Постанова
Іменем України
25 січня 2022 року
м. Київ
справа № 749/24/20
провадження № 61-15482св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, який діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
третя особа - приватний нотаріус Сновського нотаріального округу Чернігівської області Татьяненко Тетяна Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - приватний нотаріус Сновського нотаріального округу Чернігівської області Татьяненко Тетяна Володимирівна, про визнання договорів дарування та договору купівлі-продажу недійсними
за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2020 року у складі судді Шаповал З. О. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Бечка Є. М., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1, який діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, за адресою: АДРЕСА_1, укладений 17 квітня 2018 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 ;
договір дарування земельної ділянки площею 0,1041 га, кадастровий номер 7425810100:03:002:0050, за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), укладений 17 квітня 2018 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 ;
договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0371 га, кадастровий номер 74258110100:03:002:0051, за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, укладений 13 грудня 2018 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 12 лютого 2018 року за участю автомобіля марки "Daewoo", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля марки "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої загинула матір неповнолітніх дітей ОСОБА_8, а ОСОБА_3 отримала середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження. Вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2018 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України; цивільний позов ОСОБА_1 в його інтересах та в інтересах його неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 задоволено і стягнено з ОСОБА_6 : на користь ОСОБА_1 9 409,89 грн на відшкодування майнової шкоди та 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та шкоду, завдану втратою годувальника - смертю її матері ОСОБА_8, щомісячно у розмірі 930,75 грн до досягнення нею 18 років; на користь ОСОБА_4 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та шкоду, завдану втратою годувальника - смертю його матері ОСОБА_8, щомісячно у розмірі 930,75 грн до досягнення ним 18 років; на користь ОСОБА_3 150 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та шкоду, завдану втратою годувальника - смертю її матері ОСОБА_8, щомісячно у розмірі 930,75 грн до досягнення нею 18 років.
На виконання цього вироку Корюківський районний суд Чернігівської області 22 серпня 2019 року видав 8 виконавчих листів. 04 вересня 2019 року та 06 вересня 2019 року було відкрито виконавчі провадження. Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_6 17 квітня 2018 року подарував і продав своїй дружині ОСОБА_5 спірні об`єкти нерухомості. Оспорювані договори є фіктивними правочинами, оскільки укладені ОСОБА_6 з метою уникнення звернення стягнення на його майно, що спрямовані не на реальне настання правових наслідків, а на вчинення перешкод у зверненні стягнення на згадане майно і на позбавлення позивача законних майнових прав. ОСОБА_6 знав про те, що він винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, визнавав це як у ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду згаданої кримінальної справи. Крім того, ОСОБА_6 повністю визнав цивільні позови потерпілих. Отже, ОСОБА_6 як до, так і після ухвалення вироку передбачав або мав передбачати настання для нього негативних наслідків у разі звернення стягнення на його майно на виконання судового рішення. У зв`язку з цим просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Щорський районний суд Чернігівської області рішенням від 19 листопада 2020 року позов задовольнив. Визнав недійсним договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 17 квітня 2018 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 . Визнав недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,1041 га, кадастровий номер 7425810100:03:002:0050, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), укладений 17 квітня 2018 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 . Визнав недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0371 га, кадастровий номер 74258110100:03:002:0051, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення -для ведення особистого селянського господарства, укладений 13 грудня 2018 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 . Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними. Оспорювані договори є недійсними, оскільки спрямовані на фіктивний перехід від ОСОБА_6 до ОСОБА_5 права власності на нерухоме майно, яке є предметом цих договорів, з метою приховати це майно від виконання за його рахунок вироку суду в частині відшкодування завданої ОСОБА_1 та дітям шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Чернігівський апеляційний суд постановою від 18 серпня 2021 року рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2020 року залишив без змін.