ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 927/738/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Натаріної О.О.,
представників учасників справи:
позивача - Костіна Н.М., Кучер Я.Г., Молотков В.О.,
відповідача - Іващенко В.І., Козаченко О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард"
на рішення Господарського суду Чернігівської області
у складі судді Шморгуна В.В.
від 02.04.2021 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Сулім В.В., Гаврилюк О.М., Коротун О.М.
від 05.10.2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард"
про стягнення 8 329 571,51 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" про стягнення 3 600 000,00 грн заборгованості за поставлений товар, 314 531,51 грн 3% річних, 1 175 040,00 грн інфляційних втрат та 3 240 000,00 грн 2,5% від вартості товару за кожен місяць прострочення.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" зобов`язань за договором поставки мінеральних добрив від 01.04.2016 № 215-АС та специфікації № 1 від 01.04.2016 до вказаного договору щодо оплати поставленого товару.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2021 у справі № 927/738/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021, позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" 3 600 000,00 грн заборгованості за поставлений товар, 1 175 040,00 грн інфляційних втрат, 314 433,69 грн 3% річних та 79 703,84 грн судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 3 600 000,00 грн, 1 175 040,00 грн інфляційних втрат та 314 433,69 грн 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідач у порушення статей 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив позивачу кошти за поставлений товар у розмірі 3 600 000,00 грн у встановлений у Специфікації № 1 до Договору термін, і звернення позивача до суду про захист порушеного права з вимогами про стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних відбулось в межах строку позовної давності;
- позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій не підлягають задоволенню у зв`язку зі спливом позовної давності.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" зазначено пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- застосування судами першої та апеляційної інстанцій: статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 07.10.2021 у справі № 921/768/19; статті 10 Господарського процесуального кодексу України, статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 01.07.2019 у справі № 243/10706/18, від 19.12.2019 у справі № 520/6952/19; частини 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.06.2018 у справі № 804/15389/15, від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14; статті 79 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 07.10.2021 у справі № 921/768/19;
- відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 610 Цивільного кодексу України відносно наявності підстав для стягнення сум податку на додану вартість в структурі ціни поставленого товару, за умов та обставин невиконання продавцем вимог податкового законодавства в частині не взяття зобов`язань зі сплати податку на додану вартість та не отримання покупцем відповідного податкового кредиту через не складення та не реєстрацію таким продавцем податкових накладних.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
4. Розгляд клопотань
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" повторно звернулось до Суду з клопотанням про зупинення виконання/дії рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 927/738/19 до закінчення їх перегляду Верховним Судом.
В обґрунтування зазначеного клопотання заявник посилається на порушення балансу інтересів сторін при розгляді справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також порушення норм процесуального права на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна". Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" зазначає, що Верховний Суд в ухвалі від 18.11.2021, фактично формуючи попередньо свою правову позицію у справі без розгляду її матеріалів, не звернув увагу, що в обґрунтування клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 927/738/19 до закінчення їх перегляду Верховним Судом, яке викладено в тексті касаційної скарзі, скаржник виходив не з мотивів законності/незаконності, справедливості/несправедливості прийнятих оскаржуваних судових рішень, а з обставин, які можуть в майбутньому призвести до визнання таких рішень не тільки неправомірними, а й противоправними, тощо.
Частиною 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
Частиною 1 статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи питання про зупинення виконання/дії судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо. Клопотання про зупинення виконання судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для такого зупинення судового рішення, підтверджені належними доказами.
Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, насамперед вона має бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але суд вирішив питання про їх права та обов`язки) і наявністю доказів на підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19).
Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Твердження скаржника за своїм змістом є абстрактними, декларативними, документально не підтвердженими, а відтак оцінюються Судом як припущення.
Оскільки у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" про зупинення виконання/дії оскаржуваних судових рішень відсутні обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність такого зупинення, відсутні докази вчинення дій з виконання оскаржуваних судових рішень та враховуючи положення статті 129 Конституції України, якою визначено одну із засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, Суд відхиляє клопотання про зупинення виконання/дії рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 927/738/19 до закінчення їх перегляду Верховним Судом.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" до Суду надійшли клопотання та заява про закриття касаційного провадження у даній справі, у зв`язку з тим, що, на думку заявника, наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" підстави касаційного оскарження, що передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не можна розглядати як подібні, а підстави передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованими, з огляду на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19.
5. Позиція Верховного Суду
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 01.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" (надалі - Покупець) був укладений договір поставки мінеральних добрив № 215-АС (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити (передати у власність Покупця) в передбачені цим Договором строки, а Покупець прийняти для використання у своїй підприємницькій діяльності мінеральні добрива (агрохімікати), в подальшому Товар, та вчасно оплатити його повну вартість по цінам цього Договору.
Згідно з пунктом 1.2 Договору ціна, кількість, асортимент, терміни і пункти поставки Товару обумовлюються в додатках або специфікаціях до даного Договору, які погоджуються сторонами попередньо, додаються до цього Договору та є його невід`ємною частиною.
Пунктами 3.1-3.3 Договору передбачено, що Постачальник поставляє Товар партіями в терміни, зазначені в додатках або специфікаціях до цього Договору. Умови поставки викладаються сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "ІНКОТЕРМС-2010". Постачальник здійснює поставку Товару за вибором Покупця, або на базових умовах - FCA "Франко склад" Постачальника.
У пункті 3.4.1 Договору сторони погодили, що з моменту готовності поставити Товар, Постачальник повідомляє Покупця про можливість такої поставки.
Відповідно до пункту 4.1 Договору на підставі рахунку Постачальника на оплату, Покупець проводить попередню оплату кожної партії Товару, зазначеної в додатках або специфікаціях до цього Договору.
Згідно з пунктом 6.1 Договору передавання-приймання Товару здійснюється в пункті поставки відповідно до вимог пункту 1.2 Договору.
Відповідно до пунктів 9.1-9.3 Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 9.1 Договору та закінчується 31.12.2016. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від обов`язку виконати свої зобов`язання за даним Договором в повному обсязі. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені цим договором.
01.04.2016 сторонами підписано специфікацію № 1 до Договору (надалі - Специфікація № 1) на постачання на адресу Покупця наступного Товару: 1. Амофос 12:52 у кількості 100 тон на суму 1 378 170,00 грн без ПДВ; 2. Діамофоска NPK 8:19:29+S у кількості 79,1 тон на суму 867 663,72 грн без ПДВ; 3. Карбамід, 1 000 у кількості 68,6 тон на суму 546 687,12 грн без ПДВ; 4. Азофоска (нітроамофоска) NPK (16:16:16), 1 000 у кількості 29 тон на суму 304 500,00 грн без ПДВ; 5. КАС-32 у кількості 478,02 тон на суму 3 450 921,98 грн без ПДВ. Усього на загальну суму 7 857 531,39 грн з ПДВ.
