ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/1246/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 (колегія суддів у складі: Лакіза В.В. - головуючий, Геза Т.Д., Здоровко Л.М.) та рішення Господарського суду Харківської області від 11.08.2021 (суддя Пономаренко Т.О.)
за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд"
до Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007"
про стягнення збитків та штрафних санкцій
за участю:
позивача: Лавринович В.О. (адвокат)
відповідача: Розумна О.О. (адвокат)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007" (далі - відповідач), в якій просило суд: стягнути з відповідача на користь позивача збитки в сумі 12 320 953,40 грн, штраф в сумі 2 764 833,00 грн, пеню за період з 01.12.2020 по 31.03.2021 в сумі 559 777,79 грн, а також органу, що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати пеню за такою формулою: (Б*В/100)/Г*А, де: А - кількість днів прострочки, починаючи з 01.04.2021; Б - вартість товару, поставку якого прострочено, а саме - 13 824 165,00 грн (без ПДВ), В - облікова ставка НБУ (%)*2 за відповідні періоди, Г - кількість днів у році за період з 01.04.2021 і до моменту виконання цього рішення, але не більше ніж за три роки (починаючи з 10.08.2020), і стягнути отриману суму пені з відповідача на користь позивача.
1.2. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору поставки від 10.08.2020 №60425450 в частині поставки товару в обумовлені сторонами строки з 20.08.2020 по 30.11.2020 включно. Всього згідно умов Договору відповідачем не було поставлено соняшник урожаю 2020 року в кількості 1 500 метричних тон з опціоном +5,0/-5,0%, у зв`язку із чим на підставі пункту 7.3.1 Договору позивачем було нараховано штраф та пеню. Крім того, обґрунтовуючи розмір збитків у вигляді додаткових витрат, позивач посилався на те, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором, він був вимушений придбати аналогічну кількість соняшнику в інших суб`єктів господарювання (альтернативних постачальників).
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.08.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021, в позові відмовлено.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження укладення Договору від 10.08.2020 №60425450, що свідчить про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків та штрафних санкцій за невиконання умов вказаного договору.
3. Короткий зміст касаційної скарги, заяви, клопотання учасників справи
3.1. У касаційній скарзі позивач просить скасувати прийняті у справі рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
3.2. На обґрунтування своїх вимог з урахуванням підстав відкриття провадження, викладених в ухвалі Верховного Суду від 13.12.2021, позивач посилається на те, що судами невірно було застосовано норми матеріального права без врахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 16.03.2020 у справі № 910/1162/19, від 01.02.2021 у справі № 727/10298/18, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 25.05.2021 у справі № 461/9578/-15ц, а також за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування ч. 2 ст. 638 та ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у взаємозв`язку з ч. 1-3 ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) з приводу того чи повинна пропозиція укласти договір бути заздалегідь підписана особою, яка її робить (п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
3.3. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити судові рішення без змін як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення.
3.4. 11.01.2022 позивачем до суду було подано письмові пояснення на відзив на касаційну скаргу, які не можуть бути прийняті до розгляду з огляду на таке.
За своїм змістом ці письмові пояснення стосуються спірних обставин справи та зводяться до заперечення доводів відповідача, викладених у відзиві, та полягають у доповненні мотивувальної частини касаційної скарги.
3.5. Отже, письмові пояснення позивача за своєю суттю є доповненням до поданої раніше касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, який відповідно до положень ч. 1ст. 288 ГПК України становить двадцяти днів з дня його проголошення оскарженого рішення або з дня складення повного судового рішення, який на момент подачі письмових пояснень позивачем сплинув.
Згідно ч. 4 ст. 13 цього Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Отже, поза межами вказаного строку право на подачу письмових пояснень відсутнє.
3.6. На підставі викладеного, письмові пояснення позивача як доповнення до поданої раніше касаційної скарги залишаються судом без розгляду, оскільки вони були подані після закінчення строку, наданого для їх подання.
4. Мотивувальна частина
4.1. Відповідно до приписів статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2).