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційний суд виходив з того, що про завдання позивачам шкоди внаслідок смерті ОСОБА_8 ОСОБА_6 дізнався від ОСОБА_5 у період проходження лікування наслідків травмування під час дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 12 лютого 2018 року, тобто не пізніше 16 березня 2018 року, а отже, до укладення відповідачами оспорюваних угод. У зв`язку з цим апеляційний суд погодився з обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У вересні 2021 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставою касаційного оскарження вказує те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 210/5155/15, від 14 лютого 2018 року у справі № 379/1256/15, від 08 лютого 2018 року у справі № 756/995/16, від 28 серпня 2020 року у справі № 190/914/17, від 21 травня 2020 року у справі № 464/800/17, від 25 листопада 2020 року у справі № 760/21747/19, від 26 грудня 2018 року у справі № 761/38593/16, від 27 квітня 2020 року у справі № 362/5764/17, від 31 липня 2019 року у справі № 910/13042/18.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що позивачі не довели факту фіктивності оспорюваних договорів дарування та купівлі-продажу. При цьому суди не звернули уваги на те, що позовні вимоги про фіктивність укладених договорів дарування та купівлі-продажу ґрунтуються лише на факті відчуження відповідачем ОСОБА_6 свого нерухомого майна на користь своєї дружини, після чого він, згідно з вироком суду, був визнаний винним і з нього на користь позивачів стягнено грошові кошти, однак ці обставини не є підставами для визнання оспорюваних договорів фіктивними у розумінні статті 234 ЦК України. На час укладання зазначених угод ОСОБА_6 не мав статусу підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні за фактом дорожньо-транспортної пригоди, у якій загинула дружина/мати позивачів, не було ніяких позовів та судових рішень про стягнення з ОСОБА_6 грошових коштів. Він ніяких негативних наслідків для себе не передбачав, оскільки вважав, що дорожньо-транспортна пригода відбулась з причини втрати ним свідомості, і його вини немає. Висновки судів про те, що дії відповідачів є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, не відповідають обставинам справи, ґрунтуються на припущеннях, оскільки суди не звернули уваги на те, що позивачі не довели жодної правової підстави для виникнення у них цивільних прав щодо об`єктів дарування та не надали жодних доказів того, що укладеними договорами дарування та купівлі-продажу були порушені їх права чи інтереси. Крім того, скарга містить доводи про те, що суд безпідставно стягнув із ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 7567,20 грн, оскільки у рішенні суду першої інстанції немає обґрунтувань щодо визначення саме такої суми судового збору.
У листопаді 2021 року законний представник позивачів ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки ці судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
02 листопада 2021 року справа № 749/24/20 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що 26 липня 1998 року ОСОБА_6 і ОСОБА_5 зареєстрували шлюб.
12 лютого 2018 року ОСОБА_6, керуючи автомобілем марки "Daewoo", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись у напрямку міста Корюківка по 93 км + 450 м ділянки дороги Т-25-12, яка проходить у Чернігівській області між селом Великий Щимель Сновського району та містом Корюківка, на заокругленій ділянці допустив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалася, не вибрав безпечної швидкості руху, перед зміною напрямку свого руху не переконався, що це не створить небезпеки іншим учасникам руху. Внаслідок цього ОСОБА_6 не впорався з керуванням автомобіля, порушив вимоги дорожньої розмітки та виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з автомобілем марки "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки "Daewoo" ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких загинула на місці події, а неповнолітній пасажир ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Наведені порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху стали причиною дорожньо-транспортної пригоди та знаходяться в прямому зв`язку з наслідками, що настали.
12 лютого 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено інформацію про кримінальне провадження № 120182700000000040 з правовою кваліфікацією за частиною другою статті 286 КК України.
26 лютого 2018 року ОСОБА_1 подав слідчому ГУ УНП в Чернігівській області такі документи: заяву про залучення його до кримінального провадження № 120182700000000040 як законного представника його неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3, оскільки правопорушенням, що є предметом розслідування у цій справі, їм завдано матеріальної та моральної шкоди; клопотання про залучення його дітей до кримінального провадження як потерпілих. Постановою слідчого ГУ УНП в Чернігівській області від 26 лютого 2018 року зазначені заяву й клопотання задоволено.
