Постанова
Іменем України
19 січня 2022 року
м. Київ
справа № 199/5072/19
провадження № 61-16315св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Державна іпотечна установа,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державної іпотечної установи на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2019 року у складі судді Руденко В. В.та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 26 травня 2021 рокуу складі колегії суддів: Лаченкової О. В.,
Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року Державна іпотечна установа звернулася до суду
з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
за кредитним договором.
Позовну заяву мотивовано тим, що 01 грудня 2005 року між Товариством
з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - AT Банк "Фінанси та Кредит"), та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 148/05-ФЛ/04. Відповідно до пункту 2.1 цього кредитного договору банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, строковості, поворотності, платності кредитні ресурси в розмірі
35 700,00 дол. США з оплатою по відсотковій ставці 12 % річних, строк повернення до 30 листопада 2025 року. Позичальник зобов`язується щомісяця, в термін до 10 числа кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах в складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого за цим договором становить 398,00 дол. США.
У складі ануїтетного платежу також сплачуються відсотки за користування кредитними ресурсами. Згідно з пунктами 4.1, 4.2 кредитного договору позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитним ресурсами у валюті кредиту, по відсотковій ставці 12,0 % процентів річних. Нарахування процентів здійснюється за період з моменту списання кредитних ресурсів з позикового рахунку позичальника до моменту повернення кредитних ресурсів на позичковий рахунок. Відповідно до підпункту 6.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує банку пеню
з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених пунктами 3.2, 3.4, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8 цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених кредитним договором.
Зазначала, що 25 липня 2007 року та 06 квітня 2015 року до вказаного кредитного договору укладено низку додаткових угод.
Також 01 грудня 2005 року для забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 148/05/03/04, за умовами якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати у повному обсязі
за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань за кредитним договором.
Крім того, 01 грудня 2005 року для забезпечення виконання зобов`язань
за кредитним договором, між ТОВ Банк "Фінанси та Кредит" та
ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 148/05/01/04.
06 квітня 2015 року між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 укладена додаткова угода № 1 до договору поруки від 01 грудня 2005 року № 148/05/03/04.
Вказувала, що 11 лютого 2015 року між позивачем та AT Банк "Фінанси та Кредит" укладено договір відступлення права вимоги № 17/4-В.
Згідно з пунктом 1.2 договору про відступлення права вимоги первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває всі права вимоги
за договорами, вказаними у додатках до цього договору, включаючи кредитний, договір поруки та іпотечний договори ОСОБА_1 .
Через неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, у ОСОБА_1 утворилась заборгованість, яка станом
на 20 травня 2019 року становить 950 130,58 грн, з яких: сума основного
боргу - 448 453,75 грн, прострочені відсотки за користування кредитом станом на 20 травня 2018 року - 162 355,13 грн, пеня за прострочення сплати кредитних коштів - 113 231,54 грн, інфляційні втрати -
226 090,16 грн.
Ураховуючи зазначене, Державна іпотечна установа просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за кредитним договором у розмірі 950 130,58 грн,
з яких: сума основного боргу - 448 453,75 грн, прострочені відсотки
за користування кредитом станом на 20 травня 2018 року - 162 355,13 грн, пеня за прострочення сплати кредитних коштів - 113 231,54 грн, інфляційні втрати - 226 090,16 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2019 року у задоволенні позовних вимог Державної іпотечної установи відмовлено.
Судові витрати позивача у вигляді судового збору віднесено за його рахунок.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно з довідкою про залишок заборгованості за кредитом, наданою позивачу АТ "Банк "Фінанси
і кредит", залишок основних зобов`язань боржника ОСОБА_1 у валюті кредиту станом на 17 вересня 2015 року становить 20 549,07 дол. США, що
в гривневому еквіваленті становить 448 453,75 грн. Проте позивачем не надано доказів, з чого саме складається вказана заборгованість
з урахуванням умов договору про складові заборгованості (непогашена сума основного боргу, сума нарахованих відсотків, сума розрахованих пені
і штрафів).
У той же час відповідно до розрахунку заборгованості позивачем
в односторонньому порядку було змінено умови кредитування, а саме переведено заборгованість за кредитом з доларів США у національну валюту - гривню, та нараховуються щомісячні проценти відповідно до умов кредитного договору в розмірі 12 %, проте на заборгованість, яка вже складається з непогашеної суми основного боргу, суми нарахованих процентів, суми розрахованих пені і штрафів станом на 17 вересня
2015 року. Отже, позивач не довів належними, допустимими та достовірними доказами позовні вимоги щодо відповідачів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 травня 2021 рокуапеляційну скаргу Державної іпотечної установи залишено без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2019 року залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що згідно з довідкою про залишки заборгованості по кредитам, наданою позивачу АТ "Банк "Фінанси
і кредит" залишок основних зобов`язань боржника ОСОБА_1 у валюті кредиту станом на 17 вересня 2015 року становить 20 549,07 дол. США, що
в гривневому еквіваленті становить 448 453,75 грн.
Проте позивач не надав доказів, з чого саме складається вказана заборгованість з урахуванням умов договору про складові заборгованості (непогашена сума основного боргу, сума нарахованих процентів, сума розрахованих пені і штрафів).