Відповідно до пунктів 1, 2 Специфікації № 1 упаковка товару: біг-бег, налив. Ціна товару на умовах: самовивіз зі складу у м. Мена.
Згідно з пунктом 4 Специфікації № 1 термін відвантаження Товару - протягом трьох банківських днів з моменту отримання попередньої оплати та заявки на відвантаження від Покупця. Термін оплати Товару - до 01.09.2016. У разі порушення терміну оплати Покупець зобов`язаний оплатити 2,5% від вартості Товару за кожний місяць прострочки.
Листом від 01.04.2016 Постачальник повідомив Покупця про те, що згідно з Договором отримання та вивезення мінеральних добрив товариство може здійснювати за місцем знаходження складу: АДРЕСА_1, де мінеральні добрива знаходяться на зберіганні, повідомивши Постачальника за три дні до бажаного вивезення мінеральних добрив і надання видаткової накладної.
Також Постачальник виставив Покупцю рахунок-фактуру від 01.04.2016 № Р0001554 на оплату мінеральних добрив, зазначених у Специфікації № 1, на загальну суму 7 857 531,39 грн.
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору та Специфікації №1 Постачальник поставив Покупцю мінеральні добрива на загальну суму 7 857 531,39 грн, що підтверджується видатковими накладними:
- № Р00006933 від 01.04.2016 на поставку амофосу 12:52 - 100 тонн; діамофоски NPK 8:19:29+S - 79,1 тонни; карбаміду - 56,45 тонн; азофоски (нітроамофоска) NPK (16:16:16) - 29 тонн, усього на загальну суму 3 600 234,07 грн;
- № Р00005554 від 30.12.2016 на поставку КАС-32 у кількості 98,987 тонн на загальну суму 857 531,39 грн;
- № Р00006911 від 18.01.2017 на поставку КАС-32 у кількості 230,865 тонн на загальну суму 1 999 992,73 грн;
- № Р00006915 від 24.01.2017 на поставку КАС-32 у кількості 57,716 тонн на загальну суму 499 996,02 грн;
- № Р00006918 від 30.01.2017 на поставку КАС-32 у кількості 69,26 тонн на загальну суму 600 002,15 грн;
- № Р00006920 від 01.02.2017 на поставку КАС-32 у кількості 21,192 тонни та карбаміду у кількості 12,15 тон, усього на загальну суму 299 775,03 грн.
На усіх вказаних видаткових накладних від імені Покупця міститься підпис директора ОСОБА_2, який скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард".
Відповідно до наданих банківських виписок Покупець перерахував Постачальнику кошти у загальному розмірі 4 257 531,39 грн з призначенням платежу "згідно рахунку № Р0001554 від 01.04.2016", а саме: 19.12.2016 - 300 000,00 грн, 21.12.2016 - 557 531,39 грн, 18.01.2017 - 2 000 000,00 грн, 24.01.2017 - 500 000,00 грн, 30.01.2017 - 600 000,00 грн, 01.02.2017- 300 000,00 грн.
02.02.2017 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" ОСОБА_14, директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" ОСОБА_2 та бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" ОСОБА_12 підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" становить 3 600 000,00 грн.
05.09.2017, 25.11.2017 та 16.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" нагадування про виконання грошового зобов`язання за Договором, вимогу про сплату 3 600 000,00 грн заборгованості за Договором, передсудову вимогу про сплату заборгованості від 15.04.2019.
Внаслідок невиконання Покупцем своїх зобов`язань за Договором та Специфікацією № 1 щодо оплати отриманого товару у повному обсязі, позивач звернувся із даним позовом.
Задовольняючи позов в частині стягнення 3 600 000,00 грн заборгованості за поставлений товар, 1 175 040,00 грн інфляційних втрат, 314 433,69 грн 3% річних суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем поставки відповідачу мінеральних добрив відповідно до укладеного Договору та Специфікації № 1 на загальну суму 7 857 531,39 грн, оскільки докази на підтвердження поставки відповідачу мінеральних добрив, подані позивачем є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на їх спростування.
Такі висновки суди попередніх інстанцій здійснили на основі таких встановлених обставин справи.
Позивач, на підтвердження виконання ним умов Договору та Специфікації № 1 щодо поставки Покупцю мінеральних добрив на загальну суму 7 857 531,39 грн надав: видаткові накладні № Р00006933 від 01.04.2016, № Р00005554 від 30.12.2016, № Р00006911 від 18.01.2017, № Р00006915 від 24.01.2017, № Р00006918 від 30.01.2017, № Р00006920 від 01.02.2017; акт звірки взаєморозрахунків від 02.02.2017, підписаний обома сторонами; договори поставки, специфікації, рахунки-фактури, видаткові, товарно-транспортні, залізничні накладні, документи щодо переміщення товарно-матеріальних цінностей між складами, відповідно до яких мінеральні добрива для здійснення їх подальшої поставки позивачем відповідачу відповідно до умов Договору та Специфікації № 1 він придбав у інших контрагентів; договір купівлі-продажу від 14.01.2011 та витяг про державну реєстрацію прав на нежитлове приміщення, згідно з якими склад з прибудовою та рампою, розташовані за адресою : АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_1 ; договір безоплатного користування, укладений 09.02.2016 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна", за умовами якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" надано в безоплатне користування частину приміщень складу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності; бухгалтерську довідку від 11.10.2019 № 53, згідно з якою на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" на рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" станом на 30.06.2016 обліковувалась дебіторська заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" в сумі 3 600 000,00 грн; фінансовий звіт (баланс) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" станом на 30.06.2016, у рядку "1125" якого зазначена дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги станом на кінець звітного періоду у розмірі 128 450,4 тис. грн; розшифровку дебіторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" станом на 30.06.2016, рядок "1125" балансу, відповідно до якого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" становить 3 600,2 тис. грн.
