У Х В А Л А
12 січня 2022 року
м. Київ
Справа № 826/9960/15
Провадження № 11-1403апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В.
розглянула в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Терра банк" Ірклієнка Юрія Петровича (далі - уповноважена особа, Фонд, ПАТ "Терра банк" відповідно) та Фонду про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи та Фонду, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо розгляду звернень позивачки та задоволення її вимог про усунення порушення бухгалтерського (банківського) обліку вкладу ОСОБА_1 і поновлення банківської проводки за квитанцією від 07 серпня 2014 року № 96834 на суму 1 тис. 200 доларів США за вкладним рахунком № НОМЕР_1 ;
- зобов`язати відповідачів усунути порушення бухгалтерського (банківського) обліку вкладу позивачки шляхом поновлення банківської проводки за квитанцією від 07 серпня 2014 року № 96834 на суму 1 тис. 200 доларів США за вкладним рахунком № НОМЕР_1 ;
- зобов`язати відповідачів внести ОСОБА_1 до переліку й реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI), поновити запис щодо обліку суми вкладу ОСОБА_1 за договором вкладу "Родинний" від 05 серпня 2014 року № ВДР-163660:840 у загальному розмірі 3 тис. 600 доларів США та нарахованих за вкладом відсотків.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 22 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, закрив провадження у справі в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо розгляду звернень позивачки та задоволення вимог про усунення порушення бухгалтерського (банківського) обліку вкладу ОСОБА_1 і поновлення банківської проводки за квитанцією від 07 серпня 2014 року № 96834 на суму 1 тис. 200 доларів США за вкладним рахунком № НОМЕР_1 ; зобов`язання відповідачів усунути порушення бухгалтерського (банківського) обліку вкладу позивачки шляхом поновлення банківської проводки за квитанцією від 07 серпня 2014 року № 96834 на суму 1 тис. 200 доларів США за вкладним рахунком № НОМЕР_1 .
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 22 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, в задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 27 лютого 2019 року залишила без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2015 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, а вказані судові рішення залишила без змін. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року задовольнила частково: скасувала вказані судові рішення та ухвалила нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнила частково: зобов`язала уповноважену особу включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, та подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 05 серпня 2014 року № ВДР-163660:840 у національній валюті України в сумі, еквівалентній 1 (одній) тис. 200 (двомстам) доларам США, виходячи з офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України (далі - НБУ) на день початку процедури виведення Фондом ПАТ "Терра банк" з ринку та здійснення тимчасової адміністрації. В іншій частині позовних вимог відмовила.
Велика Палата Верховного Суду додатковою постановою від 29 травня 2019 року вирішила питання про судові витрати шляхом стягнення з Фонду на користь ОСОБА_1 витрат на сплату судового збору в розмірі 87 грн.
Ухвалами від 06, 29 травня, 18 грудня 2019 року Велика Палата Верховного Суду відмовила в задоволенні:
- клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року, оскільки не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення;
- заяви позивачки про встановлення строку на подання звіту про виконання вказаного судового рішення, оскільки питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 826/9960/15 вже вирішувалося та ця заява подана позивачкою з тих же підстав, що й попереднє клопотання;
- клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року та додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року, оскільки Окружним адміністративним судом міста Києварозпочато судовий контроль за виконанням судових рішень у цій справі в порядку, встановленому статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Крім цього, ухвалою від 16 вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду відмовила в задоволенні клопотання позивачкипро встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року через відсутність можливості в суб`єкта владних повноважень, а саме уповноваженої особи, виконати вказане судове рішення в тому порядку, який визначений у його резолютивній частині. При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу ОСОБА_1 на те, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, позивачка як сторона виконавчого провадження (стягувач) має право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення в порядку статті 378 КАС України.
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 у чергове звернулася до Великої Палати Верховного Суду з клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в цій справі, у якому просить: зобов`язати Фонд подати у визначений судом строк звіт про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року; за наслідками розгляду такого звіту вирішити питання про накладення штрафу на керівника Фонду.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 грудня 2021 року призначила цю справу для розгляду клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку письмового провадження без виклику учасників справи відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 345 КАС України з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи в судовому засіданні за їх участю, а також ураховуючи те, що для розгляду клопотання немає необхідності досліджувати докази.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року у справі № 826/9960/15, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року, заяву ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення задоволено частково: змінено спосіб і порядок виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в частині задоволення позову, встановивши новий спосіб і порядок виконання судового рішення, а саме визначено: стягнути з Фонду на користь ОСОБА_1 відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 05 серпня 2014 року № ВДР-163660:840 у національній валюті України в сумі, еквівалентній 1 (одній) тис. 200 (двомстам) доларам США, виходячи з офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на день початку процедури виведення Фондом ПАТ "Терра банк" з ринку та здійснення тимчасової адміністрації. На виконання вказаних судових рішень державний виконавець 21 вересня 2021 року виніс постанову у відповідному виконавчому провадженні № 60127544 та вніс інформацію до Автоматизованої системи виконавчого провадження на приведення у відповідність до резолютивної частини виконавчого документа. Однак навіть і: після цього Фонд офіційно відмовляється виконати постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року та майже три роки продовжує ухилятися від виконання цього судового рішення. У свою чергу орган державної виконавчої служби (державний виконавець) позбавлений ефективних правових механізмів примусу до виконання судових рішень Фонду.
У запереченнях проти клопотання про встановлення судового контролю Фонд просить відмовити в задоволенні цього клопотання, посилаючись на те, що оскільки юридичну особу ПАТ "Терра банк"припинено, то повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припинилися в силу положень статей 37, 53 Закону № 4452-VI.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про його часткове задоволення з таких підстав.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із частинами другою - четвертою статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, установлену законом.
