ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/13115/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Спіка"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 (Дикунська С. Я. - головуючий, судді Станік С. Р., Скрипка І. М.) у справі
за позовом Закритого акціонерного товариства "Спіка"
до Київської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
про визнання бездіяльності незаконною та визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки,
(У судове засідання з`явилися представники: позивача - Данильчук М. Я., відповідача - Перепиліцин К. М., третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Гончаров О. В.),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Закрите акціонерне товариство "Спіка" (далі - ЗАТ "Спіка") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - міськрада) про визнання бездіяльності незаконною та визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки у відповідній редакції.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дотримуючись визначеного статтею 33 Закону України "Про оренду землі" порядку, позивач вчинив дії та подав орендодавцеві необхідні документи для поновлення договору оренди, проте орендодавець не повідомив орендаря про наявність заперечень та про прийняте рішення з цього питання, а орендар й після закінчення строку дії Договору оренди продовжує належно виконувати свої обов`язки за Договором оренди та користуватись орендованою земельною ділянкою, тому позивач на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі" просив визнати бездіяльність Київської міської ради незаконною та визнати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 13.09.2005 за № 75-6-00230 (про поновлення) з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених Додатковою угодою, в редакції, наведеній у прохальній частині.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, на виконання рішення Київської міської ради VIII сесії IV скликання від 30.09.2004 № 530/1940 "Про передачу ЗАТ "Спіка" земельної ділянки для експлуатації і обслуговування житлового будинку та завершення будівництва вбудовано-прибудованих приміщень на вул. Миколи Ушакова, 34-а у Святошинському районі м. Києва" між ЗАТ "Спіка" та Київською міською радою 08.09.2005 укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:75:129:0083), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. В. по реєстру № 642 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 13.09.2005 за № 75-6-00230.
13.09.2005 між сторонами підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв у короткострокову оренду земельну ділянку площею 0,2744 га по вул. Миколи Ушакова, 34-а у Святошинському районі м. Києва для експлуатації і обслуговування житлового будинку та завершення будівництва вбудовано-прибудованих приміщень, кадастровий номер - 8000000000:75:129:0083.
Договір згідно з п. 3.1 укладено на 3 (три) роки.
За умовами п.п. 8.3, 11.7 Договору оренди земельної ділянки після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дії. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
12.06.2008 ЗАТ "Спіка" звернулося до Київської міської ради з клопотанням № 12/6-кб про поновлення договору оренди (від 24.06.2008 вх.№ 24788).
У відповідь на звернення позивача щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за дорученням заступника міського голови - секретаря Київради листом від 24.07.2008 за № 05-358/24163 повідомило позивача про необхідність підготувати відповідну проектну документацію та надати довідку з податкового органу за місцем розташування земельної ділянки щодо сплати орендної плати.
Супровідним листом від 18.08.2008 № 12/8-кб позивач надіслав на адресу Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) частину витребуваних документів, а також надав проект додаткової угоди про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки.
08.06.2011 позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки, межі якої встановлено в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, до якого було додано проект додаткової угоди про поновлення строку дії Договору оренди земельної ділянки. Вказане клопотання відповідач отримав 11.06.2011, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
В подальшому на підставі доручення заступника міського голови - секретаря Київради від 24.01.2012 № 2672 позивач листом від 01.02.2012 за вих. №1/2-зем звернувся до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про надання вихідних даних землевпорядній організації для складання технічної документації із землеустрою, в зв`язку із необхідністю поновлення Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 13.09.2005 за № 75-6-00230.
Натомість, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до позивача з листом №ЛПВ-24331 від 05.12.2014, в якому запропонував подати клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки.
Позивач листом від 17.12.2014 № 17/12-зем надіслав на адресу Київської міської ради, що підтверджується поштовим описом від 17.12.2014 № 0100106325604, лист-повідомлення про поновлення Договору оренди земельної ділянки разом з необхідними документами, визначеними Тимчасовим порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 №63/9120. При цьому, позивачем було додано Технічний паспорт Київського міського БТІ №21893 від 18.12.2012, яким підтверджено наявність на спірній земельній ділянці об`єкту незавершеного будівництва.
Крім цього, в матеріалах справи наявні листи Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.12.2015 № ЛПВ-12920 та від 30.06.2017 № ЛПВ-24357, адресовані позивачу, з приводу необхідності замовлення нової довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:75:129:0083, на підставі якої розраховується орендна плата за землю.
