Постанова
Іменем України
14 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 369/3556/20
провадження № 61-19612св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопта С. Ф.,
учасники справи:
суб`єкт подання - старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко Сергій Володимирович,
заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2020 року в складі судді Дубас Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року в складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС МЮ України) Сіренко С. В. звернувся до суду із поданням, яке мотивував тим, що у нього на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 57336745, яке включає виконавчі провадження №№ 51634422, 45847013, 44949303, 40267930, та боржником у якому є ОСОБА_1, а стягувачем - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України". Загальна сума боргу складає 481 458 257,42 грн. За виконавчим провадженням № 51634422 суд звернув стягнення на належні ОСОБА_1 земельні ділянки, які є предметом іпотеки.
В ході примусового виконання рішень судів, 11 серпня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Відповідні записи внесено до державного реєстру обтяжень.
11 квітня 2017 року постановою директора Департаменту ДВС МЮ України утворено виконавчу групу.
23 січня 2018 року державним виконавцем здійснено опис та арешт належних на праві власності ОСОБА_1 земельних ділянок: загальною площею 0,6361 га, кадастровий номер 3222484800:02:011:0016; загальною площею 1,2722 га, кадастровий номер 3222484800:02:011:0015, які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Мироцька сільська рада, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. На обох земельних ділянках розташований будинок з надвірними спорудами, який огороджений бетонним парканом, про що складено відповідну постанову.
29 січня 2020 року державний виконавець здійснив вихід на вказані земельні ділянки та встановив, що на них розташований будинок з надвірними спорудами, земельні ділянки огороджені парканом та знаходяться під охороною, у зв`язку з чим державний виконавець не зміг потрапити на територію ділянок. Будинок належить боржнику ОСОБА_1, яка у ньому і проживає, про що державним виконавцем складено акт № 57336745.
На вказаний будинок право власності не зареєстровано в установленому законом порядку. Саме боржник ОСОБА_1 користується цим будинком, щодо нього укладався договір з електропостачальною організацією та у 2008 році за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на цей будинок на підставі судового рішення.
Враховуючи зазначене та вимоги статей 18, 48, 50 Закону України "Про виконавче провадження" та статтю 440 ЦПК України, державний виконавець просив звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1, а саме: будинок з надвірними спорудами, що розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3222484800:02:011:0015, 3222484800:02:011:0016, за адресою: Мироцька сільська рада, Києво-Святошинський район, Київська область, право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року, у задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С. В. відмовлено.
Судові рішення мотивовані відсутністю доказів того, що у боржника, станом на час звернення державним виконавцем з поданням до суду, відсутні грошові кошти чи рухоме майно, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги стягувача. Тобто, державним виконавцем не надано інформаційних довідок з Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України, Національної автоматизованої інформаційної системи Державної автомобільної інспекції МВС України, а відтак звернення державного виконавця до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно є крайнім заходом, який суди вважали передчасним.
Подання державного виконавця та додані до нього документи не містять відомостей про неможливість виконання рішення суду про звернення стягнення на земельні ділянки, про неможливість проведення оцінки земельних ділянок та їх реалізацію у спосіб, зазначений у виконавчому листі, у звʼязку із наявністю на земельних ділянках зведеної будівлі, яка не зареєстрована у встановленому законом порядку.
Сам по собі факт розміщення будівлі на земельній ділянці, яка належить на праві власності боржнику, не є беззаперечним підтвердженням факту виникнення та наявності права власності боржника на таку будівлю. Державний виконавець не надав доказів, що саме боржнику ОСОБА_1 належить будинок, розташований на належних їй земельних ділянках.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У грудні 2020 року АТ "Укрексімбанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, а саме: статей 2, 3, 89, 263 ЦПК України, та неврахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 676/1314/19, тощо.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли безпідставних висновків про те, що за відсутності довідок із відповідних органів звернення державного виконавця до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно є крайнім та передчасним заходом. Такий висновок судів є помилковим, оскільки на стадії виконання судових рішень виконавець в ході проведення виконавчих дій вправі самостійно визначати порядок звернення стягнення на майно боржника.
За час примусового виконання судових рішень (більше як 7 років) ОСОБА_1 добровільно їх не виконувала та не пропонувала майно, на яке слід звернути стягнення в першу чергу.
