1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/20567/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА ЛІНК" - Гиров К.А., адвокат (ордер АЕ № 1020497),

відповідача - Антимонопольного комітету України - Чернюшок М.І. (в порядку самопредставництва),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелект Дніпро Телеком" - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Антимонопольного комітету України

на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2021 (суддя Шкурдова Л.М.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 (головуючий суддя: Хрипун О.О., судді: Шаптала Є.Ю., Чорногуз М.Г.)

у справі № 910/20567/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА ЛІНК" (далі - Товариство, позивач)

до Антимонопольного комітету України (далі - АМК, відповідач, скаржник),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелект Дніпро Телеком" (далі - ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком", третя особа)

про визнання недійсним та скасування рішення.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання недійсним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №39-р/тк від 04.11.2020 у справі № 54/23-18 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", (далі - Рішення АМК) у частинах, які стосуються Товариства.

Позовна заява мотивована, зокрема, тим, що висновки викладені в Рішенні АМК не підтверджуються відповідними доказами, зроблені на припущеннях і не свідчать про порушення Товариством вимог законодавства про захист економічної конкуренції; поведінка Товариства не є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів і ґрунтується на суб`єктивній думці посадових осіб відповідача, які проводили перевірку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2021 зі справи № 910/20567/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021, позов задоволено повністю з посиланням на його обґрунтованість.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі АМК просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

АМК в обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказує на те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19 (в частині необхідності здійснення оцінки доказів у справах про оскарження рішень АМК України, які стосуються спотворення результатів торгів у порядку частини другої статті 86 ГПК України, враховуючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності) та від 23.03.2021 у справі № 910/4542/20 (щодо необхідності дослідження обставин справи, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв`язку, незалежно від фактично - доказової бази).

Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано те, що обмін інформацією та координація поведінки суб`єктів господарювання може бути доведена сукупністю доказів за відсутності прямих доказів таких дій (постанова Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 910/2988/18); також стосовно договорів оренди, відповідність дій суб`єкта господарювання нормам цивільного, господарського, чи податкового законодавства само по собі не свідчить про відсутність порушення чи дотримання ним норм конкурентного права (постанова Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/9166/19).

За доводами скаржника, судами попередніх судових інстанцій надано оцінку доказам, на підставі яких АМК прийнято оскаржуване Рішення окремо, без врахування вірогідності та взаємного зв`язку таких обставин в сукупності, що в свою чергу свідчить про неврахування наведених позицій Верховного Суду.

АМК неодноразово зазначав, що доказами, зібраними у справі № 54/23-18 доводиться, а дослідженням усієї сукупності факторів, що об`єктивно могли вплинути на поведінку учасників, не спростовується висновок Тимчасової адміністративної колегії АМК про те, що позивач та третя особа вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі в закупівлі. При цьому характер та кількість виявлених АМК співпадінь виключають можливість того, що пропозиції конкурсних торгів готувалися позивачем та третьою особою окремо та без обміну інформацією між ними (учасниками торгів).

Крім того, скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається також на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, вказує на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

Товариство у відзиві на касаційну скаргу просило залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на їх ухвалення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Від ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" відзив на касаційну скаргу не надходив.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.

Рішенням АМК:

- визнано, що Товариство і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі в закупівлі "Інформаційно-комунікаційний комплекс 26.20.1 Машини обчислювальні, частини та приладдя до них (302100000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина)", проведеній комунальним підприємством "ІНФО-РАДА-ДНІПРО" Дніпровської 24 (Дніпропетровської) міської ради (ідентифікатор закупівлі в системі UA-2016-10-07- 000253-c) (пункт 1);

- за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, на Товариство накладено штраф у розмірі 2 318 726 (два мільйони триста вісімнадцять тисяч сімсот двадцять шість) гривень (пункт 2);

