Постанова
Іменем України
19 січня 2022 року
м. Київ
справа № 2-380/11
провадження № 61-14859св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про реальний поділ житлового будинку
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Вавілова Антона Євгеновича на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Серебрякової Т. В., Лисенка П. П., Самчишиної Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У 2007 році ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визначити порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_3 посилався на те, що йому на праві власності належить 66/100 частин житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими спорудами за вказаною адресою. ОСОБА_2 на праві власності належить 34/100 частини цього будинку. З моменту придбання у власність частини житлового будинку (з 2003 року) у нього із співвласником ОСОБА_2 склалися неприязні стосунки з приводу користування та розпорядження земельною ділянкою, на якій розташовано будинок. За взаємною згодою дійти порозуміння їм не вдається. У зв`язку з цим просив позов задовольнити.
У 2008 році ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, в якому просив провести реальний розподіл житлового будинку АДРЕСА_1 та виділити йому приміщення, будівлі та споруди, якими він фактично користується на час звернення до суду з позовом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 посилався на те, що йому на праві власності належить 34/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Співвласником цього будинку є ОСОБА_3, якому належить 66/100 частин будинку. Між співвласниками виникли неприязні стосунки, у зв`язку із чим виникла необхідність реального розподілу домоволодіння.
Центральний районний суд м. Миколаєва рішенням від 09 червня 2008 року позов ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнив частково. Провів реальний поділ житлового будинку та визначив порядок користування земельною ділянкою, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому ОСОБА_2 подав заяву про уточнення позовних вимог зустрічного позову, в якій просив змінити ідеальні частки співвласників в житловому будинку АДРЕСА_1, визнавши за ним право власності на 42/100 частини, а за ОСОБА_3 право власності на 58/100 частин житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами;
здійснити реальний поділ житлового будинку АДРЕСА_1 та виділити в натурі його частку, яка становить 42/100 частини житлового будинку та складається з приміщень, будівель і споруд, якими він фактично користується на час звернення до суду.
Апеляційний суд Миколаївської області ухвалою від 14 жовтня 2008 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 червня 2008 року скасував, справу направив на новий судовий розгляд до того ж суду.
У червні 2014 року ОСОБА_1 (спадкоємець ОСОБА_3 ) звернувся до суду з уточненою позовною заявою, в якій просив прийняти цю уточнену позовну заяву замість первісного позову ОСОБА_3 ;
визначити порядок користування земельною ділянкою площею 913 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
При цьому ОСОБА_2 вказував на те, що експертизою, призначеною під час розгляду цієї справи, встановлено, що частки, якими фактично користуються співвласники спірного домоволодіння, не відповідають дійсності. Його частка становить 42/100, що на 8/100 більше ідеальної його частки, тоді як ОСОБА_3 належить 58/100, що відповідно на 8/100 менше його ідеальної частки.
Центральний районний суд м. Миколаєва ухвалою від 17 вересня 2014 року допустив процесуальне правонаступництво після смерті ОСОБА_3 та залучив до участі у справі спадкоємця - ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Центральний районний суд м. Миколаєва рішенням від 10 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 задовольнив. Надав у користування ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 574,86 кв. м (194, 17 кв. м під забудовами, 380,69 кв. м вільна від забудов), що відповідає його ідеальній частці 66/100, з частиною житлового будинку, літ. "А-1", "а" і господарськими спорудами: вбиральня, літ "Д"; сарай, літ. "З"; літня кухня - гараж, літ. "К"; сарай, літ. "Н"; навіс, літ. "О"; сарай, літ. "Я"; сарай, літ. "С"; басейн, літ. № 7; водяний кран, літ. № 9; 1/2 огорожі, літ. № 11, 12, 3, 4, 8; відмостки та замощення, літ. № 11, 12, 3, 4, 8, І з відділенням за точками по лінії земельної ділянки 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 29, 28, 27, 32; 25, 31, 30, 21, 22, 23, 24, якими позначені поворотні точки межі земельної ділянки. Надав ОСОБА_1 у користування земельну ділянку під забудовами, яка становить 194,17 кв. м, під частиною житлового будинку "А-1", "а" - 82,44 кв. м, загальною площею 65,60 кв. м у складі приміщень: "І", "1-2", "1-3", "1-5", "1-6", "2-5"; під господарськими спорудами 111,73 кв. м. Надав у користування ОСОБА_1 земельну ділянку вільну від забудов площею 380,69 кв. м.