27.09.2019 позивачем також було направлено на адресу відповідача лист № 27/9, до якого було долучено, зокрема, лист-повідомлення про поновлення Договору оренди земельної ділянки разом з необхідними документами та проект Додаткової угоди про поновлення Договору оренди земельної ділянки, який було отримано відповідачем 30.09.2019, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
У відповідь на звернення позивача щодо продовження строку дії Договору оренди земельної ділянки Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за дорученням заступника голови Київської міської державної адміністрації листом № 05716-20516 від 05.11.2019 повідомив позивача про відсутність підстав для поновлення Договору в межах, визначених відповідно до рішення Київської міської ради від 30.09.2004 № 530/1940 щодо передачі цієї земельної ділянки товариству.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що дотримуючись визначеного ст. 33 Закону України "Про оренду землі" порядку, вчинив передбачені дії та подав орендодавцеві необхідні документи для поновлення Договору оренди, проте орендодавець не повідомив орендаря про наявність заперечень та про прийняте рішення з цього питання, а орендар й після закінчення строку дії Договору оренди надалі продовжував належно виконувати свої обов`язки за Договором оренди та користуватись орендованою земельною ділянкою.
Наведене, на переконання позивача, на підставі частини 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є підставою для поновлення строку дії Договору оренди землі на тих самих умовах, які визначено Договором.
3. Короткий зміст судових рішень у справі
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі № 910/13115/20 позовні вимоги задоволено повністю.
Рішення суду першої інстанції аргументовано тим, що позивач, який продовжив користуватись спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії Договору оренди, за відсутності заперечень відповідача проти поновлення, мав підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", на тих самих умовах та на той самий строк.
Отже, посилання відповідача на те, що рішення щодо можливості поновлення договору оренди земельної ділянки у даному випадку мало бути прийняте Київською міською радою, а тому спірна додаткова угода не могла бути укладена поза як відповідного волевиявлення Київради на пленарному засіданні, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до пункту 9.11 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463, договори оренди земельних ділянок, строк дії яких закінчився, поновлюються на той самий строк без прийняття Київською міською радою рішення про поновлення договору оренди у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення цього строку листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі та за умови згоди орендаря на приведення розмірів орендної плати за земельну ділянку та інших умов договору у відповідність до вимог законодавства.
З набуттям Товариством статусу Інвестора інвестиційного проекту, законність якого не заперечується учасниками справи, у ЗАТ "Спіка" виникли правомірні очікування на набуття в майбутньому відповідного права власності на створене за наслідками реалізації інвестиційного проекту нерухоме майно, які є майном в розумінні приписів статті 1 Першого протоколу до Конвенції та визначеної практики Європейського суду з прав людини.
позивач після закінчення строку дії договору, продовжує користуватись земельною ділянкою та сплачує орендну плату, що серед інших наявних у справі доказах також підтверджується Довідкою ГУ ДПС у м. Києві від 19.09.2019 № 8267/10/26-15-58-06-08, та не заперечується сторонами спору.
При цьому, відповідачем факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору належним чином не спростовано.
Водночас, надані листи-відповіді Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) за 2019-2020 роки взагалі, та поза межами місячного строку, зокрема, не є запереченням орендодавця в розумінні частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", адже орендодавцем в даному випадку є Київська міська рада
Відтак, відмова від поновлення Договору оренди оформляється виключно рішенням Київської міської ради. Однак, матеріали справи відповідного рішення Київської міської ради не містять.
Умови п. 8.4 договору оренди не містять вимог щодо закінчення будівництва протягом строку дії договору оренди, а передбачали завершити забудову Земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку
ЗАТ "Спіка" приступило до використання земельної ділянки шляхом вчинення дій, необхідних для складення і затвердження проектної документації, здійснювало комплекс дій з метою забудови земельної ділянки, виконало перший етап будівництва (ступінь будівельної готовності складає 69 %), витратило на це вже значні кошти.
На виконання умов договору отримано архітектурно-планувальне завдання № 04-1233, подовжене листом від 22.03.2007 № 20-164, на підставі якого в подальшому були отримані відповідні технічні умови, обов`язковість отримання яких визначалась приписами п. 3.1.1 Розділу 3.1 Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 № 11/2587, згідно переліку
01.03.2007 містобудівною радою при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА схвалено архітектурне рішення проекту будівництва вбудовано-прибудованих приміщень на вул. Миколи Ушакова,
34-а у Святошинському районі м. Києва.
