Постанова
Іменем України
12 січня 2022 року
м. Київ
справа № 761/28252/19
провадження № 61-16311св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал",
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець Павлюк Назар Васильович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ТОВ "Вердикт капітал", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А., приватний виконавець Павлюк Н. В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Вердикт Капітал", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А., приватний виконавець Павлюк Н. В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від
26 травня 2021 року, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Апеляційне провадження
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від
26 травня 2021 року залишено без руху, та надано позивачу десять днів з дня вручення копії ухвали для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку та надання документів про оплату судового збору.
У липні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду заяву щодо обґрунтування підстав звільнення від сплати судового бору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ "Вердикт капітал", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А., приватний виконавець Павлюк Н. В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнано неподаною та повернуто позивачу.
Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року позивачу, апеляційний суд виходив із того, що заявником не було усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року, а саме у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України заявником не надано документ, що підтверджує сплату судового збору. При цьому, апеляційний суд визнав, що надана
ОСОБА_1 копія посвідчення серії НОМЕР_1 громадянина евакуйованого у 1986 році із зони відчуження, не звільняє його від сплати судового збору в силу пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки на думку суду ОСОБА_1, відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є особою, яка належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, а не до постраждалих, вичерпний перелік яких наведено у статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
06 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від
30 серпня 2021 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду є безпідставним, оскільки судом не було взято до уваги статтю 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", частина третя якої визначає, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Заявник вказує, що він звільнений від сплати судового збору в силу закону так як є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Шевченківського районного суду міста Києва.
13 грудня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У справі, яка переглядається, апеляційним судом встановлено, що улипні
2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ "Вердикт капітал", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А., приватний виконавець Павлюк Н. В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Вердикт Капітал", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А., приватний виконавець Павлюк Н. В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від
26 травня 2021 року, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку до якої заявником додано копію посвідчення, виданого 20 липня 1995 року, згідно якого він має статус громадянина, який евакуйований із зони відчуження у
1986 році.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від
26 травня 2021 року залишено без руху, та надано позивачу десять днів з дня вручення копії ухвали для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку та надання документів про оплату судового збору.
У липні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду заяву щодо обґрунтування підстав звільнення від сплати судового бору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року.
На обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового бору, заявник вказував правила пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" так як є громадянином, віднесеним до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Апеляційний суд визнаючи, що надана ОСОБА_1 копія посвідчення серії НОМЕР_1 громадянина евакуйованого у 1986 році із зони відчуження, не звільняє його від сплати судового збору в силу пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки на думку суду ОСОБА_1, відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є особою, яка належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, а не до постраждалих, вичерпний перелік яких наведено у статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дійшов висновку про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що як до апеляційної скарги, так і до заяви на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року, ОСОБА_1 надано посвідчення серії НОМЕР_1 громадянина евакуйованого у 1986 році із зони відчуження, виданого 20 липня 1995 року. У вказаному посвідчені встановлена Категорія 2 (а. с. 179, 190).
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Визначення осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, надано у статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до яких, зокрема, віднесені евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов`язкового) і гарантованого добровільного відселення (пункт 1).
У статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" надано визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, до яких законодавець відніс: 1) учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілих від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадян, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Системний аналіз вказаних норм матеріального права дає підстави дійти висновку про те, що ОСОБА_1, який згідно посвідчення серії НОМЕР_1 є евакуйованим громадянином у 1986 році із зони відчуження та відноситься до
2 Категорії, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи згідно пункту 1 статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Разом з цим, за змістом частини третьої статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Таким чином слід дійти висновку про те, що ОСОБА_1 в силу пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, оскільки є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесений до 2 Категорії.