Постанова
Іменем України
19 січня 2022 року
м. Київ
справа № 263/18671/19
провадження № 61-4479св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Маріупольська міська рада Донецької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 11 лютого 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Баркова В. М., Принцевської В. П., Биліни Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він є власником будинку АДРЕСА_1 .
У 2017 році відповідач, земельна ділянка якої має спільну межу з його земельною ділянкою, розмістила на його земельній ділянці металевий паркан. На його прохання демонтувати цей паркан відповідач відмовила.
ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати паркан з належної йому на підставі права власності земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03 листопада
2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 за власний рахунок демонтувати паркан з належної ОСОБА_1 на підставі права власності земельної ділянки, кадастровий номер 1412300000:04:004:0246, розташовану по АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768,40 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач створив позивачу перешкоди у користуванні його земельною ділянкою, що підтверджується дослідженими судом доказами, а також висновком експерта та не спростовано відповідачем.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 11 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 листопада 2020 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не довів обставин, якими він обґрунтовував позовні вимоги, а висновки суду першої інстанції про порушене право позивача не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать наявним у справі доказам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 11 лютого 2021 року, залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 листопада 2020 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
23 березня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху, надано час для усунення її недоліків.
11 травня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області.
У травні2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції надав неправильну оцінку зібраним доказам, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.
Заявник вказує на те, що у випадку, якщо буде встановлено порушення суміжним землевласником будівельних норм та стандартів при розташуванні своїх споруд та іншого майна, інший землекористувач вправі зажадати захисту права власності шляхом усунення перешкод у користуванні належним йому будинком. Стверджує про відсутність висновку Верховного Суду у цих правовідносинах.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, як таку, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1, що підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Маріупольського бюро технічної інвентаризації
від 08 вересня 2005 року.
Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку, виданого 07 липня 2006 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1412300000:04:004:0246.
Власником будинку та земельної ділянки кадастровий номер 1412300000:04:004:0351, розташованих за адресою:
АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, що підтверджено договором купівлі-продажу будинку та земельної ділянки від 12 серпня
2011 року.
Із плана меж земельної ділянки АДРЕСА_2, складеного 04 вересня 2012 року, встановлено, що спірний паркан збудовано ще попереднім власником будинку АДРЕСА_1 .
27 липня 2020 року судовим експертом Спиридоновим В. А. виконано висновок будівельно-технічної експертизи № 31, проведеної на вимогу ОСОБА_1 .
Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи від 27 липня 2020 року, проведеної на запит ОСОБА_1, методом візуального огляду на місті домоволодіння АДРЕСА_3 та шляхом зіставлення з технічними документами (технічним паспортом) виявлено порушення будівельних норм у зв`язку із близьким розташуванням до стіни будинку позивача паркану, собачої будки та будівельного сміття з боку відповідача.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.