01.07.2007 з мешканцями житлових будинків №№ 34, 34-а по вул. Миколи Ушакова, та оточуючих будинків приватної забудови по вул. Обухівська та Фадєєва було проведено громадське обговорення містобудівної документації окремого об`єкта містобудування вбудовано-прибудованих приміщень по вул. Миколи Ушакова, 34-а у Святошинському районі м. Києва, що підтверджується відповідним протоколом наявним у матеріалах справи.
Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА 10.08.2007 за вих. № 07-8110 було надано ЗАТ "Спіка" лист-погодження проектної документації на будівництво.
Позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту (обов`язковість його наявності було передбачено архітектурно-планувальним завданням) завершення будівництва вбудовано-прибудованих приміщень по вул. Миколи Ушакова, 34-а у Святошинському районі м. Києва №5919 отримано 04.06.2009, тобто після закінчення строку дії договору оренди - 13.09.2008, що не залежало від волі позивача, відтак, не можна вважати порушенням умов договору.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №215147107 від 06.07.2020 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №215135506 від 06.07.2020 на спірній земельній ділянці здійснена державна реєстрація права власності за ЗАТ "Спіка" нежитлових приміщень незавершеного будівництва (торговий центр в вбудовано-прибудованих приміщеннях житлового будинку) 2-га черга (реєстраційний номер 2115774380000) і нежитлових приміщень бойлерної (реєстраційний номер 211570860000), що знаходяться за адресою: 03164, м. Київ, вулиця Ушакова Миколи, 34-а.
Зважаючи на належне виконання позивачем обов`язку з орендної плати, відсутності у Договорі оренди вимоги про закінчення будівництва у конкретні строки, господарський суд зазначив, що не закінчення будівництва протягом строку дії договору оренди не може слугувати підставою для відмови у продовження договору оренди.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Київської міської ради в частині відсутності належного реагування на звернення позивача, суд зазначив, що Київською міською радою питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки не приймалось, також не приймалось рішення щодо підписання запропонованої та підписаної з боку ЗАТ "Спіка" додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки. Крім того, ані протягом місяця з моменту звернення з таким повідомленням, ані протягом одного місяця після закінчення строку договорів оренди земельних ділянок Київською міською радою не було розглянуто лист-повідомлення з проектами додаткових угод та не було направлено заперечень у поновленні договорів.
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 указав, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 цього Закону, не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно із цією нормою саме й полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує проти поновлення договору, зокрема, у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у мовчазній згоді. Щодо прав та обов`язків орендодавця акцентовано, що він має право заперечити стосовно такого поновлення згідно із частиною 6 статті 33 цього Закону і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
Тобто, Київською міською радою за наявності факту триваючої бездіяльності в частині сприяння в реалізації Інвестиційного проекту продовжується вчинення дій на унеможливлення його виконання.
Посилання відповідача на те, що звернення позивача з даним позовом до суду мало місце після спливу строку позовної давності не відповідає дійсним обставинам справи.
3.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі № 910/13115/20 рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова обґрунтована тим, що чинний на 2008 рік Закон України "Про оренду землі" визначав, що за викладених умов договір оренди землі "підлягає поновленню", а не "є поновленим", тобто поновлення строку дії договору має передбачати відповідні дії сторін, оскільки законодавством не обумовлено, що такий договір поновлюється "автоматично". Чинним на той момент законодавством не встановлено й порядку поновлення договору й того, що договір оренди землі автоматично продовжується у випадку закінчення терміну його дії. Оскільки згідно з чинним на той час законодавством договір оренди землі не підлягав автоматичному продовженню шляхом повідомлення однієї сторони за договором іншої сторони, а право розпорядження земельними ділянками віднесено до виключної компетенції відповідної ради, відсутні підстави стверджувати про автоматичне поновлення спірного договору в 2008 році, адже матеріали справи не містять жодних доказів розгляду відповідачем звернення позивача про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки, а також прийняття відповідачем відповідного рішення.
З урахуванням роз`яснень, викладених в п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6"Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", оскільки чинна станом на 2008 рік редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі, а відповідачем не приймалось відповідного рішення про поновлення спірного Договору, навіть за наявності повідомлення позивача та продовження ним користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, відсутні підстави стверджувати про автоматичне поновлення спірного Договору.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач як на підставу позовних вимог посилався на положення статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка з 2011 року була викладена в новій редакції та приписи ч.ч.1-5 якої передбачали, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
В постановах від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц та № 159/5756/18, які є останніми, прийнятими за подібних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, наведеного в постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, а саме, щодо тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Велика Палата Верховного Суду вказала, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову у поновленні договору оренди.
