Постанова
іменем України
18 січня 2022 року
м. Київ
справа № 757/25007/14-к
провадження № 51-3173 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Голубицького С.С., Стефанів Н.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Андрусишин С.Я.,
захисника Воротинцева Є.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Воротинцева Є.В. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 липня 2021 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року частково задоволено клопотання слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури України Рашка М.М. та накладено арешт на 99,999% статутного капіталу (корпоративних прав) ПАТ "Комплекс Дружба", ЄДРПОУ 38932276 (Донецька область, м. Донецьк, вул. Університетська, 48), що належить ПрАТ "Мако Холдінг" (ЄДРПОУ 34436105), власником якого є ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, захисник Воротинцев Є.В. в інтересах ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 червня 2020 року апеляційну скаргу захисника Воротинцева Є.В. в інтересах ОСОБА_1 повернуто апелянту на підставах, передбачених п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.
Не погоджуючись із таким рішенням апеляційного суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Воротинцев Є.В. подав касаційну скаргу.
Постановою Верховного Суду від 03 листопада 2020 року подану касаційну скаргу задоволено, ухвалу апеляційного суду скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 липня 2021 року апеляційну скаргу захисника Воротинцева Є.В. в інтересах ОСОБА_1 повернуто апелянту на підставах, передбачених п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі захисник Воротинцев Є.В., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно повернув подану ним апеляційну скаргу, оскільки строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді ним не був пропущений, копію оскаржуваної ухвали слідчого судді він отримав лише 14 травня 2020 року.
Крім того, захисник стверджує, що апеляційний суд, повторно вирішуючи питання про прийняття до розгляду його апеляційної скарги, не виконав вимоги Верховного Суду та повернув апеляційну скаргу, посилаючись на ті самі обставини, що були зазначені у попередньому рішенні суду, яке скасовано судом касаційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника Воротинцева Є.В. в інтересах ОСОБА_1 не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Воротинцев Є.В. підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі.
Прокурор Андрусишин С.Я. заперечувала щодо задоволення поданої касаційної скарги, просила ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Як установлено п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України при вирішенні питання про наявність зазначеної у п. 1 ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися положеннями ст. 412 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ст. 412 КПК України).
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Однак, на переконання колегії суддів, апеляційний суд вказаних вимог закону не дотримався.
Так, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституції України.
Водночас Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні у справі "Воловік проти України" зазначає, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, то держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду.
Положеннями ст. 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК України визначено, що апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Системне тлумачення норм КПК свідчить про те, що положення процесуального закону про строки регламентують їх тривалість, порядок обчислення та наслідки закінчення цих строків. У кримінальному процесуальному законодавстві України строки встановлюються, продовжуються і поновлюються. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг.
При цьому аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про встановлення строку звернення до суду: рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві, при цьому щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа "Белле проти Франції"); не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено, ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа "Мушта проти України").
Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги захисника Воротинцева Є.В., суд апеляційної інстанції послався на п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
У частинах 2, 3 ст. 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як убачається з матеріалів провадження, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року постановив ухвалу про накладення арешту на 99,999% статутного капіталу (корпоративних прав) ПАТ "Комплекс Дружба", що належить ПрАТ "Мако Холдінг", власником якого є ОСОБА_1, зазначивши в ній про те, що провадження розглядається без повідомлення підозрюваного та його захисника.
Враховуючи положення ст. 395 КПК України, строк оскарження ухвали слідчого судді для підозрюваного та його захисника починається з моменту отримання копії вказаної ухвали.
Згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року в провадженні № 51-9550кмо18, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
Відповідно до матеріалів провадження захисник Воротинцев Є.В. у своїй апеляційній скарзі вказував, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено не було, оскільки оскаржувана ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року за результатами розгляду клопотання слідчого про арешт майна постановлена без виклику його підзахисного ОСОБА_1 чи його представника. При цьому захисник також звертав увагу суду апеляційної інстанції й на те, що копію оскаржуваної ухвали слідчого судді він отримав лише 14 травня 2020 року у місцевому суді за його клопотанням від 06 травня 2020 року, копія якого додана до матеріалів провадження.
Відхиляючи ці доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначив, що ні власник майна (підозрюваний), ні його представники, маючи достатньо часу для встановлення підстав накладення арешту на майно, отримання копії ухвали та звернення з апеляційною скаргою у встановлені КПК України строки, не скористались цим правом. Однак такі висновки не ґрунтуються на вимогах процесуального закону, який покладає обов`язок направлення копії судового рішення, постановленого судом без виклику особи, інтересів якої вона стосується, саме на суд, який ухвалив рішення, а не встановлює обов`язку особи чи її представника на отримання копії ухвали.
Відповідно до відповіді Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року матеріали провадження № 757/25007/14-к за клопотанням слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури України Рашка М.М. про накладення арешту на 99,999% статутного капіталу (корпоративних прав) ПАТ "Комплекс Дружба", ЄДРПОУ 38932276 (Донецька область, м. Донецьк, вул. Університетська, 48), що належить ПрАТ "Мако Холдінг" (ЄДРПОУ 34436105), власником якого є ОСОБА_1, були вилучені для знищення та знищені у зв`язку із закінченням строків зберігання, а тому наразі неможливо встановити чи було направлено підозрюваному та його захиснику копію ухвали слідчого судді.
Крім того, як убачається з ухвали суду апеляційної інстанції, у зв`язку з тим, що матеріали провадження були знищені, суд не мав змоги дослідити, чи мало місце раніше оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року або чи вирішувалося питання про скасування арешту майна, накладеного вказаною ухвалою, в порядку ст. 174 КПК України, тому висновки суду про повернення апеляційної скарги представнику Воротинцеву Є.В. як особі, яка подала апеляційну скаргу після закінчення строку апеляційного оскарження і не порушує питання про поновлення цього строку, є неспроможними.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що строк на апеляційне оскарження захисником не був пропущений, оскільки ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно була постановлена без повідомлення підозрюваного та його захисника, а строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення. Аналогічну позицію викладено в постановах Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 757/25008/14-к (провадження № 51-3109км20) та від 04 листопада 2021 року у справі № 757/23891/14-к (провадження № 51-3864км21).
Ураховуючи вищенаведене, Верховний Суд вважає, що рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги захисника Воротинцева Є.В. на підставах, передбачених п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, є необґрунтованим, суперечить вимогам кримінального процесуального закону, не узгоджується із судовою практикою Верховного Суду та правовим висновком, викладеним у рішенні об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року в провадженні № 51-9550кмо18.
Таким чином ухвала апеляційного суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що є підставою для скасування такого рішення відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України.
За таких обставин касаційна скарга захисника Воротинцева Є.В. в інтересах ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене й ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд