Постанова
Іменем України
13 січня 2022 року
м. Київ
справа № 824/180/21
провадження № 61-19502ав21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
секретар судового засідання Романенко О. Ю.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ICE COM Handelges.m.b.H.,
представник заявника - Кравчук Петро Іванович,
заінтересована особа (боржник) - приватне підприємство "Барбет",
представник заінтересованої особи - Гонтар Поліна Анатоліївна,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) з використанням режиму відеоконференції апеляційну скаргу приватного підприємства "Барбет" на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2021 року за заявою ICE COM Handelges.m.b.H. про визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 23 січня 2019 року у справі за заявою ICE COM Handelges.m.b.H. до приватного підприємства "Барбет" про стягнення коштів.
Короткий зміст заяви та її обґрунтування
23 липня 2021 року ICE COM Handelges.m.b.H. звернулося до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 23 січня 2019 року у справі за заявою ICE COM Handelges.m.b.H. до ПП "Барбет" про стягнення коштів.
Заява обґрунтована тим, що 23 січня 2019 року Арбітражним судом біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень було прийнято рішення у справі № S 6/18 за заявою ICE COM Handelges.m.b.H. до ПП "Барбет" про стягнення коштів, згідно з яким відповідач ПП "Барбет" зобов`язане сплатити заявнику ICE COM Handelges.m.b.H. 8 659, 20 євро, включаючи пеню у розмірі 8,58 % із суми 8 659, 20 євро від 27 січня 2017 року, а також сплатити протягом 14 днів представнику заявника грошові кошти, які пов`язані із судовим засіданням, у розмірі 3 829, 22 євро, що включають 473, 46 євро ПДВ та 988, 48 євро затрат готівкових коштів. Заявник зазначав, що 01 вересня 2015 року між ICE COM Handelges.m.b.H. та ПП "Барбет" було укладено контракт № 3-2015 про купівлю та поставку сільськогосподарської та переробленої сільськогосподарської продукції. У додатку № 1 до контракту сторони домовилися про поставку 44 тон макухи соняшникової, а у додатку № 2 до контракту сторони обумовили поставку 44 тон олії соняшникової. ПП "Барбет" не поставило 44 тони макухи соняшникової, а обумовлену кількість олії поставило з високим рівнем фосфоліпідів. У зв`язку з неналежним виконанням ПП "Барбет" контракту № 3-2015 ICE COM Handelges.m.b.H. звернулося до Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень з позовом про стягнення грошових коштів.
Рішенням Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 19 квітня 2017 року у справі № S 1/17 задоволено позов ICE COM Handelges.m.b.H. до ПП "Барбет" про стягнення заборгованості на загальну суму 22 054, 74 євро. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24 жовтня 2018 року, залишеною в силі постановою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року, визнано і надано дозвіл на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу у справі № S 1/17.
У 2018 році ICE COM Handelges.m.b.H. звернулося до Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень з новим позовом про стягнення з ПП "Барбет" 8 659, 20 євро за контрактом № 3-2015 від 01 вересня 2015 року. За результатами розгляду вказаного позову Арбітражний суд біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень ухвалив рішення від 23 січня 2019 року у справі № S 6/18 про стягнення відповідних сум.
Посилаючись на зазначені обставини, ICE COM Handelges.m.b.H. просило: визнати і надати дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень (Таборштрассе 10, 1020 м. Відень, Австрія) від 23 січня 2019 року у справі S 6/18, винесеного під головуванням старшого судді Коліна Фіндлей і за участі ОСОБА_2, а також ОСОБА_3 й інших суддів та в присутності магістра Елізабет Фрайлінгер як секретаря арбітражного суду, за заявою ICE COM Handelges.m.b.H., до ПП "Барбет", згідно з яким: відповідач ПП "Барбет" зобов`язаний сплатити заявнику ICE COM Handelges.m.b.H. суму у розмірі 8 659, 20 євро, включаючи пеню у розмірі 8, 58 % із суми 8 659, 20 євро від 27 січня 2017 року, а також сплатити протягом 14 днів представнику заявника грошові кошти, які пов`язані із судовим засіданням, у розмірі 3 829, 22 євро, що включають 473, 46 євро ПДВ та 988, 48 євро затрат готівкових коштів; видати виконавчий лист про стягнення відповідних сум на виконання рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 23 січня 2019 року у справі S 6/18.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2021 року
заяву ICE COM Handelges.m.b.H. про визнання та надання дозволу
на виконання рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 23 січня 2019 року у справі № S 6/18 задоволено.
