Постанова
Іменем України
19 січня 2022 року
м. Київ
справа № 753/9175/20
провадження № 61-14590св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Орізон",
особа, яка подавала апеляційну скаргу - акціонерне товариство "Універсал Банк",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року в складі колегії суддів:Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Орізон" (далі - ТОВ "Орізон") про стягнення боргу за договором позики.
Позов мотивований тим, що 25 грудня 2007 року у м. Кагарлик Київської області між ОСОБА_1 та ТОВ "Орізон" укладено договір позики, за умовами якого вона позичила ТОВ "Орізон" грошові кошти у сумі 830 000 дол. США. Відповідно до пункту 2 договору позики товариство мало повернути позику не пізніше 15 січня 2019 року, проте станом на день подання позову вказані кошти добровільно не повернуті з посиланням на фінансові складнощі. У пункті 3 договору позики передбачено, що у випадку невиконання зобов`язання по поверненню коштів позичальник крім суми боргу за цим договором, зобов`язується сплатити позикодавцю штраф у сумі 25 % від неповернутої частини боргу.
ОСОБА_1 просила
стягнути з ТОВ "Орізон" на її користь 27 597 500 грн боргу, що включає основний борг 22 078 000 грн та 25 % штрафу у розмірі 5519500 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 жовтня 2020 року в складі судді: Цимбал І. К., позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ТОВ "Орізон" на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 27 597 500 грн, з яких: 22 078 000 грн - сума основного боргу, 5 519 500 грн - штраф.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланнями на визнання позову сторонами без з`ясування і дослідження інших обставин справи. З урахуванням того, що відповідач визнав позов у повному обсязі, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважав, що позов підлягає задоволенню.
18 лютого 2021 року АТ "Універсал Банк", яке не було учасником справи, звернулося з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 жовтня 2020 року порушено права банку.
Банк вказував, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 жовтня 2020 року безпосередньо стосується прав АТ "Універсал Банк", оскільки банк є кредитором ТОВ "Орізон", яке у 2007 році отримало кредит і не повернуло його, у зв`язку з чим 05 грудня 2017 року Господарський суд м. Києва ухвалив рішення у справі № 910/2983/16, яким стягнув з ТОВ "Орізон" на користь ПАТ "Універсал Банк" борг за кредитом в розмірі 781 812,34 доларів США, борг за процентами в розмірі 78 246,22 доларів США, борг по підвищеним процентам в розмірі 2 130,03 долари США та судовий збір у розмірі 206 700 грн. Вказане рішення залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08 липня 2020 року та набрало законної сили. На цей час кредитна заборгованість ТОВ "Орізон" не погашена, а з боку товариства вчиняється ряд дій, направлених на ухилення від виконання зобов`язань. У жовтні 2020 року Господарським судом м. Києва порушено провадження у справі № 910/15194/20 щодо банкрутства ТОВ "Орізон". Вважає, що незалучення банку до справи є умисним неповідомлення сторонами справи суду про наявність особи, щодо прав якої рішення у справі має прямий вплив. Такі дії позивача та відповідача у цій справі обумовлені тим, що угода позики між ОСОБА_1 та ТОВ "Орізон" вчинена фіктивно та на шкоду кредитора АТ "Універсал Банк", тобто, сторонами вчинено фраудаторний правочин). Судом першої інстанції не було досліджено, чи схвалено зборами учасників ТОВ "Орізон" відповідно до пункту 15.5.9 статуту товариства договір позики укладений 25 грудня 2007 року з ОСОБА_1, оскільки він перевищує суму 5 000 грн. Директор ТОВ "Орізон" ОСОБА_2 фізично не могла підписати 25 грудня 2007 року з ОСОБА_1 договір позики, оскільки перебувала у відпустці.
АТ "Універсал Банк" зазначало, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, оскільки суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, оскільки справа з ціною позову понад суму 525 500 грн повинна розглядатися за правилами загального позовного провадження. Судом першої інстанції допущено порушення правил підсудності, оскільки предметом спору є грошові кошти, а тому він може бути виконаний у будь-якому місці, у зв`язку з чим посилання на частину 8 статті 28 ЦПК України є безпідставним. Суд першої інстанції ухвалив рішення з огляду на визнання відповідачем позову в повному обсязі, не врахувавши, що таке визнання позову суперечить закону та порушує права і інтереси інших осіб, а саме банку, а тому суд повинен був відмовити у задоволенні позову.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 рокуапеляційну скаргу АТ "Універсал Банк" задоволено частково, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 жовтня 2020 року скасовано.
Матеріали справи 753/9175/20 передано до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/15194/20 про банкрутство ТОВ "Орізон".
