ДОДАТКОВА УХВАЛА
20 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 913/22/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючий, Мамалуя О. О., Студенця В. І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фермерського господарства "Агро-Макс"
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 913/22/21
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрекс"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Гези Т. Д., Мартюхіної Н. О., Плахова О. В.
від 26 липня 2021 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрекс"
до Фермерського господарства "Агро-Макс"
про стягнення 2 048 081,63 грн,
за участю представників:
позивача: не з`явилися,
відповідача: не з`явилися.
ВСТАНОВИВ:
У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрекс" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства "Агро-Макс" про стягнення 2 048 081,63 грн, з яких:
- 222 750,00 грн - штраф, передбачений пунктом 6.2. договору поставки № 2078 від 30 липня 2020 року,
- 445 500,00 грн - штраф, передбачений пунктом 6.3. договору поставки № 2078 від 30 липня 2020 року,
- 16 331,63 грн - компенсація різниці в гривні між доларовим еквівалентом вартості товару на момент отримання та повернення передоплати відповідно до пункту 6.3. договору поставки № 2078 від 30 липня 2020 року,
- 1 363 500,00 грн - збитки за договором поставки № 2078 від 30 липня 2020 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за укладеним з позивачем договором поставки № 2078 від 30 липня 2020 року не здійснив поставку товару - насіння соняшнику.
Господарський суд Луганської області рішенням від 10 березня 2021 року позов задовольнив у повному обсязі: стягнув з Фермерського господарства "Агро-Макс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрекс" 222 750,00 грн штрафу, передбаченого пунктом 6.2. договору; 445 500,00 грн штрафу, передбаченого пунктом 6.3. договору; 16 331,63 грн компенсації за пунктом 6.3. договору, 1 363 500,00 грн збитків та 30 721,23 грн судових витрат.
Господарський суд Луганської області додатковим рішенням від 25 березня 2021 року відмовив Фермерському господарству "Агро-Макс" у стягненні з позивача судових витрат у розмірі 18 300,00 грн.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 26 липня 2021 року скасував рішення Господарського суду Луганської області від 10 березня 2021 року, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог. Також скасував додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 25 березня 2021 року, задовольнив клопотання Фермерського господарства "Агро-Макс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді першої інстанції: стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрекс" на користь Фермерського господарства "Агро-Макс" 18 300,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції та 46 081,84 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
У касаційній скарзі позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрекс" просив скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 26 липня 2021 року, а рішення Господарського суду Луганської області від 10 березня 2021 року та додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 25 березня 2021 року залишити в силі.
Верховний Суд ухвалою від 23.12.2021 закрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрекс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26 липня 2021 року у справі № 913/22/21.
До постановлення Верховним Судом зазначеної ухвали від 23.12.2021 відповідач заявив клопотання про вирішення питання про здійснення розподілу понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з підготовкою та подачею відзиву на касаційну скаргу та прийняттям адвокатом участі в судових засіданнях суду касаційної інстанції після ухвалення рішення у справі № 913/22/21. Зазначив, що докази на підтвердження розміру понесених ним витрат на правничу допомогу будить ним подані у порядку абзацу 2 частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Фермерське господарство "Агро-Макс" 28.12.2021 (згідно з відміткою поштової установи про прийняття поштового відправлення) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з заявою б/н від 28.12.2021 про долучення до матеріалів справи оригіналів акта приймання наданих послуг від 23.12.2021 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 58/2019 від 02.12.2019, рахунку № 557/2021 від 23.12.2021, платіжного доручення № 3545 від 24.12.20214 із відміткою банківської установи про проведення оплати. Просило стягнути з позивача на користь Фермерського господарства "Агро-Макс" судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 9600,00 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2022 заяву Фермерського господарства "Агро-Макс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 913/22/21 призначено до розгляду на 20.01.2022.
Розглянувши заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, Касаційний господарський суд вважає, що ця заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом частини 3 статті 27 цього Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Надання відповідачу адвокатських послуг у суді касаційної інстанції при розгляді справи № 913/22/21 у зазначеному ним обсязі та розмірі підтверджується:
- договором про надання професійної правничої допомоги № 58/2019 від 02.12.2019, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Адвокатська фірма "Єфімов та партнери" та Фермерським господарством "Агро-Макс", копія якого наявна у матеріалах справи;
- актом від 23.12.2021 приймання наданих послуг відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги № 58/2019 від 02.12.2019, складеним між Адвокатським об`єднанням "Адвокатська фірма "Єфімов та партнери" та Фермерським господарством "Агро-Макс", згідно з яким вартість правничої допомоги, наданої відповідачу у справі № 913/22/21, становить 9600,00 грн. В акті сторони визначили вид наданої послуги, кількість витраченого часу на її надання та вартість кожної послуги. Згідно з пунктом 2 акта замовник не має претензій щодо надання виконавцем послуг;
- рахунком № 557/2021 від 23.12.2021 до договору про надання професійної правничої допомоги № 58/2019 від 02.12.2019 на оплату професійної допомоги у справі № 913/22/21 в сумі 9600,00 грн;
- платіжним дорученням № 3545 від 24.12.2021 на суму 9600,00 грн.
Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих відповідачу адвокатом Адвокатського об?єднання "Адвокатська фірма "Єфімов та партнери" послуг, а також надані на їх підтвердження докази, Верховний Суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи.
Матеріалами справи підтверджується, що адвокат відповідача Висіцька І.В. брала участь у судовому засіданні у справі № 913/22/21 у приміщенні суду, що підтверджується протоколом судового засідання від 23.12.2021.
Крім того за підписом адвоката відповідача Висіцької І.В. був підготовлений відзив на касаційну скаргу від 08.12.2021, який був поданий відповідачем у встановлений судом строк, викладені у ньому заперечення проти касаційної скарги, оцінювались при постановленні судом ухвали від 23.12.2021. Також за підписом адвоката відповідача Висіцької І.В. була подана заява від 17.12.2018 про вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення у справі № 913/22/21 та клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів доказів, що підтверджують факт надання відповідачеві послуг за договором про надання професійної правничої допомоги № 58/2019 від 02.12.2019, їх обсяг та вартість, в порядку абзацу 2 частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Отже відповідач згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України довів надання йому адвокатом Адвокатського об`єднання Адвокатська фірма "Єфімов та партнери" послуг професійної правничої допомоги у суді касаційної інстанції.
Відповідно до частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статі 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрекс" заперечень щодо заявленого відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не надало.
Враховуючи викладене, а також те, що Верховний Суд ухвалою від 23.12.2021 закрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрекс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26 липня 2021 року у справі № 913/22/21, та ця ухвала була постановлена за результатами розгляду справи у судовому засіданні, суд вважає обґрунтованою заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Такі висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.12.2021 у справі № 927/237/20. У цій постанові Верховний Суд відступив від раніше викладених висновків у судових рішеннях від 23.02.2021 у справі № 910/18421/19, від 08.06.2021 у справі № 910/8103/16, від 06.07.2021 у справі № 903/847/20, від 06.07.2021 у справі № 911/713/20, від 27.07.2021 у справі № 911/3504/20, від 25.08.2021 у справі № 914/2243/20, від 21.09.2021 у справі № 922/3789/20, від 30.09.2021 у справі № 909/1411/13 та зазначив, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що заявлені відповідачем до відшкодування з позивача витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді касаційної інстанції у сумі 9 600,00 грн є обґрунтованими, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 123, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд