Постанова
Іменем України
19 січня 2022 року
м. Київ
справа № 766/10404/19-ц
провадження № 61-16477св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт-Фактор";
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну
скаргу ОСОБА_2 на постанову Херсонського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Приходько Л. А., Базіль Л. В., Бездрабко В. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт-Фактор" (далі - ТОВ "ФК "Еліт-Фактор") про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними, скасування їх державної реєстрації.
Позовна заява мотивована тим, що 19 квітня 2005 року між ним
та акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") було укладено кредитний договір, за умовами якого
він отримав кредит у розмірі 16 тис. доларів США під 11,5% річних
та кінцевим терміном повернення до 19 квітня 2020 року. Цього самого дня на забезпечення виконання зобовʼязань за вищевказаним кредитним договором між ним та банком було укладено договір іпотеки, за умовами якого він передав в іпотеку банку належний йому на праві власності житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 .
12 грудня 2011 року між АКІБ "УкрСиббанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект") укладено договір факторингу № 1 та договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки за зобов`язанням, яке виникло на підставі кредитного договору
від 19 квітня 2005 року, укладеного з ним.
16 квітня 2019 року ним отримано лист приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Маковецької О. А. від 08 квітня 2019 року
про передачу заяви-вимоги ОСОБА_2 щодо задоволення вимог
за іпотечним договором від 19 квітня 2005 року, укладеного між ним та банком.
У вищевказаній заяві-вимозі від 08 квітня 2019 року ОСОБА_2 зазначено, що договором відступлення права вимоги за договорами іпотеки, укладеним 29 березня 2019 року між ТОВ "Кей-Колект" та ТОВ "ФК "Еліт-Фактор", останнє набуло право вимоги до нього за кредитним договором, внаслідок чого відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, та ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" отримало всі права, що виникають з кредитного договору разом із його забезпеченням.Договором відступлення права вимоги за договорами іпотеки, укладеним 29 березня 2019 року між
ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" та ОСОБА_2, товариство відступило,
а ОСОБА_2 набув право вимоги до нього за кредитним
договором, внаслідок чого відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, та
ОСОБА_2 отримав всі права, що виникають з кредитного договору разом із його забезпеченням. Також у цій заяві-вимозі зазначено, що
у випадку невиконання цієї вимоги боржником, ОСОБА_2 зверне стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до пункту 5 вказаного договору та статті 37 Закону України "Про іпотеку".
Позивач вважав, що договір про відступлення права вимоги за кредитним договором, укладений між ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" та ОСОБА_2, суперечить вимогам частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України,
а тому в силу вимог статей 203, 215 ЦК України є недійсним. При цьому
в силу вимог статті 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати договір, укладений 29 березня 2019 року між ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" та ОСОБА_2, про наступне відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від 19 квітня 2005 року недійсним;
- визнати договір, укладений 29 березня 2019 року між ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" та ОСОБА_2, про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 19 квітня 2005 року недійсним;
- скасувати державну реєстрацію іпотеки, здійснену у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О. А., запис № 30947166
від 29 березня 2019 року;
- скасувати державну реєстрацію заборони на нерухоме майно, здійснену
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О. А., запис № 30946703 від 29 березня 2019 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23 червня 2020 року у складі судді Ус О. В. у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір наступного відступлення права грошової вимоги, укладений 29 березня 2019 року
між ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" та ОСОБА_2, за своєю правовою природою не є договором факторингу у розумінні цивільного законодавства, а є договором купівлі-продажу права вимоги. Сторонами
під час укладання договору про відступлення права за іпотечним договором було дотримано вимоги закону щодо змісту та форми вчиненого правочину, їх воля була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а доводи позивача про визнання оспорюваних договорів недійсними не знайшли свого підтвердження Крім того, відсутність у ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" права на наступну передачу права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки позивачем належними і допустимими доказами не підтверджено та спростовано договорами про відступлення права вимоги від 29 березня 2019 року між ТОВ "Кей-Колект" і ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" та договором відступлення права вимоги за договором іпотеки між тими самими сторонами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - задоволено. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області
від 23 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано договір наступного відступлення права грошової вимоги
від 29 березня 2019 року, укладений між ТОВ "ФК "Еліт-Фактор"
та ОСОБА_2, про відступлення права вимоги за кредитним договором від 19 квітня 2005 року недійсним.
Визнано договір відступлення права вимоги за договором іпотеки
від 29 березня 2019 року, укладений між ТОВ "ФК "Еліт-Фактор"
та ОСОБА_2, про відступлення вимоги за договором іпотеки
від 19 квітня 2005 року недійсним.
Скасовано державну реєстрацію іпотеки, здійснену у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О. А., запис № 30947166
від 29 березня 2019 року.
