ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/7875/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2021 року (головуючий - Коваль Л. А., судді: Мороз В. Ф., Подобєд І. М.) та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29 липня 2021 року (суддя Ліпинський О. В.)
за скаргою Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" на бездіяльність начальника та державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль"
про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат у розмірі 4 249 170,99 грн.
Історія справи та короткий зміст вимог скарги
1. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2015 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (далі - відповідач, боржник) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, стягувач) 188 370,71 грн. три проценти річних, 3 796 895,54 грн. інфляційних втрат.
2. 27.11.2015 на примусове виконання вказаного рішення суду виданий наказ.
3. 14.01.2016 на виконання цього наказу відкрито виконавче провадження №49812426 та державним виконавцем винесено постанову від 14.01.2016 про накладення арешту на все майно боржника, оголошення заборони на його відчуження.
4. ПАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" звернулося до державного виконавця із заявою про зупинення вчинення виконавчих дій, з огляду на включення боржника до переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 358-р.
5. За заявою боржника постановою від 12.12.2018 державний виконавець зупинив виконавче провадження з підстав, передбачених пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Закон №1404-VIII).
6. 24.02.2021 боржник направив до виконавчої служби заяву про зняття арешту, накладеного постановою державного виконавця від 14.01.2016 з підстав, передбачених пунктом 10 частини 1 статті 34 та частини 4 статті 35 Закону №1404-VIII у зв`язку із включенням боржника до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії (далі - Реєстр) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України № 308 від 23.11.2017.
7. 31.03.2021 виконавча служба у листі № 02133/7341 зазначила про відсутність підстав для зняття арешту з майна боржника.
8. 07.04.2021 боржник звернувся зі скаргою на бездіяльність виконавця, у якій просив, зокрема: (1) визнати протиправною бездіяльність начальника та державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо відмови, вчинення дій по зняттю арешту з майна накладеного постановою від 14.01.2016; (2) зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вчинити дії щодо зняття арешту накладеного постановою від 14.01.2016, у тому числі внести відомості про зняття арешту з майна до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості.
9. Боржник посилається на те, що обставина включення його до Реєстру є однією з підстав для зупинення виконавчого провадження в силу пункту 10 частини 1 статті 34 Закону №1404-VIII, а отже наявні підстави для зняття арешту з майна боржника в порядку частини 4 статті 35 цього Закону.
Узагальнений зміст та обґрунтування оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
10. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2021 року, у задоволенні скарги боржника відмовлено.
11. Суди констатували, що з огляду на положення частини 4 статті 35 Закону №1404-VIII сама по собі обставина внесення боржника до Реєстру за відсутності факту зупинення вчинення виконавчих дій саме у зв`язку з цими обставинами не є підставою для зняття накладеного державним виконавцем арешту.
Касаційна скарга
12. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення скарги на бездіяльність державного виконавця.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги відповідача
13. Суди попередніх інстанцій не врахували, що можливість зняття арешту з майна на підставі пункту 4 статті 35 Закону не залежить від підстав зупинення виконавчого провадження, а залежить від факту включення боржника до відповідного Реєстру. Отже, висновки судів про правомірність відмови державного виконавця у знятті арешту з майна боржника за обставин доведення факту включення його до Реєстру суперечать приписам Закону №1404-VIII.
Позиція Верховного Суду
14. Верховний Суд констатує, що головним питання даного спору є те, чи є обставина включення боржника до Реєстру підставою для зняття арешту з його майна у разі, якщо зупинення виконавчого провадження відбулося не з підстави, передбаченої пунктом 10 частини 1 статті 34 цього Закону №1404-VIII.
15. Відповідь на це питання - ні, накладений виконавцем на майно боржника арешт знімається тільки у разі, якщо включення боржника до Реєстру безпосередньо було підставою зупинення вчинення виконавчих дій. У підтвердження своєї позиції Верховний Суд зазначає про таке.
16. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
17. Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
18. Положеннями частини першої статті 18 ГПК України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
19. Статтею 56 Закону №1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
20. У частині першій статті 34 Закону №1404-VIII міститься дві окремі самостійні підстави зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій:
- у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (пункт 10);
- у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (пункт 12).
21. При цьому положеннями частини 4 статті 19 Закону №1404-VIII саме на сторони виконавчого провадження покладено обов`язок невідкладно письмово повідомити виконавцю, зокрема про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій.
22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на момент звернення відповідача до державного виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження щодо нього вже існували обидві наведені вище та передбачені статтею 34 Закону №1404-VIII підстави для зупинення вчинення виконавчих дій: у 2017 році відповідач був включений до Реєстру, а у 2018 році - до переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації.
23. Проте, як вбачається зі змісту постанови державного виконавця від 12.12.2018, відповідач повідомив орган виконавчої служби тільки про одну з існуючих щодо нього підстав для зупинення вчинення виконавчих дій - включення до переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації. Вказана обставина і стала підставою для зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону №1404-VIII.
24. Частиною 4 статті 35 Закону №1404-VIII встановлено, що арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини 1 статті 34 цього Закону.
25. Також згідно з абзацом 2 частини другої статті 59 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини 1 статті 34 цього Закону.
26. Отже, арешт з майна боржника має бути знятий виконавцем тільки у випадку, якщо вчинення виконавчих дій зупинено з підстави, передбаченої пунктом 10 частини 1 статті 34 цього Закону, тобто можливість зняття арешту залежить саме від підстави зупинення виконавчого провадження.
27. Оскільки у даному випадку виконавче провадження зупинено з іншої підстави, яка передбачена пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону №1404-VIII, передумови для зняття арешту з майна боржника відсутні.
28. Зважаючи на викладене слід погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення скарги боржника на бездіяльність виконавця. Відповідно доводи касаційної скарги Верховний Суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на нормах Закону №1404-VIII.