Також позивач на підтвердження своїх доводів надав заяви свідків, а саме:
- колишнього директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" ОСОБА_2, яка повідомила, що у 2016 році з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" був укладений договір на поставку добрив приблизно на суму 7 000 000,00 грн на умовах відстрочки платежу. У квітні 2016 році відповідно до укладеного договору та видаткової накладної власним транспортом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" почали вивозити мінеральні добрива зі складу, розташованого у АДРЕСА_1, де знаходились мінеральні добрива Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна". ОСОБА_2 зазначає, що їй відомо, що цей склад належав ОСОБА_1 . Підтвердженням того, що поставка мінеральних добрив відбувалась можуть слугувати внутрішні журнали виїзду та в`їзду автомобільного транспорту, які велись на прохідній Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", матеріалами бухгалтерського обліку, статистичною звітністю з внесення мінеральних добрив у 2016-2017 роках. ОСОБА_2 зазначає, що вона як директор товариства підписувала договір на поставку мінеральних добрив від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" та видаткові накладні. ОСОБА_2 стверджує, що у 2016 році закупівлі мінеральних добрив Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" відбувалась тільки у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна". На час звільнення 28.02.2017 заборгованість близько 3 600 000,00 грн за мінеральні добрива перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" існувала у регістрах бухгалтерського обліку. Справжність підпису ОСОБА_2 на заяві свідка посвідчена уповноваженою на вчинення нотаріальних дій у Виконавчому комітеті Калитянської селищної ради Мирончук В.В. ;
- під час допиту свідка ОСОБА_2 у судовому засіданні щодо поставки мінеральних добрив 01.04.2016 пояснила, що мінеральні добрива зі складу, розташованого у АДРЕСА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" отримувало протягом квітня-травня 2016 року, а видаткова накладна № Р000693 від 01.04.2016 підписана нею вже після остаточного отримання усього товару, зазначеного у ній. Попередня оплата за цією видатковою накладною Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" не здійснювалась та попередню заявку на отримання цього товару не надавали. ОСОБА_2 пояснила, що податковий кредит на поставку за видатковою накладною № Р000693 від 01.04.2016 не оформлювався, оскільки не було податкового зобов`язання, а існувала домовленість скласти податкову накладну, коли виникне потреба;
- колишнього начальника охорони Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" ОСОБА_4, у якій він стверджує, що з 01.04.2016, протягом 2016 року і до 01.02.2017 транспортні засоби з мінеральними добривами заїжджали на територію Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", де розвантажувались в складських приміщеннях в присутності працівників охорони Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард". Завантаження даних транспортних засобів відбувалося на складі, який належав ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, також в присутності працівників охорони Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард". Підтвердженням поставки мінеральних добрив Товариству з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" зі складу за адресою: АДРЕСА_1, в період з 01.04.2016 і до 01.02.2017 можуть слугувати журнал обліку в`їзду, виїзду транспортних засобів з території Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", внутрішні накладні, з відображенням часу, дати, марки ТЗ, державного номерного знаку ТЗ, ПІБ водія, кількості вантажу, ваги, найменування контрагента, який поставляє товар. Справжність підпису ОСОБА_4 на заяві свідка посвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Кезлею В.І.;
- колишнього головного агронома Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" ОСОБА_5, у якій зазначено, що йому відомо про те, що єдиним постачальником мінеральних добрив Товариству з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" у 2016 році було Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна". Також ОСОБА_5 відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" укладало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" договір на поставку мінеральних добрив, перелік яких він і замовляв на забезпечення врожаю 2016-2017 років, а саме, амофос 12:52, азофоска (нітроамофоска) NPK (16:16:16), діамофоска NPK 8:19:29+S, карбамід, КАС-32, поставка яких була розпочата Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" перед посівною з 01.04.2016 протягом 2016 року і десь до лютого 2017 року. Відвантаження Товариству з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" мінеральних добрив Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" відбувалось зі складу, розташованого у АДРЕСА_1, який, як йому відомо, належить ОСОБА_1 . Мінеральні добрива вивозились на склад Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" самовивозом, а завантаження відбувалось в присутності працівників охорони Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард"; у деяких випадках мінеральні добрива вивозились одразу на поле, обминаючи склад Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард". Перехідного залишку мінеральних добрив від постачальників 2015 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" не було. У заяві ОСОБА_5 зазначає, що викладені ним показання можуть бути підтверджені внутрішніми документами Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", а саме актами на списання мінеральних добрив по культурах та по полях, статистичною звітністю №9-б-сг, звітами про врожайність у 2016-2017 роках. Справжність підпису ОСОБА_5 на заяві свідка посвідчена приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнко С.В.;
- під час допиту свідка ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо поставки мінеральних добрив 01.04.2016 він пояснив, що мінеральні добрива вивозились зі складу, який належить ОСОБА_1, приблизно протягом 1,5 місяця. На складі вівся журнал, де ставили свої підписи представники двох сторін (охоронці та інші представники). ОСОБА_5 зазначив, що він з чиїхось слів знає про те, що добрива брались у борг, однак відповідних документів не бачив. Щодо купівлі мінеральних добрив безпосередньо у ОСОБА_1 він зазначив, що у нього брались інші пестициди, а не мінеральні добрива. Про те, що мінеральні добрива (які Товариство з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" брало з цього складу) купували у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна", йому повідомила директор і тендерний комітет, який займався закупівлями;
- колишнього агронома Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" ОСОБА_6, у якій зазначено, що на початок 2016 року були відсутні залишки мінеральних добрив, тому він надавав головному агроному перелік найменувань та необхідну кількість мінеральних добрив, необхідних для забезпечення гарного врожаю 2016-2017 років, а саме: амофос 12:52, азофоска (нітроамофоска) NPK (16:16:16), діамофоска NPK 8:19:29+S, карбамід, КАС-32. Перед посівною з 01.04.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" стало отримувати мінеральні добрива зі складу, який розташований у АДРЕСА_1, що, як йому відомо, належить ОСОБА_1 . Від головного агронома він довідався, що мінеральні добрива Товариству з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" відвантажує Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна", які зберігаються на складі, що належить ОСОБА_1 . У квітні 2016 року він неодноразово їздив на цей склад разом з працівниками охорони Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", де транспортні засоби завантажувались мінеральними добривами, а саме: амофосом 12:52, азофоскою (нітроамофоска) NPK (16:16:16), діамофоскою NPK 8:19:29+S, карбамідом, привозили їх прямо на поля, де одразу ж їх вносили, навіть не завозячи на склад Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард". У заяві ОСОБА_6 зазначає, що викладені ним показання можуть бути підтверджені актами на списання мінеральних добрив по культурах та по полях, а також дані бухгалтерського обліку. Справжність підпису ОСОБА_6 на заяві свідка посвідчена приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнко С. В.;
- під час допиту свідка ОСОБА_6 у судовому засіданні щодо поставки мінеральних добрив 01.04.2016 він пояснив, що мінеральні добрива забирали зі складу, який належить ОСОБА_1, у квітні та на початку травня 2016 року. Будь-яких документів, що стосуються поставки добрив, він особисто не виписував. Про те, що мінеральні добрива належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна", а не ОСОБА_1 він знає зі слів ОСОБА_5 ;
- колишнього водія Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" ОСОБА_7, у якій він стверджує, що перед посівною у квітні 2016 року за розпорядженням завідуючого гаражем ОСОБА_8 на підставі подорожнього листа він неодноразово їздив на склад, який розташований у АДРЕСА_1, і в присутності працівників охорони Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" завантажувались мінеральними добривами, які були запаковані у великі мішки під назвою "біг-беги" та перевозили мінеральні добрива на склад Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", а інколи прямо на поля. Справжність підпису ОСОБА_7 на заяві свідка посвідчена в.о. старости Величківського старостинського округу Менської міської ради Яковенко Т.М. ;