Скасовано державну реєстрацію заборони на нерухоме майно, здійснену
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О. А., запис № 30946703 від 29 березня 2019 року.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що, уклавши
29 березня 2019 року договір наступного відступлення права грошової вимоги, ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" отримало фінансування у розмірі
275 270 грн, а ОСОБА_2, у свою чергу, укладаючи вказаний договір, набув право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається, і ціною відступлення, що передбачена договором відступлення права вимоги.
Зі змісту договорів наступного відступлення права грошової вимоги
та відступлення права вимоги за договором іпотеки вбачається, що метою укладання спірних договорів з боку ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" є отримання фінансування, а з боку ОСОБА_2 є набуття права власності на майно, що є предметом договору іпотеки від 19 квітня 2005 року, вартістю на день укладення договору іпотеки 156 506 грн, що еквівалентно
29 981,99 доларів США відповідно до курсу Національного банку України станом на 19 квітня 2005 року (100 доларів США = 522 грн) та отримання прибутку. Наведене свідчить про те, що укладений між ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" та ОСОБА_2 договір наступного відступлення права грошової вимоги за своєю юридичною природою (незважаючи на його назву) є договором факторингу.Цесія (уступка права вимоги) є одним
з обов`язкових елементів відносин факторингу. Проте сама по собі назва оспорюваного у цій справі договору не змінює його правової природи. Таким чином, між ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" та ОСОБА_2 укладений договір факторингу, а не оплатний договір відступлення права вимоги, тобто договір купівлі-продажу вимоги.
Разом з тим, зукладенням договору наступного відступлення права грошової вимоги у кредитному договорі від 19 квітня 2005 року відбулася заміна первісного кредитора ТОВ "ФК "Еліт-Фактор", яке є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг (послуг з факторингу), на фізичну особу - ОСОБА_2 .
Враховуючи, що за змістом частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а вищевказаний оспорюваний правочин суперечить наведеним вище положенням цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу договору факторингу, то він підлягає визнанню недійсним відповідно до частини першої статті 215 ЦК України.
За правилами частини першої статті 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Положеннями статті 24 Закону України "Про іпотеку" визначено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється лише за умови,
що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.Отже, відступлення права вимоги за іпотечним договором має похідний характер від відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.
Враховуючи, що договір відступлення права вимоги за основним зобов`язанням є недійсним з підстав, зазначених вище, то договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладений 29 березня 2019 року між ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" та ОСОБА_2 також
є недійсним, оскільки суперечить вимогами частини першої статті 24 Закону України "Про іпотеку".
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" постанову апеляційного суду не оскаржувало.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задоволено. Поновлено ОСОБА_2 строк
на касаційне оскарження постанови Херсонського апеляційного суду
від 24 вересня 2020 року. Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Херсонського міського суду Херсонської області.
У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними, скасування їх державної реєстрації за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року касаційне провадження у вищевказаній справі зупинено до закінчення перегляду
у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи
№ 346/1305/19, провадження № 14-181цс20, за позовом ОСОБА_4
до ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", третя особа - приватний виконавець виконавчого
округу Івано-Франківської області Безрукий О. В., про звільнення майна з-під арешту.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2021 року поновлено касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,
ТОВ "ФК Еліт-Фактор" про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними, скасування їх державної реєстрації, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського апеляційного суду
від 24 вересня 2020 року для розгляду заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - про поновлення касаційного провадження
у вищевказаній справі.
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - про поновлення касаційного провадження у зазначеній справі відмовлено, касаційне провадження зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 346/1305/19, провадження № 14-181цс20, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5,
ПАТ "Укрсоцбанк", третя особа - приватний виконавець виконавчого
округу Івано-Франківської області Безрукий О. В., про звільнення майна
з-під арешту.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ "ФК Еліт-Фактор" про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними, скасування їх державної реєстрації поновлено у зв`язку з тим, що обставини, за яких касаційне провадженні у справі було зупинено, відпали.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що між ним та ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" було укладено договір факторингу, а не оплатний договір відступлення права вимоги, тобто договір купівлі-продажу вимоги, так як за нормами
ЦК України договір факторингу є складним договором, який обовʼязково поєднує в собі елементи договору позики або кредитного договору, а також елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги. Договір, який не поєднує зазначених вище елементів,
не є договором факторингу. Тому для укладення договорів, подібних до оспорюваних договорів у цій справі, покупець вимоги не повинен обовʼязково мати статус фінансової установи. Крім того, апеляційний суд вочевидь застосував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах: від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-96гс18); від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18), але не звернув уваги на те, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року прийнято до розгляду справу № 638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20), в якій, зокрема, порушується питання про відступлення від правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, у тому числі,
які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим,
а доводи касаційної скарги - безпідставними. Фізична особа у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ. Зазначене узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах: від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-96гс18); від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження
№ 14-222цс18). При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові
від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц (провадження
№ 14-16цс20) зазначила про відсутність підстав для відступлення від вказаних вище висновків Великої Палати Верховного Суду, на чому наполягав заявник у касаційній скарзі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 квітня 2005 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1100-Ф, за умовами якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 16 тис. доларів США під 11,5%, які зобов`язався повернути
у строк до 19 квітня 2020 року.