4.2. Як встановлено судами, 11.08.2020 на електронну скриньку відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1) надійшов лист від спеціаліста відділу бізнес адміністрування Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" Олени Слісаренко (ІНФОРМАЦІЯ_2), в якому містився проект договору поставки №60425450, датований 10.08.2020 (далі - проект Договору).
4.3. Вказана особа просила відповідача підписати Договір та додаткову угоду, а також "скинути скани".
Надісланий проект Договору позивачем підписано не було.
4.4. В той же день відповідачем було роздруковано проект Договору та додаткові угоди до нього, підписано їх, скріплено печаткою, відскановано та направлено на електронну адресу позивача (ІНФОРМАЦІЯ_2) сканкопію Договору та додаткових угод до нього.
В подальшому відповідач поштою направив на адресу позивача підписані зі свого боку та скріплені печаткою підприємства два примірника Договору.
4.5. В матеріалах справи містяться відповідні копії підписаного двома сторонами Договору поставки №60425450 від 10.08.2020, Угоди про дотримання сторонами нормативних актів, Додатку №1 до Договору поставки №60425450 від 10.08.2020 "Угода щодо дотримання правил безпеки (для поставок товару автомобільним транспортом), Додаткової угоди №1 до Договору поставки №60425450 від 10.08.2020.
4.6. Разом з тим, за умовами проекту Договору, визначеними у пункті 11.2. Договір підписаний таким чином буде вважатися укладеним та дійсним з дати, вказаної на факсимільних/електронних копіях тільки у випадку, якщо протягом наступних 15 робочих днів сторони проведуть обмін оригіналами Договорів, однак, як встановлено судами, такого обміну здійснено не було.
4.7. Відповідно до умов проекту Договору продавець зобов`язується продати та поставити покупцю товар соняшник урожаю 2020 в кількості 1500 метричних тонн з опціоном +5,0/-5,0% за вибором продавця (п. 1.1. та п. 3.1.Договору).
Весь об`єм товару продавець зобов`язаний поставити у строк з 20.08.2020 до 30.11.2020 включно (п. 5.2 Договору).
Графік поставки товару узгоджується додатково. Незважаючи на наявність чи відсутність погодженого графіку поставки продавець зобов`язаний завчасно проінформувати покупця у письмовій формі про свою готовність поставити товар (п. 5.5. Договору).
Згідно п. 11.1. проекту Договору, цей Договір вступає в силу з дати підписання та діє до повного виконання своїх зобов`язань.
4.8. Пунктом 11.2. проекту Договору визначено, що цей Договір може бути укладений сторонами шляхом обміну між ними копіями факсимільного та/або електронного зв`язку (за допомогою факсу та/або електронної пошти). Причому факсимільні та/або електронні копії такого Договору, що знаходяться у кожної із сторін, мають бути повністю однаковими по змісту (автентичними), а також повинні мати копії печаток кожної зі сторін та підписи вповноважених осіб сторін. Договір підписаний таким чином буде вважатися укладеним та дійсним з дати, вказаної на факсимільних/електронних копіях тільки у випадку, якщо протягом наступних 15 робочих днів сторони проведуть обмін оригіналами Договорів.
Якщо протягом 15 робочих днів, протягом яких діє Договір, укладений з використанням факсимільного та/або електронного зв`язку, будь-яка зі сторін проведе будь-які дії направлені на виконання своїх зобов`язань по Договору (завантаження/поставка/оплата товару і т.п.), то цей Договір буде вважатися укладеним незалежно від виконання іншою стороною (сторонами) умов щодо обміну оригіналами Договорів.
Відповідно до п.11.5. проекту Договору, цей Договір, а також будь-які доповнення, додаткові угоди та інші зміни до цього Договору вважатимуться чинними та зобов`язуючими для сторін лише в разі, якщо такі домовленості: а) оформлені у письмовій формі; б) підписані уповноваженими представниками усіх сторін; в) скріплені печатками усіх сторін.
4.9. 01.10.2020 позивач направляв відповідачу лист вих.№СК01/10/20-1 з проханням підтвердити готовність поставки товару та надати графік поставок.