Визнано і надано дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 23 січня 2019 року
у справі S 6/18, прийнятого під головуванням старшого судді Коліна Фіндлей і за участі ОСОБА_2, а також ОСОБА_3 й інших суддів
та у присутності магістра Елізабет Фрайлінгер як секретаря арбітражного суду, за заявою ICE COM Handelges.m.b.H., згідно з яким відповідач приватне підприємство "Барбет" зобов`язане сплатити заявнику ICE COM Handelges.m.b.H. суму у розмірі 8 659, 20 євро, включаючи пеню у розмірі
8, 58 % із суми 8 659, 20 євро, а також сплатити протягом 14 днів представнику заявника грошові кошти, які пов`язані із судовим засіданням, у розмірі 3 829, 22 євро, що включають 473, 46 євро ПДВ та 988, 48 євро витрат готівкових коштів.
Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що визнання та виконання рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 23 січня 2019 року у справі № S 6/18 не суперечить публічному порядку України. Підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного арбітражу судом першої інстанції не встановлено, зокрема зазначено, що ПП "Барбет" було повідомлено про розгляд справи у міжнародному арбітражі, подавало відповідні заперечення.
Короткий зміст апеляційної скарги та доводи особи, яка її подала
У апеляційній скарзі ПП "Барбет" просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2021 рокута постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена із порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішенням Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 19 квітня 2017 року вже було зобов`язано ПП "Барбет" сплатити неустойку за порушення зобов`язання з поставки 44 тон біологічної макухи соняшникової відповідно до вимог контракту № 3-2015 від 01 вересня 2015 року. Тобто Арбітражним судом біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень ухвалені два рішення у спорах стосовно одного і того ж предмету, між тими самими сторонами. ПП "Барбет" вважає, що ICE COM Handelges.m.b.H. вже використав своє право вимагати від ПП "Барбет" сплату неустойки за пунктом 8.2 контракту № 3-2015 від 01 вересня 2015 року за непроведення поставки 44 тон біологічної макухи соняшникової, що підтверджено рішенням Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 19 квітня 2017 року, яке було визнано на території України. ПП "Барбет" вважає, що у зв`язку із подвійним стягненням штрафних санкцій за порушення зобов`язань за контрактом рішення міжнародного комерційного арбітражу суперечить публічному порядку України.
Також ПП "Барбет" посилається на те, що контракт № 3-2015 від 01 вересня 2015 року в англомовній версії містить арбітражне застереження, а в українській - не містить. Вказує, що обидва тексти мають однакову юридичну силу, однак умовами контракту не встановлено, який саме текст матиме перевагу над іншим у разі виникнення розбіжностей, а отже сторонами не досягнуто згоди щодо вирішення спорів саме Арбітражним судом біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень. ПП "Барбет" не надавало згоди на вирішення спору у міжнародному комерційному арбітражі.
Таким чином, відсутність, на думку апелянта, у Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень компетенції на розгляд спору між сторонами є окремою підставою для відмови у задоволенні клопотання про визнання і надання дозволу на рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Доводи апеляційної скарги містять посилання на те, що ПП "Барбет" не було належним чином повідомлено про розгляд справи міжнародним арбітражем у м. Відень, а тому не мало можливості направити для участі у справі свого представника та надати суду свої обґрунтовані пояснення заперечення, брати участь у визначенні складу міжнародного арбітражу.
Заявник вказує, що судом першої інстанції не враховано положень підпункту "б" пункту 1 частини першої статті 478 ЦПК України, у відповідності до якого суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення.
У додаткових письмових поясненнях, які надійшли до суду 12 січня 2022 року, ПП "Барбет" звертає увагу на порядок проведення сторонами переговорів та погодження умов контракту № 3-2015 від 01 вересня 2015 року, а також зазначає, що 26 січня 2022 року Арбітражний суд біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень має розглянути ще один спір між сторонами.