- під час допиту свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні щодо поставки мінеральних добрив 01.04.2016 він пояснив, що мінеральні добрива зі складу, який розташований у АДРЕСА_1, перевозили з 01.04.2016 і протягом не менше місяця. У водія був лише шляховий лист, а відвантаження і розвантаження (заїзд на територію Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард") контролювали охоронці та особа на прізвище ОСОБА_13, який на той час відповідав за поставки. Документів на постачання мінеральних добрив він особисто не бачив, а бачив лише те, що при отриманні товару велись якісь записи у журналах. Охоронці супроводжували товар, а приймав його завскладом;
- колишнього водія Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" ОСОБА_11, у якій він стверджує, що перед посівною у квітні 2016 року за розпорядженням завідуючого гаражем ОСОБА_8 на підставі подорожнього листа він неодноразово їздив на склад, який розташований у АДРЕСА_1, і в присутності працівників охорони Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" завантажувались мінеральними добривами, які були запаковані у великі мішки під назвою "біг-беги" та перевозили мінеральні добрива на склад Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", а інколи прямо на поля. Справжність підпису ОСОБА_11 на заяві свідка посвідчена в.о. старости Величківського старостинського округу Менської міської ради Яковенко Т.М. ;
- колишнього керуючого дільницею автоперевезень Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" ОСОБА_8, у якій він зазначив, що з квітня 2016 року направляв великовантажні автомобілі на завантаження мінеральними добривами на склад, що розташований у АДРЕСА_1, та доставки їх на склад чи поля Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард". Завантаження та розвантаження мінеральних добрив завжди відбувалось в присутності працівників охорони Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард". Справжність підпису ОСОБА_8 на заяві свідка посвідчена приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнко С.В.;
- під час допиту свідка ОСОБА_8 у судовому засіданні щодо поставки мінеральних добрив 01.04.2016 він пояснив, що мінеральні добрива зі складу, який розташований у АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, вивозились не в один день, а протягом квітня-травня 2016 року. У 2016 році добрива отримували лише зі складу, що належить ОСОБА_1 ОСОБА_8 повідомив, що він не знає, які документи оформлювались на отримання товару; з водіями постійно їздили охоронці;
- ОСОБА_1 - власника складу за адресою: АДРЕСА_1, у якій зазначено, що він також має у власності частину залізничної колії і це дозволяє доставляти добрива на склад залізничним транспортом. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" та ОСОБА_1 була досягнута домовленість про безоплатне користування вказаним складом та 09.02.2016 був укладений договір безоплатного користування. Мінеральні добрива Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" на склад (АДРЕСА_1) доставлялися залізничним або автомобільним транспортом, починаючи з лютого 2016 року і приймались на склад представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна". ОСОБА_1 зазначає, що йому відомо про проведення перемовин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" щодо укладення договору про поставку мінеральних добрив, а також відомо, що на склад доставлялися різні види мінеральних добрив, у тому числі: амофос 12:52, діамофоска NPK 8:19:29+S, азофоска (нітроамофоска) NPK (16:16:16), карбамід. ОСОБА_1 пам`ятає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" одночасно повідомило його про укладення із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" договору на поставку мінеральних добрив і в той же день розпочали відвантаження на транспортні засоби Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" мінеральних добрив, і це відбувалось з самого початку квітня 2016 року, скоріше з 1 квітня 2016 року. Вивезення мінеральних добрив Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" відбувалось з території, де він сам здійснював і здійснює господарську діяльність, а тому пам`ятає, що транспортні засоби Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" вивозили мінеральні добрива Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" протягом 2016 року і до лютого 2017 року. Справжність підпису ОСОБА_1 на заяві свідка посвідчена приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнко С.В.;
- під час допиту свідка, ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" пояснив, що договір поставки мінеральних добрив № 215-АС від 01.04.2016 він не бачив, про його умови йому не відомо. Мінеральні добрива, а саме: амофос 12:52, діамофоска NPK 8:19:29+S, азофоска (нітроамофоска) NPK (16:16:16), карбамід Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" завозились на територію, де розташований його склад, залізничними вагонами та автотранспортом, товар приймався працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна", прізвища яких він не знає, та складався на території під навіс. Вивантаженням мінеральних добрив та завантаженням мінеральних добрив на транспортні засоби Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" він здійснював сам за допомогою кару. Про те, що мінеральні добрива забирались саме працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", йому відомо, оскільки він знає цих працівників і давно співпрацює з Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард". Товариство з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" здійснювало закупівлю товару у нього та його дружини, проте це був інший товар, а його закупівля проводилась не зі складу, а з магазину, який розташований у іншому місці. ОСОБА_1 повідомив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" купувало у нього плівку, мішки, різні пестициди, інші хімічні препарати, які не відносяться до мінеральних добрив;
- колишнього головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" ОСОБА_12, у якій зазначено, що мінеральні добрива надходили до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" у 2016 році тільки від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна", а також надходили і на початку 2017 року відповідно до укладеного договору, окремими партіями, зі складу, що розташований у АДРЕСА_1. Вивезення мінеральних добрив зі вказаного складу відбувалось власним транспортом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", оскільки до бухгалтерії передавались подорожні листи, відповідно до яких проводилось нарахування заробітної плати водіям. Мінеральні добрива від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" оприбутковувались в бухгалтерському обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" на підставі видаткових накладних. Стосовно факту поставки мінеральних добрив Товариству з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" за видатковою накладною № Р0006933 від 01.04.2016 ОСОБА_12 стверджує, що мінеральні добрива за цією поставкою були оприбутковані в бухгалтерському обліку, підтвердженням чого можуть слугувати оборотно-сальдова відомість по рахунку "208" в розрізі номенклатур (назв) за 2016 рік, а також використання мінеральних добрив Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", поставлених 01.04.2016 за вищевказаною видатковою накладною, а також за іншими поставками, підтверджується актами використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", які надавались в бухгалтерію головним агроном ОСОБА_5, на підставі чого складалась статистична звітність № 9-б-сг. Крім того, ОСОБА_12 зазначила, що вона складала баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" станом на 31.12.2016, де в складі кредиторської заборгованості за товари, послуги перед контрагентами (рядок балансу "1615"), входила заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" за поставлені у 2016 році мінеральні добрива. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" проводилось звіряння розрахунків господарських операцій та згідно з актом звірки від 02.02.2017, який вона підписувала, підтверджується існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" на суму 3 600 000,00 грн станом на час складання цього акту звірки. Справжність підпису ОСОБА_12 на заяві свідка посвідчена приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнко С.В.;
- під час допиту свідка, ОСОБА_12 у судовому засіданні щодо поставки мінеральних добрив 01.04.2016 пояснила, що отримала видаткову накладну від 01.04.2016 приблизно у травні-червні 2016 року. Бухгалтерський облік у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" вівся як в електронному, так і в паперовому вигляді. В паперовому вигляді складались не всі документи, а, зокрема, акти використання мінеральних добрив по полях, оборотно-сальдова відомість по рахунку "631" (складалась помісячно і поквартально) та оборотно-сальдова відомість по рахунку "208" (складалась помісячно). Чи була передбачена нормативно-правовим актом роздруківка і зберігання усіх бухгалтерських документів з електронної бази вона не знає.