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
задовольняючи вимоги позивача та стягуючи грошові кошти із ТОВ "Орізон" у значному розмірі 27 597 500 грн, суд першої інстанції на порушення вимог ЦПК України не встановив коло осіб, прав та обов`язків яких стосуються заявлені позивачем ОСОБА_1 вимоги, і як наслідок зробив помилковий висновок про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Рішенням Господарського суду м. Києва від 05 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08 липня 2020 року, у справі № 910/2983/16 задоволено позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк" та стягнуто з ТОВ "Орізон" на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість по кредиту в розмірі 781812,34 дол. США, заборгованість по процентам в розмірі 78246,22 дол. США, заборгованість по підвищеним процентам в розмірі 2130,03 дол. США та судовий збір у розмірі 206 700 грн. На даний час кредитна заборгованість ТОВ "Орізон" перед АТ "Універсал Банк" не погашена, здійснюється виконавче провадження щодо стягнення боргу в примусовому порядку. Тобто, на час ухвалення оскаржуваного рішення ТОВ "Орізон" було боржником і мало непогашені зобов`язання перед АТ "Універсал Банк", встановлені судовим рішенням, у загальному розмірі 862 188,59 дол. США та 206 700 грн, а відтак стягнення боргу у розмірі 830 000 дол. США із ТОВ "Орізон" безпосередньо впливає на права АТ "Універсал Банк" як кредитора ТОВ "Орізон", оскільки призводить до появи інших кредиторів, які претендують на задоволення своїх вимог за рахунок активів боржника і як наслідок до задоволення грошових вимог банку у меншому розмірі;
всупереч положенням частини першої статті 44 ЦПК України ТОВ "Орізон" не повідомив суд про наявність у нього інших кредиторів, на права та інтереси яких може вплинути рішення у справі, що очевидно свідчить про недобросовісність здійснення товариством своїх прав;
ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 910/15194/20 від 09 листопада 2020 року відкрите провадження у справі про банкрутство ТОВ "Орізон". Розгляд даної справи триває до цього часу. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20 січня 2021 року за результатами попереднього засідання визнано кредитором у справі № 910/15194/20 по відношенню до боржника ТОВ "Орізон" наступних осіб: 1) ОСОБА_1 з грошовими вимогами на суму 27 601 704 грн, з яких 4 204 грн - вимоги першої черги, 22 078 000 грн - вимоги четвертої черги, 5 519 500 грн - вимоги шостої черги; 2) ОСОБА_3 з грошовими вимогами на суму 2 001 454 грн, з яких 4 204 грн - вимоги першої черги, 1 597 800 грн - вимоги четвертої черги, 399 450 грн - вимоги шостої черги; 3) АТ "Універсал Банк" з грошовими вимогами на суму 26 547 635,04 грн, з яких 4 200 грн - вимоги першої черги, 20 467 431,04 грн - вимоги четвертої черги, 6 076 000 грн - вимоги забезпечені заставою боржника. При цьому, визнаючи ОСОБА_1 кредитором ТОВ "Орізон" на суму 27 601 704 грн, господарський суд керувався оскарженим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 жовтня 2020 року, а також частиною четвертою статті 75 ГПК України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини. Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 жовтня 2020 року про стягнення боргу безпосередньо стосується прав АТ "Універсал Банк", оскільки призводить до задоволення грошових вимог банку у меншому розмірі;
доводи позивача ОСОБА_1 про недоведеність факту порушення прав АТ "Універсал Банк" оскарженим рішення, колегія суддів відхилила як необґрунтовані, оскільки очевидно та поза всяким розумним сумнівом оскаржене рішення безпосередньо стосується прав та інтересів АТ "Універсал Банк", адже призводить до появи інших кредиторів, які претендують на задоволення своїх вимог за рахунок активів боржника і як наслідок до задоволення грошових вимог банку у меншому розмірі;
доводи позивачки ОСОБА_1 про недоведеність факту порушення прав АТ "Універсал Банк", оскільки вимоги банку в повному обсязі забезпечені іпотечним майном апеляційний суд відхилив як безпідставні, оскільки спростовуються ухвалою Господарського суду м. Києва від 20 січня 2021 року, в якій встановлено, що вимоги АТ "Універсал Банк" забезпечені заставою боржника ТОВ "Орізон" становлять лише 6076000 грн., чого недостатньо для задоволення вимог на суму 26 547 635,04 грн у повному обсязі. Інша частина вимог кредиторів як АТ "Універсал Банк" у розмірі 20 467 431,04 грн., так і ОСОБА_1 у розмірі 22 078 000 грн віднесені ухвалою господарського суду від 20 січня 2021 року до вимог четвертою черги;
апеляційний суд, з огляду на приписи пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України, зробив висновок про наявність передбачених законом обов`язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки суд ухвалив рішення яке безпосередньо впливає на права та інтереси АТ "Універсал Банк", який не був залучений до участі у справі. Водночас колегія суддів не ухвалила нове рішення, а передала справу на розгляд господарського суду з огляду на необхідність дотримання правил юрисдикції загальних судів з наступних підстав;