У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин першої та другої вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу наведених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Матеріалами справи встановлено, що 11 вересня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва видав ОСОБА_1 виконавчі листи з виконання постанови та додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого та 29 травня 2019 року відповідно у справі № 826/9960/15 (а. с. 6, 7, т. 2).
Повідомленням державного виконавця від 24 вересня 2019 року виконавчий лист повернуто стягувачу без прийняття до виконання. Таке повернення мотивоване тим, що виконавчий лист, виданий Окружним адміністративним судом міста Києва на примусове виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15, не відповідає вимогам Закону від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII), а саме: боржник,зазначений у виконавчому документі, за кодом ЄДРПОУ та адресою місцезнаходження не відповідає особі, відомості про яку містяться в ЄДР (а. с. 38 на зворотному боці, т. 2).
Позивачка повторно пред`явила виконавчий лист до примусового виконання, а також одночасно звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з відповідним адміністративним позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відділ ДВС) у порядку, встановленому статтею 287 КАС України (адміністративна справа № 640/19475/19).
Повідомленням державного виконавця від 11 жовтня 2019 року виконавчий лист знову повернуто стягувачу без прийняття до виконання з інших мотивів, а саме: до ЄДР внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ "Терра банк" як юридичної особи, а відтак банк вважається ліквідованим, а функції Фонду з його ліквідації припиненими. Повідомленням також запропоновано стягувачу звернутися до суду для приведення виконавчого документа у відповідність до вимог Закону № 1404-VIII (а. с. 40, т. 2).
За таких обставин позивачка також оскаржила до Окружного адміністративного суду міста Києва ці дії державного виконавця з повторного повернення виконавчого листа шляхом подання нового адміністративного позову до відділу ДВС у порядку, встановленому статтею 287 КАС України (адміністративна справа № 640/20964/19).
З Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року у справі № 640/19475/19 за позовом ОСОБА_1 до відділу ДВС, третя особа - Фонд, про визнання протиправним і скасування рішення, залишенимбез змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року, позов задоволено частково: визнано протиправним і скасовано рішення державного виконавця відділу ДВС Шеремета О. В. у формі повідомлення від 24 вересня 2019 року про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання; зобов`язано відділ ДВС відкрити відповідне виконавче провадження за виконавчим листом від 11 вересня 2019 року в адміністративній справі № 826/9960/15.
Крім цього, Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 06 лютого 2020 рокуу справі № 640/20964/19 за позовом ОСОБА_1 до відділу ДВС, третя особа - Фонд, про визнання протиправним і скасування рішення задовольнив позов частково: визнав протиправним і скасував рішення державного виконавця відділу ДВС Шеремета О. В. у формі повідомлення від 11 жовтня 2019 року про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання; зобов`язав відділ ДВС відкрити відповідне виконавче провадження за виконавчим листом від 11 вересня 2019 року в адміністративній справі № 826/9960/15. Також суд зобов`язав відділ ДВС подати до суду звіт про виконання судового рішення в місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.
31 січня 2020 року старший державний виконавець відділу ДВС Шеремет О. В. постановою ВП № 60127544 відкрив виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 826/9960/15, виданого 11 вересня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва, про зобов`язання уповноваженої особи включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, та подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 05 серпня 2014 року № ВДР-163660:840 у національній валюті України в сумі, еквівалентній 1 (одній) тис. 200 (двомстам) доларам США, виходячи з офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на день початку процедури виведення Фондом ПАТ "Терра банк" з ринку та здійснення тимчасової адміністрації (а. с. 129, 130, т. 2).
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 29 червня 2021 року у справі № 826/9960/15, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року, заяву ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення задовольнив частково: змінив спосіб і порядок виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в частині задоволення позову, встановивши новий спосіб і порядок виконання судового рішення: стягнути з Фонду на користь ОСОБА_1 відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 05 серпня 2014 року № ВДР-163660:840 у національній валюті України в сумі, еквівалентній 1 (одній) тис. 200 (двомстам) доларам США, виходячи з офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на день початку процедури виведення Фондом ПАТ "Терра банк" з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.
Станом як на дату звернення ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду з клопотанням про встановлення судового контролю за постановою Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15, так і на дату розгляду цього клопотання Велика Палата Верховного Суду не володіє інформацією про виконання вказаного судового рішення.
З Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що Фонд оскаржив у касаційному порядку ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі № 826/9960/15. Однак Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21 грудня 2021 року в цій справі відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду на вказані судові рішення на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України.
З огляду на наведене правове регулювання у зіставленні з тим, що згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року у справі № 826/9960/15, яка набрала законної сили, змінено спосіб і порядок виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в частині задоволення позову та встановлено новий спосіб і порядок виконання цього судового рішення, а саме: стягнуто з Фонду на користь ОСОБА_1 відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 05 серпня 2014 року № ВДР-163660:840 у національній валюті України в сумі, еквівалентній 1 (одній) тис. 200 (двомстам) доларам США, виходячи з офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на день початку процедури виведення Фондом ПАТ "Терра банк" з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15.
Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу заявниці на те, що обов`язковою умовою для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу є встановлення для такого суб`єкта владних повноважень строку на подання звіту про виконання судового рішення та в подальшому неподання такого звіту у встановлений строк. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за діяльність очолюваного ним державного органу, яким не забезпечено виконання судового рішення у встановлений судом строк.
Таким чином, вимога заявниці про накладення штрафу на керівника Фонду є передчасною.
Зважаючи на те, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15 залишається невиконаною протягом тривалого часу, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне встановити строк подання звіту про виконання цієї постанови.
Керуючись статтями 248, 382 КАС України, Велика Палата Верховного Суду