Відповідач заперечуючи проти наявності заборгованості перед позивачем зазначав, що у 2016-2017 роках позивач зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні щодо господарських операцій на загальну суму 5 553 964,35 грн, на підтвердження чого надав податкові накладні: № 6 від 01.12.2016 на суму 131 630,40 грн, № 7 від 01.12.2016 на суму 264 802,56 грн; № 315 від 19.12.2016 на суму 300 000,00 грн, № 335 від 21.12.2016 на суму 557 531,39 грн, № 470 від 30.12.2016 на суму 900 000,00 грн; № 128 від 18.01.2017 на суму 2 000 000,00 грн, № 199 від 24.01.2017 на суму 500 000,00 грн, № 393 від 30.01.2017 на суму 600 000,00 грн, № 14 від 01.02.2017 на суму 300 000,00 грн; відповідач здійснив перерахування позивачу коштів у цьому ж розмірі - 5 553 964,35 грн, що підтверджується наданими платіжними дорученнями № 1276 від 30.11.2016, № 6506 від 30.11.2016, № 1292 від 01.12.2016, № 1293 від 01.12.2016, № 1415 від 19.12.2016, № 1425 від 21.12.2016, № 27 від 18.01.2017, № 73 від 24.01.2017, № 85 від 30.01.2017, № 97 від 30.01.2017, № 93 від 01.02.2017; надав бухгалтерську довідку Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" № 484 від 13.09.2019, у якій зазначено, що станом на 31.12.2018 та на 31.08.2019 заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" відсутня.
Відповідач також зазначав, що у травні-вересні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та його дружина Фізична особа-підприємець Тужик С.М. здійснювали поставки мінеральних добрив Товариству з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" на загальну суму 1 285 284,50 грн, на підтвердження чого надав платіжні доручення про сплату коштів вказаним особам: № 5821 від 20.07.2016 на суму 50 000,00 грн, № 5988 від 09.09.2016 на суму 70 000,00 грн, № 948 від 22.09.2016 на суму 1 710,00 грн, № 1008 від 28.09.2016 на суму 798 044,50 грн, № 819 від 12.08.2016 на суму 200 000,00 грн, № 831 від 25.08.2016 на суму 120 000,00 грн, № 897 від 31.08.2016 на суму 26 000,00 грн, № 960 від 22.09.2016 на суму 16 125,00 грн із призначенням платежів - "за товар згідно рахунку"/"за хім. препарати згідно рахунку", платіжні доручення №503 від 06.05.2016 на суму 600,00 грн із призначенням платежу - "за плівку згідно рахунку", № 953 від 22.09.2016 на суму 2 500,00 грн із призначенням платежу - "за мішки згідно рахунку", № 794 від 09.08.2016 на суму 305,00 грн із призначенням платежу - "за добриво згідно рахунку".
Відповідно до балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.12.2016 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" на кінець звітного періоду обліковувалась кредиторська заборгованість за товари роботи, послуги (рядок "1615") у розмірі 13 093 тис. грн.
У наданих балансах (звітах про фінансовий стан) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" на 31.03.2017, у тому числі у виправленому, станом на початок звітного періоду зазначена кредиторська заборгованість за товари роботи, послуги (рядок "1615") у розмірі 13 093 тис. грн.
Розшифровок рядку "1615" вказаних балансів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" в розрізі контрагентів не надано.
У зв`язку з тим, що відповідач вважав, що видаткова накладна від 01.04.2016 № Р0006933 була виготовлена в інший час та є підробленою, ухвалою суду першої інстанції від 23.10.2019 призначено судову технічну експертизу документу, а саме: оригіналів видаткової накладної № Р0006933 від 01.04.2016.
У висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 11562/20-34/11563/20-33/33217-33248/20-34/33249-33253/20-33/3985-4005/21-34 від 01.02.2021, складеному за результатами проведення призначеної судової технічної експертизи, встановлено:
- щодо пошкодженого оригіналу видаткової накладної № Р0006933 від 01.04.2016 - запис "Директор ОСОБА_2", підпис від імені ОСОБА_2, підпис від імені ОСОБА_14, та печатка "Агросток Україна" № 2 пошкоджені шляхом зволоження розчинником на основі спирту. Встановити, у який період часу пошкоджені запис та підпис не є можливим у зв`язку з відсутністю у експертів в Україні науково обґрунтованої методики визначення абсолютного часу нанесення спиртовмісних розчинників на документи;
- встановити час виконання друкованих текстів у двох примірниках видаткової накладної № Р0006933, датованої 01.04.2016, не є можливим за відсутністю в Україні науково обґрунтованої методики встановлення абсолютного часу виконання друкованих текстів на знакосинтезуючих пристроях з лазерною технологією друку;
- відтиски печатки від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" у двох примірниках видаткової накладної № Р0006933, датованої 01.04.2016, нанесені в один і той же період часу, тобто в період, близький до періоду, в який були нанесені відтиски у кредитному договорі № GL2016-01187 від 22.06.2016, а саме у 2016 році;
- встановити конкретний період часу нанесення відтисків печатки від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" у двох примірниках видаткової накладної № Р0006933, датованої 01.04.2016, не виявилось можливим з причини ненадання вільних зразків відтисків печатки в достатній кількості за досліджуваний і передбачуваний періоди часу (для порівняльного дослідження наданий лише один документ з аналогічними досліджуваним вільними зразками відтисків печатки від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна");
- відтиски печатки від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" у двох примірниках видаткової накладної № Р0006933, датованої 01.04.2016, нанесені в один і той же період часу;
- встановити конкретний період часу нанесення відтисків печатки від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" у двох примірниках видаткової накладної № Р0006933, датованої 01.04.2016, не виявилось можливим з причини відсутності комплексу збіжних ознак експлуатаційного характеру у вільних зразках відтисків печатки, достатнього для висновку щодо конкретного часу їх нанесення;
- встановити період виконання "оригінальних підписів у графі "Відвантажив" та у графі "Отримав": Директор "підпис" ОСОБА_2" у примірнику видаткової накладної № Р0006933, датованої 01.04.2016, (відповідно до ухвали як "пошкоджений") не є можливим з причин впливу на документ сторонніх факторів, не властивих для звичайних умов зберігання документів, що призвело до штучного зістарювання документа;
- "оригінальні підписи у графі "Відвантажив" та у графі "Отримав": Директор "підпис" ОСОБА_2" у примірнику видаткової накладної № Р0006933, датованої 01.04.2016, (відповідно до ухвали як "неушкоджений") виконані у період часу раніше червня 2016 року. Більш точно встановити період виконання досліджуваного підпису у видатковій накладній № Р0006933 не є можливим з урахуванням похибки наявних методик дослідження штрихів рукописних записів та підписів;
- встановити, чи виконані друковані тексти досліджуваних документів у той час, яким вони датовані, у двох примірниках видаткової накладної № Р0006933, датованої 01.04.2016, не є можливим у зв`язку з відсутністю в Україні науково обґрунтованої методики встановлення абсолютного часу виконання текстів на знакосинтезуючих пристроях з лазерною технологією друку;
- нанесення відтисків печатки від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" у двох примірниках видаткової накладної № Р0006933, датованої 01.04.2016, у той час, яким вони датовані "01.04.2016", - не виключається;
- встановити чи нанесені відтиски печатки від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" у двох примірниках видаткової накладної № Р0006933, датованої 01.04.2016, у той час, яким вони датовані, - не виявилось можливим з причини відсутності комплексу спільних збіжних ознак експлуатаційного характеру у вільних зразках відтисків печатки, достатнього для висновку щодо конкретного часу їх нанесення;
- встановити, чи відповідає давність виконання "оригінальних підписів у графі "Відвантажив" та у графі "Отримав": Директор "підпис" ОСОБА_2" у примірнику видаткової накладної № Р0006933, датованої 01.04.2016, (відповідно до ухвали як "пошкоджений") не є можливим з причин впливу на документ сторонніх факторів, не властивих для звичайних умов зберігання документів, що призвело до штучного зістарювання документа;
- виконання "оригінальних підписів у графі "Відвантажив" та у графі "Отримав": Директор "підпис" ОСОБА_2" у примірнику видаткової накладної № Р0006933, датованої 01.04.2016, (відповідно до ухвали як "неушкоджений"), у вказану в документі дату 01.04.2016 - не виключається.
