1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/10282/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 (головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Коробенко Г.П.) про повернення апеляційної скарги

у справі №910/10282/21

за позовом Приватного акціонерного товариства "Готель "Дніпро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1,

про розірвання договору оренди №2057

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе"

до Приватного акціонерного товариства "Готель "Дніпро"

про зобов`язання усунути перешкоди, стягнення збитків та моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи та оскаржуваного судового рішення.

1.1.До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Приватне акціонерне товариство "Готель "Дніпро" (далі - ПрАТ "Готель "Дніпро") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос Кафе" (далі - ТОВ "Петрос Кафе") про розірвання договору оренди №2057 частини нежитлового приміщення від 28.03.2016.

1.2.Поряд з цим, ТОВ "Петрос Кафе" звернулося з зустрічною позовною заявою до ПрАТ "Готель "Дніпро" про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні орендованим майном, стягнення 3050681,09 грн збитків, стягнення 100000,00 грн моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії.

1.3.Згодом,ТОВ "Петрос Кафе" подало заяву про відмову від зустрічних позовних вимог в частині вимог про стягнення з ПрАТ "Готель "Дніпро" моральної шкоди у розмірі 100000 грн.

1.4.Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10282/21 прийнято відмову ТОВ "Петрос Кафе" від зустрічного позову в частині вимог про стягнення з ПрАТ "Готель "Дніпро" моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн. Закрито провадження у справі № 910/10281/21 в частині вимог за зустрічним позовом ТОВ "Петрос Кафе" до ПрАТ "Готель "Дніпро" про стягнення моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн.

1.5.Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ТОВ "Петрос Кафе" - адвокат Такташов О.Я. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 та направити справу до суду першої інстанції для вирішення заяви ТОВ "Петрос Кафе" про відмову від частини зустрічних позовних вимог з урахуванням вимог закону.

1.6.Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.11.2021 у справі №910/10282/21 апеляційну скаргу ТОВ "Петрос Кафе" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10282/21 повернув на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

1.7.Указана ухвала мотивована тим, що апеляційна скарга представника ТОВ "Петрос Кафе" - адвоката Такташова О.Я. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10282/21 не була підписана, у зв`язку з чим вона не могла бути прийнята до розгляду і підлягала поверненню на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України.

2.Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

2.1.ТОВ "Петрос Кафе" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 у справі №910/10282/21 та передати цю справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Петрос Кафе".

2.2.На обґрунтування підстав касаційного оскарження ТОВ "Петрос Кафе" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, частини другої статті 260, частини першої статті 174 ГПК України. На думку ТОВ "Петрос Кафе", апеляційний господарський суд повинен був залишити апеляційну скаргу без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліку (підпису скарги), а не повертати апеляційну скаргу. Разом з тим суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та виніс ухвалу про повернення апеляційної скарги, чим порушив право скаржника на доступ до правосуддя. При цьому ТОВ "Петрос Кафе" посилається на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №201/1557/19 та від 20.01.2021 у справі №490/2254/20.

2.3.У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Готель "Дніпро" вказує, що доводи ТОВ "Петрос Кафе" про порушення судом апеляційної інстанції процесуального законодавства через незастосування положень статті 174 ГПК України є безпідставними, оскільки зазначена норма застосовується у випадку невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 258 ГПК України, тоді як у випадку непідписання апеляційної скарги остання підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України, а не залишенню без руху. ПрАТ "Готель "Дніпро" також зазначає, що правовідносини у справах №201/1557/19 та №490/2254/20, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, не є подібними зі справою, що розглядається. З урахуванням викладеного ПрАТ "Готель "Дніпро" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 - без змін як таку, що ухвалена з дотриманням норм процесуального права.

2.4.Верховний Суд ухвалою від 20.12.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Петрос Кафе" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 про повернення апеляційної скарги у справі №910/10282/21 та витребував з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/10282/21.

2.5.Матеріали справи №910/10282/21 надійшли на адресу Верховного Суду 19.01.2022, у зв`язку з чим розгляд справи здійснюється у розумний строк.

3.Позиція Верховного Суду.