- визнано, що Товариство і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі в закупівлі "Інформаційнокомунікаційний комплекс з мережевою інфраструктурою функціонуючою в міських закладах охорони здоров`я - 26.20.1 Машини автоматичного обробляння інформації цифрові, подані як системи (32424000-1 Мережеві інфраструктури)", проведеній комунальним підприємством "ІНФО-РАДА-ДНІПРО" Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради (ідентифікатор закупівлі в системі UA-2016-10-03-000215-a) (пункт 4);

- за порушення, зазначене в пункті 4 резолютивної частини цього рішення, на Товариство накладено штраф у розмірі 2 318 726 (два мільйони триста вісімнадцять тисяч сімсот двадцять шість) гривень (пункт 5 );

- визнано, що Товариство і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі в закупівлі "Система ситуаційного спостереження у м. Дніпро - 26.40.3 (32330000-5 Апаратура для запису та відтворення аудіо- та відеоматеріалу)", проведеній комунальним підприємством "ІНФО-РАДАДНІПРО" Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради (ідентифікатор закупівлі в системі UA-2016-10-02-000003-c) (пункт 7);

- за порушення, зазначене в пункті 7 резолютивної частини цього рішення, на Товариство накладено штраф у розмірі 2 318 726 (два мільйони триста вісімнадцять тисяч сімсот двадцять шість) гривень (пункт 8).

Рішенням АМК встановлено, зокрема, що:

- Товариство та ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" є суб`єктами господарювання у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

- розпорядженням адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.10.2018 № 54/21-рп/к було розпочато розгляд справи № 54/19-18 за ознаками вчинення порушень, передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів;

- розпорядженням адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.12.2018 № 54/25-рп/к виправлено описку в розпорядженні від 30.10.2018 № 54/21-рп/к шляхом присвоєння реєстраційного номера справи № 54/23-18;

- Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України було розглянуто справу № 54/23-18, розпочату за ознаками вчинення ТОВ "МЕГА ЛІНК" і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті-6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів вищевказаних торгів;

- Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України під час розслідування справи, встановлено, що Товариство і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" під час участі в Торгах 1 - 3 діяли узгоджено, що підтверджується наступним.

Стосовно Торгів 1:

- комунальним підприємством "ІНФО-РАДА-ДНІПРО" Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради; місцезнаходження: 49100, Україна, Дніпропетровська обл., Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75 (далі - КП "ІНФО-РАДА-ДНІПРО", Замовник) за допомогою електронних закупівель "ProZorro" проведено торги на закупівлю "Інформаційно-комунікаційний комплекс 26.20.1 Машини обчислювальні, частини та приладдя до них (302100000- 4 Машини для обробки даних (апаратна частина)", ідентифікатор закупівлі в системі UA-2016-10-07-000253-c;

- очікувана вартість предмета закупівлі становить 16 719 506,90 грн з ПДВ;

- відповідно до тендерної документації Замовника передбачено надання забезпечення тендерної пропозиції, яке має бути подано у формі банківської гарантії у сумі 465 300,00 грн, завіреної банком;

- до участі в аукціоні допущено два суб`єкти господарювання: Товариство і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком";

- дата та час подання тендерних пропозицій учасниками Торгів 1: Товариства 03.11.2016 - 17:43; ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" 03.11.2016 - 17:59;

- первинні та остаточні пропозиції учасників Торгів 1 : Товариства - первинна пропозиція - 16 719 506,90 грн з ПДВ, остаточна пропозиція -16 719 506,90 грн з ПДВ; ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" - первинна пропозиція - 16 719 506,90 грн з ПДВ, остаточна пропозиція -16 719 506,90 грн з ПДВ;

- за результатами аукціону Замовником переможцем було визначено Товариство, з яким 25 листопада 2016 року укладено відповідний договір;

- встановлено, що Товариство і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" пропонували однакову ціну, яка при цьому дорівнювала очікуваній Замовником, та в ході аукціону не понижували її.