Крім того, оскільки предметом спору не є оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця, докази вручення чи невручення боржнику постанов про відкриття виконавчого провадження не є належними доказами у цій справі у розумінні статті 76 ЦПК України, а правомірність дій державного виконавця презюмується. Помилковим є також висновок судів про недоведеність тих обставин, що саме боржнику належить будівля, яка розташована на належних їй земельних ділянках. Належність зведеної будівлі власнику земельної ділянки презюмується. Відчуження земельних ділянок без відчуження будинку, яких на них розташований, суперечить статті 120 ЗК України.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 11 січня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України перебуває зведене виконавче провадження № 57336745, яке включає:
- виконавче провадження № 51634422 з примусового виконання виконавчого листа № 369/13657/14-ц, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області, яким визначено, що в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за кредитним договором від 16 липня 2007 року № 28807С134 в розмірі 594 492,10 доларів США та 1 094 981,58 грн слід звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 288072154 від 13 серпня 2007 року, а саме: земельну ділянку розміром 0,6361 га, кадастровий номер 3222484800:02:011:0016; земельну ділянку розміром 1,2722 га, кадастровий номер 3222484800:02:011:0015, які розташовані за адресою: Мироцька сільська рада, Києво-Святошинський район, Київська область, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що належать ОСОБА_1 на праві власності; встановити спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором № 288072154 від 13 серпня 2007 року шляхом проведення прилюдних торгів у межах виконавчого провадження та за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України (виконавче провадження відкрите 20 липня 2016 року);
- виконавче провадження № 45847013 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 04 грудня 2014 року Голосіївським районним судом міста Києва у справі № 752/20859/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 як з солідарного з ТОВ "Мольва Метал Пак" та ТОВ "ВВІКО" боржника на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованості ТОВ "Мольва Метал Пак" та ТОВ "ВВІКО" за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди № 15106№4 від 31 березня 2006 року, в розмірі 11 917 070,43 долари США, 1 850 173,03 євро та 385 141 845,07 грн (виконавче провадження відкрито 18 грудня 2014 року);
- виконавче провадження № 44949303 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 25 вересня 2014 року Голосіївським районним судом міста Києва у справі № 752/21718/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованості ТОВ "Мольва Метал Пак" та ТОВ "ВВІКО" за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди № 15106ТМ4 від 31 березня 2006 року, в розмірі 1 292 301,31 доларів США, 187527,65 євро та 39 489 375,24 грн, що разом в гривневому еквіваленті станом на 21 листопада 2013 року (за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 21 листопада 2013 року: 1 дол. США = 7,993 грн, 1 євро = 10,812131 грн) складає 51 846 313,14 грн (виконавче провадження відкрите 03 жовтня 2014 року);
- виконавче провадження № 40267930 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 16 жовтня 2013 року Голосіївським районним судом міста Києва у справі № 2601/15897/12 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як солідарних з ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" боржників на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованості за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди № 151310М від 20 жовтня 2010 року, в розмірі 44 477 823,06 грн (виконавче провадження відкрите 16 жовтня 2013 року).
Боржником у зведеному виконавчому провадженні № 57336745 є ОСОБА_1, а стягувачем - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України". Загальна сума боргу у зведеному виконавчому провадженні № 57336745 складає 481 458 257,42 грн. Також суд звернув стягнення на дві земельні ділянки, що є предметом іпотеки.
11 серпня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження та відомостей Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру станом на 03 жовтня 2018 року належне ОСОБА_1 майно, зокрема земельна ділянка загальною площею 1,2722 га (кадастровий номер 3222484800:02:011:0015) та земельна ділянка загальною площею 0,6361 га (кадастровий номер 3222484800:02:011:0016) обтяжені арештом на підставі постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11 серпня 2016 року, серія та номер: 51634422.
23 січня 2018 року державний виконавець здійснив опис та арешт належних ОСОБА_1 земельних ділянок: загальною площею 0,6361 га, кадастровий номер 3222484800:02:011:0016; загальною площею 1,2722 га, кадастровий номер 3222484800:02:011:0015, які розташовані за адресою: Мироцька сільська рада, Києво-Святошинський район, Київська область, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. На обох земельних ділянках розташований будинок з надвірними спорудами, який огороджений бетонним парканом, про що складено відповідну постанову.
29 січня 2020 року державним виконавцем здійснено вихід на зазначені земельні ділянки та встановлено, що на них розташований будинок з надвірними спорудами, земельні ділянки огороджені парканом та знаходяться під охороною, у зв`язку з чим державний виконавець не зміг потрапити на територію ділянок. У даному будинку проживає ОСОБА_1 . Про всі вищезазначені факти державним виконавцем складено акт № 57336745.
Згідно із відповіддю комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області за № 783 від 04 грудня 2018 року за вказаною адресою право власності на об`єкт нерухомого майна було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду від 05 вересня 2008 року (зареєстровано у БТІ 01 жовтня 2008 року під реєстровим № 432 в книзі № 2). 08 грудня 2008 року право власності за ОСОБА_1 на вищевказаний об`єкт нерухомого майна скасовано на підставі ухвали Апеляційного суду Київської області від 08 грудня 2009 року (зареєстровано у БТІ 15 лютого 2010 року під реєстровим № 432 в книзі № 2).
На будинок, що розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3222484800:02:011:0015, 3222484800:02:011:0016, за адресою: Мироцька сільська рада, Києво-Святошинський район, Київська область, право власності не зареєстровано в установленому законом порядку, як і відсутні відомості про прийняття його в експлуатацію.
Даних про повне або часткове виконання боржником виконавчих документів матеріали справи не містять.
Також боржником ОСОБА_1 не запропоновано виконавцю будь-яке інше майно, на яке може бути звернуто стягнення для погашення суми заборгованості 481 458 257,42 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За положеннями пункту 2 частини першої та частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвал суду першої інстанції після їх перегляду у апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають з таких підстав.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень судує основною засадою су