4.10. Відповідачем на вказаний лист було надано відповідь від 09.10.2020 за вих.№09/10, в якому було повідомлено, що ПП "Агро-Альянс-2007" не відмовляється від виконання взятих на себе зобов`язань відповідно до умов Договору, проте на час отримання вказаного листа підприємством зібрано врожаю насіння соняшника менш, ніж на 50% землі, що перебуває в користуванні. З огляду на те, що середня врожайність соняшника із зібраних полів складає 10-11ц/га, вміст сміттєвої домішки зібраного врожаю становить 10-12%, у зв`язку із чим підприємство буде здійснювати заходи щодо очищення насіння для приведення його у відповідність з базовими якісними показниками. Отже, за наведених обставин, до закінчення збирання врожаю надати на погодження графік поставки товару не видається можливим.
4.11. Як стверджує відповідач, лист від 09.10.2020 за вих.№09/10 не підписувався директором підприємства ОСОБА_1, а був надрукований та направлений на електронну адресу позивача бухгалтером за власною ініціативою без будь-якого погодження з керівництвом. У вказаний проміжок часу Назарян Ш.Ф. був відсутній на території України.
Згідно відповіді на запит Державної прикордонної служби України вих.№91-20553/015-21 від 07.06.2021 ОСОБА_1 11.09.2020 виїхав з території України та в`їхав лише 25.11.2020.
4.12. 14.12.2020 покупець повторно звернувся до продавця з листом за вих.№СЕ14.12.20-1, в якому зазначав що умовами укладеного між сторонами Договору було узгоджено строк поставки товару з 20.08.2020 до 30.11.2020 включно, проте, поставка не відбулась, що привело до завдання йому збитків. Крім того, продавця було повідомлено про те, що покупець має намір в терміновому поряду розпочати пошук інших постачальників для здійснення поставки на заміщення недопоставленого товару та в подальшому стягнути з продавця завдані збитки та передбачені Договором пеню та штраф.
4.13. Крім того, 14.12.2020 покупцем було направлено на адресу продавця лист за вих.№СК14.12.20-1, в якому було повідомлено, що строк поставки товару за Договором скінчився 30.11.2020, проте з метою збереження партнерських відносин покупець готовий прийняти товар незважаючи на закінчення строку поставки. У зв`язку із вказаними обставинами просив підтвердити готовність поставки товару та надати графік поставок.
4.14. Проте, як зазначав позивач, продавцем - ПП "Агро-Альянс-2007" відповіді на вказані листи надано не було, як і не було виконано умов укладеного між сторонами Договору в частині поставки товару, у зв`язку із чим, покупець - Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" було вимушено придбати аналогічну кількість соняшнику в інших суб`єктів господарювання (альтернативних постачальників).
4.15. Протягом грудня - лютого 2020 року було укладено договори на поставку соняшнику урожаю 2020 року з іншими партнерами. Окремими додатковими угодами до преамбул кожного з вказаних договорів були внесені додаткові умови - застереження про причини укладення цих договорі. Зокрема, зазначено, що ці договори були укладені, з тих підстав, що "Приватне підприємство не виконано зобов`язання за Договором поставки №60425450 від 10.08.2020р. - недопоставлено Товар Соняшник урожаю 2020 року (надалі - "Товар") у кількості 1 500,00 метричних тон та, з огляду на необхідність здійснення поставки на заміщення недопоставленого Товару…".
4.16. Отже, розмір збитків у вигляді додаткових витрат, яких, як стверджував позивач, він зазнав, у зв`язку із придбанням в альтернативних постачальників соняшнику, становив 12 320 953,40 грн без врахування ПДВ, які складаються з позитивної різниці між ціною за тонну соняшника за Договором укладеним з відповідачем (9 216,11 грн без ПДВ) та ціною за тонну соняшнику, що була сплачена СФГ "Ярослава", ТОВ "Інфініті Трейд", ПП Агрофірма "Діана", СФГ "МИР", ТОВ "Лихачовський елеватор" (25 821 632,94 грн без ПДВ) помноженої на кількість (1 464,94) непоставленого відповідачем зерна (13 500 679,54 грн).
4.17. Окрім збитків у вигляді додаткових витрат також було заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 01.12.2020 по 31.03.2021 в сумі 559 777,79 грн та штраф у розмірі 20% від вартості недопоставленого товару в розмірі 2 764 833,00 грн на підставі пункту 7.3.1. Договору.