Цього самого дня на забезпечення виконання зобовʼязань за вищевказаним кредитним договором між ОСОБА_1 та банком укладено договір іпотеки, за умовами якого він передав в іпотеку банку належний йому житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 .
12 грудня 2011 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект"
укладено договір факторингу № 1, згідно з умов якого банк передав (відступив) ТОВ "Кей-Колект", а ТОВ "Кей-Колект" набуло право вимоги до боржника за кредитним договором від 19 квітня 2005 року № 1100-Ф разом із забезпеченням.
12 грудня 2011 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладено договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами, який посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В., згідно з умовами якого АКІБ "УкрСиббанк" відступило, а ТОВ "Кей-Колект" набуло право вимоги до боржника за кредитним договором разом із забезпеченням.
Заочним рішенням Суворовського районного суду Херсонської області
від 06 серпня 2012 року у справі № 2120/2-4054/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кей-Колект" заборгованість за кредитним договором
від 19 квітня 2005 року, яка виникла станом на 06 серпня 2011 року,
у розмірі 13 919,99 доларів США, з яких: 11 689,56 доларів США - заборгованість за кредитом, 2 230,43 доларів США - заборгованість
за процентами та 19 298,11 грн заборгованості по сплаті пені. Вказане рішення суду 10 жовтня 2012 року набрало законної сили.
29 березня 2019 року між ТОВ "Кей-Колект" (кредитор) та ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" (новий кредитор) укладено договір наступного відступлення права грошової вимоги, за умовами якого ТОВ "Кей-Колект" передало, а ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" прийняло право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 за зобов`язаннями, які виникли у зв`язку з невиконанням боржником умов кредитного договору від 19 квітня 2005 року № 1100-Ф, а також право вимоги до боржника, яке виникне у майбутньому, згідно з умовами кредитного договору, у тому числі, будь-які зобов`язання за договорами забезпечення, укладеними на забезпечення належного виконання боржником кредитного договору, а саме договору іпотеки.
Згідно з умовами пункту 2.1 вказаного договору новий кредитор зобов`язаний сплатити кредитору ціну відступлення у гривневому еквіваленті 10 тис. доларів США, що станом на 27 березня 2019 року дорівнює 269 802,22 грн. Після сплати новим кредитором на користь кредитора ціни відступлення кредитор не буде вимагати сплату решти суми заборгованості (пункту 2.2 договору).
29 березня 2019 року між ТОВ "Кей-Колект" та ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О. А. і зареєстрований у реєстрі за № 1007, за умовами якого ТОВ "Кей-Колект" (іпотекодержатель) відступило, а ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" (новий іпотекодержатель) набуло належні іпотекодержателю права у зобов`язанні за договором іпотеки від 19 квітня 2005 року, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1
29 березня 2019 року між ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" (кредитор) та
ОСОБА_2 (новий кредитор) укладено договір наступного відступлення права грошової вимоги, за умовами якого ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" передало, а ОСОБА_2 прийняв право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 за зобов`язаннями, які виникли у зв`язку
з невиконанням боржником умов кредитного договору від 19 квітня
2005 року № 1100-Ф, а також право вимоги до боржника, яке виникне
у майбутньому, згідно з умовами кредитного договору, у тому числі, будь-які зобов`язання за договорами забезпечення, укладеними на забезпечення належного виконання боржником кредитного договору, а саме договору іпотеки.
Згідно з умовами пункту 2.1 вказаного договору новий кредитор зобов`язаний сплатити кредитору ціну відступлення у розмірі 275 270 грн протягом трьох робочих днів з дня підписання цього договору. Після сплати новим кредитором на користь кредитора ціни відступлення кредитор не буде вимагати сплату решти суми заборгованості (пункт 2.2 договору).
29 березня 2019 року між ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" та ОСОБА_2 укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О. А. і зареєстрований у реєстрі за № 1030,
за умовами якого ТОВ "ФК "Еліт-Фактор" (іпотекодержатель) відступило,
а ОСОБА_2 (новий іпотекодержатель) набув належні іпотекодержателю права у зобов`язанні за договором іпотеки від 19 квітня 2005 року, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1
29 березня 2019 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О. А., як державним реєстратором, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46224784, у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно (спеціальний розділ), номер запису про іпотеку 30947166, а також рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46223807
у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно (спеціальний розділ), номер запису про обтяження 30946703.
08 квітня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 із заявою-вимогою про усунення порушень, якою повідомив боржника про заміну кредитора у зобов`язанні та отримання ним, як новим кредитором, всіх прав, що випливають з кредитного договору разом із забезпеченням. Одночасно ОСОБА_1 повідомлено, що у разі невиконання цієї вимоги протягом 30 днів з дня отримання вимоги заявником буде звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у порядку, визначеному статтею 37 Закону України "Про іпотеку" та пункту 5 договору іпотеки.