Стосовно Торгів 2:

- замовником за допомогою електронних закупівель "ProZorro" проведено торги на закупівлю "Інформаційно-комунікаційний комплекс з мережевою інфраструктурою функціонуючою в міських закладах охорони здоров`я - 26.20.1 Машини автоматичного обробляння інформації цифрові, подані як системи (32424000-1 Мережеві інфраструктури)", ідентифікатор закупівлі в системі UA2016-10-03-000215-a;

- очікувана вартість закупівлі становить 5 000 000,00 грн з ПДВ;

- відповідно до тендерної документації Замовника передбачено надання забезпечення тендерної пропозиції, яке має бути подано у формі банківської гарантії у сумі 150 000,00 грн, завіреної банком;

- до участі в аукціоні допущено два суб`єкти господарювання: Товариство і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком";

- дата та час подання тендерних пропозицій учасниками Торгів 2 : Товариства 02.11.2016 - 17:43; ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" 02.11.2016 - 18:07;

- первинні та остаточні пропозиції учасників Торгів 2 : Товариства - первинна пропозиція - 5 000 000 грн з ПДВ, остаточна пропозиція -5 000 000 грн з ПДВ; ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" - первинна пропозиція - 5 000 000 грн з ПДВ, остаточна пропозиція -5 000 000 грн з ПДВ;

- за результатами аукціону Замовником переможцем було визначено Товариство, з яким 21 листопада 2016 року укладено відповідний договір;

- встановлено, що Товариство і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" пропонували однакову ціну, яка при цьому дорівнювала очікуваній Замовником, та в ході аукціону не понижували її.

Стосовно Торгів 3:

- замовником за допомогою електронних закупівель "ProZorro" проведено торги на закупівлю "Система ситуаційного спостереження у м. Дніпро - 26.40.3 (32330000- 5 Апаратура для запису та відтворення аудіо- та відеоматеріалу)", ідентифікатор закупівлі в системі UA-2016-10-02-000003-c;

- очікувана вартість предмета закупівлі становить 19 000 000,00 UAH з ПДВ;

- відповідно до тендерної документації Замовника передбачено надання забезпечення тендерної пропозиції, яке має бути подано у формі банківської гарантії у сумі 570 000,00 грн, завіреної банком;

- до участі в аукціоні допущено два суб`єкти господарювання: Товариство і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком";

- дата та час подання тендерних пропозицій учасниками Торгів 3 : Товариства 19.12.2016 - 18:00; ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" 19.12.2016 - 20:59;

- первинні та остаточні пропозиції учасників Торгів 3 : Товариства - первинна пропозиція - 19 000 000грн з ПДВ, остаточна пропозиція - 19 000 000 грн з ПДВ; ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" - первинна пропозиція - 19 000 000 грн з ПДВ, остаточна пропозиція -19 000 000 грн з ПДВ;

- за результатами аукціону Замовником переможцем було визначено Товариство, з яким 01 лютого 2017 року укладено відповідний договір;

- встановлено, що Товариство і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" пропонували однакову ціну, яка при цьому дорівнювала очікуваній Замовником, та в ході аукціону не понижували її.

За результатами аналізу інформації та матеріалів, отриманих під час розгляду антимонопольної справи № 54/23-18 АМК встановлено, що Товариство і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" погодили свою поведінку під час підготовки пропозицій конкурсних торгів та участі в Торгах 1 - 3, які проводив Замовник, з метою перемоги Товариства, що підтверджується наступним:

