ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 803/124/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача: Крапівцевої О.О.,
відповідача-1: не з`явився,
відповідача-2: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2021 (суддя Березкіна О.В.)
у справі № 803/124/20
за заявою Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський союз" від 26.06.2020 у третейській справі №63-м/2020
за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
до 1) Фермерського господарства "Агроальянс"; 2) ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст рішення третейського суду та заяви про видачу виконавчого документа
1. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський союз" від 26.06.2020 у третейській справі №63-м/2020 задоволено позов Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (далі - Банк) про стягнення з Фермерського господарства "Агроальянс" та ОСОБА_1 солідарно суми заборгованості за договором б/н від 10.07.2014 у розмірі 380014,10 грн (371016,94 грн - заборгованість за кредитом, 7142,08 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1855,08 грн - заборгованість з комісії за користування кредитом), також стягнуто солідарно з ФГ "Агроальянс" та ОСОБА_1 на користь Банку третейський збір за подання позовної заяви у розмірі 4000,00 грн.
2. Рішення мотивовано встановленням обставин невиконання своїх зобов`язань за договором б/н від 10.07.2014, укладеним між ФГ "Агроальянс" та Банком, виконання яких забезпечено порукою ОСОБА_1 згідно з договором поруки №Р1555509761250283733 від 17.04.2019.
3. Банк 24.09.2020 подав до Дніпровського апеляційного суду заяву про видачу виконавчого листа на примусове виконання зазначеного рішення третейського суду (далі - Заява), посилаючись на невиконання його відповідачами у добровільному порядку.
Хід розгляду справи
4. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09.02.2021 у задоволенні Заяви відмовлено.
5. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.08.2021 ухвала Дніпровського апеляційного суду від 09.02.2021 скасована, провадження у справі за Заявою закрито, повідомлено Банк про віднесення розгляду справи за його заявою до юрисдикції господарських судів, роз`яснено Банку право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
6. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.09.2021 справу за Заявою передано для продовження розгляду до Центрального апеляційного господарського суду.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції
7. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у задоволенні Заяви відмовлено на підставі пункту 2 частини 1 статті 355 Господарського процесуального кодексу України.
8. Ухвала мотивована непідвідомчістю справи третейському суду з огляду на відсутність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді третейську угоду (третейське застереження).
Стислий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення доводів скаржника
9. Банк звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення Заяви.
10. Банк вважає, що він надав належні та допустимі докази щодо приєднання відповідачів до умов та правил надання банківських послуг, погодження ними передачі спору на розгляд третейського суду, а відповідачі не надали доказів на спростування таких обставин або інших доказів, які б свідчили про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Банку, в яких відсутнє відповідне застереження.
11. При цьому Банк не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що роздруківка із сайту заявника не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила кредитування.
12. Банк звертає увагу на те, що Умови та правила надання банківських послуг Банку розміщені на його сайті, у розділі "Архів договорів" містяться актуальні договори на певну дату, а позичальник, звернувшись до Банку із анкетою-заявою, погодився на те, що анкета-заява, Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи банку разом складають договір про надання банківських послуг.
13. Посилаючись на положення статті 204 Цивільного кодексу України та висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.03.2019 у справі №208/9772/14, Позивач зазначає, що договір надання банківських послуг не визнаний недійсним і його правомірність презюмується, тому твердження про те, що цей договір не містить усіх істотних для кредитного договору умов, тобто зміст кредитного зобов`язання сторонами не узгоджений, є помилковим.
14. Крім того, Банк посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 12.03.2019 у справі №910/8665/17, від 04.06.2019 у справі №873/8/19, від 27.06.2019 у справі №873/19/19, від 11.07.2019 у справі №910/8692/17, від 13.11.2019 у справі №873/51/19, від 24.12.2019 у справі №870/45/19, від 24.07.2019 у справі №176/2251/18, від 09.07.2018 у справі №202/19403/13-ц, від 21.03.2018 у справі №441/569/17, від 07.03.2018 у справі №755/18246/15-ц, від 06.02.2018 у справі №755/2720/16-ц.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
15. Інші учасники справи в установлений Судом строк відзиви на касаційну скаргу не надали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
16. 10 липня 2014 року ФГ "Агроальянс" підписало заяву про відкриття поточного рахунку та заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в якій зазначено, що ФГ "Агроальянс" погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг (розташовані на сайті банку www.pb.ua), Тарифами Банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування.
17. Зазначені заяви про відкриття поточного рахунку та про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не містять умов про погодження між Банком та ФГ "Агроальянс" третейської угоди (третейського застереження).
18. Банк надав витяг з Умов та правил надання банківських послуг, згідно з пунктом 1.1.7.29 яких сторони домовились, що усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають із даного договору та інших договорів між банком та клієнтом або у зв`язку з ними, у тому числі такі, що стосуються їх виконання, порушення, припинення або визнання недійсними, підлягають вирішенню в одному із зазначених судів (за вибором сторони, яка ініціює звернення до суду), у переліку яких зазначений Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз".
19. Вказаний витяг з Умов та правил надання банківських послуг не підписаний ані ФГ "Агроальянс", ані ОСОБА_1.
20. Крім того, 17 квітня 2019 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки №Р1555509761250283733 від 17.04.2019, предметом якого є надання поруки за виконання зобов`язань ФГ "Агроальянс" за договорами приєднання до розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" і розділу 3.2.2 "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua/terms.
21. У тексті договору поруки №Р1555509761250283733 від 17.04.2019 відсутні жодні зазначення про погодження між Банком та ОСОБА_1 третейської угоди (третейського застереження).