3.1.Відповідно до частин першої-другої статті 258 ГПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення або ухвала, що оскаржується; 5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

3.2.До апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частини третя, четверта статті 258 ГПК України).

3.3.Статтею 174 ГПК України передбачені підстави залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, а статтею 260 цього Кодексу - підстави залишення апеляційної скарги без руху та її повернення.

3.4.Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Звідси висновок, що наведена процесуальна норма не передбачає можливості залишення апеляційної скарги без руху, зокрема у випадку її непідписання.

3.5.За матеріалами справи апеляційна скарга ТОВ "Петрос Кафе" не підписана уповноваженим представником Такташовим О. Я., що було встановлено судом апеляційної інстанції.

3.6.З огляду на викладене вище, суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги ТОВ "Петрос Кафе" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі №910/10282/21 на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України.

3.7.Доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції порушив процесуальне законодавство, зокрема не застосувавши положення статті 174 ГПК України, якою встановлено порядок залишення заяви без руху, є помилковими, оскільки зазначена норма застосовується у випадку невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 258 ГПК України, тоді як у випадку непідписання апеляційної скарги остання підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України.

3.8.Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованими посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №201/1557/19, оскільки скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги та направляючи справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження, Верховний Суд виходив з того, що долучена до матеріалів апеляційної скарги копія довіреності є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої процесуальної дії, отже, є помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з посиланням на відсутність доказів на підтвердження наявності у відповідної особи права підписувати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у даній справі від імені відповідача.

3.9.Суд касаційної інстанції також відхиляє посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №490/2254/20, так як Верховний Суд скасував ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги та направив справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду з урахуванням того, що апеляційний суд безпідставно висував вимогу про сплату скаржником судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, тому повернення апеляційної скарги з підстав несплати судового збору не може вважатися законним та обґрунтованим.

3.10.Верховний Суд у справі №490/2254/20 зазначив, що апеляційна скарга також залишалась без руху з вказівкою про необхідність зазначення в апеляційній скарзі повного найменування (для юридичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) (пункт 2 частини першої статті 356 Цивільного процесуального кодексу України).

3.11.Оскільки визначальним для повернення апеляційної скарги стала несплата судового збору, проте вимога апеляційного суду про сплату судового збору була безпідставною, тому Верховний Суд дійшов висновку, що повернення апеляційної скарги лише у зв`язку з невиконанням вимог пункту 2 частини першої статті 356 Цивільного процесуального кодексу України є надмірно формальним.

3.12.Разом з тим у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу ТОВ "Петрос Кафе", оскільки остання не підписана уповноваженим представником скаржника.

3.13.Звідси постанови Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №201/1557/19 та від 20.01.2021 у справі №490/2254/20, на висновки щодо застосування норм права в яких посилається скаржник у касаційній скарзі, були прийняті за іншої ніж у даній справі фактично-доказової бази, а також за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, та за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, залежно від яких (обставин і доказів) й прийняті судові рішення, тобто зазначені справи і справа, що розглядається, є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про їх неподібність.

3.14.Посилання ТОВ "Петрос Кафе" на Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 №9-зп є необґрунтованим, оскільки відповідно до зазначеного Рішення Конституційного Суду України порушенням права на судовий захист є відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, які оформлені відповідно до чинного законодавства.

3.15.Разом з тим у справі, що розглядається, апеляційна скарга ТОВ "Петрос Кафе" вимогам чинного законодавства не відповідала, що стало підставою для повернення такої скарги відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України.

3.16.Суд касаційної інстанції також зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

3.17.Викладеним спростовуються доводи ТОВ "Петрос Кафе" щодо порушення судом апеляційної інстанції права скаржника на доступ до правосуддя.

3.18.За таких обставин доводи касаційної скарги ТОВ "Петрос Кафе" є помилковими, а оскаржуване судове рішення ухвалене відповідно до приписів процесуального законодавства.

3.19.Разом з тим відповідно до частини восьмої статті 174 ГПК України ТОВ "Петрос Кафе" не позбавлене права повторно звернутися з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду.


................
Перейти до повного тексту