Постанова
Іменем України
12 січня 2022 року
м. Київ
справа № 761/36392/16
провадження № 61-4897св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал",
відповідач - ОСОБА_1, правонаступником якого є Київська міська рада,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - Національна спілка композиторів України,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Банк Траст-Капітал" на постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року в складі колегії суддів Ящук Т. І., Немировської О. В., Чобіток А. О.
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ПАТ "АКБ "Траст-капітал" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов мотивований тим, що 03 квітня 2007 року ЗАТ "АКБ "Траст-капітал", правонаступником якого є ПАТ "АКБ "Траст-капітал", і ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 18/КФ-07, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 1,2 млн. дол. США зі сплатою 14% річних. 26 листопада 2009 року на забезпечення виконання позичальником кредитних зобов`язань сторони уклали договір іпотеки, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку банку майнові права на нежиле приміщення № 100 (літ. А) за адресою: АДРЕСА_1 (будівельна адреса: будинок АДРЕСА_2 ).
Позивач указував, що банк виконав умови кредитного договору шляхом перерахування на рахунок позичальника кредитних коштів. Відповідач зобов`язання з погашення кредиту виконує неналежним чином; протягом 2010-2014 років неодноразово звертався до банку із заявами про врегулювання боргу в позасудовому порядку. 02 жовтня 2015 року сторони уклали угоду про визнання боргу за кредитним договором на суму 340 000 дол. США та процентів за його користування в сумі 237 955,08 дол. США, а всього - 577 955,08 дол. США, та збільшили позовну давність до 01 грудня 2017 року.
Оскільки в добровільному порядку відповідач заборгованість не погашає, ПАТ "АКБ "Траст-капітал" з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило суд стягнути з ОСОБА_1 частину заборгованості за кредитним договором № 18/КФ-07, що складається з процентів за користування кредитом за період з 10 серпня 2015 року по 09 грудня 2015 року в розмірі 15 890,57 дол. США, шляхом звернення стягнення на майнові права на нежиле приміщення № 100 (літ. А) за адресою: АДРЕСА_3 ) загальною площею 99,4 м?, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу 399 093,98 грн, що становить еквівалент 15 890,57 дол. США.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 27 липня 2017 року позов задоволено: стягнуто на користь ПАТ АКБ "Траст-капітал" частину заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 18/КФ-07 від 07 липня 2009 року, а саме проценти за користування наданим кредитом за період з 10 серпня 2015 року по 09 грудня 2015 року в розмірі 15 890,57 дол. США, шляхом звернення стягнення на майнові права на нежиле приміщення № 100 (літ. А) за адресою: АДРЕСА_1 (будівельна адреса: будинок АДРЕСА_2 ) загальною площею 99,4 м?; встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" з початковою ціною продажу 399 093,98 грн, що становить еквівалент 15 890,57 дол. США, яка визначена на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності.
Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує зобов`язання з повернення кредиту, що згідно положень Закону України "Про іпотеку" та пункту 3.1.7 договору іпотеки, укладеного між сторонами, є підставою для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Не погодившись з указаним рішенням суду, Національна спілка композиторів України, яка не брала участі в справі, оскаржила його до суду апеляційної інстанції з посиланням на те, що є власником нежилого приміщення № 100 (літ. А) за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 04 вересня 2017 року у прийнятті апеляційної скарги відмовлено та повернуто її заявникові. Апеляційний суд виходив із того, що нерухоме майно, на яке судом звернуто стягнення, згідно договору іпотеки, укладеного між сторонами, належало на праві власності саме ОСОБА_1 . Оскільки договір іпотеки недійсним у встановленому законом порядку не визнавався, відсутні підстави вважати, що оскарженим судовим рішенням вирішено питання про права та обов`язки Національної спілки композиторів України.
Постановою Верховного Суду від 20 червня 2018 року касаційну скаргу Національної спілки композиторів України задоволено, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04 вересня 2017 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що згідно з інформаційною довідкою КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" від 04 вересня 2017 року № 2632 та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 листопада 2009 року за Національною спілкою композиторів України на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 04 вересня 2009 року зареєстровано право власності на нерухоме майно, стягнення на яке звернуто рішенням суду першої інстанції в цій справі. За таких обставин колегія суддів уважала передчасним висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у Національної спілки композиторів України права на апеляційне оскарження заочного рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року апеляційну скаргу Національної спілки композиторів України задоволено частково: заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 липня 2017 року скасовано в частині задоволення позовної вимоги АТ "Банк Траст-Капітал" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні вказаної позовної вимоги відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції вирішив питання про права Національної спілки композиторів України, яка не була залучена до участі у справі як власник нерухомого майна, на яке звернуто стягнення, що в силу положень статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
При цьому колегія суддів уважала, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню лише в частині звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Банк "Траст-капітал" частини кредитної заборгованості скасуванню не підлягає, оскільки в указаній частині права, обов`язки та інтереси Національної спілки композиторів України не вирішуються, вона не є стороною у кредитних правовідносинах, що склались між АТ "Банк Траст-Капітал" та ОСОБА_1 .
