ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 908/5303/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14 вересня 2021 року (головуючий - Березкіна О.В., судді: Іванов О.Г., Антонік С.Г.) та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15 червня 2021 року (суддя Черкаський В.І.), що прийняті за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛІСС-ТУР" на бездіяльність державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛІСС-ТУР"
до Запорізького державного підприємства "Радіоприлад",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: (1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Еліт Сервіс" в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Еліт-Сервіс", (2) Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
про витребування майна із чужого незаконного володіння.
ІСТОРІЯ СПОРУ
1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.06.2021 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛІСС-ТУР" (далі ТОВ "УЛІСС-ТУР") від 31.05.2021 (вх. № 44/08-13/21 від 01.06.2021 року) задоволено.
1.1. Місцевий господарський суд визнав неправомірною бездіяльність державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) допущену у виконавчому провадженні № 50601028 від 25.03.2016, яка (на думку суду) полягала у надмірно тривалому виконанні наказу Господарського суду Запорізької області від 02.03.2016 у справі № 908/5303/15 та зобов`язано останнього невідкладно провести виконавчі дії відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" з примусового виконання згаданого наказу.
2. За наслідками здійснення апеляційного провадження, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2021, ухвалу господарського суду першої інстанції залишено без змін.
3. Не погодившись із судовими рішеннями, Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить їх скасувати та відмовити у задоволенні скарги ТОВ "УЛІСС-ТУР" на дії державного виконавця.
3.1. Скаржник стверджує, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з неправильним застосуванням приписів Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, статей 1, 5, 13, 18, 19, 51 цього Закону, а також порушенням ряду положень Господарського процесуального кодексу України.
3.2. Скаржник вказує, що в порушення наведених правових норм судами попередніх інстанцій не було враховано, що саме по собі тривале невиконання судового рішення не може свідчити про бездіяльність виконавчої служби, оскільки спірне виконавче провадження має певні особливості виконання та труднощі, що виникають в процесі його здійснення.
Крім того, скаржник посилається на те, що судами не було надано оцінку матеріалам виконавчого провадження, з яких чітко вбачається вжиття державним виконавцем усіх можливих заходів задля виконання рішення суду. Більше того, з цих матеріалів слідує неодноразове оскарження дій державного виконавця боржником, які суди визнавали правомірними.
3.3. Крім цього, скаржник також підкреслює, що судами не встановлено та не зазначено, з якого саме моменту ТОВ "УЛІСС-ТУР" вважає порушеним його права та законні інтереси за захистом яких воно звернулося до суду та з якого саме моменту обліковується визначений законом строк на звернення до суду із відповідною скаргою.
4. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2021 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у даній справі. Перегляд оскаржуваних судових рішень ухвалено здійснити в порядку письмового провадження.
5. В подальшому до суду касаційної інстанції від ТОВ "УЛІСС-ТУР" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останнє заперечує проти усіх доводів скаржника та просить у задоволенні скарги відмовити.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
6. Згідно із частинами першою - другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
8. Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.12.2015 витребувано у Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" на користь ТОВ "УЛІСС-ТУР" наступне майно: насос багатоступневий секційний ЦНГ-60*198, ІНВ № 450126; насос багатоступеневий секційний ІНВ № 450136; насос багатоступеневий секційний ЦНГ-60*198, ІНВ № 450127; збірка електрозасувок і колонок дистанційного управління РТЗО ІНВ № 400520; щит станції управління (ШСУ) ІНВ № 400521; щит станції контроля управління котельною МА-151841, ІНВ № 400522; фільтр ФNА - катіонитовий, ІНВ № 585169; фільтр ФNА - катіонитовий, ІНВ № 585170; фільтр ДСА - 75, ІНВ № 585175; сепаратор безперервної продувки ХВ - 850 ІНВ № 585180; паровий котел ДКВР - 20/13 ІНВ № 585472; паровий котел ДКВР - 20/13 ІНВ № 585455; котел водогрійний ТВГМ-30 ІНВ № 585452; котел водогрійний ТВГМ-30 ІНВ № 585453; котел водогрійний ТВГМ-30 ІНВ № 585454; деаераційна колонка ДСА - 75 ІНВ № 585173; деаераційна колонка ДСА-75 ІНВ 585174; деаераційна колонка ДСА-75 ІНВ № 585175; деаераційна колонка ДА-100 ІНВ № 585476; автомат газоводи АТ 201 ІНВ №902346; деаераційний бак-ДА-25 ІНВ № 585176; деаераційний бак - ДА-25 ІНВ № 585177; деаераційний бак - ДА-25 ІНВ № 585178; деаераційний бак ДА-25 ІНВ № 585179; вентилятор дуттьовий ВДН 12,5*1500 ІНВ № 440724; вентилятор дуттьовий ВДН 12,5*1500 ІНВ № 440725; вентилятор дуттьовий ВДН 12,5*1500 ІНВ № 440726; вентилятор дуттьовий ВДН 10*1500; вентилятор дуттьовий ВДН 10*1500 ІНВ № 440727; насос К 80-65-160 ІНВ № 450062, насос центр обіжний Х50-32-125 ІНВ № 450077; насос центр обіжний 4 км-12 ІНВ № 450158; насос ЗВ-200*2 ІНВ № 450139; насос ЗВ-200*2 ІНВ № 450140; насос ЗВ-200*2 ІНВ № 450141; агрегат електронасосний АХПО-50 ІНВ № 450230; димосос Д-13,5*2 ІНВ № 450149; димосос Д-13,5*2 ІНВ № 450150; димосос Д-13,5*2 ІНВ № 450151; димосос Д-13.5*2 ІНВ № 450152, шляхом забезпечення ТОВ "УЛІСС-ТУР" доступу для демонтажу та вивезення вказаного майна, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 3.
