ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/7142/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Кучерук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 28.10.2021
у складі колегії суддів: Чередка А.Є.- головуючого, Білецької Л.М., Мороза В.Ф.
та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
від 12.05.2021
у складі судді Золотарьової Я.С.
у справі № 904/7142/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер"
про стягнення 1 334 432,33 грн та розірвання договору купівлі-продажу,-
ВСТАНОВИВ:
1. У грудні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" та просило суд:
- стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 1 334 432,33 грн, з яких: 1 126 734,48 - попередня оплата, 71 745,65 грн - проценти за користування чужими коштами, 136 222,20 грн - інфляційне збільшення заборгованості;
- розірвати договір купівлі-продажу № 030118 від 03.01.2018 укладений між позивачем та відповідачем з 04.12.2020.
2. 16.03.2021 представник позивача подав до суду заяву про часткову відмову від позовних вимог, в якій просив суд прийняти відмову позивача від другої позовної вимоги стосовно розірвання договору купівлі-продажу № 030118 від 03.01.2018 укладеного між позивачем та відповідачем.
3. Також, 16.03.2021 представник позивача подав до Господарського суду Дніпропетровської області суду заяву про зміну підстав позову, згідно з якою просив суд стягнути з відповідача на користь позивача як безпідставно набуте майно, грошові кошти у сумі 1 334 432,33 грн з яких: 1 126 734,48 грн - попередня оплата, 71 475,65 грн - проценти за користування чужими коштами, 136 222,20 - інфляційне збільшення заборгованості.
4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" про часткову відмову від позовних вимог задоволено. Провадження у справі в частині розірвання договору купівлі-продажу № 030118 від 03.01.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" закрито.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021 позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" на користь ТОВ "Газфаєр Інвест" грошові кошти у розмірі 1 126 734,48 грн, судовий збір у розмірі 16 901,02 грн; в іншій частині позову відмовлено.
6. Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" звернулося з апеляційною скаргою.
7. Постановою Центрального апеляційного господарського від 28.10.2021 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
8. 04.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2021 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021 у справі № 904/7142/20.
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" у справі № 904/7142/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В. Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.11.2021.
10. Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 904/7142/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2021 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021 у справі № 904/7142/20; призначено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" на 11.01.2022 року о 10:30.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
11. Не погоджуючись з ухваленою постановою, ТОВ "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.
12. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
12.1 Судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/9072/17, № 910/1238/17, № 922/438/17 де Суд зазначив, що оскільки між сторонами існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути як невикористаний аванс, набуті відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
12.2 Судами попередніх інстанцій не враховано, що дії позивача свідчать про те, що він не мав на меті отримати товар. При цьому, судами неповно досліджено зміст договору, а саме пунктів 1.2, 1.3, 2.1, 3.1, 4.6, 4.9, 9.2 та не встановлено чи мало місце невиконання зобов`язань покупцем і не з`ясовано передбачені умовами договору наслідки невиконання його умов.
12.3 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що відповідач виготовив замовлену позивачем продукцію та був готовий поставити її, в порядку передбаченому договором, однак жодних дій з вивезення продукції зі складу відповідача позивач не вчинив.
13. Представник скаржника в судовому засіданні 11.01.2022 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених у ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
14. Товариством з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
15. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
16. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
18. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
18.1 03.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" (продавець) було укладено договір № 030118 (договір).
18.2 Відповідно до пункту 1.1 договору, продавець зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця товар, а покупець приймати товар та оплачувати продавцю його вартість в порядку та в строки, передбачені цим договором.
18.3 Згідно пункту 1.2 договору, асортимент, кількість, місце та строк поставки товару вказується в узгоджених сторонами рахунках та/або специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору.
18.4 Пунктом 1.3 договору передбачено, що оплата покупцем здійснюється за узгодженими цінами, з урахуванням ПДВ, у відповідності з рахунками-фактурами та видатковими накладними, в яких міститься повна інформація про товар (назва, кількість, ціна за одиницю, загальна сума).