Відповідач надав висновок експерта № 15001 за результатами проведення фізико-хімічної експертизи матеріалів документів у господарській справі № 927/738/19, складеного 02.03.2021 судовим експертом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський експертно-дослідний центр" Юрченком Є.М. на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", у якому ставляться під сумнів висновки експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та зазначено, що у зв`язку з неможливістю надання на експертизу об`єктів дослідження, проведення експертизи проводилось за матеріалами проведеної КНДІСЕ МЮ України судово-технічної експертизи № 11562/20-34/11563/20-33/33217-33248/20-34/33249-33253/20-33/3985-4005/21-34 від 01.02.2021 відповідно до пункту 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (в чинній редакції). Для проведення експертизи надано завірену фотокопію висновку судово-технічної експертизи №11562/20-34/11563/20-33/33217-33248/20-34/33249-33253/20-33/3985-4005/21-34 від 01.02.2021 на 29 арк. та додатки на 46 арк.
Згідно з наданим Головним управлінням статистики у Чернігівській області звітом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" про внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай за 2016 рік, усього відповідачем внесено добрив під урожай звітного року у перерахунку на 100% поживних речовин з переведенням у тонни - 332,4 тонн, з яких азотних N - 230,0 тонн, фосфорних - 61,20 тонни, калійних К2О - 41,20 тонн.
Відповідно до наданого Головним управлінням статистики у Чернігівській області звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" про внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай за 2017 рік усього відповідачем внесено добрив під урожай звітного року у перерахунку на 100% поживних речовин з переведенням у тонни - 481,60 тонн, з яких азотних N - 268,60 тонн, фосфорних - 117,00 тон, калійних К2О - 96,00 тонн.
Дослідивши відповідні докази та здійснивши їх оцінку, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив наступне:
- враховуючи те, що свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_1 безспосередньо брали участь у замовленні/завантаженні/перевезенні/вивантаженні мінеральних добрив, які знаходились на складі, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, їх показання не суперечать між собою щодо часу, місця вивезення, номенклатури (назв) цих добрив, суд дійшов висновку, що обставини отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" мінеральних добрив - амофосу 12:52, діамофоски NPK 8:19:29+S, азофоски (нітроамофоски) NPK (16:16:16), карбаміду зі складу за адресою: АДРЕСА_1, у період квітень-травень 2016 року скоріше були (мали місце), аніж не були;
- показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 в частині зазначення ними обставин щодо отримання мінеральних добрив саме від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" не беруться до уваги, оскільки ґрунтуються на повідомленнях інших осіб;
- враховуючи показання свідків - колишнього головного агронома Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" ОСОБА_5 та колишнього агронома Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" ОСОБА_6 та невиконання відповідачем вимог суду щодо надання оборотно-сальдової відомості по paxунку "208" в розрізі номенклатури (назв) мінеральних добрив за 2016 рік та 2017 рік окремо; оборотно-сальдової відомості по paxунку "631" в розрізі контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" за період з 01.04.2016 по 31.12.2016 та з 01.01.2017 по 31.12.2017 щодо поставки мінеральних добрив; картки рахунку "631" Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" за період з 01.04.2016 по 31.12.2017 по контрагенту - Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна"; актів на використання і списання мінеральних добрив по полях Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" у 2016- 2017 роках, суд визнав встановленою обставину відсутності у відповідача залишку мінеральних добрив: амофос 12:52, азофоска (нітроамофоска) NPK (16:16:16), діамофоска NPK 8:19:29+S, карбамід на початок 2016 році;
- з урахуванням наданих Головним управлінням статистики у Чернігівській області звітів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" про внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай за 2016 рік, відсутність залишків мінеральних добрив на початок 2016 року, ненадання відповідачем оборотно-сальдових відомостей по рахункам "208", "631", актів на використання і списання мінеральних добрив по полях, суд визнав встановленою обставиною використання цих мінеральних добрив відповідачем;
- наданий відповідачем висновок експерта № 15001 за результатами проведення фізико-хімічної експертизи матеріалів документів у господарській справі № 927/738/19 від 02.03.2021 не є належним і допустимим доказом, оскільки: судовим експертом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський експертно-дослідний центр" Юрченком Є.М. проводилось дослідження не спірних об`єктів (видаткових накладних № Р0006933, датованих 01.04.2016) та вільних зразків, а досліджувалися безпосередньо матеріали висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №11562/20-34/11563/20-33/33217-33248/20-34/33249-33253/20-33/3985-4005/21-34 від 01.02.2021; підписаний судовим експертом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський експертно-дослідний центр", яке не належить до державних спеціалізованих установ, а відтак і не має право проводити судову технічну експертизу давності документів;
- суд відхилив висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №11562/20-34/11563/20-33/33217-33248/20-34/33249-33253/20-33/3985-4005/21-34 від 01.02.2021 в частині встановлення періоду часу нанесення відтисків печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" на видаткових накладних № Р0006933, датованих 01.04.2016, з огляду на те, що базуються на порівнянні з відтисками печатки лише на одному вільному зразку без дослідження зміни ознак експлуатаційного характеру печатки в динаміці за часом;
- судом взято до уваги висновки експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №11562/20-34/11563/20-33/33217-33248/20-34/33249-33253/20-33/3985-4005/21-34 від 01.02.2021 в частині періоду виконання підписів на видатковій накладній № Р0006933, датованій 01.04.2016 (виконання "оригінальних підписів у графі "Відвантажив" та у графі "Отримав": Директор "підпис" ОСОБА_2" у примірнику видаткової накладної № Р0006933, датованої 01.04.2016, (відповідно до ухвали як "неушкоджений"), у вказану в документі дату 01.04.2016 - не виключається), оскільки у суду відсутні обґрунтовані підстави сумніватись у правильності таких висновків і такі висновки узгоджуються з показаннями свідка - колишнього директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" ОСОБА_2, яка зазначила, що вона підписала спірну видаткову накладну не 01.04.2016, а після повного отримання товару за цією видатковою накладною - у травні 2016 року або у червні 2016 року;
