Постанова
Іменем України
21 січня 2022 року
м. Київ
справа № 345/2265/19
провадження № 61-6287св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державний реєстратор Реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції Ільчишин Дмитро Вікторович,
третя особа - ОСОБА_2,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 березня 2020 року в складі колегії суддів: Горейко М. Д., Фединяка В. Д., Девляшевського В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного реєстратора Реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції Ільчишина Д. В., третя особа - ОСОБА_2, та просила визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Ільчишина Д. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 вересня 2014 року, індексний номер 15763670, номер запису про право власності 6982279, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 серпня 2014 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 . Власником сусідньої квартири АДРЕСА_3 (загальною площею 50, 4 кв. м) в цьому будинку на підставі договору дарування від 11 грудня 2004 року є ОСОБА_2 .
У листопаді 2018 року вона дізналася, що 15 серпня 2014 року державним реєстратором Ільчишиним Д. В. проведено державну реєстрацію та внесено відомості про право власності (частка 1/1) на чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 143, 4 кв. м, житловою площею 90, 7 кв. м. Підставою внесення запису про право власності стало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 вересня 2014 року, індексний номер 15763670, а підставою виникнення права власності - мирова угода, затверджена ухвалою Калуського міськрайонного суду від 22 липня 2014 року в справі № 345/2745/14-ц.
Вважала проведену державну реєстрацію незаконною, оскільки державний реєстратор не перевірив відповідність заявлених прав поданим заявником документам, не врахував, що характеристики квартири АДРЕСА_3, які містяться в Державному реєстрі прав та в договорі дарування від 11 грудня 2004 року, відрізняються від тих, які містяться в наданому ОСОБА_2 новому технічному паспорті, розгляд заяви про реєстрацію не зупинив, додаткові документи чи інформацію не витребував.
Враховуючи, що в ОСОБА_2 відсутні необхідні документи, зокрема: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що засвідчує прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію; письмова згода співвласників багатоквартирного будинку, державний реєстратор повинен був відмовити у здійсненні державної реєстрації.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира належить ОСОБА_2 на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка набрала законної сили, й реєстрація за ним права власності на цю квартиру жодних прав позивача не порушує.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 березня 2020 року рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2019 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач обрала неналежний та неефективний спосіб захисту, оскільки задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірну квартиру не призведе до відновлення її прав, а також не залучила до участі в справі власника квартири як належного відповідача.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2020 року ОСОБА_1 через представникаОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права (пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України), просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 березня 2020 року й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про неналежний спосіб захисту є передчасним та необґрунтованим, оскільки саме вона як позивач буде реалізовувати рішення суду і бачити, чи буде такий спосіб ефективним чи ні, а суд повинен був встановити незаконність дій державного реєстратора, відсутність визначених законом документів, необхідних для державної реєстрації, та скасувати рішення про незаконну державну реєстрацію прав.
Також вважає помилковим висновок апеляційного суду про незалучення до участі в справі належного відповідача, оскільки підставою для її звернення до суду є незаконні дії державного реєстратора, право власності ОСОБА_2 чи ОСОБА_4 на спірну квартиру вона не оспорює.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
23 червня 2020 року справа № 345/2265/19 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що будинок АДРЕСА_4 є двохквартирним. ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 в будинку, про що свідчить договір дарування квартири від 17 серпня 2001 року.
Квартира АДРЕСА_3 в цьому будинку на підставі договору дарування від 11 грудня 2004 року належала ОСОБА_2, що підтверджується відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Згідно з відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_3 є двокімнатною, загальна площа складає 50, 4 кв. м, житлова площа - 40, 4 кв. м.
15 серпня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області Ільчишиним Д. В. проведено державну реєстрацію та внесено відомості про право власності ОСОБА_2 (розмір частки 1/1) на чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 143, 4 кв. м, житловою площею 90, 7 кв. м.
Підставою внесення запису про право власності вказано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 вересня 2014 року, індексний номер 15763670, а підставою виникнення права власності - мирова угода, затверджена ухвалою Калуського міськрайонного суду від 22 липня 2014 року в справі № 345/2745/14-ц.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 22 липня 2014 року визнано мирову угоду в справі № 345/2745/14-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за умовами якої за ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
30 серпня 2019 року ОСОБА_2 подарував квартиру своїй неповнолітній дочці ОСОБА_4, що підтверджується договором дарування від 30 серпня 2019 року.