У випадку відсутності домовленості між сторонами договору щодо такого строку та не закріплення останнього в договорі, цей строк визначено нормативно - не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, отже перевагу має договірний строк, визначений та встановлений сторонами в договорі оренди землі.
За умовами п.п. 8.3, 11.7 договору оренди земельної ділянки після закінчення строку, на який його було укладено, орендар, за умов належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дії. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
Протягом 2011-2020 років (до моменту звернення з позовом до суду) позивач не скористався своїм правом, передбаченим новою редакцією статті 33 Закону України "Про оренду землі", на яку він посилався як на підставу позовних вимог, на оскарження в судовому порядку зволікання відповідача в укладенні додаткової угоди про поновлення строку дії Договору оренди землі, яка на підставі частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції від 2011 року) повинна бути укладена між сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, а звернувся з відповідним позовом до суду вже після закінчення строку дії договору, що в свою чергу в даний час виключає можливість поновлення укладеного між сторонами в 2005 році договору оренди землі.
Вважаючи, що строк дії договору поновлювався кожні три роки, зокрема, в зв`язку із дотриманням позивачем порядку повідомлення орендодавця про намір продовжити орендні правовідносини, ні позивачем, ні судом першої інстанції не враховано, що в 2014 році позивач звернувся до відповідача з відповідним повідомленням про намір продовжити строк дії Договору з пропуском визначеного цим договором строку (протягом 3 місяців до закінчення строку дії договору), а в 2017 році відповідне повідомлення відповідачу взагалі не надсилалось (доказів на спростування матеріали справи не містять).
Факт продовження користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, зокрема, наявності на ній заселеного житлового будинку, зареєстрованого об`єкту незавершеного будівництва та сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою (після спливу більше 10 років після закінчення строку дії договору) не може бути підставою для поновлення спірного Договору. Наведені обставини можуть бути підставою для звернення позивача із пропозицією до відповідача про укладення нового договору оренди землі.
Твердження відповідача (апелянта) про неналежне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором оренди землі, зокрема, в частині забудови земельної ділянки, відхиляються апеляційним судом, адже матеріли справи не містять жодних доказів звернення відповідача до позивача протягом 15 років про порушення останнім його умов, зокрема, щодо невиконання договору в частині забудови земельної ділянки, або звернення з відповідним позовом до суду за захистом порушених прав чи інтересів.
З приводу позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Київської міської ради в частині відсутності належного реагування на звернення позивача апеляційний господарський суд зазначив таке.
Бездіяльність відповідача, на переконання позивача, в даному випадку нерозривно пов`язана із правовідносинами користування земельною ділянкою на умовах оренди, при цьому така бездіяльність міської ради позивачем пов`язується саме з продовженням строку дії вже укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки, а не загальної процедури його встановлення вперше відповідно до чинного законодавства України, тобто відповідач у справі з огляду на самостійно визначені позивачем предмет та підстави позову, позиціонується саме як сторона вже укладеного раніше договору.
З урахуванням конкретних обставин справи, вимога про визнання незаконними дій суб`єкта договірних відносин по своїй суті є вимогою про встановлення обставин та надання їм правової оцінки, як неналежного виконання зобов`язання учасником господарської діяльності.
Отже, звертаючись до суду з вимогою про визнання незаконними дій відповідача, позивач фактично просив установити певні обставини, які, на його думку, відбулись в минулому, надати їм правову оцінку, а саме, неналежному виконанню відповідачем своїх зобов`язань за договором, в т.ч. щодо процедури його поновлення.
Разом з тим, законом не передбачено такого способу захисту цивільних прав або інтересів, як визнання незаконними дії суб`єкта цивільних правовідносин, адже задоволення відповідної вимоги не призводить до захисту прав, а лише може бути використане для захисту інших прав або інтересів. Тому встановлення певних обставин не є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки, розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/16981/17, від 11.06.2019 у справі № 910/15651/17, від 14.05.2019 у справі № 910/16744/17).
З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що обраний позивачем такий спосіб захисту як визнання незаконною бездіяльність Київської міської ради в частині відсутності належного реагування на звернення позивача не відновлює його прав, які позивач вважає порушеними та за захистом яких він звернувся у даній справі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. ЗАТ "Спіка" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі № 910/13115/20 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021.