апеляційний суд зазначив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, відносно якого порушено справу про банкрутство, повинен відбуватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство і в межах цієї справи, незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство. Такий правий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц та від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б, де Велика Палата зазначила про пріоритет положень чинного Кодексу України з процедур банкрутства та необхідність розгляду всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство і в межах цієї справи. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду;
апеляційний суд вказав, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року у справі № 910/15194/20 прийнято до розгляду заяву ФОП ОСОБА_4 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Орізон", а ухвалою цього ж суду від 09 листопада 2020 року відкрите провадження у справі про банкрутство ТОВ "Орізон". Розгляд цієї справи триває до цього часу. Тобто, як на момент ухвалення і набрання чинності оскарженим рішенням Дарницького районного суду м. Києва, так і на цей час Господарським судом м. Києва здійснюється розгляд справи про банкрутство заявника, що у свою чергу унеможливлює розгляд даної справи, предметом в якій є майнові вимоги до боржника ТОВ "Орізон", в порядку цивільного судочинства. Отже, господарський суд є судом, встановленим законом, до юрисдикції якого віднесено розгляд спору, ініційованого ОСОБА_1 . Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, Велика Палата, скасовуючи ухвалу суду про закриття провадження, погодилася з висновками судів, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до юрисдикції господарського суду, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство відповідача. У той же час Велика Палата не погодилася з висновками суду про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статті 45 КУзПБ, а тому передала справу до Господарського суду м. Києва, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство, без закриття провадження. Тому рішення суду першої інстанції підлягає до скасування, а справа передається до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/15194/20 про банкрутство ТОВ "Орізон" без закриття провадження у справі.
Аргументи учасників справи
27 серпня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року, в якій просила: оскаржену постанову апеляційного суду скасувати; залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок, як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкований іншими правовідносинами. Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов`язків цієї особи (тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник)
Зазначає, що доводи Київського апеляційного суду, що рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року безпосередньо стосується прав та інтересів АТ "Універсал Банк", оскільки призводить до появи інших кредиторів, які претендують на задоволення своїх вимог за рахунок активів боржника і як наслідок до задоволення грошових вимог банку у меншому розмірі є повністю необґрунтованими, адже станом на 28 жовтня 2020 року провадження у справі про банкрутство ТОВ "Орізон" відкрито не було. Тобто, на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції правового зв`язку між претензіями ОСОБА_1 до ТОВ "Орізон" та правами, свободами чи інтересами АТ "Універсал Банк" апріорі не існувало, адже статус кредитора у справі про банкрутство банк не набув.
Вказує, що для вирішення питання про порушення прав чи інтересів особи, яка не брала участі у справі, суд має з`ясувати, чи виникли у зв`язку з прийняттям судового рішення у цієї особи нові права чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому. Вирішення питання про стягнення із ТОВ "Орізон" на користь ОСОБА_1 грошових коштів не призвело до виникнення нових прав чи покладення нових обов`язків або зміни чи позбавлення наявних прав та обов`язків АТ "Універсал Банк". Водночас, визнання Господарським судом міста Києва ухвалою від 21 січня 2021 року по справі № 910/15194/20 відповідного розміру кредиторських вимог АТ "Універсал Банк" відбулося після винесення рішення Дарницьким районним судом міста Києва, а відтак жодним чином не пов`язано із ним. Відтак, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року по справі №753/9175/20 на момент його винесення не звужує та не зачіпає жодних прав АТ "Універсал Банк" як іпотекодержателя.
Зазначає, що ухвалюючи судове рішення за апеляційною скаргою АТ "Універсал Банк", Київський апеляційний суд не дав належної оцінки безпосередньо правам, інтересам та обов`язкам АТ "Універсал Банк" як іпотекодержателя, не врахував, що АТ "Універсал Банк" не було учасником позикових правовідносин сторін на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції, не було визнаним Господарським судом міста Києва забезпеченим чи конкурсним кредитором на час розгляду справи, а сама по собі наявність договору іпотеки не впливає на вирішення питання щодо виконання чи невиконання сторонами зобов`язань за договором позики у межах провадження за цим позовом. Посилання на ухвалу Господарського суду м. Києва від 20 січня 2021 року, в якій встановлено, що вимоги АТ "Універсал Банк" забезпечені заставою боржника ТОВ "Орізон" становлять лише 6 076 000 грн, чого недостатньо для задоволення вимог на суму 26547635,04 грн у повному обсязі не є обґрунтованими, адже така була постановлена уже після винесення спірного рішення суду першої інстанції та як уже зазначалося вище, пов`язана із ненаданням АТ "Універсал Банк" доказів іншої вартості предмета іпотеки.