18.5 Товар відвантажується продавцем покупцю за погодженими цінами, зазначеними по кожному виду продукції в рахунках/специфікаціях до цього договору (пункт 2.1 договору).
18.6 Пунктом 2.2. договору встановлено, що ціна договору визначається як сумарна вартість партій товару, переданих у власність покупця згідно товарно-супровідних документів протягом терміну дії даного договору.
18.7 Відповідно до пункту 3.1 договору, ціна на товар вказується в узгоджених сторонами рахунках та/або специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору. Сторонами досягнуто домовленості, що покупець здійснює оплату в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів у національний валюті на поточний рахунок продавця у 100% розмірі, якщо інше не передбачено в рахунках, які є невід`ємними частинами цього договору.
18.8 Згідно пункту 4.6 договору, товар, за цим договором, передається у власність покупця на умовах EXW згідно з "Інкотермс" (в редакції 2010 року), за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе 5 км. Перехід ризиків випадкової втрати і ушкодження товару переходить до покупця з моменту отримання товару від продавця і підписання товарно-супровідних документів (перехід права власності на товар).
18.9 Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної (пункт 4.7 договору).
18.10 Відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату № 1 від 03.01.2018 на суму 3 172 431,78 грн за поставку товару, а саме:
- труба ПЕ 100газ SDR 17.6 225х12,8 у кількості 967 м на суму 688 987,50 грн;
- труба ПЕ 100газ SDR 11 250х22,7 у кількості 65 м на суму 88 292,75 грн;
- труба ПЕ 100газ SDR 17.6 250х14,2 у кількості 2 113 м на суму 1 866 412,90 грн.
18.11 Позивачем здійснено оплату вказаного рахунку на суму 3 172 431,78 грн, що підтверджується відповідною банківською випискою та не оспорюється відповідачем.
18.12 Відповідач частково здійснив поставку товару за договором на суму 2 045 694,30 грн, що підтверджується видатковими накладними № 2 від 05.01.2018 на суму 932 736,30 грн та № 12 від 30.01.2018 на суму 1 112 958,00 грн.
19. Аргументи скаржника (пункт 12.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
19.1 Як встановлено судами попередніх інстанцій, виконання сторонами своїх зобов`язань, встановлених договором № 030118 від 03.01.2018, вже було предметом розгляду Господарського суду Дніпропетровської області. Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2020 у справі 904/1707/20 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Євро Труб Полімер" про стягнення заборгованості у розмірі 3 352 934,09 грн за договором поставки № 030118 від 03.01.2018 відмовлено у повному обсязі. Відмовляючи у задоволенні позову позивача у справі № 904/1707/20 суд виходив з того, що в рахунку на оплату № 1 від 03.01.2018 строк поставки товару не визначений, специфікації до договору не укладалися, строки поставки договором також не визначено, а тому прострочки поставки не має, як і підстав для повернення здійсненої позивачем передоплати. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2020 у справі 904/1719/20 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Євро Труб Полімер" про стягнення заборгованості у розмірі 1 334 432,33 грн та визнання договору поставки № 030118 від 03.01.2018 припиненим, відмовлено у повному обсязі. Відмовляючи у задоволенні позову позивача у справі № 904/1719/20 суд виходив з того, що договір № 030118 від 03.01.2018 не припинив свою дію, строк передачі товару договором не визначений, а тому, позивач має право вимагати передання йому товару у будь-який час, а відповідач зобов`язаний цю вимогу виконати у семиденний строк, втім доказів звернення з вимогою про передачу товару матеріали справи не містять, що унеможливлює задоволення позову про стягнення здійсненої передоплати.
19.2 Згідно частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
19.3 Відповідно до Правил Інкотермс термін EXW (англ. "ex works" - франко-склад, франко-завод) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Ці умови поставки покладають мінімальні обов`язки на продавця і покупець повинен нести всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають, щоб продавець узяв на себе обов`язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.