4.18. Вказані обставини стали підставою для звернення Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" до суду з позовом.
4.19. Спірним питанням в даних правовідносинах стало те чи був фактично укладений договір поставки між сторонами.
4.20. Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1). Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2). У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ч. 3).
4.21. Статтею 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами (п. 1).
4.22. Згідно положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).
4.23. Згідно статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків (ч. 1). Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним (ч. 2).
4.24. Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1). Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2).
4.25. Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1). Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2). Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (ч. 3). Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (ч. 4).
4.26. Згідно зі статтею 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1). Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2). Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення (ч. 3).
4.27. Відповідно до статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1). Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях (ч. 2). Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена (ч. 3).
4.28. Статтею 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1). Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2). Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції (ч. 3).
4.29. Статтею 181 ГК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1). Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2). Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч. 3).
4.30. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч. 8).
4.31. Отже, нормами законодавства передбачено, що договори між юридичними особами повинні вчинятись в письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) - особами, уповноваженими на це їх установчими документами.
4.32. Якщо зміст правочину, воля сторін зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то він також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, за умови, якщо він підписаний його стороною.
4.33. На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Статтею 5 зазначеного Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
За змістом статей 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Таким чином, незалежно від того чи документ викладений на папері чи в електронному документі, він повинен бути підписаний.
4.34. Крім того, сторони можуть домовитись укласти договір у певній формі, тоді він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми.
4.35. Як вбачається зі встановлених обставин справи, працівник позивача (спеціаліст відділу бізнес адміністрування Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" Олена Слісаренко) направила на електронну адресу відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1) не підписаний проект Договору поставки з пропозицією його укласти.
4.36. В касаційній скарзі позивач посилається на те, що сам цей лист є пропозицією, офертою укладення договору, прийнявши яку (підписавши та направивши в електронному вигляді та у паперовому) відповідач здійснив акцептування цієї пропозиції і відповідно з цього моменту договір слід вважати укладеним. Також позивач зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування ч. 2 ст. 638 та ч. 1 ст. 641 ЦК України у взаємозв`язку з ч. 1-3 ст. 181 ГК України з приводу того чи повинна пропозиція укласти договір бути заздалегідь підписана особою, яка її робить.
4.37. Колегія суддів з викладеними доводами позивача не погоджується з огляду на наступне.
4.38. Пропозиція укласти договір повинна містити істотні умови договору, вона повинна бути відправлена від сторони, яка пропонує укласти договір, а також виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
4.39. Згідно статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1). У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників (ч. 2).
4.40. Таким чином, намір юридичної особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття, може виражатись лише у разі підписання проекту договору і направлення його іншій стороні. Без підписання такого паперового документу власноруч чи у разі складення електронного документу без накладення електронного підпису уповноваженою на укладення договорів посадовою особою юридичної особи, не можна вважати, що така юридична особа готова взяти на себе зобов`язання у разі прийняття пропозиції укласти договір іншим контрагентом.
4.41. Отже, електронний лист спеціаліста відділу бізнес адміністрування Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" Олени Слісаренко (ІНФОРМАЦІЯ_2) від 11.08.2020 на електронну скриньку відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1), в якому містився не підписаний проект Договору поставки №60425450, датований 10.08.2020, не можна вважати пропозицією укласти договір (офертою) в розумінні статті 641 ЦК України.
4.42. При цьому в самому тексті договору (п. 11.2.), що був запропонований до укладення відповідачу, передбачався особливий порядок набрання ним чинності.
В пункті 11.2. проекту Договору визначено, що цей Договір може бути укладений сторонами шляхом обміну між ними копіями факсимільного та/або електронного зв`язку (за допомогою факсу та/або електронної пошти). Причому факсимільні та/або електронні копії такого Договору, що знаходяться у кожної із сторін мають бути повністю однаковими по змісту (автентичними), а також повинні мати копії печаток кожної зі сторін та підписи вповноважених осіб сторін. Договір підписаний таким чином буде вважатися укладеним та дійсним з дати, вказаної на факсимільних/електронних копіях тільки у випадку, якщо протягом наступних 15 робочих днів сторони проведуть обмін оригіналами Договорів.
