Постанова
Іменем України
12 січня 2022 року
м. Київ
справа № 201/8873/20
провадження № 61-14066св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - первинна профспілкова організація співробітників акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк",
третя особа - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2020 року у складі судді Антонюк О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ППОС АТ КБ "ПриватБанк") про визнання незаконним та скасування рішення.
Позовну заяву мотивовано тим, що 20 серпня 2020 року на засіданні комітету ППОС АТ КБ "ПриватБанк" було прийнято рішення про звернення до наглядової ради АТ КБ "ПриватБанк", Кабінету Міністрів України з вимогою розірвати договір про виконання позивачем обов`язків керівника АТ КБ "ПриватБанк" - члена наглядової ради АТ КБ "ПриватБанк" за порушення профспілкового законодавства.
Внаслідок прийняття цього рішення профспілковою організацією на адресу АТ КБ "ПриватБанк" та позивача направлено вимогу у порядку пункту 9 частини першої статті 45, статті 247 КЗпП України про розірвання договору про виконання ним обов`язків члена наглядової ради. Вказану вимогу наглядова рада АТ КБ "ПриватБанк" та Кабінет Міністрів України отримали 27 серпня 2020 року.
Вважав оскаржуване рішення незаконним та безпідставним, а також таким, що прийняте профспілковою організацією за відсутності правових підстав для звернення з такою вимогою.
Враховуючи викладене, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення засідання комітету ППОС АТ КБ "ПриватБанк, оформлене протоколом від 20 серпня 2020 року № 52, про направлення власникам та наглядовій раді АТ КБ "ПриватБанк" письмової вимоги про розірвання трудового договору.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення комітету ППОС АТ КБ "ПриватБанк", оформлене протоколом від 20 серпня 2020 року № 52, про направлення наглядовій раді АТ КБ "ПриватБанк" письмової вимоги про розірвання трудового договору про виконання обов`язків члена наглядової ради АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що між позивачем та АТ КБ "ПриватБанк" трудовий договір не укладався, а укладалася цивільно-правова угода, а тому відповідач не мав права висувати вимогу про її розірвання, оскільки положення статей 33 "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та 45 КЗпП України регулюють виключно трудові відносини. Крім того, суди виходили із того, що у матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази про порушення позивачем законодавства про працю та Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ППОС АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції помилково розглянув справу без виклику учасників справи у порядку спрощеного провадження. Вказує, що оскаржуване позивачем рішення ППСО АТ КБ "ПриватБанк" прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.
Відзив на касаційну скаргу
У грудні 2021 року від ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" надійшли відзиви на касаційну скаргу, в якому останні посилаються на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 22 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
20 серпня 2020 року на засіданні комітету ППОС АТ КБ "ПриватБанк" було прийнято рішення про направлення наглядовій раді АТ КБ "ПриватБанк" письмової вимоги про розірвання трудового договору (звільнення) з членом наглядової ради АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1, оформлене протоколом засідання від 20 серпня 2020 року № 52.
Оскаржуване рішення прийнято з підстав порушення позивачем законодавства про працю, зокрема статей 44, 247, 249 КЗпП України.
В той же день, 20 серпня 2020 року за наслідками прийняття оскаржуваного рішення на адресу наглядової ради банку профспілкою було направлено вимогу про розірвання трудового договору з позивачем у порядку статті 46 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та статей 45, 247 КЗпП України.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що належний перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1. пункту 3 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), становить фундаментальний принцип, та має на увазі зокрема право на "усне слухання". При цьому право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною першою статті 368 ЦК України визначено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За положеннями частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зі змісту частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що ціна позову наявна виключно у позовах, де заявлені вимоги майнового характеру. У позовах немайнового характеру ціна позову не визначається.
Системний аналіз змісту зазначених процесуальних норм дає підстави для висновку про те, що приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін можуть бути застосовані судами апеляційної інстанції лише у випадку розгляду апеляційних скарг на рішення суду, якщо наявні виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 05 лютого
2020 року у справі № 753/17720/18, від 04 листопада 2020 року у справі
№ 642/1491/17, від 26 травня 2021 року у справі № 391/35/19.
Відповідно до позовних вимог позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення засідання комітету ППОС АТ КБ "ПриватБанк, оформлене протоколом від 20 серпня 2020 року № 52, про направлення власникам та наглядовій раді АТ КБ "ПриватБанк" письмової вимоги про розірвання трудового договору, тобто позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ППОС АТ КБ "ПриватБанк" та вирішено розгляд апеляційної скарги проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до змісту постанови Дніпровського апеляційного суду
від 16 квітня 2021 року справа розглядалася у спрощеному позовному провадженні у порядку частини тринадцятої статті 7, частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Однак, частина перша статті 369 ЦПК України не може застосовуватись щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду в цій справі, оскільки визначає лише порядок розгляду справ з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У цій справі було заявлено позовну вимогу немайнового характеру, отже, її перегляд у апеляційному порядку мав відбуватися з повідомленням (викликом) учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд на вказане належної уваги не звернув та всупереч вимог частини третьої статті 368 ЦПК України розглянув справу без повідомлення її учасників. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідно до частин першої, другої статті 369 ЦПК України зазначена справа в апеляційному порядку може бути розглянута без повідомлення учасників справи - в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Зазначене позбавило відповідача права мати реальну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане, у свою чергу, перешкодило стороні належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.
Пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Враховуючи, що ППОС АТ КБ "ПриватБанк", серед іншого, касаційну скаргу обґрунтовувала тим, що апеляційний суд помилково розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно дотриматись порядку розгляду справи, передбаченого статтею 368 ЦПК України.
Оскільки апеляційний суд здійснив розгляд цієї справи з порушенням вимог процесуального закону, що унеможливило ухвалення законного та справедливого судового рішення, то Верховний Суд не здійснює перевірку доводів касаційної скарги по суті спору.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2021 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.