Аргументи учасників справи
У березні 2019 року АТ "Банк Траст-Капітал" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року й просило її скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й залишити в силі заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 липня 2017 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
- неправильно застосував положення пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України, яким не передбачено скасування судового рішення в частині;
- прийняв рішення щодо позовної вимоги про стягнення кредитної заборгованості, яка банком окремо не пред`являлася, у той час як предметом спору є звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості;
- не звернув уваги на те, що договір іпотеки залишається чинним та недійсним у встановленому законом порядку не визнавався;
- розглянув справу за відсутності відомостей про належне повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року провадження в справі зупинено до залучення до участі в справі правонаступників ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року провадження в справі поновлено та залучено до участі в справі Київську міську раду як правонаступника ОСОБА_1 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 03 квітня 2007 року ЗАТ "АКБ "Траст-капітал" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 18/КФ-07, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 1 200 000 дол. США зі сплатою 14 % річних та строком повернення до 08 жовтня 2010 року.
Відповідно договору про відступлення права вимоги від 22 лютого 2008 року дочірнє підприємство "Профорієнтир" передало, а ОСОБА_1 прийняв на себе всі права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав і стає стороною за договором №16-10 на виконання внутрішніх опоряджувальних робіт на будівництві житлового будинку по АДРЕСА_2 .
Відповідно акту № 2 про передачу-приймання майнових прав на приміщення від 27 травня 2008 року ТОВ "ГДП Укрбудпромсервіс" здійснило оплату підряднику ОСОБА_1 шляхом передачі нежитлового приміщення (майнових прав на приміщення) № 100 (літ. А) за адресою: АДРЕСА_1, а підрядник прийняв вказане приміщення.
26 листопада 2009 року на забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором сторони уклали договір іпотеки, за яким ОСОБА_1 передав банку в іпотеку майнові права на нежиле приміщення № 100 ( літ А) за адресою: АДРЕСА_1 (будівельна адреса: будинок АДРЕСА_2 ) загальною площею 99,4 м?.
Протягом 2010-2014 років відповідач неодноразово звертався до позивача із заявами, направленими на врегулювання боргу у позасудовому порядку. 26 серпня 2014 року сторони уклали угоду про визнання боргу за кредитним договором в сумі 340 000 дол. США та збільшення позовної давності до 08 жовтня 2015 року, а 02 жовтня 2015 року - угоду про визнання боргу за кредитним договором у сумі 340 000 дол. США за тілом кредиту та 237 955,08 дол. США процентів за користування кредитними коштами, а всього на суму 577 955,08 дол. США, в порядку статті 259 ЦК України позовну давність збільшено до 01 грудня 2017 року.
24 січня 2012 року банк надіслав позичальнику письмову вимогу про усунення порушень кредитного договору з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно оцінки, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "ЄСП Оцінка-Капітал", вартість майнових прав на нежиле приміщення № 100 ( літ "А") за адресою: АДРЕСА_1 (будівельна адреса: будинок АДРЕСА_2 ) станом на 16 серпня 2016 року складає 399 093,98 грн.
Апеляційний суд установив, що 27 травня 2008 року ОСОБА_1 та Національна спілка композиторів України уклали договір дарування майнових прав, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В. В. 27 травня 2008 року за реєстровим № 11837, за яким ОСОБА_1 подарував, а Національна спілка композиторів України прийняла в дар майнові права на нежиле приміщення № 100 ( літ "А") за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04 вересня 2009 року в справі № 30/313 за позовом Національної спілки композиторів України до ФОП ОСОБА_2 визнано за Національною спілкою композиторів України право власності на нежитлове приміщення (підвал) № 100 (літера "А") загальною площею 99,2 м? у житловому будинку по АДРЕСА_1 .
Відповідно до реєстраційного напису на копії рішення Господарського суду міста Києва від 04 вересня 2009 року та інформаційної довідки КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 04 вересня 2017 року вказане нежитлове приміщення на праві власності зареєстровано за Національною спілкою композиторів України 30 листопада 2009 року.