Постанова
Іменем України
13 січня 2022 року
м. Київ
справа № 757/17950/13-ц
провадження № 61-11093св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі: Організація орендарів орендної фірми "Екста", ОСОБА_1,
відповідачі: Київська міська рада, ОСОБА_2,
заявники: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, правонаступником якої є ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_6, до якої приєдналися: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року у складі судді Батрин О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року у складі колегії суддів: Нежури В. А., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, рішень судів попередніх інстанцій
У серпні 2013 року Організації орендарів орендної фірми "Екста" (далі - ОООФ "Екста"), ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 10 липня 2013 року між Київською міською радою та ОСОБА_2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОООФ "Екста", ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитловий будинок (літ. А) та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1,
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 17 січня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 лютого
2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2014 року, позов ОООФ "Екста" та
ОСОБА_1 залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитловий будинок (літ. А), загальною площею 3 334,6 кв. м, та земельну ділянку загальною площею 0,0780 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, за наслідками її розгляду
У лютому 2017 року ОСОБА_5, правонаступником якої є ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, як правонаступники ОООФ "Екста" та співвласники у праві спільної сумісної власності нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (далі - правонаступники ОООФ "Екста" та співвласники у спільній сумісній власності), звернулися до суду із заявою про перегляд рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 січня 2014 року за нововиявленими обставинами.
Заяву мотивували тим, що відповідно до пункту 3.5 Положення про ОООФ "Екста" орендар, що вибув зі складу організації орендарів, має право на належну йому частину доходу та частку в майні, що є власністю організації орендарів. Оскільки після ліквідації банкрута - ОООФ "Екста" (запис про припинення юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07 листопада 2016 року) учасники такої організації не отримували у власність часток у нерухомому майні - будівлі на АДРЕСА_1 та не приймали рішення про його відчуження, тому всі її 75 учасників та/або їх спадкоємці є правонаступниками юридичної особи, кожний як співвласник спірного майна - нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 з 21 вересня 1993 року. Посилаючись на наведене, вважали, що суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі
від 03 вересня 2013 року з порушенням правил підсудності та за заявою особи, яка не має повноважень на ведення справи, а тому просили скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 січня 2014 року за нововиявленими обставинами та постановити ухвалу про закриття провадження у справі за позовом ОООФ "Екста" до Київської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та зустрічним позовом
ОСОБА_2 до ОООФ "Екста", Київської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 вересня
2018 року, відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до положень частини першої статті 362 ЦПК України, в редакції, що діяла на час звернення до суду із вказаною заявою, заявники не є учасниками справи, які за змістом цієї статті вправі звертатися до суду із заявою про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Заявники, які були учасниками ОООФ "Екста", також не є правонаступниками цієї юридичної особи, оскільки постановою Господарського суду міста Києва від 28 грудня 2012 року у справі
№ 5011-46/18261-2012, юридична особа ліквідована без правонаступництва відповідно до процедури передбаченої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон
№ 2343-XII). Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступники ліквідованої юридичної особиОООФ "Екста" відсутні.
Постановою Верховного Суду від 06 лютого 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_3, до якої приєдналася ОСОБА_7, задоволено частково. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначив, що ухвала суду про відмову у відкритті провадження за заявою про скасування рішення суду за нововиявленими обставинами
від 06 березня 2018 року постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки провадження у справі відкрито ухвалою від 31 березня 2017 року. Зважаючи на те, що справа вже була призначена до судового розгляду ухвалою від 31 березня 2017 року, суд першої інстанції не мав правових підстав повторно розглядати питання про відкриття провадження у справі. Переглядаючи справу, апеляційний суд на вказані порушення норм процесуального права увагу не звернув.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 травня
2021 року, закрито провадження за заявою ОСОБА_10, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 січня 2014 року у справі за позовом ОООФ "Екста", ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОООФ "Екста",
ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлову будівлю та земельну ділянку.