Надав у користування ОСОБА_2 частину земельної ділянки площею 296,14 кв. м (91,83 кв. м під забудовами, 204,31 кв. м вільна від забудов), що відповідає його ідеальній частці 34/100 з частиною житлового будинку, літ. "А-1", "а" та господарськими спорудами: погріб літ. "Мпд"; сарай літ. "П"; душ літ. "Р"; 1/2 частина огорожі, відмостки та замощення, літ. № 11, 12, 3, 4, 8, І з відділенням за точками по лінії земельної ділянки 25, 26, 27, 28, 29, 17, 18, 19, 20, 21, 30, 31, якими позначено поворотні точки земельної ділянки (на плані позначено зеленим кольором). Надав у користування ОСОБА_2 земельну ділянку під забудовою площею 91,83 кв. м, а саме: під частиною житлового будинку літ. "А-1", "а" - 73,80 кв. м, загальною площею 59,0 кв. м; у складі приміщень: "ІІ", "2-2", "2-3", "2-4", "2-6", "2-7", "2-8"; під господарськими будовами 18,03 кв. м. Надав у користування ОСОБА_2 земельну ділянку, вільну від забудов, площею 204,31 кв. м. Вхід (в`їзд), літ. № 3, № 12 на земельну ділянку залишив у загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив земельну ділянку площею 99,84 кв. м (по 49,92 кв. м кожному співвласнику) з відділенням за точками по лінії земельної ділянки 1, 2, 3, 32, 27, 26, 25, 24, 23, якими позначені поворотні точки межі земельної ділянки. Огорожі залишив у користуванні співвласників відповідно до встановленого порядку користування земельною ділянкою.
Зустрічний позов ОСОБА_2 в частині зміни ідеальних часток співвласників в житловому будинку АДРЕСА_1 залишив без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_2 в частині реального поділу житлового будинку АДРЕСА_1 задовольнив частково. Виділив у власність ОСОБА_1 приміщення: 1-2, площею 14,70 кв. м; 1-3, площею 8,5 кв. м; 1-5, площею 10,2 кв. м; 1-6, площею 17,40 кв. м; 2-5, площею 11,7 кв. м. Разом по частині будинку ОСОБА_1 виділив: вбиральню, літ "Д"; сарай, літ. № 3; літню кухню - гараж, літ. "К"; сарай, літ. "Н"; навіс, літ. "О"; сарай, літ. "Я"; сарай, літ. "С"; басейн, літ. № 7; водяний кран, літ. № 9; 1/2 огорожі, літ. № 11, 12, 3, 4, 8; 1/2 замощення, літ. № 1, що становить 60/100 частини житлового будинку на АДРЕСА_1 . Виділив у власність ОСОБА_2 приміщення: 2-2 площею 13,6 кв. м; 2-3 площею 19,3 кв. м; 2-4 площею 6,8 кв. м; 2-6 площею 2,1 кв. м; 2-7 площею 8,9 кв. м; 2-8 площею 5,3 кв. м. Разом по будинку ОСОБА_2 виділив: погріб, літ. "Мпд"; сарай, літ. "П"; душ, літ. "Р"; 1/2 огорожі, літ. № 11, 12, 3, 4, 8; 1/2 замощення, літ. № 1, що становить 40/100 частини житлового будинку на АДРЕСА_1 . Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за відхилення від ідеальної частки у житловому будинку на АДРЕСА_1 на 6/100 у розмірі 32 868 грн її інвентаризаційної (дійсної) вартості. Користування горищним простором та інженерними комунікаціями залишив без змін. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що вимоги первісного та зустрічного (частково) позовів є обґрунтованими та доведеними.
Не погодившись з рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Миколаївський апеляційний суд ухвалою від 21 липня 2021 року визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 жовтня 2020 року за клопотанням ОСОБА_2 неповажними та надав строк для подання до апеляційного суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням інших поважних причин його пропуску.
Миколаївський апеляційний суд ухвалою від 10 серпня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 жовтня 2020 року. Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що рішення місцевого суду ухвалено 16 жовтня 2020 року, а його повний текст складено 26 жовтня 2020 року. Цього ж дня копію рішення направлено на адреси сторін. Доказів отримання копії рішення відповідачем та його представником матеріали справи не містять.
Водночас із матеріалів справи видно, що представник ОСОБА_2 - Вавілов А. Є. був належним чином повідомлений про розгляд справи 16 жовтня 2020 року, що підтверджується відповідною розпискою, а також його заявою від 15 жовтня 2020 року.
Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 16 жовтня 2020 року надіслано до реєстру 29 жовтня 2020 року, зареєстровано 30 жовтня 2020 року та оприлюднено 02 листопада 2020 року.
Зазначене свідчить про те, що з 02 листопада 2020 року, тобто з моменту оприлюднення оскаржуваного рішення, ОСОБА_2 та його представник Вавілов А. Є. мали можливість з ним ознайомитись.
