Постанова
Іменем України
12 січня 2022 року
м. Київ
справа № 477/2466/20
провадження № 61-8265св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року у складі судді Тищук Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Управління соціального захисту населення) про визнання рішення незаконним.
Позов мотивувала тим, що у квітні 2018 року вона звернулася до Управління соціального захисту населення із заявою про призначення державної соціальної допомоги її сім`ї як тимчасово переміщеній особі, однак рішенням відповідача від 21 травня 2018 року їй відмовлено у призначенні такої допомоги.
У березні 2020 року вона вдруге звернулася до Управління соціального захисту населення, її заява задоволена.
Відповідно до рішення Управління соціального захисту населення від 27 липня 2020 року здійснено перерахунок державної допомоги, у зв`язку з чим виникла переплата, яку утримано з неї при призначенні допомоги на наступне півріччя.
На підставі викладеного просила суд визнати рішення Управління соціального захисту населення від 21 травня 2018 року та від 27 липня 2020 року незаконними та звільнити її від сплати судового збору.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Жовтневий районний суд Миколаївської області ухвалою від 04 січня 2021 року у відкритті провадження у справі відмовив.
Суд першої інстанції ухвалу мотивував тим, що зазначений позов розглядається в порядку адміністративного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
На ухвалу місцевого суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Херсонський апеляційний суд ухвалою від 13 квітня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04 січня 2021 року.
Суд апеляційної інстанції ухвалу мотивував тим, що ОСОБА_1 не надала суду докази поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим відповідно до частини четвертої статті 357 та пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року та зобов`язати апеляційний суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 01 липня 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України.
У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, дійшов помилкового висновку про те, що вона пропустила строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Вважає, що оскільки поштове відправлення із суду першої інстанції вона отримала 19 січня 2021 року, тому строк на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду нею не пропущений.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04 січня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження за її позовом до Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання рішень незаконними.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції у лютому 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, оскільки заявниця не надала суду апеляційної інстанції докази про дату отримання оскарженої ухвали місцевого суду.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 09 березня 2021 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
ОСОБА_1 22 березня 2021 року подала заяву про відвід судді, проте ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 24 березня 2021 року зазначену заяву залишено без задоволення.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04 січня 2021 року на підставі частини четвертої статті 357 та пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Межі розгляду справи судом
Підставами для відкриття касаційного провадження є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.