- спільним використанням однакових ІР-адрес під час здійснення господарської діяльності та підготовки до участі в Торгах. Встановлено доступ до мережі Інтернет за IP-адресами НОМЕР_1 під час участі в торгах 1 та 2 та НОМЕР_2 під час участі в торгах 3, які в обох випадках надавало ТОВ "Фрегат-СП". Відповідно до отриманої від ТОВ "Фрегат-СП" інформації зазначені ІР-адреси є динамічними та належать до NAT (Network Address Translation), тобто не надаються в користування одному визначеному абоненту. Крім того, ТОВ "Фрегат-СП" повідомило про відсутність технічної можливості для збереження ідентифікаційних даних користувачів за періоди, що перевищують декілька місяців. АМК встановлено, що засновником ТОВ "Фрегат-СП" на час підготовки та участі Товариства і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" у Торгах 1 - 3, було ТОВ "Фрегат ТВ". Одним із співзасновників ТОВ "Фрегат ТВ" на час підготовки й участі Товариства і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" у Торгах 1 - 3 був ОСОБА_1 із часткою 2,5%. Співзасновник ТОВ "Фрегат ТВ" ОСОБА_1 під час проведення Торгів 1 та 2 займав посаду директора в ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком". Крім того, згідно з Єдиним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, місцезнаходження на момент підготовки та участі в Торгах 1 - 3, Товариство і ТОВ "Телеміст" та ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком", на момент підготовки та участі в Торгах 1 - 2: м. Дніпро, вул. Собінова, 1; обидва учасники Торгів 1 - 3 використовували однакові ІР-адреси для подання податкової звітності, доступ до мережі Інтернет за ІР-адресою НОМЕР_3 надавало ТОВ "Телеміст", яке було засновником (100%) Товариства на час підготовки та проведення Торгів 1 - 3;

- спільним використання засобів зв`язку. АМК встановлено, що Товариство і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" при надходженні повідомлень по системі дистанційного обслуговування рахунків використовують однаковий номер телефону;

- схожістю документів та наявність однакових помилок у документах, наданих у складі пропозицій конкурсних торгів;

- поданням своїх пропозицій в один і той же день та з невеликою часовою розбіжністю;

- одночасним отриманням банківських гарантій;

- наданням у складі тендерних пропозицій договорів оренди щодо оренди одних і тих самих транспортних засобів у підприємця, що був одночасно директором підприємства-засновника (ТОВ "Телеміст") одного з Учасників Торгів 1 - 3;

- однаковими характеристиками деяких електронних файлів ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" і Товариства, що завантажені в електронну систему закупівель для участі в Торгах 1 - 2;

- економічною поведінкою Товариства та ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" під час підготовки та проведення Торгів 1 - 3, а саме: учасники не знижували ціну під час аукціонів;

- наданням ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" безвідсоткової поворотної фінансової допомоги Товариству, а також засновнику Товариства на той час - ТОВ "Телеміст";

- наявністю сталих господарських зв`язків між учасниками Торгів 1 - 3, а також між ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" та ТОВ "Телеміст" - засновником одного із учасників Торгів;

- залученням ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" під час господарської діяльності працівника (бухгалтера) підприємства-конкурента Товариства, не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників та свідчать про узгодження (координацію) учасниками торгів своєї поведінки під час підготовки до участі та участі в Торгах 1 - 3, зокрема про обмін інформацією між ними;

- з огляду на зазначене, за висновками АМК учасники торгів під час підготовки документації для участі в Торгах 1 - 3 діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою;

- характер та кількість виявлених спільних рис можуть виключати можливість того, що тендерні пропозиції Товариства і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" готувалися кожним із них окремо й без обміну інформацією між ними;

- зазначені обставини можуть вказувати на те, що тендерні пропозиції готувалися спільно (або однією і тією ж особою) та мав місце обмін інформацією між учасниками торгів;

- отже, за висновками АМК доказами зібраними у справі, доводиться, а дослідженням усієї сукупності факторів, що об`єктивно могли вплинути на поведінку відповідачів в антимонопольній справі, не спростовується те, що вищезазначені дії учасників торгів є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів торгів, проведених комунальним підприємством "ІНФО-РАДА-ДНІПРО" Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради у 2016 році: ідентифікатор закупівлі в системі: UA-2016-10-07-000253-c;UA-2016-10-03-000215-a; UA-2016-10-02-000003-c);

- за висновками АМК, вказані факти у їх сукупності та встановлені ним у розгляді антимонопольної справи обставини свідчать, що така поведінка учасників торгів становить порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендера (торгів), заборонених відповідно до пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, учасники торгів тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже, спотворили результат проведених Торгів, порушивши право замовників на отримання найбільш ефективних для них результатів, а відтак вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України "Про захист економічної конкуренції".