Позиція Верховного Суду
22. Відповідно до положень частини 2 статті 24, частини 2 статті 25 і частини 2 статті 253 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення у справах щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів, ухвалені апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції.
23. З огляду на встановлені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
24. Предметом розгляду в цій справі є заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.
25. Згідно з положеннями статті 351 Господарського процесуального кодексу України питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 56 Закону України "Про третейські суди".
26. Порядок розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду визначений статтею 354 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 3 якої при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
27. Згідно з пунктом 4 статті 355 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, зокрема, якщо: рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди. Аналогічна підстава для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа передбачена в пункті 4 частини 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди".
28. З огляду на положення наведеної правової норми з`ясування відсутності або наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду здійснюється господарським судом, зокрема, на підставі третейської угоди, обов`язок подання якої одночасно із вказаною заявою передбачений пунктом 2 частини 4 статті 353 Господарського процесуального кодексу України.
29. Відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про третейські суди" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (частина 1). Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує (частина 3). Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору (частина 6).
30. Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що укладення між сторонами основного договору третейської угоди не передбачає автоматичного поширення цієї третейської угоди на відносини з поручителями за договорами поруки, які такої третейської угоди не містять. Подібний висновок Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах від 30.09.2021 у справі №873/96/21, від 06.10.2021 у справі №873/105/21.
31. За змістом рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський союз" від 26.06.2020 у третейській справі № 63-м/2020 предметом розгляду в зазначеній справі є вимоги про стягнення солідарно з ФГ "Агроальянс" (як позичальника) та ОСОБА_1 (як поручителя) заборгованості за договором б/н від 10.07.2014, укладеним між Банком та ФГ "Агроальянс".
32. Звертаючись до суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання зазначеного рішення третейського суду, Банк послався на те, що третейське застереження міститься у пункті 1.1.7.29 Умов та правил надання банківських послуг, витяг з яких доданий до заяви.
33. Однак Банк не надав доказів, які б свідчили про те, що ФГ "Агроальянс" при підписанні відповідних заяв від 10.07.2014 ознайомилось і погодилось із Умовами та правилами надання банківських послуг саме в такій редакції, яка наведена в наданому Банком витязі, з урахуванням того, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua Умови та правила надання банківських послуг неодноразово змінювалися Банком у період часу з моменту виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до третейського суду з відповідним позовом.
34. Роздруківка із сайту Банку не може бути належним доказом такого ознайомлення відповідача, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила надання банківських послуг. Верховний Суд неодноразово викладав подібний за змістом висновок щодо застосування норм права в подібних правовідносинах у своїх постановах, зокрема від 31.08.2021 у справі №876/47/20, від 06.10.2021 у справі №876/55/21, від 03.07.2019 у справі №342/180/17.
35. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, зокрема, звернула увагу на те, що в переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку Банк). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
36. Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає, що неможливо застосувати до відповідних правовідносин правила частини першої статті 634 Цивільного кодексу України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк".
37. Отже, без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг наданий Банком витяг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до правовідносин між сторонами, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
38. З огляду на викладене Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ця справа не підвідомча третейському суду, оскільки Банк на виконання вимог пункту 2 частини 4 статті 353 Господарського процесуального кодексу України не надав належних доказів, які б підтверджували обставини укладення між Банком і ФГ "Агроальянс" та між Банком і ОСОБА_1 третейської угоди (третейського застереження) відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про третейські суди".
39. При цьому Суд враховує неможливість вважати складовою частиною укладених між учасниками справи, відповідно, договору б/н від 10.07.2014 та договору поруки №Р1555509761250283733 від 17.04.2019 Умов та правил надання банківських послуг Банку, зокрема пункту 1.1.7.29, яким передбачено третейське застереження, оскільки наданий Банком витяг не містить підписів відповідачів, тоді як ні в підписаній ФГ "Агроальянс" заяві, ні в тексті договору поруки не міститься умова щодо третейського застереження.
40. У зв`язку з наведеним Суд відхиляє викладені в апеляційній скарзі аргументи Банку про надання ним належних та допустимих доказів щодо приєднання відповідачів до Умов та правил надання банківських послуг тощо, адже вони по суті зводяться до заперечень проти усталеної правової позиції Верховного Суду, підстав для відступу від якої під час розгляду цієї справи Суд не вбачає.
41. Також Суд відхиляє посилання Банку на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 09.07.2018 у справі №202/19403/13-ц, від 21.03.2018 у справі №441/569/17, від 755/18246/15-ц, від 06.02.2018 у справі №755/2720/16-ц, від 20.03.2019 у справі №208/9772/14, оскільки зазначені постанови прийняті до ухвалення постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, в якій сформована відповідна правова позиція щодо застосування норм права в подібних правовідносинах.
42. Крім того, Суд вважає безпідставним посилання Банку на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.03.2019 у справі №910/8665/17, від 04.06.2019 у справі №873/8/19, від 27.06.2019 у справі №873/19/19, від 11.07.2019 у справі №910/8692/17, від 13.11.2019 у справі №873/51/19, від 24.12.2019 у справі №870/45/19, від 24.07.2019 у справі №176/2251/18, які стосуються застосування норм права до правовідносин, які не є подібними до справи, що розглядається.
43. Щодо наведених Банком цитат з перелічених постанов Суд враховує, що під час постановлення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не здійснював оцінку законності і обґрунтованості рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський союз" від 26.06.2020 у третейській справі №63-м/2020, зокрема щодо наявності підстав для зобов`язання позичальника повернути фактично отриману суму кредитних коштів, а виходив виключно з наявності підстави для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 355 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 2 частини 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди".