У Х В А Л А
11 січня 2022 року
м. Київ
Справа № 9901/459/21
Провадження № 11-480заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій для апеляційного розгляду справи за позовом народного депутата України ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 листопада 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом народного депутата України ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправним і скасування рішення Верховної Ради України від 5 листопада 2021 року про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь у п`яти пленарних засіданнях Верховної Ради України та зобов`язання відповідача вчинити певні дії.
Великою Палатою Верховного Суду витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
З доповіді судді-доповідача вбачається, що виконано необхідні дії для підготовки справи до апеляційного розгляду, передбачені статтею 306 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Потреби у проведенні додаткових підготовчих дій, як і перешкод для призначення справи до розгляду не встановлено.
Згідно із частиною третьою статті 311 КАС Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
З огляду на те, що предметом апеляційного перегляду в цій справі є ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, а також ураховуючи характер спірних правовідносин, який не вимагає участі сторін, Велика Палата Верховного Суду призначає розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами без виклику учасників справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду створює учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом цієї справи шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників сторін для особистого надання пояснень, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю скаржниці чи її представника.
Керуючись статтями 292, 306, 307, 311, 312, 321 КАС, Велика Палата Верховного Суду