Таким чином, відповідач і його представник, будучи обізнаними про призначений на 16 жовтня 2020 року розгляд справи, протягом тривалого часу не цікавились результатом вирішення справи; як видно з пояснень, які містяться в апеляційній скарзі представник відповідача отримав копію судового рішення в суді першої інстанції лише 25 червня 2021 року (тобто через 8 місяців після дня складання повного тексту рішення).
Матеріали справи не містять відомостей про обставини, які свідчили би про об`єктивні перешкоди в отриманні рішення суду, водночас вказують на неналежну заінтересованість відповідача та його представника у розгляді справи, зокрема, і за позовом ОСОБА_2 про реальний поділ житлового будинку. Тобто заявник не вчиняв необхідних процесуальних дій з метою оскарження рішення суду протягом значного періоду часу, не навів особливих та непереборних обставин, які перешкоджали б йому реалізувати своє право на оскарження рішення суду, що набрало законної сили.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У вересні 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Вавілов А. Є. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, що позбавило його права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції. При цьому зазначив, що на останньому засіданні у суді першої інстанції під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення, ані відповідач, ані його представник присутніми не були. У зв`язку з цим суд першої інстанції був зобов`язаний надіслати судове рішення у паперовій формі рекомендованим листом або вручити під розписку. Таким чином, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений лише з відповідної відмітки на поштовому повідомленні або розписки про отримання копії судового рішення. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції мав перевірити дотримання судом першої інстанції порядку надсилання учасникам справи копій судового рішення, встановити дату отримання заявником копії судового рішення і надати оцінку своєчасності подання ним апеляційної скарги виходячи із цієї дати. Представник відповідача отримав копію судового рішення в суді першої інстанції лише 25 червня 2021 року, а тому строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин і, відповідно, підлягав поновленню. Поза увагою апеляційного суду залишилося і те, що оприлюднення рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язку суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм такі копії у встановленому законом порядку.
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, посилаючись на те, що це судове рішення є законним та обґрунтованим. При цьому зазначив, що посилання відповідача на наявність у нього поважної причини для поновлення строку на апеляційне оскарження не відповідають дійсності та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
17 грудня 2021 року справа № 2-380/11 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Вавілова А. Є. на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 жовтня 2020 року, апеляційний суд встановив такі обставини.
17 липня 2021 рокупредставник ОСОБА_2 - адвокат Вавілов А. Є. подав апеляційну скаргу та клопотав про поновлення пропущеного процесуального строку, посилаючись на те, що при проголошенні рішення відповідач і його представник присутніми не були, а повний текст рішення отримано лише 25 червня 2021 року.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 15 липня 2021 року витребувано матеріали цивільної справи з Центрального районного суду міста Миколаєва.
19 липня 2021 року матеріали зазначеної цивільної справи надійшли до апеляційного суду.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 21 липня 2021 року підстави, наведені адвокатом у клопотанні про поновлення строку на оскарження, визнано неповажними та надано строк для подання до апеляційного суду нової заяви про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням інших поважних причин його пропуску.
Ухвала мотивована тим, що наведені причини пропуску строку не свідчать про існування об`єктивних причин, які перешкоджали б заявнику звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою у строки передбачені статтею 354 ЦПК України. Відповідач та його представник, будучі обізнаними про призначений на 16 жовтня 2020 року розгляд справи, протягом тривалого часу не цікавились результатом вирішення справи. Як відомо з пояснень, які містяться в апеляційній скарзі, представник відповідача отримав копію судового рішення в суді першої інстанції лише 25 червня 2021 року, тобто через 8 місяців після складання повного тексту рішення.
06 серпня 2021 року представник відповідача подав до апеляційного суду нову заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. На обґрунтування зазначеної заяви, крім підстав, які ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 21 липня 2021 року вже визнано неповажними, зазначено, що з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2021 року на всій території України встановлено карантинні обмеження. З жовтня 2020 року Миколаївська область перебувала у червоній зоні карантину, а Центральний районний суд м. Миколаєва працював у режимі карантину, нагадуючи учасникам справ щодо можливості не приходити до судової установи. Крім того, адвокат посилався на те, що місцеві суди не мали можливості вчасно робити розсилку кореспонденції через відсутність коштів. Також як на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження посилався на продовження позовної давності на строк дії карантинних обмежень відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додатковихсоціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".
З Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 16 жовтня 2020 року надіслано до реєстру 29 жовтня 2020 року, зареєстровано 30 жовтня 2020 року та оприлюднено 02 листопада 2020 року.
Матеріали справи не містять відомостей про обставини, які свідчили би про об`єктивні перешкоди в отриманні рішення суду, водночас свідчать про неналежну заінтересованість відповідача та його представника в розгляді справи, зокрема, і за позовом ОСОБА_2 про реальний поділ житлового будинку.