4.43. Судами встановлено, що, як зазначалось вище, проект Договору, надісланий відповідачу спеціалістом відділу бізнес адміністрування позивача, не містив підписів уповноважених осіб і не містив печаток підприємства, також встановлено, що позивач не надсилав підписаний ним оригінал Договору відповідачу.
4.44. За умовами проекту Договору, якщо протягом 15 робочих днів, протягом яких діє Договір, укладений з використанням факсимільного та/або електронного зв`язку, будь-яка зі сторін проведе будь-які дії направлені на виконання своїх зобов`язань по Договору (завантаження/поставка/оплата товару і т.п.), то цей Договір буде вважатися укладеним незалежно від виконання іншою стороною (сторонами) умов щодо обміну оригіналами Договорів.
Судами встановлено, що дії, направлені на виконання своїх зобов`язань за Договором (завантаження/поставка/оплата товару і т.п.), сторонами не здійснювались.
4.45. В касаційній скарзі позивач вказує на те, що у своєму листі від 09.10.2020 за вих. № 09/10 відповідач підтвердив взяття на себе зобов`язань за Договором поставки від 10.08.2020 №60425450, що свідчить про суперечливу поведінку відповідача і посилання відповідача на неукладеність Договору направлені на уникнення відповідальності за непоставку товару.
4.46. Щодо вказаного листа відповідача від 09.10.2020 суди зазначили, що у проміжок часу з 11.09.2020 по 25.11.2020 директор Назарян Ш.Ф. дійсно був відсутній на території України, що підтверджується довідкою Державної прикордонної служби України, проте дана обставина не спростовує факту наявності на зазначеному листі підпису директора Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007" та печатки підприємства; при цьому вказаний лист не є первинним документом, а також не є доказом належного укладення спірного Договору з боку позивача у відповідності до п.11.2. Договору, а отже за умови неукладеності такий Договір не породжує будь-яких правових наслідків.
4.47. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 за своєю суттю застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
4.48. Виходячи із аналізу норм, закріплених у ЦК України, поняття "добросовісність" ототожнюється із поняттям "безвинність" і навпаки, "недобросовісність" із "виною". Такий висновок випливає із того, що за діяння, якими заподіяно шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, частина третя статті 39 ЦК України), а оскільки обов`язковим елементом настання відповідальності, за загальним правилом, є вина, то такі діяння є винними.
4.49. Дослідження питання про здійснення особою належного їй суб`єктивного матеріального права відповідно до його мети тісно пов`язане з аналізом фактичних дій суб`єкта на предмет дотримання вимоги добросовісності.
4.50. Виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що лист відповідача від 09.10.2020 щодо підтвердження взятих не себе зобов`язань за Договором містить елементи суперечливої поведінки, оскільки в подальшому відповідач заперечує взяття на себе зобов`язань. Разом з тим, наявність такого листа не може спростувати не дотримання сторонами порядку укладення договору поставки, а також не свідчить про здійснення будь-яких дій, направлених на фактичне виконання взятих на себе зобов`язань, відповідачем чи прийняття ним будь-якого виконання позивачем. Крім того, такі дії відповідача немає підстав кваліфікувати як винні дії, здійснені з умислом на шкоду позивачу. Заява відповідача, викладена в листі від 09.10.2020, була одиничною, інші докази того, що відповідач будь-яким чином підтверджував факт укладення спірного договору відсутні.
4.51. Зазначене з урахуванням всіх встановлених судами обставин справи унеможливлює покладення на відповідача відповідальності за невиконання обов`язків постачальника за проектом Договору поставки від 10.08.2020 №60425450.
4.52. Таким чином, оскільки порядок укладення договору, визначений як нормами законодавства, так і умовами проекту Договору, який сторони погоджували, не дає змоги визнати Договір поставки від 10.08.2020 №60425450 укладеним, підстави задовольняти позовні вимоги, як вірно вирішили суди попередніх інстанцій, відсутні.
4.53. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1). Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ч. 2).
4.54. Оскільки суди дійшли до правильного висновку про відмову у позові, постанову суду апеляційної інстанції належить залишити без змін.
4.55. Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України,