Ухвала суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивована тим, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
07 листопада 2016 року до вказаного Реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ОООФ "Екста". Підставою внесення цього запису є судове рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом у справі № 5011-46/18261-2012. Закон № 2343-XII не передбачає можливості правонаступництва юридичної особи банкрута, яку було припинено у зв`язку з ліквідацією господарськими судом, унаслідок проведення ліквідаційної процедури за результатами ліквідаційного балансу за відсутністю майна (частина друга статті 32 Закону № 2343-XII). Тому фізичні особи
ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не можуть виступати у зазначеному процесі як правонаступники юридичної особи (позивача), ліквідованої у процесі банкрутства у порядку, передбаченому Законом № 2343-XII. Посилаючись на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження за заявою ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 січня 2014 року на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_3, ОСОБА_6, у якій вони просили скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року і постанову Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року і постанову Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року, та витребувано із суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що під час розгляду заяви ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду міста Києва
від 17 січня 2014 року, суд першої інстанції проігнорував вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 06 лютого 2019 року. Вказували на те, що суди дійшли помилкового висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки припинення повноважень ОООФ "Екста" як юридичної особи, що об`єднує співвласників майна, не тягне за собою втрату її учасниками права власності на спірне майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у їх спільній сумісній власності. Зважаючи на те, що у ОООФ "Екста" не існує майна окремо від майна співвласників, яке, відповідно, перебуває у спільній сумісній власності її учасників (75 фізичних осіб), а юридична особа у ОООФ "Екста" - є правовим титулом, який об`єднує співвласників, при ліквідації юридичної особи, зокрема у справі № 757/17950/13-ц, має відбуватися проста автоматична заміна "об`єднання співвласників" на "фізичних осіб-співвласників у праві спільної сумісної власності". Тобто кожний/кожна із учасників у ОООФ "Екста" та/або їх спадкоємці, як співвласник у праві спільної сумісної власності після припинення у ОООФ "Екста" автоматично набув процесуального статусу правонаступника у ОООФ "Екста" та статусу сторони, зокрема у справі № 757/17950/13-ц, саме як співвласник у праві спільної сумісної власності нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Факт припинення ОООФ "Екста", як об`єднання співвласників майна, впливає лише на необхідність формально-юридичної заміни у спірних правовідносин об`єднання співвласників на безпосередніх співвласників такого майна. Таким чином, на час звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами президент (керівник) ОООФ "Екста" ОСОБА_5, правонаступником якої є ОСОБА_6, була наділена процесуальною дієздатністю звертатися до суду від імені у ОООФ "Екста", як титульного власника майна, а також від імені 74 співвласників у праві спільної сумісної власності та від імені самої себе, як співвласника у праві спільної сумісної власності.
Зазначали, що судові рішення судів попередніх інстанцій є такими, що перешкоджають їм та іншим співвласникам у спільній сумісній власності ОООФ "Екста" у доступі до правосуддя. Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 просили постановити окрему ухвалу щодо порушень, вчинених судами при розгляді заяви ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про перегляд справи у звʼязку з нововиявленими обставинами, яку направити для вжиття заходів реагування до Вищої ради правосуддя та Генеральному прокурору.
У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_7, подана в її інтересах адвокатом Іванчик Л. Б., та ОСОБА_3, ОСОБА_8, як правонаступників ОООФ "Екста" та співвласників у спільній сумісній власності, про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_3, ОСОБА_6 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року.
Ухвалами Верховного Суду від 02 грудня 2021 року прийнято заяву
ОСОБА_7, подану в її інтересах адвокатом Іванчик Л. Б., про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_3, ОСОБА_6 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року; заяву представників ОООФ "Екста": Десятнікової Г. В., Балабан І. М. про приєднання до касаційної скарги
ОСОБА_3, ОСОБА_6 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва
від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду
від 19 травня 2021 року повернуто заявникам.
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_3,
ОСОБА_8, ОСОБА_9, як правонаступників ОООФ "Екста" та співвласників у спільній сумісній власності, про приєднання до касаційної скарги
ОСОБА_3, ОСОБА_6 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва
від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду
від 19 травня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року прийнято заяву ОСОБА_8, ОСОБА_9 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_3,
ОСОБА_6 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року. Заяву ОСОБА_3 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_3, ОСОБА_6 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року повернуто заявнику.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.