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним в оспорюваних його частинах.

Задовольняючи позов про визнання недійсним Рішення АМК у частинах, які стосуються позивача, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що:

- послуги доступу до мережі Інтернет за вказаними в рішенні тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 39-р/тк від 04.11.2020 у справі № 54/23-18 IP-адресами надавались за допомогою технології NAT (Network Address Translation), яка передбачає можливість надання провайдером доступу до мережі багатьом користувачам за єдиною публічною та "плаваючою" IP-адресою. При використанні NAT ідентифікувати конкретного абонента неможливо. Вказані обставини підтверджені провайдером ТОВ "Фрегат-СП", яким повідомлено про відсутність технічної можливості для збереження ідентифікаційних даних користувачів за періоди, що перевищують декілька місяців. Центром підготовки інструкторів та підтримки академій Cisco НТУ Дніпровська політехніка, що спеціалізується на підготовці та сертифікації фахівців технічної підтримки комп`ютерних систем в таких областях, як установка, профілактичне обслуговування, організація мереж, безпека і усунення несправностей, настройка, експлуатація та усунення несправностей маршрутизованих і комутованих мереж, а також встановлення та перевірка підключення до віддалених вузлів в глобальній мережі (WAN) було надано роз`яснення від 16.04.2021, що Технологія NAT (Network Address Translation - "перетворення мережевих адрес") надає можливість одночасного та автономного використання однієї IP-адреси декількома споживачами послуги доступу до мережі Інтернет. В стандарті RFC 3022 ( https://www.rfc-editor.org/rfc/rfc3022.html) цей метод описано як NAPT (Network Address Port Translation). При застосуванні технології NAT тобто механізму характерного для TCP/IP, відбувається перетворення приватних IP-адрес у зовнішні версії IPv4 (протоколи стандартизованих методів міжмережевої взаємодії в мережі Інтернет). При цьому, абонентам надаються локальні (сірі) IP-адреси, які не використовуються самостійно в мережі Інтернет. Провайдером використовуються публічні (білі) IP-адреси, метою яких є поєднання та маскування локальних IP-адрес великої кількості під однією білою IP-адресою. Таким чином, одночасне підключення певної кількості автономних та незалежних один від одного абонентів до мережі Інтернет здійснюється через одну публічну IP-адресу (пул адрес). Можна констатувати факт можливості відображення однієї IP-адреси у певної кількості користувачів одночасно, за умови, якщо при виході в мережу Інтернет щодо них застосовано викладені вище технології. Фактичні адреси місця розташування та підключення кожного такого користувача є різними, а користувачі не можуть знати інших користувачів та про їх поєднання під однією публічною IP-адресою, оскільки таке поєднання здійснюється системою в автоматичному режимі. При застосуванні технології WI-FI користувач отримує високошвидкісний доступ до мережі Інтернет з будь-якого пристрою без необхідності проводового підключення. До однієї точки доступу може бути підключено одночасно декілька пристроїв, з одночасним виходом до мережі Інтернет. Враховуючи вищенаведене, суди попередніх судових інстанцій дійшли висновку, що подання учасниками торгів тендерних пропозицій з однакових IP-адрес в один день, використання однакових IP-адрес під час господарської діяльності може відбуватися автоматично у декількох користувачів, при цьому адреси місця розташування та підключення кожного такого користувача можуть бути різними, а користувачі не можуть знати інших користувачів та про їх поєднання під однією публічною IP-адресою. У зв`язку з чим не є безумовною підставою кваліфікації дій учасників торгів як антиконкурентних узгоджених дій можливе використання ними однакових IP-адрес. Отже, Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України висновок про антиконкурентні узгоджені дії з цих підстав зроблено на припущеннях;

