У Х В А Л А
24 січня 2022 року
м. Київ
Справа № 9901/531/21
Провадження № 11-14заі22
Суддя Великої Палати Верховного Суду Анцупова Т. О.,
перевірила матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 грудня 2021 року у справі № 9901/531/21 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України, у якому просила:
"- усунути бездіяльність та вжити дії щодо створення парламентської слідчої комісії з приводу підготовки захоплення іноземного цивільного судна військовими України за санкціонування 2018 року ОСОБА_2, як псевдо-гарантом додержання Конституції та міжнародного права на території України;
- винести окрему ухвалу, якою зобов`язати Службу безпеки України дати оцінку дій ОСОБА_2 2018 року".
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 грудня 2021 року відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 грудня 2021 року, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою до Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Статтею 296 КАС України встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
Перевіряючи апеляційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з таких підстав.
1. Обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі висловлює свою незгоду з оскаржуваною ухвалою, зазначає про те, що вона є "антиконституційною", а суд першої інстанції не вжив необхідних заходів для забезпечення реалізації позивачкою права на правосуддя, не долучив доказів, не забезпечив сторонам рівних умов для реалізації їхніх процесуальних прав. Натомість скаржниця не конкретизує, у чому саме полягали порушення норм процесуального права та яким чином вони вплинули на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, і чому ці порушення можуть бути підставою для скасування апеляційним судом ухвали суду першої інстанції.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить обґрунтування її вимог про скасування ухвали суду першої інстанції від 29 грудня 2021 року із зазначенням того, у чому полягає незаконність ухвали про відмову у відкритті провадження, а також неправильне застосування судом норм права при вирішенні питання про відповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
2. Строк на апеляційне оскарження
Частиною першою статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як слідує з відбитку поштового штемпеля на конверті, у якому надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1, вона подана 15 січня 2022 року, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 295 КАС України процесуального строку.
Суд звертає увагу скаржниці, що несвоєчасне отримання копії оскаржуваного судового рішення не може свідчити про дотримання строку апеляційного оскарження, а може бути підставою для його поновлення в разі подачі заяви з відповідними доказами (копія поштового конверта, повідомлення про вручення поштового відправлення тощо).
Статтею 167 КАС України визначені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Однак скаржниця в апеляційній скарзі лише зазначила в назві документа: "Апеляційна скарга на ухвалу ВС від 29.12.2021. у справі 9901/531/21 із заявою про поновлення стоку на апеляційне оскарження із-за невручення ухвали апелянту". Водночас в прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 не ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. До того ж, зі змісту апеляційної скарги слідує, що клопотання про поновлення строку, яке б відповідало вимогам статті 167 КАС України, відсутнє.
Частиною третьою статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частиною другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Оскільки апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку скаргу слід залишити без руху та надати скаржниці десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18 червня 2020 року (далі - Закон № 731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та КАС України.
Пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону № 731-IX, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 248, 295, 296, 298, 299, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, суддя