ОСОБА_1 посилається на те, що апеляційний суд неправильно застосував частину першу статті 352 ЦПК України, оскільки рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року на момент його ухвалення не зачіпало прав банку і безпосереднього правового зв`язку між сторонами спору, що розглядається в межах справі № 753/9175/20 та АТ "Універсал Банк" не існує.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 рокукасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року в частині посилання у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 497/261/19, від 06 серпня 2021 року у справі № 509/4869/18 та ухвалу від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19) повернуто.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року: відкрито касаційне провадження у справі; в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2021 рокув задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 30 червня 2021 року у справі № 758/9350/19; від 19 травня 2021 року справі № 273/1971/19; від 19 травня 2021 року у справі № 757/54519/18; 23 листопада 2020 року у справі № 826/3508/17.
Фактичні обставини
Апеляційний суд встановив, що у 2007 році ТОВ "Орізон" отримало кредит у розмірі 900 000 дол. США.
26 грудня 2007 року між АТ "Універсал Банк" і ТОВ "Орізон" було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №BL742 та додаткову угоду № BL742-К/1 до генерального договору відповідно до яких ТОВ "Орізон" отримав у банку кредит у розмірі 900 000 дол. США, строком на 240 місяців до 01 грудня 2027 року зі сплатою 12% річних.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 05 грудня 2017 року в справі № 910/2983/16, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08 липня 2020 року, задоволено позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк" та стягнуто з ТОВ "Орізон" на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість по кредиту в розмірі 781812,34 дол. США, заборгованість по процентам в розмірі 78246,22 дол. США, заборгованість по підвищеним процентам в розмірі 2 130,03 дол. США та судовий збір у розмірі 206 700 грн.
На даний час кредитна заборгованість ТОВ "Орізон" перед АТ "Універсал Банк" не погашена, здійснюється виконавче провадження щодо стягнення боргу в примусовому порядку.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року у справі № 910/15194/20 прийнято до розгляду заяву ФОП ОСОБА_4 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Орізон".
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09 листопада 2020 року у справі № 910/15194/20 відкрите провадження у справі про банкрутство ТОВ "Орізон".
При зверненні із позовом до ТОВ "Орізон" про стягнення боргу за договором позики ОСОБА_1 зазначала, що 25 грудня 2007 року у м. Кагарлик Київської області між ОСОБА_1 та ТОВ "Орізон" укладено договір позики, за умовами якого вона позичила ТОВ "Орізон" грошові кошти у сумі 830 000 дол. США. Відповідно до пункту 2 договору позики товариство мало повернути позику не пізніше 15 січня 2019 року, проте станом на день подання позову вказані кошти добровільно не повернуті з посиланням на фінансові складнощі. У пункті 3 договору позики передбачено, що у випадку невиконання зобов`язання по поверненню коштів позичальник крім суми боргу за цим договором, зобов`язується сплатити позикодавцю штраф у сумі 25 % від неповернутої частини боргу. У зв`язку із цим ОСОБА_1 просила стягнути з ТОВ "Орізон" на її користь 27 597 500 грн боргу, що включає основний борг 22 078 000 грн та 25 % штрафу у розмірі 5519500 грн.
Позиція Верховного Суду
У частині першій та другій статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання питання про стягнення боргу за договором позики та визнання позову відповідачем при наявності невиконаного судового рішення про стягнення з боржника боргу для створення переваг одного кредитора перед іншим в процедурі виконавчого провадження є недопустимим. При цьому, у разі ініціювання питання про стягнення боргу за договором позики та визнання позову відповідачем при наявності невиконаного судового рішення про стягнення з боржника боргу для створення переваг одного кредитора перед іншим в процедурі виконавчого провадження судове рішення стосується прав та/або інтересів кредитора.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).
Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).
У частині першій статті 352 ЦПК України визначено коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. У разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (частина перша-п`ята статті 206 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року в справі № 757/54519/18-ц (провадження № 61-12351св20) зазначено, що:
"у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах".
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року в справі № 273/1971/19 (провадження № 61-16601св20) вказано, що:
"у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, з посиланням на те, що оскаржуваним судовим рішенням вирішені питання про її права та інтереси, апеляційному суду належить відкрити апеляційне провадження та за результатами розгляду, у разі з`ясування, що оскаржуваним судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України. Якщо ж буде з`ясовано, що права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи судом вирішувалися, апеляційний суд повинен переглянути оскаржуване судове рішення в апеляційному порядку по суті".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2021 року в справі № 758/9350/19 (провадження № 61-265св21) зазначено, що "в справі, яка переглядається, із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції звернулася особа, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції, вважаючи, що ухвалою про закриття провадження вирішено питання про її права.