- Товариство та ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" при надходженні повідомлень по системі дистанційного обслуговування рахунків використовують однаковий номер телефону, проте не зазначено кому саме належить вказаний мобільний номер та яким чином цей номер міг використовуватися для узгодження дій, направлених на спотворення результатів торгів;

- посилання АМК на синхронність дій Товариства та ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" у часі, схожості документів та наявності однакових помилок у документах, наданих у складі пропозицій конкурсних торгів, не має ознак антиконкурентних узгоджених дій, оскільки не свідчить, що між учасниками могла існувати будь-яка змова;

- отримання Товариством банківських гарантії в один день та в одному банку з іншим учасником ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" не може беззаперечно свідчити про антиконкурентні узгоджені дії, оскільки такі висновки зроблені без дослідження надійності інших банківських установ, їх репутації, рейтингу, умов обслуговування, розмірів комісій за надання банківської гарантії. Відповідачем також не встановлено обставини, за яких особи зверталися до АТ "АКБ "Конкорд" для отримання банківської гарантії. При цьому юридична особа вільна у виборі банківських установ, їх умов обслуговування, тому учасники торгів могли звернутися до однієї банківської установи у зв`язку з більш вигідними умовами обслуговування, що не досліджувалось відповідачем;

- посилання відповідача на те, що в обох учасників торгів електронні файли містять документ з однаковою назвою "штатка.pdf", містять однакові помилки у слові "затверджую", були названі однаково довідки, текст яких є ідентичним, не визнано судами як підтвердження вчинення учасниками торгів антиконкурентних узгоджених дій, оскільки такі технічні помилки та способи написання форм пропозицій можуть свідчити про співпадіння дій суб`єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку та не можуть бути беззаперечними доказами наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій) учасників торгів. Встановлені обставини не можуть достовірно свідчити про підготовку документів однією і тією ж особою;

- укладення договорів оренди транспортних засобів з ФОП Шевчук Д.Б. на автомобілі "Volksvagen Transporter" та "Opel Vivaro", не суперечить нормам Закону України "Про захист економічної конкуренції" та не може бути кваліфіковано як антиконкурентні узгоджені дії, оскільки відповідач не зазначив яким чином укладення таких договорів вказує на наявність попередньої змови учасників торгів, відповідачем не зазначено, яким чином укладення таких договорів призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі. При цьому, матеріали справи не містять доказів обізнаності учасників торгів про укладення договорів оренди на вищезазначені автомобілі з ФОП Шевчук Д.Б;

- відповідачем не встановлено причинного зв`язку між залученням ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" на підставі цивільно-правових відносин для подання реєстраційної заяви платника податку на додану вартість форма № 1-ПДВ фізичної особи, яка працює бухгалтером Товариства, та підготовкою і поданням пропозицій учасниками торгів. Тобто не з`ясовано, як встановлені обставини свідчать про узгодженість дій та спотворення результатів торгів. Відповідачем не доведено того, що Євдущенко В.С. була залучена до безпосереднього складання тендерної документації та була обізнана щодо інформації, яка є конкурсною і підлягає відкриттю лише замовнику. Чинним законодавством не встановлено заборони щодо того, що особи, які уповноважені юридичною особою на вчинення певних дій, не можуть перебувати у трудових відносинах з іншою юридичною особою. Відповідачем не встановлено, що Євдущенко В.С. брала участь у формуванні конкурсних пропозицій Товариства чи ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком", отже, висновок відповідача, що між учасниками торгів відбувся обмін інформацією у такий спосіб носить характер припущення;

- ціна, запропонована Товариством є меншою, а посилання відповідача на однакову ціну учасників торгів є необґрунтованими;

- саме лише перебування Товариства та ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" у фінансових та господарських відносинах, що не суперечать приписам чинного законодавства, не є свідченням узгодженості дій між зазначеними особами як учасниками торгів. Одночасно з цим, суди зауважили, що склад засновників учасників торгів є різним, яким чином надання фінансової допомоги свідчить про вчинення учасниками торгів антиконкурентних узгоджених дій відповідачем не наведено;

- встановлені обставини у своїх сукупності не свідчать про можливе здійснення учасниками торгів обміну інформацією при підготовці конкурсної пропозиції, а отже висновок АМК про антиконкурентні узгоджені дії Товариства з іншим учасником торгів, зроблено на припущеннях.

