Постанова
Іменем України
11 січня 2022 року
м. Київ
справа № 761/37024/20
провадження № 51-4711км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Сингаївської А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Шорстки Т.М., яка діє в інтересах Міністерства юстиції України на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 29 червня 2021 року про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Вступ
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня
2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Чкаловського районного суду м. Єкатиринбургу Російської Федерації від 28 серпня 2017 року щодо ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України.
На вказану ухвалу судді районного суду було подано апеляційну скаргу, після перевірки якої, ухвалою судді Київського апеляційного суду від 29 червня
2021 року скаргу повернуто особі, яка її подала.
Своє рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що скарга подана особою, яка не наділена правом на звернення зі скаргою від імені Міністерства юстиції України, оскільки документів на підтвердження таких повноважень не надано, що позбавило суд можливості пересвідчитися, що апеляційну скаргу подано дійсно уповноваженою на те особою.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції особа, яка діє в інтересах Міністерства юстиції України подала касаційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд матеріалів провадження в суді апеляційної інстанції.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, в даному провадженні, має відповісти на доводи щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості постановленого апеляційним судом рішення про повернення апеляційної скарги особі, яка не має права подавати таку скаргу.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від
04 червня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України, в особі представника Шорстки Т.М., про приведення вироку Чкаловського районного суду м. Єкатиринбургу Російської Федерації від
28 серпня 2017 року щодо ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України.
Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 29 червня 2021 року апеляційну скаргу подану від імені Міністерства юстиції України, в особі представника ОСОБА_2. на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від
04 червня 2021 року повернуто особі, яка її подала.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
Зі змісту касаційної скарги слідує, що касатор, посилаючись на безпідставне повернення апеляційної скарги представника Міністерства юстиції України
(далі - Мін`юст) через ненадання відповідного доручення на підтвердження своїх повноважень, просить скасувати рішення апеляційного суду та призначити новий розгляд матеріалів провадження в суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог стверджує, що особа, яка звернулась до апеляційного суду зі скаргою, може вчиняти будь-які процесуальні дії від імені Мін`юсту в судах України без окремого на те доручення.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу
не подавалися.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суду, та застосовані норми права
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, зокрема є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Крім цього, відповідно до ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції залишає судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення, у разі відсутності підстав передбачених ст. 438 КПК України для його скасування або зміни.
Щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості постановленого апеляційним судом рішення про повернення апеляційної скарги особі, яка не має права подавати таку скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до приписів статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини також неодноразово зазначав, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 610 КПК України, за наслідками розгляду клопотання про приведення вироку іноземної держави у відповідність із законодавством України суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку, органом, який подав таке клопотання, особою, щодо якої вирішено питання та прокурором.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Як вбачається з матеріалів даного кримінально провадження, апеляційний суд встановив, що представник Мін`юсту - ОСОБА_2., звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу судді суду першої інстанції, не надала належних документів, а саме довіреності, якою Міністерство юстиції України уповноважує її представляти інтереси зазначеного органу державної влади у справі за клопотанням Міністерства юстиції України в порядку ст. 610 КПК України та дійшов висновку про повернення поданої апеляційної скарги особі, яка не має права на звернення з відповідною скаргою від імені Мін`юсту, з таким висновком суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів.
Так, відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 640/к від 15 лютого 2018 року ОСОБА_2 переведено на посаду заступника начальника відділу передачі засуджених осіб та виконання вироків Управління міжнародної правової допомоги Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України.
При цьому згідно з пунктом 3.1 розділу 3 посадової інструкції: ОСОБА_2
має право, зокрема за дорученням керівництва Управління та Департаменту представляти Міністерство в інших органах влади, судових органах в межах наданих повноважень.
Водночас відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 від імені Міністерства юстиції України може вчиняти лише такі дії: подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника в т.ч. з правом подання, відмови, зміни, відкликання позову, відкликання, відмови від апеляційних, касаційних скарг, посвідчення копій документів, що підтверджують повноваження).
Таким чином, заступник начальника відділу передачі засуджених осіб та виконання вироків Управління міжнародної правової допомоги Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України - ОСОБА_2 не уповноважена на вчинення процесуальних дій від імені Міністерства юстиції України в судах України без окремого доручення керівника, окрім тих, які пов`язані з подачею документів для державної реєстрації.
При перевірці матеріалів даного провадження колегією суддів встановлено, що представником Мін`юсту - ОСОБА_2., на етапі апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, не надавалась відповідна довіреність, якою останню було уповноважено, відповідно до чинного законодавства, представляти інтереси Міністерства юстиції України за його клопотанням про приведення вироку суду Російської Федерації щодо ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України.
З урахуванням наведеного, представник Мін`юсту маючи можливість реалізувати право на подачу апеляційної скарги від імені Міністерства юстиції України на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2021 року, таким правом не скористався, оскільки належним чином
не підтвердив свої повноваження.
Отже, суд апеляційної інстанції, повернувши ОСОБА_2 апеляційну скаргу на зазначену ухвалу судді, дотримався вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України.