9. 02.03.2016 місцевим господарським судом видано відповідний наказ на виконання рішення суду.
10. В подальшому, наказ Господарського суду Запорізької області від 02.03.2016 був пред`явлений до виконання Комунарському відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
11. Звертаючись із скаргою на бездіяльність державного виконавця, стягувач по справі - ТОВ "УЛІСС-ТУР" посилався на те, що наказ господарського суду від 02.03.2016 не виконаний до теперішнього часу внаслідок того, що державний виконавець не здійснює всіх належних дій щодо його виконання.
12. Задовольняючи вказану скаргу, господарський суд першої інстанції (з висновками якого погодився й апеляційний господарський суд) виходив з того, що виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) дійсно не було вчинено всіх можливих дій, в межах своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" задля виконання судового рішення, а ті дії, що були вчинені не призвели до належного результату, тобто до виконання рішення суду в повному обсязі.
Суд констатував, що факт тривалості виконавчого провадження більше 5 років, свідчить про неправомірну бездіяльність державного виконавця і є порушенням права ТОВ "УЛІСС-ТУР" на справедливий судовий розгляд.
13. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
14. Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
15. Статтею 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
16. Так, рішення Господарського суду Запорізької області від 01.12.2015 у справі № 908/5303/15, що набрало законної сили, та на виконання якого видано відповідний наказ, згідно з положеннями наведених норм є обов`язковим до виконання.
17. Відповідно до частини 4 статті 147 ГПК України судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень.
18. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, безпосередньо визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
18.1. Відповідно до статті 1 вказаного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
18.2. Згідно приписів частин 1 та 2 статті 14 Закону України "Про виконавче провадження", учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 та 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.
18.3. За змістом частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
19. Як встановлено судами, рішення суду від 01.12.2015 досі не виконане.
20. 01.10.2020 державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломієць О.Є. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу від 02.03.2016 у справі № 908/5303/15.
21. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.12.2020 вказану постанову про закінчення виконавчого провадження скасовано.
22. Листом від 30.03.2021 за № 53215 Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повідомив, що після скасування його постанови 07.12.2020 по дату вказаного листа ним здійснювались виїзди до боржника, однак не вдалось потрапити на територію через карантин.
22.1. Крім того, з цього ж листа вбачається, що боржник надавав доступ до спірного майна, однак його вилучення потребувало залучення відповідних спеціалістів.
23. За змістом пунктів 15, 20 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.
23.1. Водночас, в ході розгляду цієї справи скаржником не було надано судам доказів того, що ним вживались заходи щодо залучено до виконання рішення суду необхідних спеціалістів майже протягом року, а тому колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що виконавець мав всі необхідні повноваження для того, щоб виконати вищевказане рішення суду, забезпечити витребування наявного майна, однак тривалий час цього не робив.
24. Більш того, суди установили, що державний виконавець неодноразово закривав виконавче провадження і такі рішення скасовувались судами, що також свідчить про неналежне виконання ним своїх обов`язків щодо виконання судового рішення.
25. Як раціонально вказав апеляційний господарський суд, хоча в матеріалах справи і містяться відповідні запити державного виконавця, проте, обмежуючись лише направленням запитів, державний виконавець не використовував у повному обсязі свої повноваження задля виконання рішення суду, оскільки метою здійснення певних дій є кінцевий результат, на отримання якого державний виконавець має законодавчі важелі впливу. Здійснення лише формальних дій, а не певних заходів свідчить про бездіяльність державного виконавця.
26. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
26.1. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказує, що право на суд, захищене статтею 6 Конвекції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції"). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").
26.2. Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення ЄСПЛ у справі "Піалопулос та інші проти Греції").
27. Позаяк в обставинах цього спору державним виконавцем не було вчинено всіх можливих дій, в межах своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", а ті, що були вчинені не призвели до належного результату, тобто до виконання рішення суду в повному обсязі, висновки судів про те, що бездіяльність виконавця у такому випадку слід вважати протиправною є правильними та такими, що узгоджуються з нормами національного законодавств та приписами Конвенції.
28. Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують і в цілому зводяться до висловлення незгоди із прийнятими рішеннями.
29. Окремо колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відмічає, що триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом.
29.1. Таким чином, бездіяльність виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається, а тому доводи касаційної скарги і у цій частині є безпідставними.