У судовому засіданні представник ПП "Барбет" - Гонтар П. А. наполягала на тому, що підприємство не надало своєї згоди на передачу спорів між сторонами контракту № 3-2015 від 01 вересня 2015 року на розгляд Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень. Звертала увагу на порядок проведення переговорів при укладенні контракту, вказувала, що вони проводились українською мовою. Також представник апелянта вказувала, що ПП "Барбет" не було належним чином повідомлено міжнародним комерційним арбітражем про час і місце розгляду справи. Під час розгляду справи ПП "Барбет" заперечувало проти наявності у міжнародного комерційного арбітражу компетенції щодо вирішення спору між сторонами. Гонтар П. А. вказувала на порушення публічного порядку у зв`язку із подвійним стягненням суми штрафних санкцій за контрактом, максимальний розмір яких обмежено пунктом 8.2 контракту.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу ICE COM Handelges.m.b.H. посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та мотивованою, судом повністю досліджено всі докази, враховано обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права та дотримано норми процесуального права. ICE COM Handelges.m.b.H. вказує, що ні повторного стягнення з ПП "Барбет" неустойки, ні повторного притягнення до цивільно-правової відповідальності не відбулося в результаті визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 23 січня 2019 року у справі S 6/18. Визнання і надання дозволу на виконання рішення у справі S 6/18 не суперечить публічному порядку. Зазначає, що ПП "Барбет" було належним чином поінформоване про порушення та розгляд арбітражної справи.
Представник ICE COM Handelges.m.b.H. - Кравчук П. І. у судовому засіданні вказував про чинність та виконуваність арбітражного застереження, що підтверджено постановою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 766/19814/17. Посилався на те, що Арбітражний суд біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень у рішеннях від 19 квітня 2017 року та від 23 січня 2019 року вирішував спори щодо стягнення штрафних санкцій за різні періоди. Вважає, що ПП "Барбет" було належним чином було повідомлено про розгляд справи міжнародним комерційним арбітражем.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою від 06 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Барбет" на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2021 року.
Ухвалою від 17 грудня 2021 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 січня 2022 року о 15:00 годині.
Ухвалами від 10 січня та від 12 січня 2022 року вирішено питання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції
Між ICE COM Handelges.m.b.H. та ПП "Барбет" було укладено контракт № 3-2015 від 01 вересня 2015 року про купівлю та поставку сільськогосподарської та переробленої сільськогосподарської продукції. У додатку № 1 до договору сторони дійшли згоди про поставку 44 тон макухи соняшникової, а у додатку № 2 до договору сторони обумовили поставку 44 тон олії соняшникової.
У пункті 9 контракту № 3-2015 англійською мовою міститься арбітражне застереження, зі змісту якого слідує, що у разі виникнення суперечок або розбіжностей у результаті виконання цього контракту або стосовно нього сторони докладуть максимальних зусиль для врегулювання такої суперечки або розбіжності будь-яким мирним способом. Якщо врегулювання досягти не вдасться, суперечка або розбіжність підлягає розгляду й остаточному врегулюванню Арбітражним судом біржі сільськогосподарських продуктів у Відні (Віденські правила, англійська мова, один суддя).
У зв`язку з неналежним виконанням ПП "Барбет" контракту № 3-2015 від 01 вересня 2015 року, ICE СОМ Handelges.m.b.H. звернулося до Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень з позовом про стягнення 9 680, 00 євро передплати, 6 600, 00 євро втраченого прибутку та 3 379, 20 євро неустойки.
Рішенням Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 19 квітня 2017 року у справі № S 1/17 задоволено позов ICE СОМ Handelges.m.b.H. до ПП "Барбет" про стягнення заборгованості на загальну суму 22 054, 74 євро.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24 жовтня 2018 року у справі № 766/19814/17, яку залишено в силі постановою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року, частково визнано і надано дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 19 квітня 2017 року у справі № S 1/17.
У 2018 році ICE COM Handelges.m.b.H. звернулося до Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень з іншим позовом про стягнення з ПП "Барбет" 8 659, 20 євро за контрактом № 3-2015 від 01 вересня 2015 року.