- не зазначення у видатковій накладній № Р0006933 від 01.04.2016 дати її фактичного підписання не суперечить вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо первинних документів, оскільки до обов`язкових реквізитів такого документу відноситься лише дата її складання;
- доводи відповідача про підписання видаткової накладної № Р0006933 від 01.04.2016 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" ОСОБА_2 у м. Києві та отримання нею товару у м. Мена у цей же день відхилено судом, оскільки у видатковій накладній зазначено місце її складання, а не підписання, та, як встановлено судом, ця видаткова накладна підписана не у день її складання;
- не реєстрація позивачем податкової накладної за поставкою на підставі видаткової накладної № Р0006933 від 01.04.2016 може бути підставою для звернення відповідача до суду із позовом про стягнення збитків, спричинених внаслідок неможливості включення сум ПДВ до податкового кредиту та зменшення податкового зобов`язання на цю суму, однак не може беззаперечно свідчити про фактичну відсутність здійснення такої господарської операції за наявності інших первинних документів;
- отримання мінеральних добрив за іншими видатковими накладними (окрім видаткової накладної № Р0006933 від 01.04.2016), наданими позивачем разом з позовом, не заперечується відповідачем;
- фактично у пункті 4 Специфікації № 1 сторони передбачили два способи оплати за товар - передоплату та кінцевий термін розрахунку - до 01.09.2016, тому відповідач повинен був сплатити за отриманий ним товар у строк до 01.09.2016;
- акт звірки взаєморозрахунків, підписаний уповноваженими особами відповідача (боржника), є доказом, що свідчить про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу з оплати отриманого за Договором та Специфікацєю № 1 товару у розмірі 3 600 000,00 грн;
- враховуючи приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій повинно здійснюватися з 02.09.2016 по 02.03.2017, і за перерахунком суду розмір штрафних санкцій (2,5% від вартості товару за кожен місяць прострочення) становить 540 000,00 грн;
- за перерахунком суду розмір 3% річних становить 314 433,69 грн, що є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, а розмір інфляційних втрат, з урахуванням визначеного позивачем періоду, становить 1 374 782,28 грн, що є більшим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем;
- оскільки останнім днем сплати відповідачем коштів за отриманий товар є 01.09.2016, перебіг строку позовної давності починається з 02.09.2016;
- враховуючи вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним свого боргу (підписання акта звірки взаєморозрахунків від 02.02.2017 щодо наявності боргу з оплати отриманого за Договором та Специфікацією № 1 товару у розмірі 3 600 000,00 грн), мало місце переривання перебігу позовної давності;
- визнання боржником суми основної заборгованості не свідчить про визнання ним боргу за штрафними санкціями, інфляційними нарахуваннями та 3% річних, тому не призводить до переривання позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та 3% річних;
- спеціальна позовна давність до вимог про стягнення штрафних санкцій спливла.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що:
- позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 3 600 000,00 грн, 1 175 040,00 грн інфляційних втрат та 314 433,69 грн 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідач у порушення статей 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України та взятих на себе зобов`язань не виконав і не сплатив позивачу кошти за поставлений товар у розмірі 3 600 000,00 грн у встановлений у Специфікації № 1 до Договору термін, і звернення позивача до суду про захист порушеного права з вимогами про стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних відбулось в межах строку позовної давності;
- позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій не підлягають задоволенню у зв`язку зі спливом позовної давності.
Однак, Суд вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначалось вище, спір між сторонами виник у зв`язку з неналежним виконанням, як стверджує позивач, відповідачем зобов`язань за Договором та Специфікацією № 1.
Із матеріалів справи та оскаржуваних судових рішень убачається, що, з огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, спірним є питання поставки товару за видатковою накладною від 01.04.2016 № Р0006933. При цьому сторони даного спору не ставлять під сумнів поставку товару за видатковими накладними від 30.12.2016 № Р00005554, від 18.01.2017 № Р00006911, від 24.01.2017 № Р00006915, від 30.01.2017 № Р00006918, від 01.02.2017 № Р00006920.
Суд зазначає, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).
Частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній станом на 01.04.2016) визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній станом на 01.04.2016) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній станом на 01.04.2016) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.
За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (в редакції, чинній станом на 01.04.2016) (надалі - Положення):
- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів (пункт 2.1);
- первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи) (пункт 2.2).
- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, але безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи.
У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Таких висновків дотримується Верховний Суд у постановах від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 27.07.2021 у справі № 927/924/19, від 07.10.2021 у справі № 922/91/21, від 10.11.2021 у справі № 914/2197/18, за подібних правовідносин, на деякі з цих постанов посилається скаржник та деякі з яких прийнято після подання касаційної скарги у даній справі, від яких Суд не вбачає підстав відступати і вважає за необхідне врахувати.
При цьому, у визначенні подібності правовідносин Суд виходить з того, що правовідносини у справах № 905/49/15, № 914/2267/18, № 916/922/19, № 927/924/19, № 922/91/21, № 914/2197/18 та у цій справі № 927/738/19 за предметом, підставами позовів та обставинами справ є подібними (стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних, штрафних санкцій у зв`язку з порушенням зобов`язань за договором поставки щодо оплати поставленого товару; обставини наявності/відсутності реального руху товару та належного/неналежного оформлення первинних документів).
З огляду на викладене Суд вважає, що наведені скаржником в касаційній скарзі підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду знайшли своє підтвердження.