19.4 Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 23.11.2020 направлено відповідачу лист з вимогою у 7-ми денний термін здійснити поставку товару по договору (а.с. 73-76), втім відповідачем поставку не здійснено, товар позивачу не передано (докази відсутні).
19.5 Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач на адресу відповідача направив лист-вимогу від 04.12.2020, в якій просив вважати договір розірваним з 04.12.2020 та повернути суму попередньої оплати у розмірі 1 126 734,48 грн, яка є різницею між здійсненою передоплатою та вартістю поставленого товару (3 172 431,78 грн - 2 045 694,30 грн), втім доказів направлення цього листа та його отримання відповідачем матеріали справи не містять. Пунктом 9.2 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом календарного року, фактично припиняє свою дію після повного розрахунку і виконання сторонами свої зобов`язань по даному договору. Згідно з пунктом 9.4 договору, договір може бути розірвано з письмового повідомлення сторони, що розриває договір, не менше, ніж за 20 календарних днів до запланованої дати розірвання договору. Сторона ініціатор розірвання договору відшкодовує іншій стороні всі витрати, пов`язані з виконанням договору. До матеріалів даної справи сторонами також не подано доказів встановлення ними у договорі, специфікації, рахунку чи іншим шляхом строку здійснення поставки за договором, а п. 9.2. договору сторони визначили моментом припинення дії договору повне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.
19.6 Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на адресу позивача було направлено повідомлення № 174 від 28.12.2020 про розірвання договору у зв`язку із неналежним виконанням позивачем вимог договору (а.с. 43). Позивачем на адресу відповідача було направлено відповідь від 24.01.2021, в якій він зазначив, що не заперечує проти дострокового розірвання договору та пропонує відшкодувати витрати у розмірі 1 126 734,48 грн (а.с. 39).
19.7 З огляду на викладене, виходячи з умов п.п. 9.2., 9.4. договору, обміну сторонами листами про розірвання договору (а.с. 39,43), та приписів статті 651 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що договір поставки № 030118 від 03.01.2018 є розірваним за взаємною згодою сторін з січня 2021.
19.8 Згідно частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
19.9 Відповідно до частини сьомої статті 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.
19.10 Відповідно до частини другої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
19.11 Враховуючи наведене, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що на час постановлення рішення у справі, договір поставки № 030118 від 03.01.2018 є розірваним, зобов`язання сторін за ним припинились, що виключає виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару на суму здійсненої передоплати у розмірі 1 126 734,48 грн.
19.12 Згідно частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
19.13 У той же час, пунктом 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.
19.14 Відтак, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач зобов`язаний повернути набуті ним грошові кошти у розмірі 1 126 734,48 грн, враховуючи, що підстава, на якій вони були набуті, відпала після розірвання договору.
19.15 З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про застосування до спірних правовідносин приписів статті 1212 Цивільного кодексу України та наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 1 126 734,48 грн.
19.16 Верховний Суд враховує, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Аналогічний висновок викладено, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.
19.17 Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
19.18 Суд зазначає, що висновки у наведених скаржником постановах у справах № 910/9072/17, № 910/1238/17, № 922/438/17 та у цій справі (№ 904/7142/20) не можуть вважатися в цьому випадку подібними через те, що на висновки у вказаних справах скаржник послався, виокремивши їх із контексту судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у вказаних справах доказів та встановлених фактичних обставин, зокрема щодо припинення договірних зобов`язань між сторонами.
20. Аргументи скаржника (пункти 12.2, 12.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
20.1 Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
20.2 Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
20.3 Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
20.4 Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
20.5 З огляду на викладене, вказані аргументи скаржника фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.
21. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
22. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
23. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
24. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
25. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
26. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.
27. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
28. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішення та постанови були дотримані.
29. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,