23 січня 2019 року Арбітражний суд біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень (Таборштрассе 10, 1020 м. Відень, Австрія) під головуванням старшого судді Коліна Фіндлей і за участі ОСОБА_2, а також ОСОБА_3 й інших суддів та в присутності магістра Елізабет Фрайлінгер як секретаря арбітражного суду, прийняв рішення у справі № S 6/18, згідно з яким відповідач зобов`язаний сплатити заявнику суму у розмірі 8 659, 20 євро, включаючи пеню у розмірі 8,58 % із суми 8 659, 20 євро від 27 січня 2017 року, а також сплатити протягом 14 днів представнику заявника грошові кошти, які пов`язані із судовим засіданням, у розмірі 3 829, 22 євро, що включають 473, 46 євро ПДВ та 988, 48 євро затрат готівкових коштів.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об`єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб`єктами права України.
Частиною першою статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
За змістом вказаної норми виключно наявність арбітражної угоди, укладеної між сторонами, є підставою для розгляду справи арбітражем.
Враховуючи умови укладеного між ICE COM Handelges.m.b.H. та ПП "Барбет" контракту № 3-2015 від 01 вересня 2015 року, зокрема пункту 9, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спір між сторонами зазначеного контракту міг бути переданий на розгляд міжнародного комерційного арбітражу - Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень. Питанням чинності й виконуваності укладеної сторонами арбітражної угоди у зв`язку із наявністю неточності формулювань її змісту різними мовами надано оцінку у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 766/19814/17. Питанням компетенції з вирішення спору, який виник між сторонами, надано оцінку самим Арбітражним судом біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень за заявою боржника при розгляді справи № S 6/18. Отже, доводи апеляційної скарги у цій частині слід визнати необґрунтованими.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 вказаного Закону.
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно з положеннями статті V Конвенції про визнання і приведення до виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно направлено, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де запитується визнання та виконання, докази того, що: сторони Угоди, зазначеній у статті II, були за застосованим до них законом, в будь-якій мірі недієздатні або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності такої вказівки, за законом країни, де рішення було винесено; сторона, проти якої вона винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення; вказане рішення винесено щодо спору, не передбаченому або що не підпадає під умови арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і приведена до виконання; склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді сторін чи, за відсутності такого, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено виконанням компетентною владою країни, де воно було винесене, або країни, закон якої застосовується.
Згідно з пунктом а) частини другої статті V зазначеної Конвенції у визнанні та приведенні до виконання арбітражного рішення може бути відмовлено, якщо компетентна влада держави, в якій запитується визнання та приведення до виконання, знайде, що об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або визнання та виконання цього рішення суперечить публічному порядку цієї країни.
Подібні положення відображені у статті 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".
Відповідно до частини першої статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 478 ЦПК України суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:
1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:
а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або
б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або
г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або
ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або
2) якщо суд визнає, що:
а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або
б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями.
Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок.
У відповідності до вимог частини першої статті 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
Виходячи із змісту вищенаведених норм, під час вирішення питання про визнання рішення міжнародного комерційного арбітражу та надання дозволу на його виконання суд має обмежену компетенцію (враховуючи те, що сторони добровільно довірили вирішення спору арбітражу), не здійснює оцінки законності та обґрунтованості рішення міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, правильності або неправильності сум, які міжнародний комерційний арбітраж визнав такими, що підлягають до стягнення, а лише встановлює наявність або відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених законом. Закон містить вичерпний перелік процесуальних форм судового контролю, будь-яке інше втручання судів у рішення міжнародного комерційного арбітражу є неприпустимим.
Безпідставна відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України рішення міжнародного арбітражу може порушувати гарантії, передбачені частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становитиме непропорційне втручання у право власності стягувача на присуджені грошові кошти.
Задовольняючи заяву ICE COM Handelges.m.b.H., визнаючи та надаючи дозвіл на примусове виконання рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 23 січня 2019 року у справі № S 6/18, суд першої інстанції правильно виходив із того, що спір підвідомчий міжнародному комерційному арбітражу на підставі арбітражної угоди (арбітражного застереження), погодженого сторонами контакту № 3-2015 від 01 вересня 2015 року, рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 23 січня 2019 рокунабрало чинності та є обов`язковим до виконання, не порушує публічного порядку України, а ПП "Барбет" не доведено підстав для відмови у наданні дозволу на його виконання, передбачених, зокрема, статтею 478 ЦПК України.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими.