За вказаних вище обставин, суди попередніх судових інстанцій дійшли висновку про недоведеність відповідачем вчинення учасниками торгів антиконкурентних узгоджених дій, передбачених приписами статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Одним з доводів касаційної скарги АМК є, зокрема, посилання на те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19 (в частині необхідності здійснення оцінки доказів у справах про оскарження рішень АМК України, які стосуються спотворення результатів торгів у порядку частини другої статті 86 ГПК України, враховуючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності) та від 23.03.2021 у справі № 910/4542/20 (щодо необхідності дослідження обставин справи, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв`язку, незалежно від фактично - доказової бази).

Крім того скаржник зазначає, що судами попередніх судових інстанцій оцінено кожен зібраний АМК доказ окремо, а не з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України.

Скаржник звертає увагу на нездійснення як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій юридичної оцінки обставин, на які АМК посилалося в оскаржуваному рішенні, як на обставини, які у сукупності з іншими доказами свідчать про наявність порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Також скаржник вказує про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у подібних правовідносинах.

Стосовно наведених доводів АМК Верховний Суд зазначає таке.

Як вбачається із з`ясованого попередніми судовими інстанціями змісту Рішення АМК, згідно з останнім дії позивача кваліфіковано за ознаками пункту 4 частини другої статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210). З цього, зокрема, виходить суд касаційної інстанції у розгляді даної справи.

Відповідно до приписів Закону № 2210:

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);

- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац перший частини першої і частина друга статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону № 2210.

За приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Водночас згідно з частиною першою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 2210 встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.

Таким чином, у розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону № 2210 змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Близька за змістом правова позиція висловлена у низці постанов Верховного Суду, в тому числі в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 зі справи № 924/381/17, від 12.06.2018 зі справи № 922/5616/15, від 18.10.2018 зі справи № 916/3214/17, від 18.12.2018 зі справи № 922/5617/15, від 05.03.2020 зі справи № 924/552/19, від 11.06.2020 зі справи № 910/10212/19, від 22.10.2019 зі справи № 910/2988/18, від 05.08.2018 зі справи № 922/2513/18, від 07.11.2019 зі справи № 914/1696/18, від 02.07.2020 зі справи № 927/741/19, і підстави для відступу від неї відсутні.

Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності .

Закон України "Про захист економічної конкуренції" не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України.

Зазначена правова позиція Верховного Суду є сталою та послідовною. Про необхідність врахування наведеної правової позиції у застосуванні приписів статті 86 ГПК України зазначалося у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 22.10.2019 зі справи № 910/2988/18, від 05.08.2019 зі справи № 922/2513/18, від 07.11.2019 зі справи № 914/1696/18, від 11.06.2020 зі справи № 910/10212/19, від 02.07.2020 зі справи № 927/741/19, від 26.01.2021 зі справи № 910/2576/20, від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19, від 23.03.2021 у справі № 910/4542/20 (на які, зокрема, посилається скаржник у доводах касаційної скарги).

При цьому застосування приписів статті 86 ГПК України як норми процесуального права має загальний (універсальний) характер для усіх справ.

Суди попередніх судових інстанцій помилково не врахували наведені вище висновки Верховного Суду та оцінили кожний доказ окремо, не здійснивши належної оцінки всіх встановлених обставин справи, виходячи з усієї сукупності обставин та доказів, з`ясованих і досліджених у справі, у їх взаємозв`язку.

