Постанова
Іменем України
18 січня 2022 року
м. Київ
справа № 640/6766/18
провадження № 61-13131св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Харківська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2020 року у складі судді Поліщук Т. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на майно.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, з яким вона тривалий час перебувала у фактичних шлюбних відносинах.
Вказувала, що ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, однак фактично вони постійно разом проживали у неї за адресою: АДРЕСА_2, де ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 і помер.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: однокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_3 ; грошові кошти у сумі 60 000,00 грн, що знаходяться на рахунку ОСОБА_2 в АТ "Державний ощадний банк України".
06 липня 2017 року вона звернулася до Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори (далі - Одинадцята ХДНК) із заявою про прийняття спадщини. Зазначила, що вона є спадкоємицею четвертої черги за законом, оскільки проживала зі спадкодавцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Постановою державного нотаріуса Одинадцятої ХДНК Сукачова М. О. від 28 січня 2019 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не було подано рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту проживання спадкоємця ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу зі спадкодавцем ОСОБА_2, у зв`язку з чим вона змушена була звернутися до суду з цим позовом.
При цьому зазначила, що спадкоємцем першої черги за законом є син спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який спадщину не прийняв.
Уточнивши в подальшому позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд: встановити факт того, що вона проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2011 року та має право на набуте за час спільного проживання майно, а також на спадкування у четверту чергу за законом, та виділ у натурі предметів домашньої обстановки та вжитку; визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на однокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_3 ; визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на грошові кошти у сумі 60 000,00 грн, що знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_2 в АТ "Державний ощадний банк України".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2020 року позов задоволено частково.
Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2011 року до смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 36,1 кв.м, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на грошові кошти, залишок яких станом на 02 вересня 2019 року становив 60 000 грн, у відкритому в АТ "Державний ощадний банк України" філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" вкладного (депозитного) рахунку № НОМЕР_1 (980) (IBAN НОМЕР_2 ) на ім`я ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2011 року до смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги за законом після померлого ОСОБА_2, у встановлений законом шестимісячний строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, тому наявні підстави для визнання за позивачкою права власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 36,1 кв.м, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, а також для визнання за позивачкою права власності на грошові кошти, залишок яких станом на 02 вересня 2019 року становив 60 000,00 грн, у відкритому в АТ "Державний ощадний банк України" філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" вкладного (депозитного) рахунку № НОМЕР_1 (980) (IBAN НОМЕР_2 ) на ім`я ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Не погодившись з таким рішенням, Харківська міська рада подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року апеляційну скаргу Харківської міської ради задоволено частково.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2020 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, скасовано та в задоволенні позову в цій частині відмовлено.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2020 року в частині встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2011 року до смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2011 року до смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суд зазначив, що на обґрунтування вказаних обставин суду надані належні та допустимі докази.
Разом з тим, ураховуючи, що наразі судовим рішенням встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2011 року до смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з чим позивачка не позбавлена можливості звернутися до нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно задоволенню не підлягають.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
02 серпня 2021 року засобами поштового зв`язку Харківська міська рада звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у вказаній цивільній справі.
В касаційній скарзі заявник просить суд оскаржуване рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення у справі про відмову у позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення в оскаржуваній частині з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
01 жовтня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .
Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно.
06 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Одинадцятої ХДНК із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Зазначила, що вона є спадкоємицею четвертої черги за законом, оскільки проживала зі спадкодавцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
28 січня 2019 року державний нотаріус Одинадцятої ХДНК Сукачов М. О. відмовив ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки не було надано рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту проживання спадкоємця ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу зі спадкодавцем ОСОБА_2
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2011 року по 21 червня 2017 року у зареєстрованому шлюбі між собою та з іншими особами не перебували.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову в частині визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, до суду касаційної інстанції не оскаржено, тому, у відповідності до приписів статті 400 ЦПК України, не є в цій частині предметом касаційного перегляду.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині відповідають.