Підставою касаційного оскарження, з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги, є пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, заявник вважає, що апеляційним судом при перевірці законності рішення суду першої інстанції застосовано загальні норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо договірних відносин, зокрема статті 509, 526, 530 ЦК України та фактично 416 ЦК України без посилання на неї. Водночас у справі необхідно застосовувати як загальні норми - статті 205, .319, 638, 641, 642, 764, 777, 792 ЦК України, а також спеціальні - статтю ЗЗ Закону України "Про оренду землі", ст.791,126-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), пункт 2.22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", положення Законів України "Про основи містобудування" та "Про регулювання містобудівної діяльності",
Не враховано правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 05.06.2019 у справі №915/1004/18, постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, прикінцевих положеннях постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 915/1042/18, постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 912/1327/17, постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та інших, що прийняті за аналогічних обставин та предмета позову.
Судом апеляційної інстанції не спростовано доводи про те, що ЗАТ "Спіка" після закінчення строку договору оренди, належним чином виконувало свої обов`язки, сплачувало оренду плату. За наявності сумніву щодо в існуванні документів щодо землеустрою, суд безпідставно не витребував їх.
Фактично апеляційний суд проігнорував ситуацію, що на земельній ділянці є об`єкт незавершеного будівництва, який перебуває у власності Позивача, та невіддільний від земельної ділянки, а тому відповідно до положень статті 126-1 ЗК України, договір в будь-якому разі підлягає поновленню. Тобто, апеляційний суд схиляє до укладення нового договору оренди.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 звернуто увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за землею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства
Норма статті 416 ЦК України регулює відносини користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) а тому не поширюється на спірні орендні правовідносини, вичерпно врегульовані Законом України "Про оренду землі" як спеціальним законом.
Матеріали справи не містять доказів повернення земельної ділянки позивачем відповідачу після закінчення строку Договору оренди землі (після 13.09.2008), про що свідчить відсутність відповідного акта приймання-передачі земельної ділянки. Договір не є припиненим, а правовідносини по ньому можливо було припинити шляхом повернення земельної ділянки, але Київською міською радою будь-яких дій не вчинялось, а натомість спонукалося до отримання нових довідок про нормативну грошову оцінку та відповідної сплати орендних платежів.
Враховуючи встановлену статтею 204 ЦК України презумпцію правомірності спірного договору як підстави у розумінні статей 11, 509 цього Кодексу для виникнення у ЗАТ "Спіка" права на правомірне використання у своїй господарської діяльності орендованої земельної ділянки, а також тривалість таких правовідносин з володіння та користування, права Орендаря на земельну ділянку як такі, що охоплюються гарантіями захисту, встановленими ст.1 Першого протоколу ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., адже право оренди співвідноситься зі складовими елементами права власності (володіння та користування) згідно зі статтею 317 ЦК України.
Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011), прикінцевими положеннями якого до статті 33 Закону України "Про оренду землі" було внесено зміни, а саме "У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором", тобто наведеними положеннями встановлено автоматичну пролонгацію договору оренди у разі прояву бездіяльності зі сторони суб`єкта владних повноважень.
За таких обставин підстави для тверджень про те, що право оренди позивача припинилось автоматично в силу закону у зв`язку з не закінченням будівництва є неправомірними.
Апеляційний суд був зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб, якщо в нього були сумніви правомірності позовних вимог.
Апеляційний суд зробив висновок, що спір в частині позовної вимоги про визнання незаконною бездіяльності відповідача не пов`язаний з питанням щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який здійснює у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції шляхом розгляду питання щодо поновлення договору оренди, і тому має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, в той час як поновлення договору оренди є вимогою про захист майнового права на конкретну земельну ділянку. Тобто оскаржується не процедура проходження заяви та прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, а захищається реалізація права на земельну ділянку, що вже перебуває у користуванні позивача. Однак позовні вимоги у цій справі нерозривно пов`язані між собою підставою виникнення, стосуються одного і того ж майна та направлені на захист приватноправового інтересу, а відтак розгляд таких вимог має здійснюватись за правилами ГПК України.
Київська міська рада під час розгляду листів-повідомлень ЗАТ "Спіка" щодо поновлення договору на підставі положень частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" діяла не у спосіб, що встановлений законом, чим порушило вимоги частини 2 статті 19 Конституції України.