Верховний Суд звертає увагу на те, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд також звертає увагу на те, що статтею 79 ГПК України впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності в цілому.

Здійснюючи перегляд судового рішення у цій справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій, на порушення статей 86, 269 ГПК України, не досліджено всіх доказів, що покладені в основу обґрунтування Рішення АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та не надано оцінки щодо всіх обставин та доказів у їх сукупності, взаємозв`язку і вірогідності, кількості та характеру виявлених збігів та всім обставинам, на які посилався АМК у рішенні, стосовно наявності в діях, зокрема, позивача порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, як обставин, які, на думку АМК, у сукупності з іншими доказами, свідчать про наявність порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону № 2210.

За таких обставин Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що суди попередніх інстанцій дослідили та надали оцінку лише кожному доказу окремо, не здійснивши належної оцінки на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, яке ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

При цьому порушення судами попередніх інстанцій вимог статей 86 та 236 ГПК України щодо обґрунтованості судового рішення, оскільки рішення останнього прийняте за неповного і не всебічного дослідження обставин справи, та межі розгляду справи судом касаційної інстанції, що імперативно визначені статтею 300 ГПК України, наразі унеможливлюють ухвалення остаточного рішення у цій справі.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції доходить висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції і направлення справи № 910/20567/20 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд звертає увагу на необхідність з`ясування фактичних обставин справи із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності в цілому.

Доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу про обґрунтованість та законність оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції спростовуються викладеним вище.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що позивач у відзиві вказує, що судами попередніх інстанцій правильно не враховані у розгляді справи висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19 та від 23.03.2021 у справі № 910/4542/20, з огляду на існування, на думку позивача, прийнятих пізніше у часі постанов Верховного Суду, які стосувалися питання аналізу та оцінки доказів, з урахуванням вірогідності і взаємного зв`язку доказів у справі, а саме: постанов Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 910/20229/20 та від 30.09.2021 у справі № 910/13451/20.

Стосовно наведеного Суд зазначає, що Верховний Суд не здійснював та не вбачає підстав для відступу від своєї сталої правової позиції щодо необхідності аналізу та оцінки доказів, враховуючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності, відповідно, такі висновки підлягають обов`язковому застосуванню.

Правові висновки Верховного Суду у справах № 910/20229/20 та № 910/13451/20 стосуються інших правових питань (які не були спірними при розгляді даної справи, враховуючи, що встановлення АМК конкретних обставин, які формували зміст інкримінованого АМК правопорушення в даній справі, здійснювалося з посиланням на відповідні торги, для яких така обставина була встановлена), вони не змінюють та не конкретизують висновки Верховного Суду щодо необхідності аналізу та оцінки доказів, враховуючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності.

З огляду на викладене, наведена позивачем у відзиві на касаційну скаргу судова практика не є релевантною до тих правовідносин, які є спірними у цій справі, у зв`язку з чим доводи позивача у відповідній частині, викладені у відзиві на касаційну скаргу, не можуть бути взяті Судом до уваги.

Посилання позивача на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 910/701/17, Верховний Суд відхиляє з урахуванням того, що висновок Верховного Суду у наведеній справі зроблений у правовідносинах, які не є подібними з правовідносинами у справі, судові рішення в якій переглядаються, враховуючи зміст правовідносин, інше правове регулювання у справі № 910/701/17 (пункт 1 статті 50 та частина третя статті 6 Закону № 2210), інше інкриміноване порушення у наведеній справі у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринках роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, які призвели до обмеження цінової конкуренції.

Аргументи відзиву позивача з посиланням на зміст ухвал Верховного Суду від 25.08.2020 № 910/7972/19 та від 16.06.2020 № 910/13158/19 Суд відхиляє, враховуючи те, що шляхом постановлення ухвал суд вирішує виключно процесуальні питання. Частиною четвертою статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.


................
Перейти до повного тексту