У Х В А Л А
20 січня 2022 року
м. Київ
провадження № 13-4зво22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Крет Г. Р.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Лобойка Л. М.,
Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М.
розглянула заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Запорізької області від 25 березня 2004 року та ухвали Верховного Суду України від 23 грудня 2004 року за виключними обставинами і
встановила:
Вироком Апеляційного суду Запорізької області від 25 березня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою Верховного Суду України від 23 грудня 2004 року, ОСОБА_1 було визнано винним і засуджено за пунктами 1, 2, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ст. 304 Кримінального кодексу України (далі - КК) із застосуванням ст. 70 цього Кодексу до остаточного покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
У заяві ОСОБА_1 просить переглянути вказані судові рішення за виключними обставинами, якими вважає Рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017. Також засуджений посилається на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та вказує на наявність виключної правової проблеми у провадженнях щодо застосування запобіжних заходів під час досудового слідства та на стадії судового розгляду. З огляду на зазначене ОСОБА_1 просить Велику Палату Верховного Суду (далі - Велика Палата) скасувати оскаржені вирок і ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Також засуджений заявив клопотання про поновлення строку на подання заяви.
Велика Палата, перевіривши подану заяву, дійшла висновку, що у відкритті провадження за нею слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 ч. 3 ст. 459 КПК виключною обставиною для перегляду судових рішень, що набрали законної сили є встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи.
Як вбачається зі змісту заяви, такою обставиною ОСОБА_1 вважає Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2017 від 23 листопада 2017 року (справа
№ 1-28/2017), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення третього речення частини третьої статті 315 КПК, та яке втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Як убачається з долучених до заяви копій судових рішень, кримінальна справа щодо ОСОБА_1 розглядалася національними судами за правилами КПК 1960 року, вирок та ухвала постановлені відповідно 25 березня та 23 грудня 2004 року, натомість Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2017 від 23 листопада 2017 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення третього речення ч. 3 ст. 315 КПК 2012 року. Зазначені положення втратили свою чинність з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України.
Крім того, з долученої до заяви копії ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 листопада 2021 року вбачається, що з аналогічних підстав ОСОБА_1 вже звертався із заявою про перегляд за виключними обставинами оспорюваних судових рішень, однак місцевим судом було відмовлено у відкритті провадження.
За змістом норм кримінального процесуального права Велика Палата може переглянути оспорювані вирок та ухвалу на підставі пункту 2 ч. 3 ст. 459 КПК у разі наявності рішення міжнародної судової установи, в якому констатовано порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи заявника національним судом. Однак у матеріалах за зверненням засудженого не міститься відповідних даних й посилань на рішення міжнародної судової установи, постановлене на його користь, та яке би стосувалось предмета перегляду в цьому конкретному провадженні. Натомість, заявник посилається на рішення ЄСПЛ "Шишков проти Болгарії", "Харченко проти України" та інші.
Твердження ОСОБА_1 щодо необхідності перегляду його справи з підстав сформування єдиної практики в системі судів загальної юрисдикції у провадженнях щодо запобіжних заходів під час досудового слідства та на стадії судового розгляду з урахуванням рішення Конституційного Суду України, є недоречними і суперечать положенням КПК, якими передбачена спеціальна процедура передачі кримінальних проваджень на розгляд Великої Палати у випадках коли справа містить виключну правову проблему (ч. 5 ст. 434-1, ст. 434-2 КПК).
З огляду на викладене відсутні правові підстави для перегляду Великою Палатою за виключними обставинами оспорюваних судових рішень, а тому у відкритті провадження за зверненням засудженого ОСОБА_1 слід відмовити, заяву - повернути особі, яка її подала.
Щодо клопотання засудженого про поновлення йому строку на подання заяви, то його слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 459, 463, 464 КПК, Велика Палата Верховного Суду