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості позивачем в односторонньому порядку змінено умови кредитування, а саме переведено заборгованість за кредитом з доларів США у національну валюту - гривню, та нараховуються щомісячні проценти відповідно до умов кредитного договору в розмірі 12 %, проте на заборгованість, яка вже складається з непогашеної суми основного боргу, суми нарахованих процентів, суми розрахованих пені і штрафів станом
на 17 вересня 2015 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Державної іпотечної установи, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що позивач не довів належними, допустимими та достовірними доказами позовні вимоги щодо відповідачів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2021 року до Верховного Суду,
Державна іпотечна установа,посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Державної іпотечної установи задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що боржник належному кредитору, Державній іпотечній установі, відповідні платежі не здійснював, що призвело до утворення заборгованості у відповідному розмірі, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом свої порушених прав та інтересів.
Крім того, позивачем під час апеляційного розгляду були надані акти звіряння платежів, отриманих на погашення заборгованості за договорами, які є предметом застави за договором застави майнових прав № 17/4-3,
та є належними, достовірними в розумінні статей 77, 79 ЦПК України доказами. Проте вказані акти звіряння платежів апеляційним судом визнано недоречними, про що вказано у мотивувальній частині постанови.
Зазначає, що подаючи позов до суду, позивач надав довідку про стан заборгованості від 05 червня 2019 року за вих. № 4474/32/28, яка містить розрахунок заборгованості з детальним описом складових.
Також судами попередніх інстанцій не було враховано того, що заборгованість виникла через припинення відповідачем сплати платежів за кредитним договором від 01 грудня 2005 року на рахунок Державної іпотечної установи.
Під час судового розгляду справи, відповідач зазначав, що ним було сплачено на погашення заборгованості 38 253,18 грн на рахунок АТ "Банк Фінанси та Кредит". Тобто боржник не заявляв про виконання ним зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі та про відсутність заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до підпункту 3.4.2 договору відступлення права вимоги
від 11 лютого 2015 року № 17/4-В, укладеного між АТ "Банк "Фінанси та кредит" та Державною іпотечною установою, сторони домовилися про те, що у разі отримання грошових коштів від боржників в рахунок виконання зобов`язань за договорами, перелік яких зазначено у додатках до цього договору, після набрання чинності пунктом 1.2 цього договору, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" зобов`язаний перерахувати такі грошові кошти на рахунок нового кредитора № 26506301869, відкритий у ПАТ "Державний ощадний банк України", протягом трьох робочих днів з дня отримання таких коштів.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Державної іпотечної установи, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
При цьому просить зупинити касаційне провадження у справі до розгляду справи № 199/4535/20 за його позовом до ПАТ "Банк "Фінанси та кредит"
в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Державної іпотечної установи, третя особа - ОСОБА_2, про захист прав споживачів шляхом визнання частково недійсним кредитного договору.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 грудня 2005 року між ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 148/05-ФЛ/04. Згідно з умовами підпункту 2.1 кредитного договору банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, строковості, поворотності, платності кредитні ресурси в розмірі 35 700,00 дол. США з оплатою
по відсотковій ставці 12 % річних, строк повернення до 30 листопада
2025 року.
Цього ж дня на забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 148/05/03/04, за умовами якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань за кредитним договором.
Також на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ТОВ Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір від 01 грудня 2005 року № 148/05/01/04. Згідно з пунктом 1 іпотечного договору ОСОБА_1 передає в заставу ТОВ Банк "Фінанси та Кредит" нерухоме майно: квартиру під номером АДРЕСА_1 .
11 лютого 2015 року між Державною іпотечною установою та ПAT "Банк "Фінанси та Кредит" укладено договір відступлення права вимоги № 17/4-В.
Відповідно до пункту 1.2 договору відступлення первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває всі права вимоги за договорами, вказаними у додатках до цього договору, включаючи кредитний, договір поруки та іпотечний договори ОСОБА_1 .
Згідно з пунктом 2.1 договору відступлення пункт 1.2 договору набирає чинності в день прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Відповідно до пункту 1.4 договору відступлення права вимоги № 17/4-В на дату набрання чинності пунктом 1.2 договору вартість прав вимоги визначається як загальна сума заборгованості первісного кредитора
за кредитним договором, зазначеної у вимозі про погашення заборгованості за фінансовим кредитом, надісланій первинному кредитору новим кредитором. Загальна сума заборгованості первісного кредитора
за кредитним договором складається з непогашеної суми основного боргу, суми нарахованих процентів, суми розрахованих пені і штрафів.
06 квітня 2015 року між ПАТ Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки від 01 грудня 2005 року № 148/05/03/04.
Постановою Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 АТ Банк "Фінанси та Кредит" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Згідно з довідкою про залишки заборгованості за кредитом, наданою позивачу АТ "Банк "Фінанси і Кредит", залишок основних зобов`язань боржника ОСОБА_1 у валюті кредиту станом на 17 вересня 2015 року становить 20 549,07 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить
448 453,75 грн.
Через неналежне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором у нього утворилась заборгованість, яка станом на 20 травня
2019 року складає 950 130,58 грн, з яких: основний борг - 448 453,75 грн, прострочені відсотки за користування кредитом станом на 20 травня
2018 рік - 162 355,13 грн, пеня за прострочення сплати кредитних коштів - 113 231,54 грн, інфляційні втрати - 226 090,16 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга Державної іпотечної установи підлягає частковому задоволенню.