Відхиляючи доводи відповідача щодо поставки товару за видатковою накладною від 01.04.2016 № Р0006933, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що вказана видаткова накладна є належним первинним документом, а не зазначення у ній дати її фактичного підписання, враховуючи показання колишнього директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" ОСОБА_2 про підписання такої накладної після повного отримання товару за цією видатковою накладною - у травні 2016 року або у червні 2016 року, не суперечить вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо первинних документів, оскільки до обов`язкових реквізитів такого документу відноситься лише дата її складання, і у видатковій накладній зазначено місце її складання, а не підписання.
Проте, такі висновки судів зроблено всупереч вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній станом на 01.04.2016) та Положення, якими визначено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення, в той час як судами попередніх інстанцій в якості доказів здійснення господарської операції взято до уваги видаткову накладну від 01.04.2016 № Р0006933, яка була оформлена до початку здійснення господарської операції, про що зазначала колишній директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" ОСОБА_2, яка підписала зазначену накладну та у своїх поясненнях стверджувала про отримання товару за цією видатковою накладною після її підписання. До того ж дата і місце складання господарської операції є обов`язковими реквізитами первинних документів та підтверджують саме момент проведення господарської операції.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасних висновків про те, що видаткова накладна від 01.04.2016 № Р0006933 є належним первинним документом, у розумінні приписів Положення та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній станом на 01.04.2016).
Суд зауважує, що за приписами статей 77, 78, 87 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи; на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.
Суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги зазначені норми та не дослідили, чи можуть бути допустимими та достовірними докази - показання свідків, взяті судами до уваги, на підтвердження обставин здійснення постачання товару, які не містять жодних відомостей щодо конкретної дати поставки товарів, їх кількості та вартості.
Разом з тим, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, суду у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо).
Суди попередніх інстанцій зазначаючи про те, що кількість мінеральних добрив, які перебували на складі у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" була достатньою для здійснення поставки відповідачу за спірною видатковою накладною, не зазначили, які надані позивачем докази (крім заяв свідків), підтверджують відвантаження (перевезення) Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" товару у кількості та вартістю, зазначеній в видатковій накладній від 01.04.2016 № Р0006933.
Водночас, викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 7 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій належним чином не досліджено податкову звітність, яка повинна ґрунтуватись на даних бухгалтерського обліку. Так, зокрема, суди попередніх інстанцій не дослідили зміст (номенклатуру товарів) податкових накладних, які містяться у матеріалах справи (зокрема, т. 1, а.с. 85-93) і подані до податкових органів позивачем, та всіх видаткових накладних (найменування товару), наданих позивачем на підтвердження виконання умов Договору та Специфікації № 1, у їх сукупності.
Також судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено питання наявності (відсутності) внесення змін до Договору, Специфікації № 1, тощо стосовно поставки "мінеральних добрив" у 2016 - 2017 роках, враховуючи те, що загальна сума товару за Специфікацією № 1 становить 7 857 531,39 грн з ПДВ, а загальна сума дебету в акті звірки взаєморозрахунків від 02.02.2017 зазначена у розмірі 9 153 964,35 грн, а сума кредиту - 5 553 964,35 грн; наявність у матеріалах справи доказів сплати відповідачем позивачу грошових коштів за мінеральні добрива, згідно з платіжними дорученнями від 30.11.2016 № 1276, від 30.11.2016 № 6506, від 01.12.2016 № 1292, від 01.12.2016 № 1293. При цьому, сплата коштів за вказаними платіжними дорученнями відбувалось на підставі рахунків № Р0003323 від 03.11.2016 та № Р0001739 від 01.07.2016 (т. 1 а.с. 94-97). У той же час підставою для виставлення відповідних рахунків слугував Договір (т. 1, а.с. 196-197).
В свою чергу, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
З огляду на викладене, передчасними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що внаслідок підписання відповідачем акта звірки взаєморозрахунків від 02.02.2017, останнім визнано наявність у нього боргу перед позивачем з оплати отриманого саме за Договором та Специфікацією № 1 товару у розмірі 3 600 000,00 грн.
Водночас, частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У пункті 4 Специфікації № 1 сторони погодили термін відвантаження товару - протягом 3 банківських днів з моменту отримання 100% попередньої оплати та заявки на відвантаження від Покупця; термін оплати товару: до 01.09.2016.
Таким чином, сторони договору поставки у специфікації до договору узгодили порядок оплати за товар - у формі попередньої оплати, а також встановили умови поставки товару - за заявками покупця після попередньої оплати.
За змістом статті 693 Цивільного кодексу України попередньою оплатою визначається встановлений договором обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.
Як встановлено судами попередніх інстанцій внаслідок несплати вартості поставленого товару за видатковою накладною від 01.04.2016 № Р0006933 у відповідача виникла заборгованість з оплати товару.
Суд зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у пункті 4 Специфікації № 1 сторони передбачили два способи оплати за товар - передоплату та кінцевий термін розрахунку - до 01.09.2016, оскільки із вказаного пункту Специфікації № 1 випливає, що сторонами погоджено один спосіб оплати - передоплата, яка повинна бути здійснена до 01.09.2016.
Так, статтею 692 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до усталеної судової практики, зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати.
Позивач поставивши, а відповідач прийнявши товар без попередньої оплати, таким чином змінили умови договору щодо способу оплати товару.
Відтак, обов`язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 Цивільного кодексу України) виникає з моменту його прийняття.
За правилами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Здійснюючи дії з поставки товару на власний ризик без наявності заявок на поставку товару та попередньої оплати, передбачених умовами специфікації до договору поставки, позивач, звертаючись до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме довести конкретну дату поставки товару тими беззаперечними доказами, на підставі яких суд може встановити наявність цих обставин (фактів) (статті 73, 74 Господарського процесуального кодексу України).
Суди першої та апеляційної інстанцій не встановили конкретну дату поставки товарів, відтак, передчасними є також висновки судів першої та апеляційної інстанцій як щодо обов`язку відповідача сплатити відповідну оплату за товар до 01.09.2016, так і щодо періоду (з 02.09.2016 по 02.03.2017) нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат на суму такої оплати.
З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та те, що судами попередніх інстанцій належним чином не з`ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов`язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86, 236, 237, 238, 282 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України). Тому, дана справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Водночас, оскільки Суд направляє дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення справи, а за результатами нового розгляду справи фактично - доказова база в ній може змінитися, адже й сам новий розгляд став наслідком порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, а така зміна, у свою чергу, вплине на правові висновки у справі, відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду з питань, заявлених заявником касаційної скарги.
З огляду на те, що, як зазначалось вище, підтвердились наведені скаржником в касаційній скарзі підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та те, що у даному випадку відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду з питань, заявлених заявником касаційної скарги, у Суду відсутні підстави для закриття даного касаційного провадження, у розумінні приписів статті 296 Господарського процесуального кодексу України, та, відповідно, відсутні підстави для задоволення клопотання та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" про закриття касаційного провадження у даній справі.