У Х В А Л А
18 січня 2022року
м. Київ
Справа № 200/1636/21-а
Провадження №11-522апп21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В.
перевірила наявність підстав для прийняття до провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Донецької обласної прокуратури, у якому просила стягнути з відповідача 22 532,83 грн вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням.
Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 28 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду
від 13 липня 2021 року, відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду, позов залишив без розгляду.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Суди дійшли висновку, що позивачка місячний строк значно пропустила, при цьому можливість своєчасного звернення до адміністративного суду із цим позовом залежала виключно від волевиявлення самої позивачки, тобто мала суб`єктивний характер. Доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду з позовом, надано не було, у зв`язку із чим відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій. На переконання скаржниці, суди частково проігнорували, а частково неправильно оцінили доводи скаржниці щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду, що призвело до порушення її права на судовий захист у цілому та на апеляційний і касаційний перегляд зокрема.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 22 грудня 2021 року призначив її до розгляду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 грудня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 346 КАС.
Відповідно до цієї норми суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Судом зазначено, що спірним у цій справі є питання дотримання позивачкою строку звернення до суду з позовом про стягнення вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням з органів прокуратури. Суди попередніх інстанцій, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходили з того, що на спірні правовідносини поширюється місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС,
і підстави для його поновлення відсутні.
Колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зауважила, що передумовою для вирішення питання дотримання строку на звернення до суду із цим позовом є встановлення того, чи входить вихідна допомога до структури заробітної плати та, як наслідок, чи поширюється на спірні правовідносини строк, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС.
При цьому суд зауважив, що наразі існують різні підходи у розумінні того, чи входить вихідна допомога до структури заробітної плати, що зумовлює виникнення розбіжностей щодо необхідності застосування в цьому випадку встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС строку звернення до суду з позовом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що виключну правову проблему треба оцінювати, як правило, з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. Кількісний ілюструє те, що певна проблема постала не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням питання, щодо якого постає проблема. З погляду якісного критерію на виключність правової проблеми можуть вказувати:
- відсутність чи неефективність процесуальних механізмів її вирішення, що зумовлює необхідність використання повноважень Великої Палати Верховного Суду (процесуальний аспект);
- відсутність чи неефективність матеріальних гарантій реалізації, охорони та захисту фундаментальних прав і свобод, внаслідок чого обґрунтованість обмежень останніх може зумовлювати необхідність використання повноважень Великої Палати Верховного Суду (матеріальний аспект).
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не продемонстрував відповідність проблеми, яку він вважає виключною правовою, кількісному критерію. Отже, наведене в цій ухвалі обґрунтування виключної правової проблеми не дає підстав Великій Палаті Верховного Суду прийняти справу до свого розгляду.
Також у зазначеній ухвалі суд посилається на різні підходи до розуміння того, чи входить вихідна допомога до структури заробітної плати, наводячи висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року
№ 8-рп/2013, постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року
№ 6-1395цс16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня
2020 року у справі № 711/4010/13-ц (провадження № 14-429цс19).
Водночас Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не просить Велику Палату Верховного Суду відступити від наведених у вказаних постановах Верховного Суду України та/або Великої Палати Верховного Суду висновків.
За таких обставин Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для прийняття цієї справи до свого провадження.
Відповідно до частини шостої статті 347 КАС якщо Велика Палата дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 346, 347 КАС, Велика Палата Верховного Суду