17 квітня 2018 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 був укладений договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який посвідчений приватним нотаріусом Сновського районного нотаріального округу Чернігівської області Татьяненко Т. В. за реєстровим номером 594. За умовами цього договору ОСОБА_6 подарував своїй дружині ОСОБА_5 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, вартість якого відповідачі визначили в розмірі 62 815,00 грн.
У цей же день між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був укладений договір дарування земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Сновського районного нотаріального округу Чернігівської області Татьяненко Т. В. за реєстровим номером 595. За умовами цього договору ОСОБА_6 подарував своїй дружині ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 0,1041 га, кадастровий № 7425810100:03:002:0050, за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), вартість якої відповідачі визначили в розмірі 175 210,71 грн.
Перехід права власності від ОСОБА_6 до ОСОБА_5 на підставі вищевказаних договорів зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами з цього Реєстру від 17 квітня 2018 року № 120942215 і № 120949417.
12 травня 2018 року шлюб, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 розірвано.
17 травня 2018 року ОСОБА_6, будучи допитаним як підозрюваний, визнав свою вину у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, про яку йдеться, що підтверджено протоколом допиту. У цьому протоколі також зазначено, що ОСОБА_6 про скоєне ним довідався від своєї дружини і що він готовий відшкодувати всі нанесені ним збитки. У виписці з медичної карти № 3849 стаціонарного хворого травматолого-ортопедичного відділення КЛПЗ "Чернігівська обласна лікарня" зазначено, що ОСОБА_6 проходив курс лікування в цьому відділенні в період з 26 лютого 2018 року до 16 березня 2018 року.
Вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2018 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України; цивільний позов ОСОБА_1 в його інтересах та в інтересах його неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 задоволено і стягнено з ОСОБА_6 : на користь ОСОБА_1 9 409,89 грн на відшкодування майнової шкоди та 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та шкоду, завдану втратою годувальника - смертю її матері ОСОБА_8, щомісячно у розмірі 930,75 грн до досягнення нею 18 років - до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; на користь ОСОБА_4 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та шкоду, завдану втратою годувальника - смертю його матері ОСОБА_8, щомісячно у розмірі 930,75 грн до досягнення ним 18 років - 14 квітня 2026 року; на користь ОСОБА_3 150 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та шкоду, завдану втратою годувальника - смертю її матері ОСОБА_8, щомісячно у розмірі 930,75 грн до досягнення нею 18 років - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Цим же вироком встановлено, що на дату його ухвалення ОСОБА_6 мешкав за адресою: АДРЕСА_1, тобто у відчуженому ним ОСОБА_5 будинку. У вироку також зафіксовано, що ОСОБА_6 повністю визнав і вину у скоєнні злочину, що йому інкримінується.
Зазначений вирок залишено без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року. При цьому апеляційний суд встановив, що в апеляційній скарзі ОСОБА_6 не заперечував ні своєї вини у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, під час якої загинула ОСОБА_8, ні проти задоволення місцевим судом цивільного позову ОСОБА_1 .
Згаданий вирок в частині задоволення цивільного позову звернено до виконання і на його підставі 22 серпня 2019 року суд видав 8 виконавчих листів.
На підставі цих листів державний виконавець Сновського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області 04 і 06 вересня 2019 року прийняв 8 постанов про відкриття відповідних виконавчих проваджень.
13 грудня 2018 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Сновського районного нотаріального округу Чернігівської області Татьяненко Т. В. за реєстровим номером 2154. За умовами цього договору ОСОБА_6 продав колишній дружині ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 0,0371 га, кадастровий номер 74258110100:03:002:0051, за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, вартість якої відповідачі визначили в розмірі 15 816,00 грн. В цьому договорі зазначено, що ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Перехід права власності від ОСОБА_6 до ОСОБА_5 на підставі вказаного договору зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16 вересня 2019 року № 181077451.