців. Розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, визначається на підставі даних податкового органу. Розмір доходу, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, обчислюється виходячи з розміру доходу, який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, у сумах, нарахованих до вирахування податків.
З огляду на викладене та враховуючи встановлені обставини справи,
апеляційний суд правильно виходив із того, що внаслідок каліцтва
у результаті ДТП позивач - фізична-особа-підприємець втратив дохід, який підлягає стягненню із відповідача - юридичної особи, з якою у трудових відносинах перебував водій - ОСОБА_2, винуватець ДТП. При цьому суд апеляційної інстанції правильно визначився із розміром місячного доходу позивача, який, виходячи із даних податкового органу, становить
59 400 грн, та періодом стягнення: з 01 січня 2015 року по 01 травня
2019 року.
Отже, у справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції, правильно встановивши обставини справи й правильно застосувавши норми права, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Доводи касаційної скарги про те, що позивачем не доведено того, що винуватець ДТП - ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПП "Євробуд", а також того, що водій вчинив ДТП у межах робочого часу,
є безпідставними, так як спростовуються встановленими у матеріалах справи обставинами, наданими доказами, які суд належним чином оцінив (т. 1, а. с. 35, 113, 201-206; т. 2, а. с. 94-95).
Посилання касаційної скарги на те, що суди безпідставно не залучили до участі у розгляді справи як ОСОБА_2, так і ПрАТ "АСК "Скарбниця", оскільки ухвалені судові рішення стосуються їхніх прав, свобод, інтересів
та (або) обов`язків, не є підставою для скасування законного судового рішення апеляційного суду, оскільки вказані особи судові рішення не оскаржили, а згідно з частинами п`ятої, шостої статті 82 ЦПК України вони не позбавлені права у разі наявності спору з ними спростувати обставини, встановлені у цій справі, так як не були залучені до участі у цій справі.
Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги ПП "Євробуд" про те, що судами безпідставно відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про призначення у справі повторної комплексної комісійної судово-медичної експертизи, оскільки висновок експертизи від 02 грудня 2020 року № 84
є необґрунтованим, викликає сумніви та суперечить іншим матеріалам справи, з огляду на таке.
Відповідно до статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам); якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Оскільки підстав, передбачених положеннями статті 113 ЦПК України, для призначення повторної експертизи були відсутні, висновок експертизи
від 02 грудня 2020 року № 84 є обґрунтованим і не суперечив іншим матеріалам справи та не викликав сумнівів у його правильності,
а зворотнього відповідачем не доведено, судами обґрунтовано було відмовили у задоволенні клопотання відповідача про призначення повторної комплексної комісійної судово-медичної експертизи.
Доводи касаційної скарги про те, що судами ухвалено судові рішення
без урахування позовної давності, заявленої відповідачем у справі, безпідставні, так як згідно з пунктом 3 частини першої статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію.
На інші доводи касаційної скарги, які є аналогічними доводам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції надав належну правову оцінку. При цьому ці доводи касаційної скарги в основному зводяться до переоцінки доказів
у справі, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Підстав для скасування оскаржуваного судового рішення апеляційного суду відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
При цьому, згідно з частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного підприємства "Євробуд" залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року залишити без змін.
Поновити дію постанови Тернопільського апеляційного суду
від 10 листопада 2021 року
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.