Доводи ПП "Барбет" про те, що рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 23 січня 2019 року у справі № S 6/18 суперечить публічному порядку України з тих підстав, що стягувач вже використав своє право вимагати від боржника повернення неустойки за неналежне виконання зобов`язань за контрактом № 3-2015 від 01 вересня 2015 року шляхом стягнення цих коштів на підставі рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 19 квітня 2017 року у справі № S 1/17, яке було визнано на території України, не заслуговують на увагу, оскільки рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 19 квітня 2017 року у справі № S 1/17 стосується стягнення іншої заборгованості.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24 жовтня 2018 року у справі № 766/19814/17, яку залишено в силі постановою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року, з урахуванням змін, внесених ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11 січня 2019 року, визнано і надано дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 19 квітня 2017 року у справі № S 1/17. Стягнуто з ПП "Барбет" на користь ICE COM Handelges.m.b.H. заборгованість у сумі 22 054, 74 євро.
Відмовляючи у визнанні рішення міжнародного арбітражу у частині стягнення з боржника на користь стягувача з моменту постановлення ухвали до моменту її повного виконання штрафних санкцій, суд першої інстанції у справі № 766/19814/17 виходив із того, що відповідно до Прикінцевих положень ЦПК України частини десята, одинадцята статті 265, частини четверта, п`ята статті 479 цього Кодексу вводяться в дію з 01 січня 2019 року.
Згідно з рішенням Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 23 січня 2019 року у справі № S 6/18 відповідач ПП "Барбет" зобов`язане сплатити заявнику ICE COM Handelges.m.b.H. суму у розмірі 8 659, 20 євро, включаючи пеню у розмірі 8, 58 % із суми 8 659, 20 євро від 27 січня 2017 року, а також сплатити протягом 14 днів представнику заявника грошові кошти, які пов`язані із судовим засіданням, у розмірі 3 829, 22 євро, що включають 473, 46 євро ПДВ та 988, 48 євро витрат готівкових коштів.
Отже розмір штрафних санкцій та період їх нарахування у справі № S 1-17 та у справі № S 6/18 не співпадають (є різними). До того ж ПП "Барбет" не довело, штрафні санкції за визначений міжнародним комерційним арбітражем у справі № S 6/18 період були виплачені заявнику у справі.
Вказаним обставинам надано належну оцінку Київським апеляційний судом, доводи апеляційної скарги та пояснення апелянта висновків Київського апеляційного суду не спростовують.
Слід звернути увагу заявника на те, що під час вирішення питання про визнання рішення міжнародного комерційного арбітражу та надання дозволу на його виконання суд має обмежену компетенцію і не здійснює оцінки, зокрема, правильності нарахування міжнародним арбітражем штрафних санкцій за порушення зобов`язань.
В апеляційній скарзіПП "Барбет" посилається на те, що воно не було належним чином повідомлено про розгляд справи у м. Відень, а тому не мало можливості направити для участі у справі свого представника та надати суду свої обґрунтовані заперечення, зокрема щодо компетенції Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень.
Верховний Суд відхиляє такі доводи, оскільки матеріалами справи підтверджено факт належного повідомлення міжнародним арбітражем ПП "Барбет" про арбітражний розгляд справи (а.с. 22-29). ПП "Барбет" надало свої заперечення щодо відсутності компетенції міжнародного арбітражу, які було відхилено міжнародним арбітражем, зокрема, про це зазначено у пункті 1 рішення міжнародного арбітражу (а. с. 12).
Вказані обставини свідчать, що ПП "Барбет" було належним чином поінформоване про факт порушення арбітражної справи, предмет і підстави вимог позивача (заявника).
Отже обставин, які відповідно до статті V Конвенції про визнання і приведення до виконання іноземних арбітражних рішень, статті 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" і статті 478 ЦПК України є підставою для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, судом не встановлено.
Оскільки рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у м. Відень від 23 січня 2019 року у справі № S 6/18набрало чинності і підлягає виконанню, проте у добровільному порядку боржником не виконується, а також враховуючи відсутність визначених міжнародними актами й національним законодавством підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на його виконання, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком Київського апеляційного суду про наявність підстав для задоволення заяви компанії ICE COM Handelges.m.b.H.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення Київським апеляційним судом вищенаведених норм.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскарженої ухвали - без змін.
Керуючись статтями 24, 351, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду